Академік НАН: Протягом наступних 20 років на території колишнього Каховського водосховища сформується неповторний лісовий масив.

Природні ресурси України зазнали серйозних втрат внаслідок війни. Ліси знищені, багато видів рослин зникли, поля заміновані, а зміни клімату створюють нові екологічні виклики. Академік НАН, еколог та геоботанік Яків Дідух поділився з РБК-Україна інформацією про те, що відбувається на території Каховського водосховища, чому рідкісні рослини зникають, та скільки років знадобиться природі для відновлення.

Внаслідок російської агресії в Україні постраждало понад 3 млн гектарів лісу. Майже 20% земель нашої країни заміновано, більшість із них - сільськогосподарські угіддя. Національна стратегія протимінної діяльності передбачає, що основні процеси з розмінування мають закінчитися до 2033 року. Втім, на відновлення природи після бойових дій підуть десятки років.

Основное:

Яким чином три роки конфлікту змінили екологічну ситуацію в Україні?

Війна завдає значної шкоди навколишньому середовищу, наслідки якої будуть відчутні ще багато років. Оцінити цю шкоду на великих територіях і протягом тривалого часу є досить непростим завданням, оскільки природні екосистеми постраждали від різноманітних факторів. У деяких регіонах руйнування ґрунтів стало наслідком вибухів снарядів або мін, а в інших - знищення лісових масивів через діяльність, пов'язану з військовими діями.

Внаслідок мінування сільськогосподарських земель великі площі стали непридатними для вирощування рослин, що призвело до їх заростання бур'янами та деревами. Знищення Каховського водосховища спричинило осушення дна та затоплення південних регіонів. Окрім цих серйозних катастроф, існують і локальні пошкодження територій, які підсилюються іншими негативними факторами, такими як зміни клімату. У результаті природа України зазнала значних руйнувань, які можна вважати екоцидом.

Які основні обов'язки екологів-науковців? Перед нами стоять два ключових завдання: перш за все, необхідно створити методи оцінки шкоди, які могли б бути визнані міжнародними судами для цілей компенсації. По-друге, ми маємо передбачити потенційні наслідки військових дій для навколишнього середовища, щоб зможемо вжити заходів для їх запобігання або зменшення негативних ефектів.

Академік Національної академії наук України, спеціаліст у галузі екології та геоботаніки Яків Петрович Дідух (зображення: visti.rovno.ua)

В даний час у рамках програм НАН України ми займаємося розробкою специфічних методів оцінки збитків для природних екосистем, оскільки вони мають велике значення. Наша робота охоплює кілька різних місць: зону відчуження навколо Чорнобильської АЕС, ліси Клавдіївки, а також Національний природний парк "Залісся" поблизу Києва, а також різні ділянки Каховського водосховища. Ми прагнемо протестувати наші методики на різноманітних типах екосистем, включаючи лісові, болотні, водні, прибережні та степові території.

Акцент робимо саме на методику, бо оцінити масштаб екологічних збитків сьогодні нереально через відсутність доступу до територій, які зазнали руйнації. Також катастрофічно не вистачає фахівців-екологів. Проблема полягає ще і в тому, що Міндовкілля України поки що не проявило зацікавленості до цієї роботи.

Ви брали участь в експедиціях на Каховське водосховище незабаром після того, як росіяни підірвали дамбу. Яка тепер ситуація на цьому водосховищі? Чи відновлюється екосистема в регіоні?

Було висловлено припущення про можливість виникнення пилових бур, однак цього не сталося, оскільки почала активно розвиватися верба. Водосховище було знищене в червні, в період, коли верба давала насіння, і воно успішно проросло. Якби це сталося восени чи взимку, насіння навряд чи так щедро засіялося б. На осінь 2023 року верба вже досягала 2 метрів у висоту, що є вражаючим показником. На площі в один квадратний метр налічувалося до 25 пагонів. Деревця розвивалися дуже добре, оскільки грунт був багатий на корисні елементи. На осінь 2024 року ці верби вже виросли до 5 метрів.

Вербові ліси відрізняються швидким зростанням і можуть сформуватися всього за 20 років. Проте, якщо виникне необхідність затопити цю місцевість, руйнування дерев завдасть серйозної шкоди. У минулому вербові ліси були масово знищені, а в Європі їх намагаються захистити. Якщо вдасться відновити цей ліс, він стане найбільшим вербовим масивом на континенті. Такий ліс має величезну цінність, оскільки, за інформацією зоологів, тут мешкає близько 60 видів птахів, що є рекордною цифрою, а також до 450 видів комах, серед яких є й рідкісні види.

