Чому виникають заїди і як з ними боротися?
Кожен з нас хоча б раз у житті стикався з проблемою заїд. Неприємні тріщини в кутиках рота можуть викликати дискомфорт і зовсім не прикрашають. Існує думка, що вони виникають через пиття з брудної чашки, облизування губ на холоді або поцілунки з людиною, яка має цю недугу. Але чи це дійсно так? Як швидко позбутися заїд, і що робити, якщо вони стають постійною проблемою? Відповіді на ці запитання надає відома дерматовенерологиня Катерина Бакіко.
За словами експерта, ангулярний хейліт, який більш відомий як заїди, характеризується почервонінням, лущенням шкіри та утворенням тріщин у куточках рота. Ситуація може ускладнитися, якщо до цього "переліку" приєднується кандидозна інфекція. Ці грибки є нормальними мешканцями організму, але в умовах підвищеної вологості та подразнення шкіри навколо рота вони можуть почати активно розмножуватися. Іноді можуть також з'явитися стафілококи. В результаті тріщини стають глибшими, а на ранках виникають жовті скоринки. Як правило, ангулярний хейліт проходить самостійно, проте в деяких випадках він може повторюватися, що вимагає медичного втручання для лікування.
Запалення кутиків рота може викликати:
* звичайна сухість губ може бути неприємною проблемою;
* Звичка їх облизувати – постійна волога від слини може також виступати як тригер;
* Неправильний прикус, зубні протези або неякісно встановлені імпланти – у таких випадках хейліт спостерігається значно частіше.
Шкірні недуги, включаючи атопічний дерматит, контактні дерматити та екзему, можуть виявлятися у вигляді уражень на губах і в куточках рота.
Деякі препарати, зокрема ретиноїди, можуть викликати сухість шкіри та слизових оболонок, при цьому особливо вразливою є ніжна шкіра губ.
Недостатність вітамінів може спостерігатися при хворобі Крона, зниженому апетиті у дітей або порушеннях харчової поведінки. Ключовими є показники заліза, рибофлавіну, цинку, білка, вітаміну В12 та фолатів.
Внутрішні захворювання, такі як хвороба Шегрена та запальні процеси в кишечнику, можуть бути пов’язані з виникненням ангулярного хейліту.
* значне зниження ваги;
* паління;
Зовнішні чинники, такі як вітер, косметичні засоби або тверда їжа з ріжучими краями, наприклад, чіпси, здатні пошкоджувати шкіру губ.
"Ангулярний хейліт не становить загрози для життя, запевняє лікар. Проте, цей стан може бути досить неприємним, викликати дискомфорт і сприйматися як естетично неестетичний. Важливо зазначити, що він не є заразним. Для встановлення діагнозу зазвичай досить візуального огляду лікаря, який також запитає про деталі, щоб виявити можливі тригери. Зазвичай, додаткові обстеження не потрібні, особливо якщо мова йде про поодинокі випадки."
Ось кілька основних рекомендацій, які можуть допомогти уникнути повторних випадків:
Споживайте достатню кількість рідини щоденно.
* Створіть надійний захист для губ. В цьому чудово допоможуть оригінальний американський вазелін або аквафор (Eucerin). Обидва засоби є гіпоалергенними та дуже ефективними. Використовуйте їх до і після їжі, перед виходом на вулицю та перед сном.
* Уникайте лизання губ і дайте дітям зрозуміти, чому це не варто робити.
Якщо ви користуєтеся інгаляційними стероїдами, не забувайте після цього ретельно прополоскати рот.
Піклуйтеся про належну гігієну ротової порожнини.
Завітайте на профілактичний огляд до стоматолога.
* Збалансовано харчуйтеся.
* Уникайте куріння.
Уникайте використання скрабів для губ, матових помад та агресивних косметичних засобів.
Якщо звичайне зволоження шкіри та уникнення тригерів не приносять результатів, і симптоми хвороби залишаються, лікар може рекомендувати застосування зовнішніх препаратів.
У випадку запалення можна використовувати протизапальні мазі, такі як 1% гідрокортизонова мазь, протягом короткого курсу до 7 днів, або ж інші препарати з аналогічною дією.
Якщо потрібен триваліший курс -- інгібітори кальциневрину (елідел або протопик). Схему лікування цими препаратами лікар підбере індивідуально.
Якщо виникла інфекція, слід використовувати мазі, що містять протигрибкові або антибактеріальні компоненти.
"Як видно, у пацієнтів лікувальна схема може значно варіюватися, тому важливо звертатися до лікаря для її визначення. У випадках, коли захворювання виникає рідко, медик може рекомендувати ті ж самі препарати. Проте, якщо недуга проявляється регулярно, спеціаліст візьме до уваги необхідність додаткових обстежень і вибере стратегію лікування, що забезпечить стабільний контроль за станом пацієнта," — зазначає Катерина Бакіко.





