Вартість освіти в університетах значно збільшилася: хто за це відповідає?

П'ять років тому Кабінет міністрів встановив нову мінімальну вартість контрактного навчання, що призвело до різкого зростання цін у 2025 році. Як так сталося?

У 2025 році абітурієнтів очікує різке підвищення вартості навчання на контрактній формі в провідних університетах, передусім у Києві.

Ціни зросли майже на всі популярні спеціальності. Для багатьох це стало неприємною несподіванкою, особливо на тлі війни. Протягом останніх трьох років вартість контракту зростала або повільно, або не змінювалася. Ще цікавіша причина цьогорічного стрибка цін: держава змусила університети їх підвищити.

Уряд прагне регулювати заклади вищої освіти (ЗВО), які "демпінгують" цінами для "контрактників", покриваючи свої витрати коштом державного бюджету. Натомість в університетах скаржаться, що поточне підвищення призведе до скорочення кількості вступників та зменшить доступність освіти.

Чи продовжать зростати ціни на освіту і як це вплине на вступників?

Передумови для підвищення вартості освіти були закладені урядом п'ять років тому. 3 березня 2020 року Кабінет Міністрів ввів концепцію індикативної собівартості.

Індикативна собівартість розраховується індивідуально для кожного університету. Цей показник слугує основою для визначення мінімальної вартості навчання, яку може встановити навчальний заклад. Заборонено пропонувати ціни, що є нижчими за цю величину.

У урядовій постанові вказано, що максимальна ціна за рік навчання не повинна перевищувати трьох середніх заробітних плат в тому регіоні, де знаходиться вищий навчальний заклад.

Уряд пояснив необхідність цього рішення тим, що витрати держави на одного студента, який навчається за бюджетом, вдвічі перевищують витрати на освіту студента, що навчається на контрактній основі. Внаслідок цього заклади вищої освіти змушені були підтримувати нижчі ціни, що, в свою чергу, сприяло збільшенню кількості абітурієнтів, але при цьому якість освіти залишалася на низькому рівні, вважали чиновники.

Після запровадження мінімальних цін на навчання ситуація з різницею між вартістю контракту та видатками держави на одного студента майже не змінилася. Наприклад, витрати на "бюджетника" в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (КНУ) у 2025 році становлять 117 тис. грн на рік, повідомив ректор Володимир Бугров. Тоді як ціни на контрактне навчання в КНУ у 2025 році, уже після підвищення вартості, коливатимуться від 31 тис. грн до 99 тис. грн на рік.

Іншими словами, ціна контракту ще не покриває витрати держави на одного студента. В інших університетах цей розрив ще більший. "Виявляється, держава бере на себе більшу частину витрат університету, а він демпінгує цінами і на шкоду якості бореться за кількість студентів, бо це збільшує надходження до їх спецфонду", - каже очільник освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак.

За його словами, з 2020 року мінімальну вартість освіти підвищували поступово. Після початку великої війни її не встановлювали, але у 2024 році цю практику відновили. У 2025 році мінімальну вартість навчання підвищили.

У навчальному році 2025-2026 планується встановлення мінімальної вартості навчання для 38 спеціальностей з 110, з урахуванням індикативної собівартості. Серед них опиняться такі популярні напрямки, як "Психологія", "Менеджмент", "Філологія", "Комп'ютерні науки" та "Право". Влада характеризує ці п’ять спеціальностей як "кон'юнктурні", що свідчить про їх перенасиченість на ринку праці.

Спеціальності, такі як "Бізнес, адміністрування та право", "Економіка та міжнародні економічні відносини", "Міжнародні відносини", "Журналістика", "Стоматологія", "Готельно-ресторанна справа та кейтеринг", а також "Туризм та рекреація", стануть дорожчими на 25%. Для цих напрямків освіти уряд визначив спеціальний коефіцієнт.

Якщо ми припустимо, що у 2025 році кількість абітурієнтів залишиться на рівні 2024 року, то підвищення вартості навчання вплине на 290 тисяч студентів лише п’яти найбільш затребуваних спеціальностей. Голова освітнього комітету Верховної Ради підкреслює, що уряд встановлює мінімальні тарифи на контрактне навчання з метою заохочення до вступу на менш популярні, але важливі для країни освітні програми. "Ми свідомо зробили цей крок, щоб спонукати людей обирати ті програми, які є необхідними для держави, хоча не готові підтримувати ті, що не користуються попитом у такій кількості", - зазначає Бабак.

За словами заступника міністра освіти Михайла Винницького, Україні необхідні фахівці, які працюють із людським капіталом, такі як архітектори, будівельники, інженери, енергетики, пілоти, медичні працівники, вчителі та терапевти-реабілітологи.

У комітеті Верховної Ради, що займається освітніми питаннями, стверджують, що підвищення цін вплине лише на ті університети, які штучно занижували свої тарифи. "Ми вважаємо, що це не торкнеться технічних університетів. Проблема стосується, зокрема, високоспеціалізованих закладів, таких як юридичні або економічні, але вони мають стабільну аудиторію абітурієнтів, які обирають їх завдяки їхній спеціалізації", – зазначає Бабак.

Водночас у Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (КПІ) та КНУ вважають, що постанова уряду вдарить по великих ЗВО та призведе до падіння кількості вступників.

"При однакових умовах вартість освіти в київських закладах вищої освіти значно перевищує цю в "периферійних" регіонах. Тим не менш, студенти з усієї України обирають Київ для навчання, навіть незважаючи на високі витрати. Ця обставина створює для нас складні умови конкуренції," - зазначає Бугров.

В КПІ зазначають, що високий попит на "конʼюктурні" спеціальності робить їх здебільшого самоокупними завдяки значному набору студентів. Вступ на ці програми навіть дозволяв компенсувати бюджетні дефіцити та виплачувати зарплати. Проте в університеті виникають побоювання, що мінімальна вартість навчання може призвести до зменшення кількості абітурієнтів і, як наслідок, зниження їхніх доходів.

"Існують університети з одним навчальним корпусом, але численними студентами. Хоча якість освіти в таких закладах залишає бажати кращого, навчання є доступним за ціною. В результаті, випускники отримують дипломи однакового зразка, що ставить під сумнів справедливість. Чи вплине ця нова постанова на них більш серйозно? Я не впевнений," - зазначає проректор з адміністративно-фінансових питань КПІ Сергій Манзюк.

У "Політесі" також зазначають, що через обмеження мінімальної ціни державні університети вступають у конкуренцію з приватними, у якій вони слабші через бюрократію. Бабак, навпаки, стверджує, що приватні університети не могли конкурувати з державними в умовах демпінгу цін на навчання.

У Міністерстві освіти та Верховній Раді планують зрівняти державні витрати на одного студента з вартістю контрактного навчання. Це може призвести до підвищення цін на освіту. В університетах висловлюють занепокоєння, що такі зміни можуть негативно вплинути на обсяги державного фінансування вищих навчальних закладів. Представники університетів зазначають, що багато з них вже стикаються з проблемами нестачі фінансування, і існує ризик, що держава може зменшити свою участь у підтримці університетів.

Університети висловлюють занепокоєння, що зростання цін ускладнить доступ до освіти для малозабезпечених громадян. У Київському національному університеті стурбовані конкуренцією з боку закордонних навчальних закладів. "Польща та деякі країни Європейського Союзу надають нашим учням безкоштовну освіту, тоді як у нас запроваджують умови, що змушують молодь шукати можливості за кордоном. В умовах війни та в найближчі роки після перемоги освіта повинна повністю фінансуватися державою," – зазначає Бугров.