15 травня - яке саме церковне свято відзначається цього дня, і які роботи не рекомендується виконувати в домі та на городі?

Завтра, 15 травня, православний календар відзначає день пам'яті святого преподобного Пахомія Великого. Ця постать є однією з найважливіших в історії християнства, адже саме завдяки йому чернече життя набуло своїх чітких форм, які згодом стали взірцем для майбутніх поколінь. Ім'я Пахомія назавжди залишиться в духовній пам'яті Церкви як засновника першого у світі монастиря з колективним способом життя.

Пахомій народився близько 292 року в Єгипті в родині поган. Змалку він виявляв допитливий розум і силу характеру, а в юності був примусово мобілізований до римського війська. Саме тоді, перебуваючи під вартою у Тібаї, він уперше побачив приклад справжньої християнської любові -- місцеві християни приносили полоненим їжу й воду без жодної користі для себе. Це вразило Пахомія настільки глибоко, що після звільнення він ухвалив доленосне рішення -- прийняти хрещення і повністю присвятити своє життя Богові.

Шукаючи шляху до внутрішнього очищення, Пахомій подався до єгипетської пустелі, де став учнем досвідченого подвижника Паламона. Услід за вчителем він провадив надзвичайно суворе життя: постійна молитва, тривалі пости, нічні чування, повна відмова від власної волі. Але згодом він усвідомив, що не всім дано витримати такі подвиги -- і серцем відчув: Бог кличе його створити нову форму чернечого служіння.

Приблизно в 318 році Пахомій отримав божественне видіння, в якому Ангел Господній наказав йому створити спільноту, де ченці могли б жити разом у братерському єднанні під духовним проводом. Так, у Табенісі, що в Верхньому Єгипті, був заснований перший монастир кіновійного типу — організована спільнота, де життя було зосереджене на молитві, праці та покорі.

Протягом життя Пахомія, спільнота, яку він заснував, швидко розвивалася. Наприкінці його днів налічувалося вже дев'ять чоловічих і два жіночих монастирі, де проживало понад сім тисяч монахів і монахинь. Пахомій не лише духовно підтримував братію, але й мудро управляв справами громади, дбаючи про кожного, як про свою власну духовну дитину.

Преподобний відійшов у вічність приблизно в 348 році під час епідемії, яка вразила один з монастирів. Його останки були спочатку поховані в монастирі Табенісі, але з часом їх перенесли в інше місце. Учні Пахомія, серед яких були святі Теодор і Орсісій, продовжили його справу, завдяки чому традиція кіновійного чернецтва поширилася далеко за межі Єгипту, охоплюючи Палестину, Сирію, Ефіопію, Італію та Галлію.

Цього дня слід триматися подалі від усякої злоби -- не можна сваритися, носити в серці заздрість чи подумки бажати комусь лиха. Вважається великим гріхом відвертатися від того, хто потребує підтримки -- допомога, подана з відкритим серцем, обернеться добром.

Існує повір'я, що в цей день не слід відкривати свої плани та наміри, оскільки все сказане може залишитися невтіленим. Ще одна рекомендація — уникати висадки рослин, адже вважається, що земля цього дня "спить" і не сприймає насіння, тому зусилля можуть виявитися безрезультатними.

У день, присвячений святому Пахомію, віряни просять його про зцілення, сприятливу погоду, багатий врожай та успішне зростання посіяного. Вважається, що його молитви оберігають поля від негараздів, а душу — від відчаю.

Цього дня особливо актуально творити добрі справи: допомагати тим, хто опинився в скрутному становищі, підтримувати тих, хто потребує сили, і втішати голодного як словами, так і вчинками. Як навчав Пахомій, важливо не відходити від тих, хто потребує допомоги — адже це є справжнім виявом праведності.