Яке значення має найбільша шахта поблизу Покровська і чому саме на неї звернула увагу Російська Федерація?
Які ризики для економіки України несуть дії на Покровськ?
Станом на середину жовтня російські війська підійшли приблизно на 10 км до Покровська. На захід від нього знаходиться шахта, яка видобуває особливий вид кам'яного вугілля. Він використовується для виробництва коксу - найважливішого елемента у сталеливарному виробництві. Яке у свою чергу за обсягами надходжень валюти до країни поступається лише сільському господарству.
Згідно з торговими даними, експорт металу становив майже 2 млрд доларів за 8 місяців 2024 року. Це гроші, які необхідні для підтримки України на плаву на фоні двох з половиною років повномасштабного вторгнення Росії, пише Reuters.
На думку президента Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, втрата шахтоуправління "Покровське", яке є єдиним внутрішнім постачальником коксівного вугілля, може негативно вплинути на обсяги виробництва сталі.
"Ми можемо виробляти до 7,5 млн тонн сталі до кінця року, а наступного року - бачити зростання виробництва до більш ніж 10 млн. Але якщо втратимо Покровськ, то впадемо до 2-3 млн тонн", - цитує його агентство.
Зображення: Анексія шахтоуправління "Покровське" може спричинити зниження обсягів виробництва сталі (metinvest.media)
У минулому році в Україні було виготовлено приблизно 3,5 мільйона тонн коксу, повідомив голова асоціації "Укркокс" Анатолій Старовойт. Він зазначив, що ситуація ускладнюється, оскільки виникають питання щодо постачання вугілля у випадку захоплення Покровська. "Імпорт вугілля є складним, і сьогодні морські поставки не є простими", - підкреслив він.
Оскільки чорноморські порти в основному орієнтовані на експорт, через воєнні ризики складно імпортувати значні обсяги вугілля. Найбільш вірогідними альтернативними джерелами постачання можуть бути США та країни Африки, включаючи ПАР, наголошує Каленков.
Деякі компанії вже почали накопичувати запаси. Відповідно до інформації від "АрселорМіттал Кривий Ріг", підприємство підтримує значні запаси, а нестача вугілля компенсується імпортованими матеріалами. Як повідомляє агентство Reuters, виробники намагаються знайти нові джерела коксового вугілля в інших частинах України, проте імпорт може виявитися необхідним, що призведе до зростання витрат на виробництво сталі.
Протягом січня-серпня 2024 року Україна виготовила 4,3 мільйона тонн сталевого прокату. З цієї кількості дві треті були експортовані, при цьому 72% від загального експорту припало на країни Європейського Союзу.
Кокс - це пористий твердий матеріал, отриманий шляхом коксування кам'яного вугілля при температурах від 950 до 1100°С без доступу кисню протягом 14-18 годин. Головна відмінність коксового вугілля від енергетичного полягає в його здатності до плавлення та спікання у щільну масу. Цей матеріал є найбільш розповсюдженим твердим паливом, яке застосовується для виробництва чавуну в доменних печах.
Приватне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське", яке колись називалося ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", є одним з провідних гірничодобувних підприємств у Донецькій області. Це найбільша шахта та ключовий гравець у вугільній промисловості України. Від березня 2021 року контрольний пакет акцій компанії належить групі "Метінвест".
Ця шахта також є одним із найбільших у Східній Європі підприємств із видобутку коксівного вугілля. Промислові запаси становлять понад 200 млн тонн, а термін розробки - понад 40 років.
Фото: шахта є найбільшою та однією з найсучасніших (wikipedia.org)
Протягом 25 років видобуток вугілля в цьому регіоні перевищив 100 мільйонів тонн. До початку повномасштабної війни на шахті трудилися близько 10 тисяч працівників, а щорічне видобування сягало 8 мільйонів тонн. Ця шахта забезпечувала роботою кожного п’ятого мешканця Покровська. У 2023 році обсяги виробництва вугілля становили 5,6 тонн.
Зараз на шахті 6 тисяч осіб, близько тисячі мобілізовано до ЗСУ. Лінія фронту неминуче наближається, більшість людей виїхала з міста, тому значно зменшилася кількість працівників.
За повідомленням "ОстроВ", певна кількість шахтарів вирішила переїхати до населених пунктів у Дніпропетровській області, зокрема, в Межову, Тернівку, Петропавлівку, Павлоград та села, що розташовані на межі з Донецькою областю. Проте значна частина з них залишилася в Покровську, який піддається обстрілам кілька разів на день.
Жителі міста регулярно стикаються з відключеннями електроенергії, води та газу через часті пошкодження комунікацій. Комендантська година триває більшу частину доби, а державні установи покинули Покровськ. Мережеві супермаркети, банки, логістичні компанії, навчальні заклади та медичні установи не функціонують.
Додаткову інформацію про події в місті можна знайти в репортажі від РБК-Україна.
На минулому тижні військова адміністрація звернулася до мешканців Покровська з закликом до евакуації. У цей осінньо-зимовий період місто залишиться без опалення, а окупанти руйнують його так само, як раніше Бахмут і Авдіївку. Начальник МВА Сергій Добряк застерігає громадян: якщо ви помітите встановлення "зубів дракона", терміново залишайте місто, оскільки ситуація стане небезпечною.
Російські окупанти звертають увагу не лише на Покровськ як важливий стратегічний центр. Особливою цінністю в околицях Покровська є велика шахта, що знаходиться всього за 15 хвилин їзди на південний захід від селища Удачне, зазначає The Economist. У вересні тут відбулися перші трагедії, коли в результаті обстрілу загинули дві жінки.
Покровська шахта - далеко не старий радянський релікт. Вона належить компанії "Метінвест", яка також володіла двома металургійними заводами в Маріуполі та коксохімічними заводами в Авдіївці, який був зруйнований обстрілами минулого року.
Існує поширена думка, що удари по цим об'єктам, окрім завдання шкоди українській економіці, переслідують ще одну мету - відплату власнику Рінату Ахметову, який до 2014 року відігравав значну роль у політичному та економічному житті Донбасу та України загалом.
На думку аналітика Андрія Бузарова, для того щоб ліквідувати залишки сталеливарної галузі, росіянам не обов'язково захоплювати шахти. В процесі наступу вони можуть намагатися відключити електропостачання та встановити вогневий контроль над маршрутами, по яких вугілля транспортується на захід до металургійних підприємств.
Перед початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року сталь складала близько 33% українського експорту. Відтоді економіка країни зменшилася на третину. Якщо Україна втратить контроль над Покровськом та шахтою, виробництво сталі може зменшитися ще вдвічі. Про це також свідомі російські агресори, підкреслює видання.
У вересні в інтерв'ю Forbes генеральний директор компанії "Метінвест" Юрій Риженков зазначив, що не може точно оцінити військові ризики. Він повідомив, що працівників заохочують переїжджати на схід Дніпропетровської області для роботи вахтовим методом. "Ми підтримуємо Збройні Сили України, хоча у нас насправді є резервний план. Навіть якщо втратимо контроль над Покровськом, ми продовжимо працювати. Ми можемо закуповувати вугілля у ДТЕК, з Польщі та з наших шахт у США, а також імпортувати кокс. Це не буде легким процесом і завдасть удару по українській економіці", - підкреслив він.