Чому українці вирішують повернутися в зону обстрілів: волонтер розкриває суть проблеми внутрішньо переміщених осіб.

Переселенці не знаходять потрібної роботи та не мають грошей на дорогу оренду житла.

У соціальних мережах активно ведуться дискусії щодо новини про те, що громадяни повертаються до своїх осель у зонах, наближених до фронту в Україні. Крім того, деякі українські політики стверджують, що українці почали масово повертатися на території, які вже знаходяться під тимчасовою окупацією ворога.

Народний депутат Максим Ткаченко шокував заявою, що вже 150 тисяч українців повернулися на окуповані території, через те, що не змогли знайти роботу чи житло на підконтрольній Україні території, але згодом, політик спростував свою заяву.

Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента, спростувала заяву депутата про повернення тисяч українців на тимчасово окуповані території.

Заступниця керівника Офісу президента спростувала інформацію про тисячі внутрішньо переміщених осіб, які нібито повертаються на тимчасово окуповані території, назвавши це неправдою та спробою привернути увагу.

"Все, що держава зобов'язується виконати відповідно до закону, вона виконує. Можливо, цього недостатньо, але враховуючи, що в нас війна і ресурси обмежені, це реальність. Проте це не виправдовує виїзд в окуповані території. Не можу повірити, що тисячі українців обирають російську окупацію через нестачу 2-3 тисяч гривень державної допомоги на місяць. Так, держава не може забезпечити всіх переселенців квартирами. Але є можливості для тимчасового житла. Так, ми не можемо надати кожному переселенцю таку ж роботу з такими ж доходами, як раніше, адже ми в умовах війни. Але для тих, хто бажає працювати, можливості є", - зазначила Ірина Верещук на своїй сторінці в соціальних мережах.

Проблематика внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є надзвичайно складною. Мова йде про близько 4,5 мільйона людей, які отримали статус ВПО. Це ті, хто внаслідок агресії з боку Росії втратив майже усе — від роботи до житла, а також значну частину свого майна.

Волонтери припускають, що деякі громадяни можуть повертатися до своїх осель у прифронтових зонах, але це навряд чи стане поширеним явищем.

Це можуть бути люди, які не змогли знайти роботу на підконтрольній Україні території, не отримали належної підтримки від держави, і маючи більш-менш вцілілий будинок десь на Херсонщині, Сумщині чи Донеччині, повертаються туди, незважаючи на те, що жити доведеться під постійними обстрілами росіян.

За словами волонтера Юрія Фанигіна, кількість людей, які повертаються до прифронтових територій, не є великою, але такі випадки все ж трапляються. У осінній та літній періоди ситуація суттєво змінювалася: деякі мешканці Херсонщини виїжджали, тоді як інші, які отримали тимчасовий притулок в інших областях України, поверталися додому. Що стосується Донбасу, то на Покровському напрямку майже всі мешканці залишали цей регіон через наступ російських військ.

"Від колег я отримав інформацію про окремі випадки повернення людей до міст і сіл, які розташовані поблизу фронту. Існують також численні свідчення про безпрецедентні повернення українців до Маріуполя, що знаходиться під російською окупацією. Але я не готовий оцінювати їх достовірність. Протягом десяти років конфлікту на державному рівні не було створено адекватної системи для масштабної гуманітарної підтримки внутрішньо переміщених осіб. Мова йде про їхню інтеграцію в суспільство — питання житла, працевлаштування, умов проживання та ставлення до переселенців загалом. Тому не дивно, що люди вирішують повертатися в небезпечні зони", - ділиться своїми думками волонтер Юрій Фанигін в інтерв'ю ТСН.ua.

Співбесідник вважає, що державні структури не приділяють достатньо уваги інформаційній діяльності в цій сфері.

"Уявіть собі ситуацію, коли людина залишилася без даху над головою та роботи. Місце, де вона провела більшу частину свого життя, зруйноване. Внаслідок цього вона отримала серйозну моральну та психологічну травму, залишившись наодинці зі своїми проблемами. На новому місці її або ігнорують, або ж вимагають вдячності за допомогу. Які ж дії має вжити така людина? Перше, що спадає на думку, - повернутися до рідних стін, якщо вони ще існують," - ділиться Юрій Фанигін.

Волонтер додає, що Україна отримує багато допомоги від іноземних гуманітарних організацій. А от від держави досі немає комплексного підходу до вирішення усіх наявних проблем з ВПО. Та підкреслює, що подолання гуманітарної катастрофи через війну, у нас досі вирішується за рахунок ініціативних людей - волонтерів, гуманітарних фондів, міжнародних організацій.

Сьогодні я став свідком черги за їжею, гуманітарними та гігієнічними наборами у одному з фондів, де зібралися люди, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Варто зазначити, що обсяги такої допомоги зменшилися через труднощі з доставкою гуманітарних вантажів в Україну. Багатьом людям складно знайти житло в інших містах, оскільки ціни неймовірно високі, а пошук роботи з адекватною оплатою є не менш важким завданням. Незважаючи на те, що державна служба зайнятості повідомляє про велику кількість відкритих вакансій, реальна ситуація є набагато складнішою. Я вважаю, що державі варто звернути увагу на цю проблему, визнати її існування та почати шукати ефективні рішення, - ділиться думками волонтер.

Раніше ТСН.ua розповідав, що українці масово повертаються в окупований Маріуполь: яка причина.

Также ознакомьтесь с:

Безперервна підготовка до війни: як виглядатиме життя в Україні після конфлікту і які ризики несе старіння населення.

Що чекає на українську молодь, якщо Росія переможе у війні: демограф описав моторошні сценарії