Чи завершився етап Путіна? Які перспективи війни після ультиматуму Трампа стосовно України?
Дональд Трамп пригрозив Росії тарифами та санкціями, якщо Кремль до 8 серпня не припинить війну. Попри розмови з Путіним та нові мита з боку США, російські окупанти продовжують наступати на фронті та атакувати Україну БПЛА. Чого очікувати після дедлайна Трампа - в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
Сьогодні - дедлайн, який Трамп встановив для Путіна. Президент США пригрозив Росії жорсткими санкціями та тарифами, якщо Москва до 8 серпня не припинить війну проти України. Точний перелік обмежень, який може запровадити Білий дім, публічно не розкривався. Але з окремих заяв та конкретних кроків Трампа випливає, що йдеться насамперед про вторинні санкції проти країн-партнерів Росії - покупців її нафти.
Це не вперше, коли Трамп ставить Москві ультиматуми — попередній, який він озвучив в середині липня, мав завершитися приблизно 2-3 вересня. Однак всього через два тижні він скоротив цей термін до 8 серпня. Не дочекавшись цієї дати, американський президент підвищив мита для Індії, пояснивши це тим, що вона імпортує велику кількість нафти з країни-агресора. Крім того, він надіслав свого спеціального посланця Стіва Віткоффа для переговорів з Путіним.
І хоча така покрокова стратегія Трампа з "приборкання" Москви поки не призвела до реального результату, обрана ним траєкторія дає обережні підстави вважати, що цього разу Білий дім налаштований рішуче. Принаймні - більш рішуче, ніж два місяці чи півроку тому.
"Я не прагну перебільшувати, але сьогодні ми, безсумнівно, на крок ближче до миру, ніж вчора, коли від нього нас розділяло значно більше," - зазначив державний секретар Марко Рубіо після переговорів між Віткоффом і Путіним 6 серпня.
"Схоже, Росія тепер більше налаштована на припинення вогню. Тиск на них спрацьовує", - пізніше того ж дня заявив Володимир Зеленський.
За останні кілька тижнів РБК-Україна неодноразово чуло в розмовах з політиками, посадовцями та дипломатами, що шанси на припинення вогню в цьому році зросли. Збоку такі очікування могли видаватися абсолютно безпідставними, адже Росія продовжує активно тиснути на фронті, вербувати солдат у свою армію, нарощувати виробництво ВПК та регулярно обстрілювати українські міста.
Після кількох раундів переговорів у Стамбулі вдалося досягти певних результатів у гуманітарній сфері, зокрема, були здійснені численні обміни військовополоненими. Проте у всіх інших питаннях російська сторона проявляла небажання вести конструктивні переговори. Путін та його оточення продовжували наполягати на своїх максималістських вимогах, зокрема, на виході України з чотирьох областей, не згадуючи вже про Крим, а також на зменшенні чисельності нашої армії і визнанні позаблокового статусу.
Проте, за словами обізнаних джерел РБК-Україна, певний оптимізм щодо можливого перемир'я виникає внаслідок зміни підходу Дональда Трампа до конфлікту між Росією та Україною. Зміна в позиції американського президента стала помітною приблизно з початку липня. Це збіглося з завершенням 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем, яку вдалося зупинити завдяки втручанню Трампа.
3 липня Трамп провів телефонну бесіду з Путіним, в якій обговорював ситуацію з війною в Україні. Після цього дзвінка він висловив своє незадоволення позицією російського лідера щодо України та зазначив, що не вдалося досягти жодних результатів. Вже тієї ж ночі Москва здійснила масовану атаку на Київ, використавши рекордну кількість безпілотників і ракет. Наступного дня президент США зв’язався з Володимиром Зеленським. Українські джерела охарактеризували цю розмову як "найбільш позитивну за останній час".
