Чи може угода між США та ЄС стати важливим етапом на шляху до енергетичної автономії від Росії?

Вашингтон та Брюссель досягли нових висот у співпраці в енергетичній сфері.

27 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент США Дональд Трамп під час переговорів у Шотландії погодили новий формат торговельних відносин між ЄС і США. Домовленість передбачає спільний тариф у 15% на широкий спектр європейських товарів та зобов'язання Європи збільшити імпорт американських енергоресурсів у рамках відходу від використання російського палива.

Цю угоду презентують як крок до зменшення енергетичної залежності ЄС від Росії, однак деякі експерти ставлять під сумнів її ефективність.

Чи можна вважати нову торгову угоду між Євросоюзом та Сполученими Штатами справжнім успіхом, а не провалом у переговорах? Чи зможе ця угода допомогти Європі зменшити свою енергетичну залежність від Росії, яка часто використовує свої енергетичні ресурси як інструмент тиску? Найгірше те, що Росія отримує значні доходи від продажу нафти та газу, які фінансують її військові дії, що особливо тривожить ситуацію для України.

Укрінформ підготував для вас аналіз думок політиків, експертів, журналістів та європейських посадовців, які активно беруть участь у переговорах із США.

Сполучені Штати висловили своє задоволення.

На своєму офіційному вебсайті Білий дім оприлюднив важливі деталі угоди: до 2028 року Європейський Союз інвестує в американські енергоносії приблизно $750 мільярдів. Крім того, європейські капіталовкладення в промислову інфраструктуру Сполучених Штатів досягнуть $600 мільярдів. Також було підтверджено, що "ЄС погодився на придбання великої кількості військової техніки у США".

Згідно з повідомленням, угода має "міцно підтримувати економіку та виробничий потенціал Америки", а також позиціонувати США як "найважливіше місце для інвестицій, інновацій і передового виробництва".

Сам Дональд Трамп, президент, охарактеризував цей документ як "найзначнішу" угоду, яка коли-небудь була укладена.

Від початку повномасштабної війни в Україні ЄС активно скорочує імпорт енергоносіїв з Росії. Частка російського газу в європейському імпорті знизилася з 45% у 2021 році до менш як 20% у 2024-му. Європейська ініціатива REPowerEU передбачає повну відмову від російських викопних ресурсів до 2027 року. У цьому контексті угода зі США розглядається як критично важлива.

Протягом останніх кількох років США займають лідерські позиції серед постачальників скрапленого природного газу (СПГ) до Європейського Союзу. За інформацією Єврокомісії, в 2024 році близько 46% імпорту СПГ в Європу припадатиме на американські поставки. Це нове партнерство має на меті забезпечити надійні поставки газу, зменшити ризики для енергетичної інфраструктури Європи, залучити інвестиції для будівництва нових терміналів СПГ, зокрема в Німеччині, Італії, Польщі та на Балканах, а також підтримати екологічну трансформацію через співпрацю в сферах водню, відновлюваної енергетики та критичних мінералів.

На думку ряду фахівців, нова угода є ключовим фактором у економічній боротьбі між Західними країнами та Росією. Аналітик компанії Price Futures Group Філ Флінн у розмові з Reuters підкреслив, що "Європі слід буде скоротити значну частину імпорту з Росії". Він додав, що "ця торговельна угода не лише надає потужний імпульс американським виробникам, але й створює додатковий тиск на Путіна, спонукаючи його до переговорів".

Фінансові аналітики FT вважають, що співпраця в енергетичній сфері між Сполученими Штатами та Європейським Союзом допомагає знизити залежність Європи від російських ресурсів і прокладає шлях до нових енергетичних стратегій.

ЗГІДНО З ДУМКОЮ БАГАТЬОХ ЄВРОПЕЙЦІВ, ЦЯ УГОДА Є НАЙОПТИМАЛЬНІШИМ ВАРІАНТОМ ІЗ УСІХ ІСНУЮЧИХ.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн під час короткої спільної пресконференції з Дональдом Трампом 27 липня здавалася досить напруженою. Після тривалих переговорів вона оголосила, що сторонам вдалося досягти угоди, яка "створює впевненість у часи невизначеності".

"Ця угода гарантує стабільність та прогнозованість для населення і підприємств по обидва боки Атлантики. Вона об'єднує дві найбільші економіки планети. Наш річний обсяг торгівлі досягає 1,7 трильйона євро. Спільно ми формуємо ринок з 800 мільйонами жителів. Наша частка у світовому ВВП становить майже 44%", - наголосила фон дер Ляєн.

