Банк продуктів: які харчові товари будуть роздаватись безкоштовно

Міністерство економіки, екології та аграрної політики України разом з Українською федерацією банків продовольства (УФБП) уклали угоду про співпрацю, спрямовану на розвиток системи продовольчого банкінгу. Цей механізм передбачає передачу придатних для споживання продуктів вразливим верствам населення. Подібна модель вже багато років успішно функціонує в країнах Європейського Союзу та США, де продукти збираються, сортуються та розподіляються через благодійні організації.

Впровадження даної системи має на меті скорочення кількості їжі, що підлягає утилізації, хоча ще може бути вжита, та її передачу тим, хто цього потребує. Це стане важливим кроком у покращенні продовольчої безпеки та зменшенні негативного впливу на навколишнє середовище. Замість утилізації продуктів, термін придатності яких добігає кінця, виробники та торгові мережі матимуть можливість безкоштовно передавати їх благодійним організаціям. Таким чином, обсяги харчових відходів в Україні можуть бути зменшені щонайменше вдвічі.

В даний час розробляється законопроєкт, що має на меті встановлення податкових та регуляторних умов для функціонування продуктових банків. Серед обговорюваних питань - надання пільг для підприємств та введення штрафів за утилізацію їжі, яку можна було б передати тим, хто її потребує.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що вже триває робота над цими ініціативами. Їх опрацюють профільні департаменти, інші органи виконавчої влади, після чого текст законопроєкту запропонують для обговорення всім зацікавленим сторонам. Орієнтовно це може відбутися вже на початку квітня.

Ця концепція знаходиться на перетині всіх галузей, якими займається наше велике об'єднане міністерство. Система продовольчого банкінгу охоплює питання економіки, сільського господарства та екології. Адже чим менше відходів, тим вигідніше для економіки, сільського господарства та навколишнього середовища. В ідеалі варто прагнути до 100% ефективного використання ресурсів. Ми усвідомлюємо, що це амбіційна ціль, але, принаймні, проміжна мета у 50% скорочення відходів — це те, що ми повинні враховувати у наших стратегіях, - підкреслив Висоцький.

Коли говорять про харчі, які ідуть на утилізацію, йдеться про значні обсяги їжі.

"Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів - попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства - механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації. Така модель вже багато років успішно працює у країнах ЄС та США",- пояснив голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський.

Він зазначає, що це міжнародна практика, яка сприяє збереженню продуктів, що залишаються безпечними для споживання, але вже не можуть бути представлені в магазинах. Щоб уникнути потрапляння придатної для їжі продукції на звалища, пропонується ввести штрафи за утилізацію товарів у ситуаціях, коли існувала можливість їх передачі людям.

Основними продуктами для передачі банкам стануть ті, що відрізняються тривалим терміном зберігання, а також товари, які потребують термінового продажу в зв'язку з наближенням дати "вжити до". Зокрема, мова йде про наступні категорії:

- бакалія - це різноманітні продукти, такі як зернові, паста, пшеничне борошно, цукрові вироби, сіль та рослинні олії.

- консервування - м'ясні, рибні та овочеві заготовки;

- продукти з коротким терміном (Day-end) - хлібобулочні вироби, молочна продукція, свіжі овочі та фрукти, які не встигають продати;

дитяче харчування - це різноманітні суміші, каші та пюре для малюків.

- напої - вода, соки, чай та кава.

Ключовим критерієм є те, що товари повинні бути безпечними для вживання, мати непошкоджену упаковку і зрозуміле маркування термінів використання.

Щорічно в Україні втрачається приблизно 2,7 мільйона тонн харчових продуктів, значна частина з яких могла б знайти своє застосування. При цьому понад 12,7 мільйона українців потребують гуманітарної підтримки, серед яких чимало літніх людей та осіб з обмеженими можливостями. До того ж, у країні налічується більше 4,59 мільйона осіб, які вимушено змінили своє місце проживання.

Отже, реалізація системи банків продовольства повинна стати ключовим аспектом державної стратегії в області забезпечення продовольчої безпеки.

В Україні системна діяльність у цьому напрямку розпочалася ще в 2011 році з утворення організації КМБФ Фудбенк (FoodBank Ukraine). У 2019 році Ростислав Косюра заснував у Львові ініціативу "Тарілка", яка успішно розвивається та приносить користь місцевій спільноті. У 2022 році в Херсоні відкрився аналогічний проєкт "Тарілка". Активісти херсонського відділення активно співпрацювали з львівською командою, переймаючи цінний досвід безпосередньо на місцях через волонтерство.

Сьогодні глобальний досвід виявляє численні стратегії функціонування продовольчих банків, однак найпоширенішими є два ключові методи діяльності:

Перший варіант полягає в тому, що організація відповідає за весь процес: безкоштовне отримання товарів, їхнє зберігання, перевірка якості та організація доставки з подальшим розподілом їжі серед тих, хто її потребує.

Другий - це логістичний центр, в якому банк їжі не лише приймає та зберігає продукти, але й здійснює контроль за їх якістю. Проте замість того, щоб передавати їх безпосередньо кінцевим споживачам, він співпрацює з партнерськими організаціями. Серед них можуть бути державні установи, громадські організації або благодійні фонди, які займаються розподілом допомоги серед людей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.

Окрім роботи з продуктами, продовольчі банки активно залучають фінансові ресурси від населення та підприємств, щоб покрити витрати на оренду складів і транспортування вантажів. Стійкість таких ініціатив значною мірою залежить від зусиль волонтерів. Саме вони ведуть переговори з постачальниками, займаються пакуванням товарів, контролюють терміни придатності та організовують доставку.

Історія цього соціального руху бере початок у 1967 році в американському місті Фенікс. Ідею започаткував Джон Ван Хенгел, який надихнувся зустріччю з матір'ю, що виховувала кілька дітей і шукала їжу у смітниках біля магазину. Після того, як він надав допомогу цій родині, Джон переконав власників крамниці віддавати продукти з пошкодженими упаковками або з наближеним терміном придатності йому, замість того, щоб викидати їх. Ця ініціатива призвела до створення першого у світі банку їжі - St. Mary's Food Bank Alliance.

Пізніше ця ідея стала відомою на міжнародному рівні. Перший заклад цього типу на європейському континенті був заснований у Франції влітку 1984 року.