Зустріч між Трампом та Зеленським на саміті НАТО 25 червня (зображення: Офіс президента України)
Після цього Трамп та його команда почали нарощувати гостроту риторики в бік Путіна та Москви. Стало з'являтись все більше заяв про передачу чи продаж зброї та ППО Україні. Далі Трамп вирішив влаштувати своєрідне "економічне оточення" Москви, тиснучи на її партнерів.
На мою думку, 50-денний термін, який спочатку встановив Трамп, а потім новий, що завершується сьогодні, є тісно пов'язаними подіями. З одного боку, вони повинні дати Путіну зрозуміти, що ми поступово підвищуємо градус тиску на нього, і, незважаючи на його бажання, ми будемо продовжувати цей процес, якщо він не піде на компроміс, - зазначив у розмові з РБК-Україна член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Першою країною, що потрапила під новий тарифний режим, стала Індія – другий найбільший імпортер російської нафти після Китаю. Відповідно до відкритих оцінок, Індія отримує близько 38% своєї сировини з Росії, тоді як на Китай припадає 47%. Прибутки від продажу нафти залишаються ключовим елементом російської економіки та основним джерелом фінансування державного бюджету.
Спочатку Трамп підвищив мита на всі імпортовані товари з Індії до 25%, які набудуть чинності 7 серпня, а додаткові 25% вступлять у силу з 28 серпня. Як повідомляє Bloomberg, учора Індія тимчасово призупинила закупівлю нафти з Росії у відповідь на нові американські тарифи. Нещодавно у Білому домі також попередили, що ці мита можуть вплинути й на інші країни, включаючи Китай. Незважаючи на це, Трамп проявляє обережність у відносинах із Пекіном — як зазначають західні медіа, президент не втрачає надії на укладення вигідної "невеликої угоди" з Китаєм, значення якої виходить далеко за межі конфлікту між Росією та Україною.
Співрозмовники РБК-Україна вважають, що в Москві до останнього моменту не сприймали серйозно наміри Трампа щодо введення санкцій. Важливо зазначити, що й сам американський президент не раз надавав підстави для недооцінки своїх заяв, часто обіцяючи щось на кшталт "за сто днів" або "протягом двох-трьох тижнів". Тому головним завданням Віткоффа під час його візиту до Москви стало донесення до Путіна серйозності цих намірів.
Згідно з інформацією, отриманою від українських джерел, на 5 серпня поїздка Віткоффа до Кремля залишалася під знаком питання, оскільки підтвердження зустрічі з Путіним не було. Деталі розмови, що відбулася наступного дня, залишилися в тіні. Сам Трамп описав цю зустріч як "дуже продуктивну", зазначивши, що було досягнуто "значного прогресу", однак додав, що це не можна назвати проривом.
Рубіо повідомив, що, за словами російської сторони, вперше були озвучені конкретні умови для завершення конфлікту. Він зазначив, що територіальні питання відіграватимуть центральну роль, і для досягнення миру обом сторонам необхідно буде йти на компроміси. Водночас помічник президента Росії Ушаков зазначив, що американська сторона, схоже, висловила певну пропозицію, яку в Москві сприймають як прийнятну.
Достеменно невідомо, чи могли росіяни змалювати американцям якусь адекватну картину того, що може бути з окупованими українськими територіями. Так само як невідомо і те, чи щось "прийнятне" для Кремля буде таким же "прийнятним" і для України.
Раніше кілька джерел видання висловлювали думку, що Росія прагне досягти визначеної мети — встановлення контролю над межами обох Донбаських областей. "Таким чином, вони зможуть заявити: ось, ці дві області, з яких все почалося, тепер під нашим контролем, а частини Запорізької та Херсонської областей вважатимемо 'окупованими Україною', хоча й 'тимчасово'", — пояснив один із співрозмовників.
Зустріч Віткоффа з Путіним в Кремлі 6 серпня (фото: GettyImages)
Водночас інше поінформоване джерело РБК-Україна, обговорюючи російські ультиматуми, озвучені в Стамбулі, переконувало: вивід українських військ з чотирьох областей - це свідоме завищення вимог - стратегія "високого старту", і в цьому питанні може бути простір для маневру.
