Чужинці вже не викликають такого ентузіазму: як Берлін переглядає свою міграційну політику і чи вплине це на українців.
Вже за нинішнього уряду Німеччину чекає міграційний розворот
Вже минуло дев'ять років з того моменту, коли канцлерка Німеччини Ангела Меркель вирішила під час великої міграційної кризи відкрити кордони для прийому більше мільйона біженців з Близького Сходу та Африки.
Від колишньої доброзичливості до біженців у Німеччині тепер вже майже нічого не залишилося.
На кордонах з усіма сусідніми державами впроваджений прикордонний контроль, а контроль за мігрантами всередині країни посилено.
І це лише початок. Фрідріх Мерц, лідер партії, що раніше була під керівництвом Меркель, та, ймовірно, наступний канцлер Німеччини вже з наступного року, оголосив про "війну" з нелегальною міграцією як ключовий аспект своєї виборчої кампанії.
Такі перетворення відбуваються після вересневих виборів у трьох східних федеральних землях — Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі. У цих регіонах жорстка антиміграційна риторика сприяла значному успіху радикальних партій, зокрема ультраправої "Альтернативи для Німеччини" та ультралівого Альянсу Сари Вагенкнехт. Додатково, в останні місяці сталося кілька трагічних нападів, здійснених особами, яким було відмовлено в притулку, зокрема найгучніший випадок стався у західнонімецькому місті Золінген.
Які кардинальні трансформації очікують німецьку імміграційну політику?
А найважливіше, чи вплинуть ці питання на українців, які втекли від російської агресії в пошуках безпеки?
На минулих вихідних Фрідріх Мерц, який є кандидатом у канцлери від консервативного альянсу ХДС/ХСС, провів виступ на конференції баварської партії-сестри в місті Аугсбург.
Це не просто виступ лідера партії, а заявка на новий курс Німеччини.
Нагадаємо, що вже рік рейтинг ХДС/ХСС тримається вище тридцятивідсоткової позначки - і це вдвічі більше, ніж у трьох коаліційних партій разом узятих.
Отже, якщо не відбудеться нічого надзвичайного, Мерц має найвищі шанси зайняти місце Олафа Шольца на посту канцлера. Це може статися або після наступних виборів у вересні 2025 року, або раніше, у разі проведення дострокових виборів.
Найбільш імовірний кандидат на пост канцлера Німеччини висловив думку, що нелегальна міграція призвела до "непропорційного" зростання злочинності в країні. Хоча він не прагне, щоб це питання стало головним акцентом його виборчої кампанії, блоку ХДС/ХСС доведеться зайняти "ясну позицію" з цього приводу.
Власне, Мерц трохи маніпулює - ця тема має всі шанси стати надзвичайно вигідною для його виборчої кампанії.
Нещодавні дослідження вказують на те, що це питання викликає найбільший резонанс серед німецького населення.
У вересневому дослідженні Deutschlandtrend 48% учасників вказали на імміграцію та питання біженців як на найзначнішу або другу за пріоритетом політичну проблему. Приблизно 77% респондентів висловили думку, що Німеччині необхідні реформи у сфері політики надання притулку.
Звідки такий різкий сплеск антиміграційних настроїв?
Цьогоріч у Німеччині зареєстрували близько 3,48 мільйона біженців, що є рекордною кількістю для країни з часів середини XX століття.
Варто зазначити, що близько однієї третини з цих біженців, а це приблизно 1,18 мільйона осіб, становлять українці, які перебувають у країні за спеціальною програмою тимчасового захисту (далі ми детальніше розглянемо їхню ситуацію).
На фоні цього, антиміграційні настрої отримали додатковий імпульс через кілька резонансних нападів, що призвели до трагічних наслідків.
У травні в місті Мангайм афганський громадянин поранив декілька осіб під час антиісламістського мітингу та вбив поліцейського. Раніше, декілька років тому, йому відмовили у наданні притулку, проте він зміг залишитися в країні і вчинити цей злочин.