Розкриваючи деталі угоди, вона уточнила, що сторони домовилися про тариф у 15%, який встановлюють США на "більшість європейського експорту", зокрема автомобілі, напівпровідники та фармацевтичну продукцію.

Сторони домовилися про запровадження взаємних нульових тарифів на конкретні категорії стратегічної продукції. Це стосується, зокрема, всіх типів літаків і їх комплектуючих, ряду хімічних сполук і медикаментів, напівпровідникового обладнання, окремих видів сільськогосподарської продукції, природних ресурсів та сировини, що має критичне значення.

Німеччина, яка є найбільшою економічною потужністю Європи, найбільше за інших членів ЄС відчуває вплив угоди зі США. Неодмінно, що ФРН разом із Францією та Італією активно долучалася до переговорів із Вашингтоном.

Відкрита торговельна війна зі Сполученими Штатами могла б не стати катастрофою для Німеччини, але безсумнівно викликала б значні потрясіння. Тому нинішню угоду тут сприймають з практичної точки зору. "Я не можу сказати, що задоволений цим результатом... Це не те, що могло б нас влаштувати, але, на жаль, це було найкраще, що можна було досягнути в даних обставинах," - зазначив канцлер ФРН Фрідріх Мерц.

Він підкреслює, що ставки в 15 відсотків (для окремих груп товарів, зокрема, німецьких автомобілів) стануть серйозним фінансовим тягарем для експортно орієнтованої економіки Німеччини. Канцлер згадав, що з самого початку вказував на ймовірність того, що угода, якщо її вдасться укласти (хоча впевненості в цьому не було), матиме "асиметричний" характер. Проте він також вважає, що Америка не отримає вигоди з такої ситуації.

Водночас сам факт того, що вдалося уникнути подальшої ескалації та великої торговельної війни, Мерц вважає позитивним розвитком подій. До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є німкенею, тож проблеми німецької економіки їй не байдужі. До того ж, як і канцлер Фрідріх Мерц, фон дер Ляєн - членкиня Християнсько-демократичного союзу.

В той же час представники німецького промислового сектору продовжують аналізувати технічні аспекти нової угоди. За словами президентки німецької асоціації автомобільної промисловості Гільдеґард Мюллер, введення 15-відсоткового тарифу з боку США обернеться для німецьких автовиробників "мільярдними втратами щорічно", що створює додатковий тягар під час їх трансформаційних процесів.

Водночас в німецькому уряді вважають позитивним те, угода дозволить повністю позбутися залежності Європи від російських енергоносіїв. "Йдеться про те, щоби Німеччина та Європа ставали ще більш незалежними від поставок російських енергоносіїв. Це можна побачити в домовленості, досягнутої між ЄС і США. Ми підтримуємо покрокове завершення енергетичного імпорту з Росії. Євросоюз буде диверсифікувати свої джерела енергозабезпечення", - сказав заступник речника уряду Себастьян Гілле.

В Нідерландах прем'єр-міністр Дік Схооф висловив свою думку щодо угоди, зазначивши в мережі Х, що вона є "ключовою для відкритої економіки, як у нас". Він підкреслив, що річний обсяг експорту товарів з Нідерландів до США перевищує 50 мільярдів євро.

Він підкреслив, що високо оцінює рішучі зусилля Європейської Комісії, які спрямовані на досягнення оптимальних результатів для нашого бізнесу та споживачів. Проте, безумовно, ідеальним варіантом залишалася б повна відсутність тарифів.

З ним погоджується чеський експерт Павел Гавлічек з аналітичного центру "Асоціація міжнародних справ", який поділився з Укрінформом своєю позитивною оцінкою нового формату торговельних відносин із США та його впливом на остаточне вигнання російських енергоресурів із європейського ринку.

"Ця угода представляє собою найвдаліший варіант розвитку торговельних відносин між Євросоюзом і США", - зазначив Гавлічек.

"Купівля енергоресурсів у США - це насправді не нова ідея, адже фон дер Ляєн анонсувала її ще раніше, яка має на меті тримати Америку поруч та сприяти у процесі відмови від російського викопного палива. При цьому, звичайно, є певні вимоги, яких необхідно буде дотриматися в рамках програми декарбонізації, але в цілому обсяги закупівель, озвучені в угоді, на мою думку, є реалістичними", - заявив експерт.

