Більше знищених супротивників за менші витрати. Як українські збройні сили прийняли концепцію ISTAR, і чому не всі її застосовують.

"Око є джерелом світла для тіла. Якщо твоє око здорове, то й усе твоє тіло наповниться світлом. Але якщо твоє око буде злим, тоді все твоє тіло опиниться в темряві." (Матвія 6:22-23)

Відомою є проблема "інформаційного сміття", коли в безмежному потоці інформації та новин стає вкрай складно виділити щось дійсно цінне і значуще. Подібна тенденція також спостерігається під час війни.

Раніше військові мали вкрай обмежену інформацію про ворога, що знаходився на відстані кількох кілометрів. Сьогодні, завдяки використанню дронів, сучасних комунікаційних систем, радарів та супутників, командування отримує величезні обсяги даних.

Це породило інший виклик: що робити з усіма цими даними? Невелика група людей у штабі має якимось чином за лічені години проаналізувати терабайти інформації про противника. Від такого важко не збожеволіти, адже отримані дані можуть бути хибними або просто некорисними.

У сучасній війні армія має два шляхи: або приручити інформаційні потоки та стати в рази ефективнішою, або потонути в купі excel-табличок, скріншотів, міток і розшифровок, які самі по собі не мають жодного сенсу.

Аби рухатись першим шляхом командири українських підрозділів на різних напрямках почали створювати у себе спеціалізовані підрозділи, які за допомогою сучасних технологій збирають та аналізують всю інформацію з фронту. Такі підрозділи називають центрами ISTAR, і це - практика країн НАТО.

У 13-й бригаді Нацгвардії "Хартія" диспетчери в центрах ISTAR цілодобово чергують перед моніторами з кількома трансляціями з безпілотників й перебувають на зв'язку із військовими на передовій. Вони записують усе, що бачать і чують: якими дорогами ходять росіяни, яка техніка поряд, на яких частотах літають дрони тощо. Після цього аналітики збирають із цих даних цілісну картину поля бою для штабу.

У випадку, якщо необхідно швидко відреагувати на дії противника, диспетчери мають можливість оперативно за кілька хвилин викликати FPV або артилерію та спостерігати за ліквідацією російських сил у режимі реального часу.

Належно функціонуюча система ISTAR на сьогоднішній день не є поширеною у всіх підрозділах. Проте її запровадження відкриває реальні шанси для України підвищити ефективність на фронті, знищуючи більше супротивників з меншими витратами та зберігаючи життя своїх військових.

Кожній сучасній армії необхідна система підрозділів, здатна збирати та аналізувати дані з фронту. Сьогодні це виглядає як само собою зрозуміле, проте в минулому ситуація була зовсім іншою.

"Раніше армії воювали піхотою на піхоту, танки на танки. Все вирішувала кількість. Але з появою сучасних технологій зв'язку та розвідки все змінилось. Американці замислились про побудову єдиної мережі, яка збиратиме й оброблятиме інформацію з поля бою, лише після поразки у В'єтнамі, а остаточно сформулювали її принципи після появи технології GPS.

Яскравим свідченням впровадження ISTAR в реальних умовах стала війна в Іраку, де 250 тисяч американських військових за 21 день здолали 1,4 мільйона іракських солдатів. Операція відбулася з максимальною ефективністю, оскільки США скористалися всіма своїми технологічними перевагами і мали в своєму розпорядженні повну інформацію про супротивника. Після цього їхні союзники почали адаптувати цю тактику у своїх операціях.

Україна відстала на десятки років від західного світу, але зараз це надолужує, бо не має іншого виходу", - розповів ЕП Ярослав Гончар, співзасновник ГО "Аеророзвідка", яка займається допомогою в розвитку процесу ISTAR в українському війську.

У Збройних силах зростає кількість підрозділів, які самостійно освоюють норми НАТО та створюють систему ISTAR у своїх командних пунктах. Серед них є 13-та бригада Національної гвардії "Хартія", що здійснює свою діяльність на Харківському напрямку.

