Блокування Telegram у Росії та спекуляції про мобілізацію: які кроки вживає Кремль напередодні виборів 2026 року.
Месенджер Telegram в Росії буде повністю заблокований з 1 квітня. За інформацією російських ЗМІ, "Роскомнадзор" приступить до тотального блокування месенджера за аналогією з Instagram і Facebook. Завантажуватися додаток не буде ані через мобільні мережі, ані через Wi-Fi.
На даний момент "Роскомнадзор" офіційно оголосив про свій намір навмисно знижувати швидкість роботи месенджера Telegram.
Слід підкреслити, що рішення російських властей про заборону Telegram на окупованих територіях України та на території самої Росії було ухвалене напередодні кількох виборів, включаючи вибори до Держдуми та місцевих парламентів. Режим Путіна побоюється, що західні спецслужби можуть скористатися платформою Telegram для дестабілізації внутрішньої ситуації. Однією з причин цього є також невдачі на фронті.
П'ятий рік війни, і навіть проміжні цілі так званої "спеціальної військової операції" залишаються невиконаними. Втрати окупаційних сил наближаються до півтора мільйона військовослужбовців. Це викликає зростання недовіри до законодавчих та виконавчих органів влади, а також до самого російського диктатора. Політичне керівництво держави-агресора усвідомлює, що може зіткнутися з серйозними викликами всередині країни на фоні військових невдач в Україні.
Різке загострення військових дій, безумовні вимоги російської делегації щодо територіальних поступок від України, організація виборів та обмеження доступу до Telegram є взаємопов'язаними явищами.
Цікаво, що паралельно з цим російські спецслужби поширюють відомості про наміри уряду здійснити часткову мобілізацію.
На мою думку, дискусії про потенційне повне закриття Telegram в Росії, а також супутні чутки про нову хвилю мобілізації можуть бути частиною інформаційної стратегії Кремля. Проте, ці явища мають більше політичний, ніж військовий контекст.
Ключовою датою є 20 вересня 2026 року. Саме на цей день у росії заплановані масштабні виборчі кампанії різного рівня -- вибори депутатів держдуми, вибори глав десяти суб'єктів федерації та вибори депутатів законодавчих органів влади у 39 регіонах.
Саме виборчий цикл пояснює нервову реакцію Кремля щодо Telegram. Російська влада усвідомлює ризики внутрішньої дестабілізації напередодні голосування. І не випадково на рівні пропагандистів уже звучать заяви про те, що Telegram нібито використовується західними спецслужбами для організації "кольорових революцій". Тобто формується підґрунтя для обмежень.
Путін готовий ввести значні обмеження, навіть щодо діяльності розвідслужб та власних збройних сил, щоб підтримати політичну стабільність у країні-агресорі. Він усвідомлює, які наслідки можуть виникнути від блокування Telegram для силових структур, але, попри це, готовий йти на ризик до вересня.
Згідно з повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Telegram вважається "основною платформою для російськомовної аудиторії". Вони зазначають, що приблизно 42% російськомовних користувачів проживають поза межами Росії, і саме через Telegram Москва передає свої меседжі до слухачів в Україні, країнах СНД та на Заході.
Примітно, що блокуючи Telegram російська влада не надала ані цивільним, ані військовим гідної альтернативи. WhatsApp, Facebook,Instagram, YouTube вже фактично заблоковані в рф.
На фоні цих подій Державна дума Росії прийняла закон, що зобов'язує мобільних операторів обмежувати зв'язок за запитом ФСБ, навіть у випадках, коли немає загрози безпеці в країні чи регіоні.
Мовиться про те, що на період передвиборчих перегонів російська влада опускає залізну завісу, фактично ізолюючи себе від усього світу. Країна повертається до років Холодної війни. Влада намагається зберегти пануючий режим, перетворюючи росію на збільшену копію КНДР.
Отже, обмеження або жорстке блокування платформи може бути спробою зменшити неконтрольовані комунікації під час виборчої кампанії. Проте це не свідчить про неминучу підготовку до нової мобілізації.
Нагадую, що Кремль вже близько двох років не наважується оголосити навіть про другий етап часткової мобілізації.
Ініціація нових мобілізаційних кампаній перед виборами могла б суттєво підірвати репутацію російських властей. Це, безсумнівно, викликало б незадоволення, а можливо, навіть соціальні заворушення. Таким чином, стратегія політичного виживання змушує Кремль діяти обережно.
У той же час не можна виключати, що обговорення потенційної мобілізації може слугувати частиною інформаційно-психологічної кампанії. Супротивник активно експлуатує інформаційний простір, аби чинити військово-політичний тиск на Україну та її західних союзників.
Сигнали надходять як з боку США, так і з нашого боку, що в разі відмови України від територіальних компромісів, Росія нібито готова затягнути конфлікт. Проте це явна політична маніпуляція.
Противник демонструє: якщо дипломатичним шляхом не буде досягнуто бажаного результату, вона готова інтенсифікувати бойові дії за рахунок додаткової живої сили. Це сигнал -- передусім у переговорному контексті.
Звертаю увагу й на збіг в часі з активізацією переговорної риторики Москви. Розширення складу делегації, повернення Мединського та демонстративна участь у перемовинах спрямовані насамперед на зовнішнього гравця -- Сполучені Штати. При цьому позиція країни-окупанта залишається незмінною: територіальні вимоги.
Якщо дипломатичні зусилля не принесуть бажаного результату, Кремль намагатиметься продемонструвати свої тактичні здобутки на фронті, зокрема в Донецькій області. Це не випадково, адже саме цей регіон став пріоритетним у їхній стратегії. Перед виборами російському керівництву необхідно представити хоча б символічний "успіх".
Отже, головним чинником сучасних інформаційних маніпуляцій є внутрішня політика. Випадки поширення чуток про мобілізацію, заяви про наявність "резервів" та риторика про готовність боротися до останнього слід аналізувати в контексті виборів у Росії та спроб створити відповідний інформаційний фон.
Основне — не піддаватися на ці оповіді, а ретельно досліджувати, що лежить в їх основі як у військовій, так і в політичній сферах.
