Актриса Тетяна Малкова: Прагнення помсти здатне знищити нас, тоді як наш супротивник залишається байдужим.

РБК-Україна поспілкувалось з Малковою, щоб дізнатися про її мрії, складну роль детектива разом із собакою та змагання між акторами.

Ви зараз берете участь у серіалі "Пес Альф". Зазвичай детективів грають чоловіки, і вам потрібно взаємодіяти з собакою на екрані. Чи була ця роль для вас простою? Які емоції ви відчуваєте?

Не можу точно пояснити, чому так виходить, але мені завжди пощастило з персонажами, яких я граю. Всі вони так чи інакше втілюють жіночність. Це поєднання жіночих рис із чоловічими заняттями створює неймовірний баланс. Це схоже на поєднання солодкої і солоної карамелі — коли усвідомлюєш, що є елемент жіночності, але водночас займаєшся чимось дуже маскулінним і серйозним.

З приводу собаки, це взагалі була моя мрія, я завжди з дитинства обожнювала "Комісара Рекса", дивилася всі собачі історії. І завжди мріяла, щоб в мене була або величезна собачка, або зніматися з собаками. Але я знаю, що це дуже складно. Я знала це тільки в теорії, а нині, сподіваюсь, знаю це ще на практиці. Тому що такий ритм і темп, і ще й з собакою, витримає не кожен. І я дуже пишаюся тим, що мені начебто це вдалося. І сподіваюся, що буде ще краще.

Малкова під час зйомок серіалу "Пес Альф" (фото надане акторкою).

На старті повномасштабної війни ви вирушили до Польщі разом із дітьми. Саме там ви розпочали свою кар'єру в кіно. Яка, на вашу думку, різниця між виробництвом серіалів і фільмів у Польщі та Україні?

- Звичайно, різниця є. Тому що все ж трошки більші бюджети в Польщі. Вони вкладають більше в кіно. Але вони і створюють інші продукти. Наприклад, в Польщі не такий популярний жанр комедій, як в Україні. Я, наприклад, обожнюю комедії. Тому для мене важко тут. Тому що для них це не серйозне щось. Вони дуже люблять драматичні історії. Вони створюють дуже багато такого патріотичного кіно про Другу світову війну і взагалі дуже багато таких класних серйозних глибоких тем.

Я вважаю, що чудово, коли інвестують у кінематограф. Проте, на мою думку, вони занадто серйозні в своєму підході. В той же час, мені дуже пощастило, адже я виконала одну з основних ролей у цій комедії. Це справжня рідкість і, безумовно, подарунок долі. Я щиро вдячна за таку можливість і рада, що все склалося позитивно. Наразі наша комедія продовжує подорожувати фестивалями. Сподіваюся, що незабаром вона з'явиться і в Києві.

- Яким було ваше враження від зйомок за кордоном? Чи стикалися ви з конкуренцією?

- Звісно, конкуренція шалена, тому що дуже багато українців виїхало, зокрема і акторів. І зрозуміло, що всім потрібна була робота. Але я вам хочу сказати так, що дуже багато людей не вірять в себе, тому вони зразу кидаються на ту роботу, яка є, для того, щоб виживати. Вони навіть не пробують акторством займатися в Польщі.

Я відчуваю гордість за тих людей, які змогли зібратися, повірити в свої сили і продовжити рухатися до своїх мрій, не зупиняючись на досягнутому та реалізуючи себе у своїй професії. Справді, зараз багато українців працюють у Польщі та інших європейських країнах, і їхній талант користується попитом. Особливо необхідні чоловіки, адже жінок вже і так вистачає. Чоловіків, на жаль, не так багато, але вони є, і їх роль у цій індустрії дуже важлива. Чи не так, адже росіян не запрошують, і це, безумовно, на краще! Тож залишається лише знайти тих, хто готовий взяти на себе ці ролі.

Малкова разом із чоловіком (зображення надане самою акторкою)

- Ваш чоловік, режисер та сценарист Дмитро Малков, не багато про себе розповідає. Чи змінилися ваші стосунки на тлі війни?

- Він і режисер, і сценарист, і актор. Наші стосунки змінюються взагалі кожного дня, кожного разу це така серйозна тема для випробування, для розвитку. Я йому надзвичайно вдячна, що він, як би важко не було, йому та мені, які б не були нервові такі зриви і багато болючих питань, але так чи інакше ми намагаємося їх вирішувати.