Головним публічним підсумком зустрічі в Кремлі стало обговорення можливості нової зустрічі між Трампом і Путіним. Востаннє російський лідер мав переговори з американським колегою ще до початку масштабного вторгнення, що відбулося в 2021 році.
На думку політолога Аббаса Галлямова, факт організації зустрічі між Трампом і Путіним свідчить про те, що Путін йде на цю бесіду під тиском. "Схоже, Трамп чинить на нього значний тиск, і він усвідомлює, що вже неможливо уникнути розмови, не образивши при цьому Трампа", - зазначає експерт у коментарі для РБК-Україна.
На його думку, Путін готовий до закінчення війни, але виключно на своїх умовах, які він зможе представити як перемогу. І одночасно російський президент не хоче загострювати стосунки особисто з Трампом, вважає Галлямов. Тому якщо тиск на Путіна не буде посилюватись - він буде продовжувати воювати. І навпаки: якщо Кремль на практиці відчує суть погроз з боку США - ціна продовження війни виявиться надто високою, і Путін буде змушений зупинитись.
"Після їхньої зустрічі з Віткоффом, вони дійсно опинилися перед складною дилемою і зараз намагаються знайти можливе рішення. Головним чином це стосується територіальних питань – які території вони можуть залишити, а на яких готові піти на поступки. Після цієї зустрічі російський радбез провів шість годин на засіданні. А сьогодні (7 серпня, - ред.) вони вже зібралися ще на п’ять годин," - повідомляє одне з достовірних джерел видання.
Після переговорів з Путіним Трамп має намір організувати тристоронню зустріч, куди також увійде президент Зеленський. Більше того, згідно з інформацією кількох західних медіа, американський лідер, схоже, готовий зустрітися з російським президентом лише за умови, що попередньо відбудеться його бесіда з українським колегою. На даний момент Путін ще не висловився з приводу цієї ініціативи. Джерела РБК-Україна повідомляють, що Україна також підтримує залучення Європи до процесу переговорів, хоча це питання досі перебуває у стадії обговорення.
"Враховуючи, що Трамп одночасно подає оптимістичні сигнали про конструктивний діалог, але водночас продовжує накладати санкції, зокрема підвищуючи мита на імпорт з Індії, складається враження, що конкретних угод не досягнуто. Сам Трамп також не відкидає жодних можливостей. Він, здається, намагається створити умови для Путіна, щоб той міг рухатися в потрібному напрямку", – зазначає Галлямов.
У Кремлі вже оголосили про готовність до зустрічі з Трампом, хоча в Білому домі ця інформація поки що не отримала підтвердження. Таким чином, існує кілька можливих сценаріїв розвитку ситуації — від ще більш рішучих дій з боку Трампа до значного прогресу, який може призвести до припинення вогню, а в подальшому, можливо, й до завершення війни в цілому.
Перший сценарій, напевно, не зовсім бажаний, але цілком ймовірний: 8 серпня, у день дедлайну, Трамп не вводить жодних нових обмежень проти Росії та її партнерів. І вже на цьому етапі починається "розвилка" можливих наслідків. З одного боку, Путін може розцінити це як ослаблення зашморгу на своїй шиї, після чого він знову буде намагатися нав'язати Білому дому гру за власними правилами - обіцянки без конкретики, якісь незначні поступки і відмова від зустрічі з Зеленським.
Відтак, зустріч Путіна та Трампа може відбутись, але не призвести до зрушень. Російські війська ще щонайменше у вересні-жовтні продовжуватимуть наступальну кампанію зі штурмами не лише на Донеччині, а й з активізацією на Запорізькому напрямку.
З іншого боку, вже реалізовані ініціативи та демонстрація рішучості з боку США можуть стати вагомими аргументами для того, щоб Путін став більш відкритим до конструктивного діалогу. Вчора Трамп особисто зазначив, що введення нових санкцій проти Росії 8 серпня "залежатиме від дій російського керівництва".