У серпні в Золінгені, під час місцевого свята, сирієць скоїв вбивство трьох осіб. Варто зазначити, що раніше йому було відмовлено у наданні притулку, і він підлягав депортації до Болгарії. Проте, чоловік зумів уникнути зустрічі з правоохоронними органами, і через це його не вдалося депортувати вчасно.
Усвідомлюючи, що економіка країни з дедалі старішим населенням потребує імміграційних потоків, Олаф Шольц тривалий час протистояв успіхам ультраправих та консервативних сил.
Після теракту в Золінгені канцлер сигналізував про наміри своєї коаліції щодо зміни курсу у міграційній політиці.
У першу чергу, уряд ухвалив рішення активізувати процеси депортації мігрантів, які не мають законних підстав для перебування в країні або скоїли серйозні злочини. Шольц звітував, що в цьому році кількість депортацій зросла на 20%, проте "ще є багато роботи для покращення ситуації".
Однією з перших ознак зміни політики можна вважати депортацію наприкінці серпня 28 афганських злочинців, які скоїли, зокрема, злочини проти статевої свободи та насильства.
Ця депортація до Афганістану є першою з 2021 року, коли "Талібан" знову здобув контроль над країною.
Протягом останніх трьох років Німеччина утримувалася від депортацій, оскільки вважала Афганістан територією з високим ризиком небезпеки.
Крім того, німецький уряд підписав угоду з Туреччиною, що дозволяє депортацію осіб, які звернулися за притулком і отримали відмову. Турецька сторона погодилася приймати до 500 таких людей щотижня.
Іншою зміною став запропонований урядом законодавчий "пакет безпеки", який, утім, уже викликав критику як недостатньо жорсткий.
Спочатку уряд мав намір відмінити фінансову підтримку для тих шукачів притулку, які зареєструвалися в іншій країні Європейського Союзу до свого прибуття в Німеччину. Проте в рамках коаліційного обговорення до цього плану були внесені певні корективи, оскільки члени коаліції підкреслили, що не бажають, аби ці особи опинилися в ситуації безпритульності.
Окрім цього, органи безпеки отримають розширені повноваження для здійснення розслідувань. Наприклад, буде дозволено виконувати біометричне зіставлення, що допоможе в ідентифікації осіб і полегшить процес виявлення підозрюваних.
Проте в цьому випадку повноваження слідчих були звужені виключно до запобігання найсерйознішим кримінальним правопорушенням.
Також коаліція вирішила заборонити носіння ножів у публічних місцях - і зіткнулася з критикою того, що заборона не є чітко прописаною. Тож у нових правилах мають прописати певні винятки, аби ножі могли законно носити, наприклад, грибники чи мисливці.
Найважливішою новацією стало введення 16 вересня прикордонних перевірок на кордонах Німеччини, що стало несподіванкою для сусідніх країн і призвело до звинувачень на адресу Німеччини у загибелі Шенгенської зони.
Представляючи нову стратегію, міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер зазначила, що вона має на меті "додатково зменшити нелегальну міграцію і забезпечити захист від серйозних загроз, пов'язаних з ісламським тероризмом та організованою злочинністю".
Згідно з нормами Європейського Союзу, можливе встановлення тимчасового контролю на термін до шести місяців, проте лише в якості останнього засобу та за особливих обставин.
Проте залишається невизначеним, чи стане прикордонний контроль дійсно дієвим заходом, чи лише символічним жестом. Він, безсумнівно, зможе зупинити осіб без документів або контрабандистів.
Проте відповідно до діючих норм, Німеччина зобов'язана приймати осіб, які звертаються за захистом і просять про надання притулку.
Крім того, це рішення Берліна може призвести до появи "ефекту доміно". Якщо Німеччина змогла "закритися", то які причини можуть завадити іншим державам Шенгенської зони вчинити так само?
Після терактів у Мангаймі 31 травня та Золінгені 23 серпня 2024 року в нашій країні спостерігалося масове обурення. Коаліційний уряд відреагував на ці події, представивши так званий "пакет безпеки". Однак суттєвих змін не сталося — безпековий пакет застряг у бюрократичних перепетиях. Партії у складі коаліції знову поринули в запеклі суперечки… Ми прагнемо відновити контроль над міграційною політикою.
