Чотири слова українською мовою, що починаються на "и", про які ви, напевно, не чули.

Згідно з висловлюваннями Авраменка, тривалий час існувала думка, що в українській мові немає слів, що починаються на літеру "и". Однак у 2019 році правопис зазнав змін, і тепер чотири слова можна використовувати абсолютно легально.

Раніше існувало загальновідоме правило: слова на літеру "и" в українській мові відсутні. Проте з 2019 року правопис офіційно затвердив декілька слів, що починаються з цієї літери. Одним з них є службове слово "ич". Наприклад, можна сказати: "Ич який хитрий!", "Ич яка гарна!" - зазначив фахівець з мовознавства.

Другим словом він назвав дієслово "икати", фактично це те саме, що й "ікати", але перша буква тепер вимовляється "и".

"По-третє, існують паралельні форми: "ирод" та "ірод", "ирій" та "ірій". Усі ці варіанти є правильними. Ви, напевно, запитаєте, хто ж їх створив? Відповім: українці вживали ці слова так з давніх часів. На завершення, закликаю всіх дбати про те, щоб Україна писала та говорила грамотно," - зазначив мовознавець.

Проте це ще не все. Насправді існує набагато більше таких слів, всі вони є або діалектними, або архаїчними написаннями літературних термінів. Чимало українських мовознавців зосередили свою увагу на аналізі початкового "и", і в словнику 1886 року було зафіксовано понад сто таких слів.

Відомий мовознавець та лексикограф Борис Грінченко відстоював право вживання "и" на початку слів у своєму Словарі української мови. У ньому були: идол, ижиця, икати, илкий, инакий, индик, иржа, ирід, ич, искра.

У "Основних правилах українського правопису", виданих Іваном Огієнком у 1919 році, містилася нотатка про можливість використання літери "и" на початку деяких слів: "проте перед "н" допускається написання "и": инший, инколи, иней".

У 1928 році в Україні було введено Харківський правопис, який забороняв використання літери "и" на початку слів. Лише через 25 років з'явилася можливість для обмеженого списку слів, в яких ця літера могла звучати, але не з'являтися в письмовій формі.

Ось деякі слова зі словника Грінченка:

Икавка, и́кавочка, икати - гикавка, гикать.

Ілкий - це те, що набуло гіркоти (стосується масла).

И́мбрик - чайник (діал.)

Импульс - це невгамовна енергія, рішучість.

Індиміна - це важлива річ (діалект).

И́нкол — это разновидность жабы, известная также как кумка с красным горлом.

Инцина́тий - гострий, злий

Ір - це загальне позначення для пісні у певних тюркомовних народів.

Ирій - більш давній варіант назви вирій

Ірстити та ірститися - це синоніми до термінів хрестити й хреститися.

Иршини, ирщіння - хрестини

Іршлиця – це обрамлення, краєчок на шубі, виготовлений зі смушкової тканини або хутра бабака.

Іт - це вигук, що означає "ей, лише поглянь".

Іч - це вигук, що означає "лише поглянь".

І́чвина – це елемент ґринджолів, що нагадує пару кілець, розміщених навпроти двох передніх копит.