Вона почала своє існування в 2022 році як волонтерська група, що складалася з кількох десятків осіб, а за два роки перетворилася на потужну бригаду з тисячі військових.

"Основний принцип нашої команди полягає в тому, що піхота не повинна вступати в бій. Якщо ж вона починає відкривати вогонь, це свідчить про те, що ми десь не впоралися. Наша задача — завдавати ворогу превентивні удари, створювати хаос, не дозволяти йому накопичувати сили, а також мінувати маршрути його пересування. Для цього необхідно чітко розуміти, що відбувається навколо", - розповідає військовий з позивним "Біт" із штабу "Хартії".

Зібрати комплексну картину бойових дій бригаді сприяє нова система ISTAR. Ця абревіатура охоплює поняття розвідки, спостереження, цілевказання та аналізу. У перекладі це означає: аналітика, спостереження, визначення цілей та розвідувальні дії. Як це реалізується на практиці?

Спочатку військові дістають десятки технологічних засобів для збору інформації. Це можуть бути розвідувальні дрони, які по черзі "пасуть" одну ділянку й фіксують пересування ворогів, снайпер, що слідкує у тепловізор за скупченням техніки, системи радіоелектронної розвідки, радари, супутники, камери тощо. Пріоритети для спостереження визначає командир підрозділу.

Координати побачених ворогів військові заносять у систему "Дельта". Це - цифрова мапа, яка оновлюється в режимі реального часу й фіксує історію змін. Якщо військовий фізично не може внести дані - за нього це зробить диспетчер ISTAR, який постійно на зв'язку і слідкує за трансляціями з безпілотників та іншими джерелами.

У військових силах є технології, що автоматично визначають позиції "Дельти". Серед них – спеціалізований контрбатарейний радар, який може швидко виявити місце, звідки був випущений ворожий снаряд, і всього за кілька секунд передати координати на карту.

До "Дельти" також інтегруються різні джерела інформації: радіозаписи, дані з чат-ботів, відкриті джерела, а також звіти агентурної розвідки. В результаті на карті утворюється величезна кількість міток, які важко сприймати та аналізувати.

На цьому етапі до процесу приєднуються аналітики. Їх основне завдання полягає в тому, щоб знайти сенс у зібраних даних. Вони виявляють закономірності, створюють візуалізації та оперативно передають інформацію головному замовнику - штабу підрозділу. У свою чергу, командири використовують цю аналітику, щоб розробити стратегії для зриву планів супротивника.

"Нещодавно наші айстарівці зібрали зведені дані, які демонструють, як росіяни протягом кількох днів пересуваються цією дорогою", - зазначає "Біт", показуючи графік на своєму ноутбуці.

"Хлопці помітили, що російські військові регулярно здійснюють пішохідні ротації на кілька кілометрів. Ми дистанційно мінуємо ці території, і вони підриваються. Також ми відстежуємо графік їхніх ротацій, і в потрібний момент запускаємо FPV-дрони для моніторингу. Крім того, ми аналізуємо закономірності в діяльності їхньої артилерії, щоб визначити найбільш безпечний час для переміщення нашої піхоти. Це лише кілька прикладів з багатьох", - розповідає він.

За словами військового, зараз мета їхнього підрозділу ISTAR - збирати ще більше важливої інформації, яка може мати значення у бою. Наприклад, аналітики можуть збирати дані про ефективність дронів. Якщо техніка не показує бажаного результату - командування думає як вирішити цю проблему.

Отже, керування командою нагадує управління великим підприємством, де ефективність операцій визначається доступністю інформації та вмінням з неї робити правильні висновки. Навіть інструменти, що використовуються, мають багато спільного: у штабі "Хартії" застосовують програму Power BI від Microsoft, яка, по суті, розроблена для бізнес-аналітики.

Центри ISTAR здатні функціонувати на різних командних рівнях: батальйону, бригади або оперативно-тактичних формувань. Кожен з них має свою автономність, зону відповідальності та визначені пріоритети. Оптимальною є ситуація, коли ці центри взаємодіють, координують свої дії, обмінюються інформацією з власних джерел і надають підтримку у знищенні супротивників, використовуючи свої специфічні засоби.