Екологи борються, щоб там відновити Великий Луг і унікальні вербові заплавні ліси, хоч вони будуть не такими, як колись, бо туди вже вселяються багато адвентивних чужорідних видів.

Яків Петрович під час своїх досліджень на Каховському водосховищі (зображення: svit.kpi.ua)

Минулого року світ облетіли знімки, на яких зображено знищений Серебрянський ліс – один із важливих природоохоронних об'єктів Луганської області. Чи можливо його відновлення?

Лісовий масив Серебрянський фактично знищено, а поруч із ним серйозно постраждали унікальні соснові ліси, що ростуть на крейдяних схилах Сіверського Дінця в національному парку "Святі Гори". Ці ліси є неповторними в Європі, і ми вже пропонували їх включити до списку об'єктів, що потребують охорони на європейському рівні. На даний момент ми не можемо оцінити масштаби шкоди, оскільки немає можливості їх відвідати. У цьому році плануємо здійснити поїздку для огляду ситуації. Це величезна втрата, оскільки в цих лісах мешкає безліч рідкісних видів рослин.

Природна рослинність не зможе повернутися до свого первісного вигляду. Хоча відновлення насаджень можливе, це потребує значних фінансових витрат і призведе до формування нових лісів, які будуть під впливом кліматичних змін. Отже, їх структура буде відрізнятися від тієї, що існувала раніше. Для відновлення соснових лісів знадобиться не менше 50-70 років, адже ліс — це не просто дерева, а цілий комплекс видів, що складають цю екосистему.

Нещастя полягає ще й у тому, що на території нашої країни з'являються та активно розмножуються іноземні види, такі як ясен пенсильванський, американський клен, червоний дуб, маслинка та інші. Ці види проявляють агресивну поведінку, що призводить до витіснення рослин, притаманних нашим природним екосистемам. Наприклад, у лісах, де росте наш місцевий дуб, можна знайти десятки видів рослин, багато з яких є первоцвітами. Натомість, поруч із червоним дубом з США, їх кількість обмежується лише сімома видами.

Деревні види мають суттєвий вплив на наземну екосистему, що призводить до її занепаду. В результаті цього адвентивні види, які не мають природних ворогів у даній місцевості, починають витісняти місцеві види, що веде до різкого скорочення їхніх популяцій. Інвазія чужих видів вважається однією з основних загроз для збереження біорізноманіття.

Звичайно, через зміну клімату ті деревні види, які можна було легко вирощувати раніше, наприклад дуб, тепер виростити важко, їх потрібно заміщувати посухостійкими деревами, але наших природних лісів.

Серебрянський ліс був цілковито знищений внаслідок військових дій (джерело: Getty Images).

Який час потрібен для відновлення екологічної ситуації в Україні після війни?

- Для лісу треба не менше 70 років, трав'яній екосистемі - 10-50 років, але якщо зруйнували ґрунт чи скелю розкололи, то вони ніколи не відновляться. Тому різні компоненти екосистем вимагають різного часу для відновлення.

Це можна спостерігати навіть у Чорнобильській зоні, де рівень радіації варіюється. Існують території, де люди можуть безпечно пересуватися та навіть жити, тоді як в інших місцях радіація настільки висока, що робота там є неможливою. Внаслідок війни спостерігається безліч видів руйнувань, і різні екосистеми демонструють різний рівень чутливості та стійкості до таких впливів, що робить процес відновлення неоднорідним. Проте можна з упевненістю стверджувати, що негативні наслідки будуть відчутні в різних формах протягом десятиліть.

Ці явища можуть мати катастрофічні наслідки для певних екосистем, оскільки їх відновлення може виявитися абсолютно неможливим. Зміни в умовах існування можуть спричинити ланцюгову реакцію, що призведе до їх безповоротної втрати.

Окрім безпосереднього впливу, завданого військовими руйнуваннями, існує також серйозна проблема опосередкованих наслідків. Відомо, що значні площі територій наразі заміновані, і процес їх розмінування може тривати багато років. Протягом цього часу, без належного контролю, основними втратами стануть сільськогосподарські угіддя.

- У лютому цього року Росія дроном пошкодила захисну арку над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, це вплинуло на довкілля 30-кілометрової зони?