Здається, Трамп досі сподівається на певні зміни з боку Путіна (фото: GettyImages)
Альтернативний розвиток подій може виглядати так: у день, коли спливає термін, президент США оголошує про введення максимально можливих санкцій і мит, які можуть бути запроваджені за його власним указом, без необхідності залучення Конгресу. У рамках цього сценарію виникає важливе питання щодо реакції Кремля: чи змусить це Путіна терміново "згорнути" військові дії, чи, навпаки, призведе до того, що він відчує себе загнаним у кут і почне ще агресивніше демонструвати свою силу?
Звичайно, Трамп має намір пришвидшити процес завершення конфлікту, навіть якщо це буде у формі перемир'я або припинення вогню. Для досягнення цієї мети йому потрібно посилити тиск на Путіна. Проте, на мою думку, він не прагне до того, щоб повністю притиснути Путіна до стіни. Тому він буде поступово збільшувати тиск, створюючи навколо Путіна напружену атмосферу, але без перебору, щоб той не відчував, що його зовсім загнали в пастку, як щура. Водночас Путін має усвідомлювати, що якщо його економіка зазнає краху, то його система також опиниться під загрозою, - вважає Галлямов.
Третій - середній - сценарій зводиться до того, що 8 серпня Трамп запровадить ще якусь частину обмежень як черговий знак Москві, що він готовий йти далі, але як далеко - залежить від самої ж Москви. Після цього Путін дає згоду на зустріч з Зеленським, яка відбувається невдовзі після чи до зустрічі з Трампом.
Веніславський висловив думку, що сьогодні Трамп, ймовірно, запровадить певний проміжний варіант санкцій, оскільки навряд чи він вдасться до повного пакету обіцяних заходів. Можливо, деякі з них матимуть значний вплив, але не всі. Якщо спробувати зробити прогноз, на його думку, впродовж найближчих 7-10 днів, приблизно до 15-20 серпня, може відбутися зустріч між Трампом і Путіним. Після цього, за його особистими оцінками, між 15 і 25 серпня можливо також проведення зустрічі трьох президентів.
Ключовим моментом у цьому сценарії є наслідки, які може мати тристороння зустріч лідерів. З одного боку, Путін може намагатися "продати" Трампу свою згоду на так зване "повітряне перемир'я" — тобто призупинення атак на українські населені пункти вздовж лінії фронту як компроміс. Проте малоймовірно, що така поступка буде сприйнята США як суттєвий прогрес.
"Трамп постійно каже, що люди мають перестати вмирати. Він не раз заявляв, скільки гине українських і російських військових. Один з основних меседжів у риториці Трампа - люди мають перестати вбивати людей. Тому лише повітряного перемир'я для Трампа буде недостатньо. Наскільки я розумію його логіку, від такої зустрічі він очікує проголошення про припинення бойових дій. А далі це перейде в якусь площину врегулювання і підготовки певної угоди вже про припинення війни на рівні міжнародних документів", - прогнозує Веніславський.
Усі ці сценарії об'єднує одне - надзвичайно нестабільні та змінливі фактори. Яку позицію займе Трамп? Чи продовжить він свій шлях, ігноруючи неправдиві та беззмістовні обіцянки Москви? Яка буде реакція Путіна? Чи згодиться він на зустріч з Зеленським? Чи усвідомлює лідер Кремля реальні перспективи своєї економіки, чи, можливо, його уявлення затуманені імперськими амбіціями? Які компроміси готовий запропонувати Кремль? Які думки з цього приводу мають Україна та її громадяни? Як на ці події реагуватимуть Індія та Китай?
Список цих чинників може бути значно розширений. Незважаючи на високий ступінь невизначеності, сучасна стратегія Трампа, безсумнівно, впливає на розвитку конфлікту. Вперше за тривалий період у Москви виник потужний зовнішній імпульс для пошуку шляхів виходу з війни. І якщо ми дійсно знаходимося на шляху до її завершення, не варто сподіватися, що це станеться найближчим часом.