Кожен підрозділ має можливість по-своєму реалізувати систему ISTAR. Деякі з найбільш активних бригад навіть займаються створенням власного програмного забезпечення для аналізу даних. "ISTAR є чимось на зразок релігійної концепції. Біблія одна, але її інтерпретація у кожного своя," - зауважує "Біт".

"Біблією" ISTAR є документ НАТО AJP-2.7, який містить основні принципи та рекомендації для побудови цієї системи.

За цим документом, головна задача для армії - запустити єдину синхронізовану мережу "центрів" для збору та обробки даних. Щоб усі підрозділи спілкувались між собою, знали слабкі та сильні місця у ворога та у себе, і на основі цього приймали правильні й своєчасні рішення.

Кожен обирає свої технічні інструменти для досягнення мети на власний розсуд. Наприклад, в Канаді, США та Великій Британії системи ISTAR мають свої відмінності. Україна також володіє унікальними характеристиками в цій сфері.

"У порівнянні з країнами Західної Європи, українська ISTAR вирізняється високим рівнем тактичної обізнаності завдяки широкому застосуванню різних дронів та сенсорних технологій. Проте, стратегічна обізнаність залишається на меншому рівні, оскільки наша армія значно поступається західним партнерам у використанні супутників та спеціалізованих дорогих радіоелектронних засобів", - зазначила в інтерв'ю ЕП Марина Ціркун, керівниця напрямку підтримки ISTAR в громадській організації "Аеророзвідка".

За словами респондентивних військових та аналітиків, реалізація ISTAR в Україні стала реальною завдяки використанню супутникового зв'язку Starlink, розвідувальних безпілотників та національної системи ситуаційної обізнаності "Дельта".

Усі ці технології намагаються заздалегідь забезпечити альтернативні рішення, аби не зупинити роботу в разі втрати будь-якої з них. Стабільність системи та здатність елементів взаємозамінювати один одного є ключовими принципами ISTAR.

Якщо розглядати відео з ліквідацією російських військових як кінострічку, то диспетчерська ISTAR виконує роль режисерської студії. Крім того, ці центри відіграють важливу роль у координації дій підрозділів під час бойових операцій.

У бригаді "Хартія" на пересування ворога першими реагують саме диспетчери ISTAR. В одній кімнаті одночасно чергує по кілька людей. Кожен має свою невелику зону відповідальності - наприклад, якась важлива дорога, село або ворожі посадки у так званій сірій зоні.

Кожен диспетчер одночасно дивиться на кілька екранів з трансляціями з безпілотників. Якщо росіяни скупчуються під камерою, і їх можна знищити - диспетчер знає, як саме це можна зробити.

Завжди під рукою є зв'язок із пілотом FPV-дрона або артилеристами, які можуть вразити ціль за кілька хвилин. Якщо ж немає можливості або наказу на знищення, диспетчер просто вносить інформацію до "Дельти" і продовжує спостерігати за моніторами.

За спинами диспетчерів у кімнаті знаходиться бойовий капітан. Це – професіонал з великим досвідом, який координує хід бою. Згідно з регламентом, саме йому належить право приймати рішення про враження ворога, якщо диспетчер помічає його на моніторах. Проте досвідчені диспетчери часто самі здатні визначити, кому слід видати наказ у своїй зоні відповідальності, тому іноді вони діють самостійно, щоб пришвидшити процес.

Диспетчер ISTAR має можливість діяти на випередження. Наприклад, він може віддавати команди оператору розвідувального безпілотника для збору додаткової інформації або сприяти в організації певних локальних операцій. ЕП поспілкувалася з Дмитром, диспетчером ISTAR бригади "Хартія", який поділився кількома реальними бойовими епізодами.

Перший FPV-дрон вирушив на місію, але втратив з поля зору свою ціль. В той момент диспетчер помітив на сусідній території ворожий мотоцикл з причепом. Він прорахував напрямок його руху та оперативно передав інформацію пілоту. Завдяки цьому, пілот змінив курс і влучно вразив мотоцикл.