10 жовтня на офіційному веб-сайті консервативної партії Християнсько-демократичного союзу з'явилося повідомлення подібного змісту.
Фрідріх Мерц, який раніше рішуче висловлювався щодо міграційної політики, коли ця тема ще не користувалася популярністю, тепер очолює партію, що відмовляється від "культури гостинності", що панувала за часів канцлера Меркель.
Зрушення у правій політиці сталося, зокрема, завдяки великій популярності антиміграційної партії "Альтернатива для Німеччини", яка в усіх соцопитуваннях наближається до ХДС.
Минулого року ХДС анонсував нову політичну програму, що пропонує кардинально змінити існуючі правила щодо надання притулку.
Зокрема, консерватори хочуть наслідувати суперечливу і юридично неоднозначну британську ідею з Руандою - переселяти шукачів притулку, які в'їжджають до Європи, до "безпечних третіх країн" для розгляду їхніх заяв.
У межах Євросоюзу в ХДС пропонували створити "коаліцію охочих", яка би щорічно приймала людей, що потребують захисту, і розподіляла їх між собою.
Іншим центральним елементом програми ХДС є вимога розвертати мігрантів прямо на кордонах.
Для цього прикордонний контроль має тривати доти, поки "зовнішні кордони Європейського Союзу не будуть належним чином охоронятися". Це фактично могло б призвести до знищення Шенгенської зони на межах Німеччини.
Іншим важливим аспектом є можливість юридичної відмови біженцям на кордоні. Мерц вважає, що законодавство ЄС надає таку можливість, якщо "безпека та порядок у нашій країні більше не можуть бути забезпечені".
Однак є побоювання, що такий підхід приведе Німеччину до Суду ЄС.
Інша проблема полягає в тому, що це рішення може стати "ядерною бомбою", адже багато інших країн Європейського Союзу можуть наслідувати приклад Німеччини. І ці занепокоєння мають підстави. Зокрема, 12 жовтня прем'єр Польщі Дональд Туск оголосив, що стратегія, розроблена його урядом, включає тимчасове одностороннє призупинення права на отримання притулку.
І хоча Брюссель вже висловив своє незадоволення цією ідеєю, зазначивши, що вона йде всупереч зобов'язанням у сфері прав людини, скоріш за все, подібних заяв можна чекати від урядів й інших країн ЄС.
Особливо після того, як ХДС ініціює перегляд визначення права на притулок у Європі.
Чи можуть наміри консервативних сил стати загрозою для українців, які отримали притулок у Німеччині?
Глобально - ні, адже українці живуть у країні не за механізмом притулку, а тимчасового захисту, якого теперішні дискусії поки не торкнулися. Тим більше, українці не фігурують у повідомленнях про серйозні злочини.
Однак ситуація не є такою простою. Значна частина українців, які перебувають у Німеччині, вже почала створювати економічний тягар для державного бюджету та стала предметом частих обговорень щодо можливого зменшення соціальних виплат.
Зокрема, нещодавно чинна коаліція затвердила законопроєкт, що встановлює більш суворі критерії для отримувачів цієї допомоги.
Проте опозиційні сили вважають, що цього не вистачає. Зокрема, Мерц має намір скасувати виплати безробітним, відомі як Bürgergeld, які надаються українським біженцям, та запровадити нову систему з ще більш суворими вимогами для отримання допомоги.
В загальному, Мерц не сумнівається в тому, що українцям необхідний захист.
Але вважає, що вони повинні краще інтегруватись у ринок праці, якщо залишаються в країні надовго.
Новий підхід ХДС передбачає, що допомога не буде надаватися безробітним, які відмовляються від запропонованої роботи. Планується повністю скасувати соціальні виплати для тих, хто не готовий працювати. Крім того, вимоги до співпраці з агентствами працевлаштування мають стати більш суворими.
На липень цього року в Німеччині проживало близько 700 тисяч українців працездатного віку. З них приблизно 260 тисяч мали роботу. Це свідчить про те, що тисячам українців потрібно або знайти роботу, або залишитися без фінансової підтримки в Німеччині.
Автор: Христина Бондарєва,