Він додав, що за окремими підрахунками угода із США може допомогти ЄС повністю відмовитися від російських енергоресурсів вже у 2026 році, на рік раніше анонсованого Єврокомісією плану.

Угорський аналітик Андраш Раш, що представляє Німецьку раду закордонних справ (DGAP), висловив незгоду з французькою думкою, зазначивши в коментарі для Укрінформу, що Європейський Союз досяг "досить позитивного результату" у переговорах зі Сполученими Штатами. Він підкреслив, що його оцінка ґрунтується на двох основних аспектах:

"По-перше, спочатку американці планували ввести набагато вищі тарифи, отже, фон дер Ляєн спромоглася досягти кращої угоди, ніж Трамп мав на столі. По-друге, навіть важливішим є те, що угода, я сподіваюся, закінчила період непередбачуваності, отже, які б тарифи не вводилися, ми знаємо про них заздалегідь. Підприємці з обох берегів Атлантики дуже нервували протягом останніх місяців щодо можливого розвитку тарифного конфлікту, але зараз вони можуть спокійно планувати свою роботу", - заявив експерт, додавши, що протягом наступних тижнів технічні команди США та ЄС узгодять та оформлять технічні деталі угоди, що своєю чергою ще більше закріпить цю передбачуваність.

Критичні зауваження з боку Угорщини та Росії, але не лише від них.

Напевно найжорсткіші критичні висловлення щодо нової торговельної угоди із США пролунали з Будапешта, де прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан традиційно атакував передусім президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яку "важковаговик" Дональд Трамп, з його слів, фактично "з'їв на сніданок", і яка, на думку Орбана, не мала шансів домогтися більш привабливих умов для ЄС.

В свою чергу, заступник секретаря Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв знову висловився з критикою, охарактеризувавши угоду як "елемент неонацистської ідеології" та "антиросійську" через фактичну заборону на імпорт російських газу і нафти. Крім того, він не упустив шанс принизити Європейський Союз, зауваживши, що Трамп "знищив Європу".

У цілому нервовість РФ є абсолютно зрозумілою, враховуючи, що протягом цього місяця це вже другий потужний удар по російській енергетиці, адже в останньому, 18-му пакеті санкцій проти РФ, Євросоюз знизив граничну ціну на російську нафту, сфокусувався на російському тіньовому флоті й заблокував будь-яку можливість поновити роботу "Північних потоків" 1 і 2, а також заборонив імпорт продуктів нафтової переробки, виготовлених з російської сирої нафти.

Однак угода з США також викликала хвилю критики, яка була менш емоційною та більш прагматичною. Джуліан Гінц, експерт з міжнародної торгівлі Кільського інституту світової економіки, зазначив: "Ця угода не є вигідною; це лише спроба досягнути компромісу. Хоча ЄС може уникнути торговельної війни в найближчій перспективі, він платить високу ціну в довгостроковій перспективі, відмовляючись від основоположних принципів багатосторонньої, заснованої на правилах системи світової торгівлі, яку підтримує Світова організація торгівлі, що досі мала важливе значення для забезпечення економічного процвітання Європи."

На думку експерта, ця угода встановлює небезпечний прецедент, оскільки може спонукати інші держави до довільного та політично обумовленого підвищення мит. Замість того, щоб приймати невигідні умови, Європейський Союз міг би об'єднатися з іншими країнами, які постраждали, такими як Канада, Мексика, Бразилія та Південна Корея, щоб створити дієву альтернативу тарифним загрозам з боку США. Проте, згідно з думкою професора, ця угода лише підсилює стратегію президента Трампа, яка полягає в протиставленні економік одна одній.

Глава французького уряду Франсуа Байру каже, що європейські переговорники не спромоглися захистити інтереси країн-членів, натомість "прогнувшись" під Трампа. Він навіть назав дату узгодження угоди із США в її остаточному вигляді "темним днем" для ЄС.

Частина аналітиків вважає, що реалізувати угоду в її енергетичній частині повною мірою буде доволі складно.

Reuters повідомляє, що у 2024 році імпорт американської нафти, скрапленого природного газу та коксівного вугілля до Європейського Союзу досягнув лише $64,55 мільярдів. Це складає приблизно 26% від запланованої річної мети у $250 мільярдів на наступні три роки.

У минулому році загальний обсяг експорту енергоносіїв зі США склав $165,8 млрд, що виявилося значно нижчим за прогнозовані обсяги постачань до Європейського Союзу.

За оцінками видання Wall Street Journal, ця угода має більше символічне значення, ніж зобов'язуючий характер.