Диспетчер "Друга" помітив російських солдатів, які заховалися в підвалі будинку, за закритими дерев'яними дверима. Він оперативно відправив туди два FPV-дрони. Перший з них знищив двері, а другий проник всередину.

Третя ситуація - на позицію летить ворожий FPV-дрон і для його подавлення включається український РЕБ. Диспетчер зупиняє запланований виліт українських дронів на цій ділянці, щоб не придушити їх власним же РЕБом.

У "Хартії" диспетчер виконує важливу роль у процесі ISTAR. Наразі команда займається вдосконаленням системи і активно шукає нових кандидатів для заповнення відповідних вакансій.

Усі ці сотні фахівців, які займаються аналізом великих обсягів даних, з'явилися лише в 2022 році. До початку повномасштабної війни така ситуація не існувала. Ніхто не замислювався над тим, що підрозділи користуються картами, які не відображають реальний стан справ щонайменше протягом 72 годин.

Для отримання актуальних даних про ситуацію, розвідники бригади змушені були подорожувати 200 кілометрів на зустрічі угруповання та оновлювати карти. Після цього вони поверталися до свого штабу, де опрацьовували інформацію від батальйонів, які також займалися оновленням своїх карт. "Це була наша щоденність до 24 лютого 2022 року", - підкреслив Гончар.

За його словами, зараз все потроху змінюється. У Силах оборони є багато бригад, які роблять успіхи в налагодженні системи ISTAR.

"Буває, що у штаб прогресивної бригади заходять офіцери суміжного підрозділу з паперовою мапою та застарілими підходами в управлінні, і їм потім пояснюють, що так діла не буде, навчають користуватись "Дельтою" та іншими інструментами для збору інформації. І після цього ці командири часто теж стають "свідками ISTAR" або хоча б переймають для себе частину процесів", - розповідає Ціркун.

В Україні навіть є підрозділ, який займається впровадженням ISTAR на всіх щаблях управління. Це - окрема військова частина.

Водночас імплементація стандартів ISTAR йде набагато повільніше, ніж могло б бути, особливо в умовах відступу української армії під тиском чисельнішого ворога. На думку Ціркун, гальмують процес три ключові фактори.

Перше - це застаріла нормативно-правова база. У українських документах рідко зустрічаються чіткі регламенти щодо впровадження сучасних систем ситуаційної обізнаності, а також відсутні прописані процедури обміну інформацією в межах цих систем.

У командирів може виникати побоювання, що їхні дії не відповідатимуть встановленим нормам, і в результаті їм доведеться нести за це відповідальність.

Другий аспект – це людський чинник. Не всі командири на сьогоднішній день усвідомлюють суть принципу mission command, що передбачає, що кожен підрозділ має бути автономним і здатним приймати рішення в межах своєї відповідальності.

Таким чином, вони з настільки великим небажанням адаптують свої стратегії управління інформацією, що продовжують використовувати застарілі та малоефективні методи.

Третій аспект - освітній процес. Програми навчання в офіцерських академіях постійно змінюються, проте їм ще потрібно досягти відповідності з НАТО щодо інтеграції підрозділів та сучасними вимогами бойових дій.

Перехід до принципів ISTAR здійснюється тими командирами, які здатні обрати відповідних фахівців для розвитку системи, надати їм певну автономію в прийнятті рішень та забезпечити їх необхідними умовами праці, такими як потужні комп'ютери, зв'язок, гарнітури, додаткові монітори та інші ресурси.

Середній час налагодження процесів ISTAR у бригаді та її батальйонах - приблизно місяць-півтора. Але все залежатиме від того, наскільки командири приймають цей процес і хотітимуть змін", - зазначила Ціркун.

На її думку, в певних підрозділах процеси ISTAR формуються природно, без використання західних інструкцій, відповідно до специфічних потреб. Водночас, деякі підрозділи ще знаходяться на початковому етапі і повинні вдосконалити ці процеси.

Чим швидше українська армія наблизиться до стандартів НАТО, тим менше Сили оборони будуть схожими на "маленьку радянську армію", яка неминуче програє "великій" через обмеженість ресурсів.