Свято Збройних Сил України: історія виникнення та причина святкування 6 грудня.

Після оголошення незалежності 24 серпня 1991 року виникла потреба формалізувати законодавчі основи для визначення функцій та обов'язків українських збройних сил.
"6 грудня 1991 року були прийняті два важливі закони: "Закон України про оборону" та "Закон України про Збройні сили". Цей день поклав початок історії Збройних сил України. Цікаво, що ця дата співпала з початком Першого зимового походу армії УНР у 1919 році", - зазначив у коментарі для РБК-Україна військовий історик Василь Павлов, який очолює громадську організацію "Центр мілітарної історії".
До початку повномасштабної війни 6 грудня проводили святкові концерти, але зараз їх скасували з міркувань безпеки. У цей день традиційно вручають нагороди нашим захисникам та покладають квіти до пам'ятників на військових меморіалах. З 2009 року також щорічно вручається Премія імені Богдана Хмельницького за найкраще висвітлення військової тематики в літературі та мистецтві в кількох категоріях.
Порівнюючи з думкою, що це лише "совкові" традиції, я б рекомендував усім звернути увагу на те, як проходять офіційні церемонії святкування військових подій в інших країнах. Ці заходи мають глибокі традиції і проводяться по всьому світу. Вшанування наших військових має відбуватися не лише 6 грудня, а щодня. Крім того, важливо не перетворювати професійне свято тих, хто щоденно стикається з втратою товаришів, на ще один культ смерті — це було б безвідповідально, - зазначає експерт.
Варто зазначити, що 6 грудня святкується загальне свято для всіх військових підрозділів, водночас існують й специфічні дати для окремих видів збройних сил.
6 грудня святкується загальне свято для всіх видів військ в Україні (фото: Getty Images)
Збройні сили України включають в себе керівний орган - Генеральний штаб, а також три основні види військ: сухопутні, повітряні та морські. Крім того, існують окремі роди військ, які не належать до цих основних видів, а також допоміжні підрозділи.
Крім того, існують й інші підрозділи, зокрема командування логістичних сил, озброєння, тилу, а також командування сил підтримки, різні військові частини, навчальні заклади та установи, які не входять до складу Збройних Сил України.
За чисельністю особового складу ЗСУ посідає 17 місце у світі, станом на 2024 рік. Зараз у нашій армії є близько 880 тис. чинних військовослужбовців та 1 мільйон у резерві. У ЗСУ служить майже 68 тис. жінок, у зонах активних бойових дій перебуває близько 5 тис.
Наразі в складі Збройних сил України налічується приблизно 68 тисяч жінок (джерело: Getty Images).
Офіційним девізом Збройних Сил України стало висловлювання "За Україну, за її волю", яке вишито на бойових прапорах нашої армії. Ці слова походять із твору поета Миколи Вороного, створеного в 1917 році. Пізніше цей вірш отримав музичну адаптацію і, разом із "Червоною калиною", довгий час слугував офіційним гімном президента України.
Слід зазначити, що історично виникнення національних збройних сил асоціюється з армією Української Народної Республіки, що діяла в другій половині ХХ століття, а також з українськими військовими підрозділами, які входили до складу Цісарської та Королівської армій Австро-Угорщини, зокрема, легіоном Українських Січових Стрільців. Примітно, що саме українка Олена Степанів стала першою жінкою-офіцером у світі, яка служила у Січових Стрільцях під час Першої світової війни.
Емблема Українських Збройних Сил (зображення: Вікіпедія)
Після розпаду Радянського Союзу Україна отримала у спадок одне з найсильніших військових угруповань у Європі, яке мало в своєму арсеналі ядерну зброю та сучасні військові технології. Проте це також породило необхідність розробки власних стратегій щодо організації збройних сил.
Ще на початку 90-х років Левко Лук'яненко, автор "Акту проголошення незалежності України", під час однієї з бесід з військовими висловив думку про те, що новостворене українське військо не повинно наслідувати стару нумерацію, назви та символіку радянської армії. Офіцери тоді не сприйняли цю пропозицію всерйоз. Справжній відхід від радянських традицій почався лише з моменту збройної агресії Росії на сході України в 2014 році.
"Збройні сили будь-якої держави - це відображення суспільства. За 30 років ЗСУ пройшли еволюцію. Багато моментів від Радянської армії вже відійшло у минуле. На наше щастя у 2014-15 роках почався реальний перехід від "малої радянської армії" до дійсно вправних Збройних сил України", - каже Павлов.
Після початку АТО українську армію збільшили до 250 тисяч осіб, також зросло фінансування. У 2015 році із повної назви військових частин, установ та органів ЗСУ були вилучили почесні найменування і державні нагороди часів СРСР, у 2016 році виключили слово "гвардійське" з почесних найменувань військових підрозділів ЗСУ.
У цей час у Збройних силах України стартував пошук почесних назв, які черпають натхнення з української військової історії. Внаслідок цього 24-та бригада була названа на честь короля Данила, 72-га бригада отримала назву Чорні запорожці, а 93-тя – Холодний Яр.
Протягом тридцяти років українські збройні сили зазнали значної еволюції (джерело: Getty Images)
З 2014 року інструктори з держав-членів НАТО розпочали свою діяльність в Україні, ділячись цінним досвідом з нашими військовими. Співпраця стала ще більш інтенсивною після початку повномасштабної агресії Росії в 2022 році.
"НАТО часто наводить як приклад наші Збройні Сили, але яка з країн цього альянсу протягом трьох років стримує російську агресію? Ми повинні визначати власний шлях розвитку армії, і ми вже рухаємось у цьому напрямку. Наразі можна помітити, що навіть НАТО почало вчитися у нас," - підкреслює Павлов.