"Брак конкретних деталей вказує на те, що угода, досягнута фон дер Ляєн і Трампом у Шотландії, є політичним компромісом, а не юридично обов'язковою угодою", - зазначається в матеріалі.

Крім того, існують вагомі занепокоєння стосовно можливостей інфраструктури Європейського Союзу впоратися з такими великими обсягами закупівель.

ЄВРОКОМІСІЯ ВІРИТЬ У ДОСЯЖНІСТЬ ЦІЛЕЙ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СПІВПРАЦІ ЗІ США

Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заперечує закиди про недосяжність окреслених в угоді обсягів закупівлі і про саму доцільність переходу від російського викопного палива до американської енергетичної продукції.

Він стверджує, що обсяги закупівель є "реальними", враховуючи запланований вихід Європейського Союзу з російських енергоресурсів. Водночас, за його даними, американська сторона "активно займається підготовкою для досягнення необхідних обсягів виробництва".

"Обсяги енергії, які нам будуть потрібні, особливо в контексті поступового відходу від російських поставок у найближчі роки та згадуючи про "атомний ренесанс" у Європі, а також стрімкий розвиток штучного інтелекту, вимагають виготовлення 40 мільярдів чипів для ШІ. Тому ми вважаємо, що ці показники цілком досяжні. Безумовно, ми будемо працювати разом з нашими підприємствами на рівні членів єврокомісії для створення необхідного механізму", - зазначив єврокомісар.

В контексті конкурентоспроможності цін на американське викопне паливо, Шефчович закликав журналістів зосередитися на майбутньому, виходячи за рамки президентства Дональда Трампа. Він навів свій досвід співпраці з виробниками енергоресурсів: "Які умови потрібні експортерам скрапленого газу для того, щоб запропонувати вигідні ціни? Головне - це стабільність. Необхідні довгострокові контракти, які дозволять їм інвестувати в інфраструктуру. Як тільки така інфраструктура буде створена, на ринку з'явиться більше конкурентів, що сприятиме зниженню цін".

Коментуючи торговельну угоду в цілому, Шефчович, чия команда протягом останніх декількох місяців плідно працювала з американською стороною для досягнення "переговорного рішення" щодо торговельних відносин і 10 разів літала до Вашингтона для недопущення переростання ситуації в повноцінну торговельну війну, стверджує, що навіть в день переговорів фон дер Ляєн і Трампа 27 липня в Шотландії американська сторона підійшла до столу перемовин із вимогою щодо 30-відсоткового тарифу на європейські товари, а американський президент оцінював вірогідність успіху в не більше ніж "50 на 50".

Отже, він підкреслив, що до останнього моменту переговори залишалися важкими, і отриманий результат можна вважати успішним з огляду на ситуацію.

До речі, вже у понеділок фондові ринки позитивно відреагували на досягнення угоди. Європейські акції підскочили до 4-місячного максимуму.

Чеський експерт Павел Гавлічек з "Асоціації міжнародних відносин" в інтерв'ю Укрінформу висловив думку, що критика нової торгової угоди, зокрема з боку деяких чеських політиків, є частиною загальної кампанії проти Брюсселя та проєвропейських партій в країні. Цей тренд, на його думку, може спостерігатися і в інших країнах Європейського Союзу, зокрема, як зазначив Віктор Орбан.

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНА УГОДА МІЖ США ТА ЄС МАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ

Запобігання торговельній війні між США та Європейським Союзом матиме позитивний вплив на можливості міжнародної допомоги Україні.

Так, під час спілкування із журналістами у Брюсселі Шефчович розкрив важливу деталь переговорів, повідомивши, що "йшлося не лише про торгівлю".

Єврокомісар підкреслив, що для Європейського Союзу укладення торгової угоди зі Сполученими Штатами є важливим не лише з економічної точки зору, але й у контексті безпеки, підтримки України та реагування на сучасну геополітичну невизначеність.

Одним із найсуттєвіших аспектів для України в цій ситуації є те, що, за словами єврокомісара, який спостерігав за бесідою Урсули фон дер Ляєн і Дональда Трампа, Європейський Союз та Сполучені Штати "займають дуже схожі позиції стосовно сучасних геополітичних викликів".

Це та сама трансатлантична єдність, про яку неодноразово згадує голова Європейської комісії, і збереження якої є надзвичайно важливим, зокрема для України. Адже міжнародна підтримка в боротьбі з російською агресією значною мірою залежить від стабільності та передбачуваності відносин між Європою та США.