Чому антипольська пропаганда тільки ослабила ключові партії в Україні?

Антиукраїнські тенденції, які визначають атмосферу поточної президентської кампанії в Польщі, спричинили суттєві зміни в рейтингах кандидатів.

Соціологічне дослідження, проведене компанією SW Research і опубліковане наприкінці минулого тижня, показало, що вперше можливість пройти до другого туру виборів отримав Славомір Менцен, кандидат у президенти від ультраправої, відкрито антиукраїнської партії "Конфедерація", за яку виступають майже 19% польського населення.

Дослідження секретів успіху Менцена представлено в редакційній статті "Європейської правди" від Юрія Панченка, яка аналізує, чому антиукраїнські дії не принесли вигоди кандидатам на президентських виборах у Польщі. Нижче ви знайдете короткий огляд основних ідей цієї статті.

Юрій Панченко підкреслює, що передвиборча кампанія кандидата від "Конфедерації" виглядає більш виразно та захоплююче, а Славомір Менцен лише починає розвивати свою активність.

Таким чином, автор статті зазначає, що формально незалежний кандидат, насправді представляючи опозиційну партію "Право і справедливість" ("ПіС"), Кароль Навроцький, втрачає свої позиції. Він перемістився з другого місця на третє, маючи рейтинг 16,5%.

Згідно з інформацією, опублікованою польськими засобами масової інформації, така тривожна тенденція вже спонукала керівництво "ПіС" розглянути варіант термінової зміни. На щастя, для цього існує певний простір – партія формально не висувала свого кандидата, тож ще має можливість це зробити.

"Шанс, що Менцен потрапить у другий тур, здатен кардинально змінити всі виборчі плани", - висловлює свою думку редактор.

За його словами, з одного боку лідерство кандидата від партії влади та чинного мера Варшави Рафала Тшасковського є безумовним - 33,6% виборців, а з іншого - Менцен може виявитися набагато більш небезпечним суперником у другому турі, оскільки не має жодного стосунку до влади, ані нинішньої, ані попередньої.

Проте сучасна зміна електоральних уподобань серед поляків має ще один аспект, який безпосередньо пов'язаний з Україною, підкреслює автор статті.

Протягом тривалого часу партія "Конфедерація", як зазначає Панченко, залишалася єдиною польською політичною силою, що відкрито пропагувала антиукраїнські ідеї, а нині це стало звичайним явищем.

"Проукраїнський консенсус" польських партій остаточно зруйнували на тлі боротьби кандидатів від двох основних партій за антиукраїнський електорат Славоміра Менцена.

Наприклад, Рафал Тшасковський несподівано запропонував ініціативу щодо обмеження соціальних виплат 800+ для українців, на що уряд Дональда Туска оперативно відреагував підтримкою.

"За думкою кандидатів від провідних польських політичних партій, такі дії мали б забезпечити їм певні переваги у другому турі виборів. Проте, виглядає на те, що наслідки виявилися зовсім іншими – вони фактично легалізували антиукраїнську риторику. І тут несподівано з'ясувалося, що в цій царині 'Конфедерація' не має жодних конкурентів, а нова ситуація лише підвищила їхній авторитет", – зазначає автор статті.

Проте, на його думку, існує щонайменше ще одна причина зростання антиукраїнських висловлювань серед польських політичних діячів — це перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США, яка надала новий імпульс європейським ультраправим.

"Численні антиукраїнські заяви, що протягом останнього місяця лунають із Білого дому, схоже, остаточно зняли табу на такі висловлювання від польських політиків. Насамперед це стосується "ПіС", де такі настрої були завжди, проте довгий час це не схвалювалося", - пише Юрій Панченко.

Чи усвідомлює опозиційна партія "Право і справедливість", що для Трампа під час його другої каденції "Конфедерація" виглядає як більш природний союзник, ніж класичні консервативні сили?

Здається, розуміння цього вже приходить. Показово, що вже після оприлюднення рейтингів у "ПіС" нарешті почали критикувати "Конфедерацію" за "нагнітання ненависті до України та українців".

Головне — щоб час ще не сплинув…