Після кожного етапу я відчуваю, як наші стосунки переходять на новий рівень, і це чудово. Я безмежно вдячна за це, адже я його люблю, і він справді дивовижна людина.

- Чим займаються ваші діти? Можливо, ви вже знаєте, ким вони стануть та які професії оберуть?

- Я не знаю, чим вони будуть займатися, які професії оберуть. Чесно, уявлення не маю, тому що вони змінюються з такою швидкістю, їхні бажання змінюються дуже блискавично. І я не встигаю за цим слідкувати. Син мій хоче бути супергероєм, як ніндзя, потім він хоче бути поліцейським, потім пожежником, потім йому подобається якийсь новий мультфільм. В нього бажання зараз неймовірні.

Моя донечка вже розпочала кар'єру звукорежисера. Хоч їй лише 15, вона вже бере участь у виставах у Польщі, співпрацюючи з нашими українськими акторами. Вона активно навчається цій професії. Але якою спеціальністю вона хоче займатися в майбутньому? Здається, вона ще не зробила остаточного вибору і наразі перебуває в пошуку свого покликання.

Тетяна Малкова (зображення надано самою акторкою)

- Ваш чоловік працює за кордоном. Чи не було через це докорів від українців?

Так, він активно працює в Європі. Я не чула жодних закидів на його адресу, оскільки займається дуже благородною справою. Він створює патріотичне кіно про Україну для європейської аудиторії, щоб вони не забували про події, що відбуваються у нашій країні. Він виступає як актор і також займається режисурою, тож, на щастя, ніхто не висловлював йому жодних претензій.

Якби перед вами постало питання вибору між кар'єрою в Польщі та в Україні, який варіант ви б віддали перевагу?

У своєму житті я маю дві речі, до яких відчуваю справжню ненависть. Це – обман і необхідність робити вибір. Тож, будь ласка, не примушуйте мене до цього. Сподіваюся, що мені ніколи не доведеться стикатися з такими ситуаціями. Я завжди слідуватиму за покликом своєї душі та серця. Якщо я відчую, що певні двері відчинені, я впевнено увійду в них, якщо це призначено для мене. Якщо це буде новий етап, то ми продовжимо поєднувати зйомки в Україні, Польщі та в усьому світі.

Я переконаний, що для України сьогодні відкриті всі дороги. Наша основна мета — представити нашу культуру та ідентичність у світі, показати, хто ми є. Вважаю, що потрібно обирати все одночасно. Проте найважливіше, щоб це приносило задоволення, щоб не було лише прагнення здобути гроші чи можливості для майбутнього через зв'язки. Я вважаю, що слід слідувати лише тим шляхом, куди веде твоє серце.

Чоловік акторки Малкової (зображення надане нею).

Яким чином ваші діти впоралися з переїздом та процесом адаптації?

- Молодший переніс плюс-мінус нормально, тому що він був ще зовсім маленький, в нього було головне, що він прив'язаний до мене, до тата. І тому для нього найголовніше, що ми були разом біля нього. Дуже важко перенесла переїзд моя старша донька. Тому що в неї такий складний підлітковий вік. Вона коли переїхала, набрала 12 кілограмів, дуже була на стресі. Вона просто лежала, нічого не хотіла робити, просто була в шоці.

Після того, як вона усвідомила, що відбувається, і зрозуміла, що набрала вагу, а її одяг став тісним, для неї розпочався новий етап. Вона почала терміново худнути, дотримуючись жорсткої дієти. Цей період виявився надзвичайно важким для неї. Я не хочу, щоб вона знову проходила через такі випробування, тому намагаюся підтримувати її настільки, наскільки можу. Однак переїзд став для неї справжнім випробуванням.

- У фільмі "Конотопська відьма" ви зіграли головну роль. І часто такі ролі називають містичними. Не боялися грати відьму?

Безумовно, всі ці ролі мають свій містичний аспект, і я намагаюся уникати виконання тих образів, які можуть мати негативні наслідки. Я докладала зусиль, щоб у процесі роботи зберегти екологічність, використовуючи різні захисні механізми – як акторські, так і ті, що деякі люди називають езотеричними. Це потрібно для того, щоб роль не закріпилася в мені, а просто пройшла через мою особистість. Адже в цій ролі була закладена глибока ідея, принаймні з мого боку.

