Чи можуть FPV-дрони та КАБи подолати оборонні системи Києва: думка експерта

Росія суттєво розширює зону ураження, атакуючи прифронтові міста, як-от Харків та Чернігів, дронами типу "Ланцет". Експерт кажє, що рішення є -- це багаторівнева система РЕБ, яку має закуповувати місцева влада. Однак він застерігає: проти 500-кілограмових КАБів ця технологія майже безсила.

Цю інформацію озвучив Анатолій Храпчинський, який займає посаду заступника директора компанії Piranha Tech.

Він звернув увагу на недавні обстріли Харкова та ракетний удар "Ланцетом" по Чернігову. За його словами, противник активно експлуатує платформи, які раніше використовувалися в комерційних цілях, трансформуючи їх у засоби ведення війни.

На його думку, ключовим завданням для прифронтових громад є створення дієвої системи захисту від безпілотників.

Експерт уточнює, що йдеться не лише про окремий пристрій, а про комплекс рішень, який утворює єдину інтегровану систему. Ця система складається з "купольних" технологій та спеціалізованих засобів, здатних діяти на різні дистанції (від 5 до 20 км).

"Створення перших і других кілець захисту навколо міста за допомогою засобів радіоелектронної боротьби є цілком реальним завданням. Для цього місцевим радам необхідно придбати технології, які забезпечать безпеку критично важливих об'єктів," — підкреслив Храпчинський.

Ця система об'єднує інформацію з радарів і детекторів на централізованому командному пункті. Вона має можливість виявляти та нейтралізувати канали зв'язку розвідувальних безпілотників (які часто попереджають про можливі атаки), FPV-дронів, а також їхніх носіїв, таких як "Молнія".

Проте, відповідаючи на запит щодо керованих авіаційних бомб (КАБ), Храпчинський підкреслив, що радіоелектронна боротьба не є універсальним вирішенням. Росія має можливість оперативно збільшити виробництво модулів УМПК, що дає змогу запускати значну кількість КАБів.

Системи радіоелектронної боротьби здатні перешкоджати навігаційним системам бомб, що, в свою чергу, знижує їхню точність при ударі. Проте в умовах густої міської забудови цього виявляється недостатньо.

"РЕБ є засобом протидії, який може знизити точність. Проте, якщо 250-500 кілограмів вибухівки впаде на відстані від 10 до 100 метрів у міській території, це все одно призведе до серйозних наслідків," -- попередив експерт.

Храпчинський підкреслив, що загроза атак за допомогою FPV-дронів на Київ на даний момент перебільшена з огляду на фізичні закони та радіус видимості. Проте технологічний прогрес не зупиняється.

На сьогоднішній день дрони, такі як "Шахеди", здатні взаємодіяти та обмінюватися інформацією один з одним. Додатково, противник може використовувати певні пристрої в якості "радіомосту" (ретранслятора), що дозволяє розширити зв'язок для ударних дронів та подовжити їхній радіус дії.

Нагадуємо, що військові аналітики вважають, що російські керовані авіабомби (КАБи) становлять одну з найсерйозніших загроз, оскільки противник постійно вдосконалює їх, збільшуючи радіус дії. Генерал-лейтенант Ігор Романенко зазначив, що Україна разом із союзниками активно працює над створенням засобу для боротьби з КАБами та дронами, який має бути готовий до кінця року.

Однак фахівці зазначають, що простого знищення бомб недостатньо. Основним завданням є ліквідація літаків-носіїв або їх відведення на відстань понад 200 км від лінії фронту. Для цього Україні необхідні системи з дальньою дією, винищувачі та створення єдиної мережі радіолокаційного спостереження. Як альтернативну стратегію експерти також пропонують завдати превентивних ударів по російським аеродромам, з яких вирушають бомбардувальники.