- Найбільше радіація шкодить людині. На рослинний світ вона не сильно впливає, бо навіть під час аварії 1986 року сама рослинність не постраждала, тільки вигорів "рудий ліс". Були зафіксовані зміни окремих рослин, але такі рослини виявилися недостатньо конкурентоздатними і зникли. Рослинність більше потерпає від того, що виселили людей, почалися пожежі, а поля залишились занедбаними.

В даний час ми є свідками швидких змін клімату. Яким чином ці трансформації, що сталися протягом останніх 30-50 років, позначилися на рослинному покриві України?

Вплив змін клімату на рослинний світ стає помітним досить швидко. Наприклад, у зимовий період 2019-2020 років спостерігалася аномалія, коли зима пройшла без звичних холодів, і рослини миттєво відреагували на цю ситуацію. Ми зафіксували, які види рослин почали цвісти в зимовий час. Окрім цього, існують зміни середньострокового характеру, а також ті, наслідки яких ми відчуємо лише через кілька десятків років.

Зростання середньорічної температури на 2-2,5 градуси може мати руйнівні наслідки для рослинності України. При таких змінах приблизно 30% природних екосистем зазнає трансформацій або втратить свою звичну структуру. Деякі рослинні угруповання матимуть можливість "переміститися" в більш вологі райони, але ті, які не зможуть знайти нові місця, наприклад, у високогір’ях Карпат чи на болотах, можуть зникнути назавжди.

На вершинах українських Карпат можна зустріти рододендрон, який у народі відомий як "червона рута". Чи чекає його доля зникнення?

Його території, без сумніву, зменшаться, адже на їх місце будуть приходити представники нижчих екологічних рівнів. Однак у нього все ще залишаються можливості для відступу, тому він не зникне зовсім.

Червона рута в горах Карпат (зображення: Facebook/ Крок Україною)

- За скільки років середньорічна температура може підвищитись на 2,5 градуса?

Кліматологи пропонують різні прогнози. Більшість з них вважає, що зміни можуть відбутися вже після 2050 року. Проте в умовах підвищення середньої глобальної температури суша нагрівається набагато швидше, ніж водойми. Рослинність намагається адаптуватися до змін клімату і спочатку не реагує на них миттєво. Важливо зазначити, що непрямий вплив кліматичних змін на рослини через зміни в процесах утворення ґрунту та запасах вологи є значно потужнішим, ніж безпосереднє підвищення температури.

Треба розуміти, що зміна клімату, це не просто підвищення температури, велике значення має кількість опадів і їх розподіл. Ці опади впливають на ґрунтотворні процеси, хімічні, мікробіологічні процеси, інші характеристики ґрунту. Власне клімат - це тригерний механізм, який запускає багато процесів розвитку екосистем.

Зміна лісових екосистем може запізнюватися на десятки-сотні років, а трав'яні рослини зреагують швидше. Але факти кліматичних змін ми уже спостерігаємо: в Карпатах інтенсивно всихають ялинники, на Поліссі - соснові ліси, через погіршення умов зростання хворобами вражається ясен. Сотні південних видів просуваються на північ, і лише одиниці північних - на південь.

Чи можливо штучно призупинити цей процес?

Можливо, зупинити зміни нам не під силу, але сповільнити їх або адаптуватися до нових умов — цілком реально. Проте це потребуватиме додаткових ресурсів і зусиль. За наші дії доведеться розплачуватися, і ця ціна лише зростатиме. Якщо ми прагнемо зберегти певний вид, ми можемо створити штучні умови для його існування, але це вимагатиме значних фінансових і матеріальних витрат.

Проте природні процеси неможливо зупинити, оскільки природа слідує своїм власним законам. Деякі види зникнуть, інші перемістяться, а деякі оселяться в нових місцях...

Яким чином упродовж останніх десяти років трансформувався перелік охоронюваних рослин у Червоній книзі?

У нашій флорі налічується близько 600 видів судинних рослин. Серед них є й ті, що були відомі на території України ще в 1930-х роках, але на сьогодні вже зникли. Ми активно їх шукаємо, проте знайти їх не вдається. Наприклад, у Поліссі раніше зростала кальдезія білозоролиста, у Закарпатті — людвигія болотна та ситняг багатостебловий, а в Карпатах можна було зустріти осоку пажитницева та їжачу голівку вузьколисту. Біля Заліщиків також росла гвоздика граціанополітанська, але через те, що схили Дністра стали зарослими, ми вже не можемо її там знайти. У підсумку, є близько десяти видів, які наразі залишаються для нас невловимими.