Можливо, текст не зовсім зрозумілий, адже створення фільму було спільною справою, до якої долучилися багато людей. Важливу роль відіграють і монтаж, і продюсерські рішення. Проте для мене ця стрічка символізує трансформацію особистості, показуючи всі її етапи. Від переживання агресії, злості та ненависті, до бажання помсти — і, зрештою, до очищення та катарсису, коли ти відкриваєш для себе нові сенси життя, які виходять за межі помсти. Це про те, як змінюється фокус уваги на себе, на своє майбутнє та на майбутнє своїх дітей. Саме ця зміна акценту з помсти на особистісний розвиток стала ключовим аспектом у цьому фільмі.

Я взагалі на нього погодилась, тому що вважаю, що зараз у більшості людей дійсно є це відчуття помсти і бажання смерті. Але воно, окрім них самих, не руйнує ворога. Воно руйнує тільки людину зсередини. Ворогу до лампочки це бажання і воно, на жаль, не конструктивне. Єдине, що може допомогти людині - це звернути увагу на себе. І саме з такими думками я створювала взагалі цей образ.

Тетяна Малкова поділилася своїми думками щодо своєї ролі в "Конотопській відьмі" (фото надане актрисою)

Колись ви вразили всіх на шоу "Голос країни", досягнувши фіналу та завоювавши серця глядачів. Чому ж ви вирішили не продовжувати свій шлях у музичній кар'єрі?

Дійсно, як ви зазначили, я проявила свій талант. Проте для мене спів — це набагато більше, ніж просто участь у конкурсі. Я не люблю співати під оцінюванням, адже це викликає у мене величезний стрес. Коли з’являється елемент оцінки, усе втрачає свій сенс. Я щиро насолоджуюся процесом співу, але, на жаль, поки що не змогла знайти спосіб, як співати комфортно, не втручаючись у всі ці бізнес-аспекти і схеми. У мене немає команди людей, з якими я могла б поринути у цю пригоду.

Хоча, якщо така можливість з’явиться, я б із задоволенням взялася за це. Просто поєднала б з акторською діяльністю. Як це колись робив Андріано Челентано: він знімався, співав та займався власним бізнесом. Але, звісно, кожному своєму часу. Я не втрачаю надії. Я продовжую співати та вчитися грати на музичних інструментах. І хто знає, можливо, одного дня це принесе свої плоди.

- Вашим тренером був Олег Скрипка. Який він поза камерами? Що зі співпраці з ним вам запам'яталося найбільше?

Він став не лише моїм тренером, а й справжнім другом. Я вважаю його однією з найяскравіших особистостей в Україні. Те, що він зробив у 1988 році, коли я тільки з'явилася на світ, вражає: тоді вийшов кліп "Танці", якщо не помиляюся. Він вже тоді був неймовірно енергійним і сміливим, не боявся нічого. Для мене ця людина уособлює відсутність страху, адже він просто живе своїм життям і робить те, що йому до душі. Це справді класно, неймовірно. Він абсолютно непересічний.

Зараз він активно займається різноманітними духовними практиками. Окрім того, проводить музичні ретрити. Якщо ви ще не ознайомлені з цією стороною його творчості, настійно рекомендую вам це зробити. Він просто вражаючий. Використовуючи голосові техніки та музичні інструменти, він створює унікальний досвід. Тому я закликаю звернути увагу на Олега не лише як на виконавця чи співака, а й як на видатного майстра гурту та глибоку людину, яка представляє цілу епоху.

Малкова поділилася своїми думками щодо кар'єри в музиці (зображення з особистого архіву артистки)

- На сліпих прослуховуваннях до вас повернулися Тіна Кароль, Скрипка та Олександр Пономарьов. Чому ви обрали як тренера саме Олега? Чи не шкодували ви про цей вибір?

