Amazon планує інвестувати в штучний інтелект суму, яка дорівнює чотирьом бюджетам України. Чому незважаючи на такі величезні вливання, акції компанії знижуються? (Петро Чернишов)
Компанія Amazon оголосила про рекордні капітальні вливання на 2026 рік у розмірі приблизно 200 мільярдів доларів, які в основному будуть інвестовані в розвиток інфраструктури дата-центрів та технологій штучного інтелекту. Однак, замість позитивної реакції, ринок виявився налаштованим скептично: після оприлюднення фінансового звіту акції цього технологічного гіганта знизилися на 9%. Досліджуємо причини такого розвитку подій і як це пов'язано з масштабними звільненнями в корпоративному секторі.
Щоб адекватно оцінити оголошені Amazon 200 мільярдів доларів, доцільно звернути увагу на макроекономічні показники окремих країн. Наприклад, державний бюджет України у 2021 році, перед початком війни, з урахуванням всіх витрат на оборону, соціальні програми та інфраструктуру, складав приблизно 45-68 мільярдів доларів. Це свідчить про те, що одна компанія має намір інвестувати у свої сервери та чипи в 3-4,5 рази більше, ніж найбільша країна Європи витратила на своє існування протягом цілого року.
Світова ситуація на цьому ринку виглядає ще більш вражаюче. Якщо підрахувати плани капітальних інвестицій ключових гравців, таких як Microsoft, Meta, Alphabet, Amazon і Oracle на 2026 рік, загальна сума перевищить 700 мільярдів доларів. Ці витрати перевищують річний бюджет Мексики і наближаються до загальних витрат Японії.
Чому інвестори не в захваті?
Попри такі астрономічні вливання в технології, ринок відреагував жорстко. Причина криється у сухих цифрах ефективності.
Важливо усвідомлювати один суттєвий аспект: Amazon займає беззаперечне лідерство на глобальному ринку хмарних технологій. Таким чином, більшість цих рекордних вкладів насправді спрямована не стільки на розробку штучного інтелекту, скільки на підтримку та розширення їхньої основної хмарної інфраструктури для забезпечення функціонування основного бізнесу.
Хмарний підрозділ Amazon (AWS) продемонстрував вражаючий приріст у 24%, досягнувши 35,6 мільярда доларів доходу. Однак, на фоні цього, конкуренти проявляють ще більшу динаміку: хмарний сервіс Microsoft Azure виріс на 39%, а Google Cloud, що належить Alphabet, зріс на цілих 48%.
Інвестори бачать чіткий сигнал: компанія витрачає шалені гроші, але при цьому втрачає темп у гонці. Витрати на розбудову дата-центрів випереджають зростання доходів, що породжує на Волл-стріт цілком логічні побоювання щодо утворення нової "бульбашки" на ринку ШІ та надмірної швидкості витрачання капіталу.
Оптимізація витрат — закриті торгові точки та скорочення персоналу.
Фінансування амбіцій у сфері штучного інтелекту має свою ціну, і цю ціну сплачують звичайні працівники. Щоб покрити величезні витрати на сервери, Amazon проводить сувору оптимізацію в інших сферах. З жовтня компанія вже скоротила близько 30 тисяч працівників, що становить близько 10% від загальної чисельності її персоналу.
Крім того, компанія згортає свої колись гучні футуристичні роздрібні проєкти. Інноваційні продуктові магазини без касирів Amazon Fresh та Go закриваються, оскільки так і не змогли виграти прихильність клієнтів. Аналогічна доля спіткала систему оплати за допомогою відбитка долоні Amazon One - її припиняють використовувати у роздрібній торгівлі.
Виникає дивна ситуація. Технологічний гігант інвестує величезні суми в розвиток штучного інтелекту, який, за його словами, має здатність кардинально змінити світ. Проте паралельно він не може вирішити набагато простішу задачу — як успішно реалізувати продаж ковбаси чи помідорів без залучення живого касира.
Який урок з цієї фінансової метушні гігантів може винести український бізнес та держава?
Великі бюджети та бездумне слідування новітнім трендам не є запорукою успіху. Навіть якщо корпорація володіє сотнями мільярдів доларів для впровадження сучасних технологій, вона може поступатися конкурентам у швидкості адаптації та змушена закривати свої проєкти через їхню відірваність від реальних умов ринку.
Для України, яка сьогодні змушена оперувати критично обмеженими ресурсами (чи то в розвитку вітчизняного defense-tech, чи в процесах відбудови), це яскраве нагадування: перемагає не той, хто просто спалює найбільше грошей на хайпові рішення. Перемагає той, чиї системи працюють на практиці, закривають реальні потреби і дають вимірний, життєздатний результат. Поки світові гіганти викидають мільярди на процесори, щоб просто не відстати один від одного, справжня цінніть залишається там, де інновація вирішує конкретну проблему, а не створює нову статтю неконтрольованих витрат.