Унаслідок катастрофи на Каховському водосховищі існує ймовірність, що перлинні волошки, що росли на піщаних відкладеннях, могли зникнути. Проте ми не маємо можливості потрапити туди. Якщо піски знову стануть доступними, можливо, ці рослини зможуть відновитися.

У Червоній книзі представлені види, для збереження яких необхідні спеціальні заходи, але також є й ті, що не піддаються значним загрозам; деякі з них навіть були виключені з переліку. Наприклад, водяний горіх, за умов підвищеної температури води, почав активно розвиватися, і його чисельність зросла, що призвело до його виключення зі списків. Червона книга не є статичним документом, в якому всі види оцінюються одноманітно, а є динамічним інструментом, що потребує постійного вдосконалення.

На розмінування українських територій підуть роки (фото: facebook.com_DSNSKHARKIV)

В Україні вже розпустилися плодові дерева, проте метеорологи все ще попереджають про можливі заморозки. Чи можуть вони зашкодити майбутньому врожаю?

- На початку весни було доволі тепло, квітуючі дерева могли б уже опилитись, тоді б мали гарний врожай. Але в результаті знижень температури цього року ранніх абрикосів, мабуть, вже не буде. Будь-які температурні відхилення від норми - це для аграрного сектору погано. Втім, аграрії розумні люди, тому готуються до різних варіантів.

Вони висаджують різноманітні сорти, включаючи не лише ранні, адже якщо один з них не дасть результату, то інший може виправити ситуацію. Аграрії вже пристосувалися до цих умов. Приємно, що настав період ранньовесняних дощів. Це справжня підтримка для природи, оскільки земля отримує вологу, що сприятиме отриманню щедрого врожаю.

На ринках все ще можна зустріти продаж первоцвітів. Але як безконтрольне збирання цих рослин може вплинути на їхнє існування?

Щорічне збирання первоцвітів може призвести до їх зникнення. Проте існують ранньовесняні квіти, такі як черемша або ведмежа цибуля, які теж занесені до Червоної книги. Наші дослідження свідчать про те, що ці рослини не піддаються негативному впливу через збір, оскільки люди зазвичай беруть лише їхню зелень. Наразі ведмежа цибуля розширює свої межі існування, її почали вирощувати в домашніх умовах, а в Західній Європі створюють нові сорти. Тому немає необхідності забороняти її продаж на ринках. Однак первоцвіти, такі як підсніжники, проліски та сон-трава, потребують захисту, адже під впливом інтенсивного збору вони можуть зникнути.

Ще одна весняна проблема, з якою стикається Україна, — це спалювання сухої рослинності. Які наслідки це має для навколишнього середовища?

- Для науки це дискусійне питання. Спалювати погано, бо виділяється велика кількість СО2 і він йде у повітря. При спалюванні біля лісів і населених пунктів є ризики пожежі. Втім, є такі екосистеми, які формувались одвічно під впливом вогню і випасу - це степи. Якщо степ не випасати (бо випалювати зараз не можна), то він починає втрачати свою біологічну цінність. Накопичується підстилка, потім з'являються чагарники, потім ліси і ці степові екосистеми втрачаються, бо вони формувались історично під впливом випалювання і випасання.

Отже, якщо ми прагнемо боротися з кліматичними змінами, руйнівними наслідками та впливом пожеж, то випалювання слід заборонити. Проте є райони, де таке явище повинно відбуватися під строгим контролем. Не можна підходити до всього за єдиним принципом. Природа є складною, екосистеми — різноманітні, і їхнє існування вимагає мудрого регулювання людської діяльності.

Отже, з забороною на будь-яке втручання у степових заповідниках (таких як "Михайлівська цілина" на Сумщині) ми вже втратили ті екосистеми, для збереження яких ці території були запроваджені. Невтручання призвело до заростання степів чагарниками та деревами, що зменшило їхню цінність. Тому важливо підходити до цього питання з обережністю та розумінням.

Екологічні та біологічні науки досягли значних успіхів у своєму розвитку. Однак, існують серйозні перешкоди на шляху від теоретичних концепцій до їх практичного застосування, які можуть суттєво вплинути на кінцеві результати.