Я вважаю, що причина мого вибору очевидна. Для мене він є символом сміливості, безмежності та відсутності обмежень. Ця людина володіє надзвичайною харизмою і силою особистості. Мені дуже хотілося б співпрацювати і радитися саме з ним, адже він підходить до музики нестандартно і не боїться експериментувати. Ніхто інший не може зрівнятися з його унікальним стилем. Вибачте, але багато хто може похвалитися схожістю з Пономарьовим або Тіною Кароль. Вона дійсно видатна співачка, і я вважаю її неймовірно успішною та талановитою.

Проте, приблизно в такому ж ключі, як вона, у нас є й Бейонсе, і Tayanna, і багато інших. Багато артистів, які здатні виконати пісню на такому ж рівні, скажімо так. Але Олег Скрипка… Ніколи не зможеш заспівати так, як він. Це просто неможливо. Його голос має унікальне звучання, а темперамент - особливий. Він випромінює неймовірну енергію, яка просто вражає.

Останнім часом багато акторів відзначають, що через війну гонорари за їхню працю суттєво змінилися. Чи покращилась ситуація, чи все ще залишається складною?

Ситуація дійсно непроста. І, на жаль, поки що не спостерігається суттєвого покращення, адже на фоні стрімкої інфляції та нестабільного курсу долара гонорари акторів залишаються вкрай низькими. Це сумно, але я розумію, що такі часи. Проте, я маю можливість залишатися у цій професії з радістю і не хочу оцінювати її лише за фінансовими винагородами.

Коли я тільки починала свій шлях, у мене були думки про необхідність заробляти гроші і таке інше. Проте тепер я усвідомлюю, що якщо твоєю основною мотивацією в цій професії є фінансова сторона, а не справжня пристрасть до справи, то це веде до безвиході. Я також розумію, що гонорари, які я отримую, насправді дуже скромні. Але наразі це не є для мене пріоритетом.

Тетяна Малкова (зображення надано артисткою)

Які ваші бажання та сподівання після досягнення нашої перемоги?

Чесно кажучи, я більше не мрію про те, що станеться до чи після перемоги. За останні роки я навчилася цінувати теперішній момент. Війна сильно вплинула на мене, адже раніше я планувала своє життя на 5-10, навіть 20 років уперед. Тепер я не допускаю таких масштабних мрій. Я розумію, що якщо збудую у своїй уяві ідеальні картини, це може призвести до великого розчарування.

Отже, я намагаюся насолоджуватися кожним моментом і ухвалювати рішення безпосередньо в даний час. Коли в моєму житті відбудуться зміни, я готовий приймати рішення саме в цю мить.

Чи маєте намір повернутися в Україну, чи, можливо, обираєте залишитися в Польщі та вести життя між двома країнами?

- Час розставить все по своїх місцях. Наразі я живу в такому ритмі. Зараз я працюю над серіалом "Пес Альф". Дуже рідко вдається бачити свою родину, і це мене сильно засмучує, адже я страшенно за ними сумую. Сподіваюся, що ситуація зміниться: або я зможу частіше до них навідуватися, або війна закінчиться, і ми всі разом повернемося в Україну. Або ж, як кажуть, буде те, що буде!

Або я залишу зйомки в серіалі й повернуся до Польщі. Не можу сказати, як все складеться. Наразі мені не потрібно ухвалювати рішення, вони вже зроблені. Далі побачимо, що буде.

Яку роль ви б хотіли виконати?

Мене переповнює бажання втілювати на сцені ролі, які здатні надихати інших. Я була б безмежно щаслива, якби отримала можливість зіграти автобіографічного персонажа, що змінив світ на краще. Це могла б бути співачка, фотографка, танцюристка або поетеса. Наразі я мрію про те, що колись мені пощастить втілити образ Софії Яблонської — видатної українки, яка завоювала світ своїм унікальним світоглядом. Це було б просто дивовижно! Я хочу активно висловлювати свої прагнення, адже щиро вірю, що коли ти відкрито заявляєш про свої бажання, вони мають шанс здійснитися.

Також, наприклад, серіал "Тед Лассо". Якщо б існував жіночий аналог цього персонажа, я б із задоволенням зіграла таку версію Теда Лассо, але по-українськи або, можливо, навіть на інших мовах — це не є для мене критичним. Найголовніше, що після моєї появи на екрані у глядачів виникало б натхнення та бажання діяти, щоб вони відчували тепло. Це для мене є найважливішим показником моєї роботи.