Дипломатично-шпигунський скандал: плани Орбана щодо "контролю" над Закарпаттям та необхідність вибачення Угорщини перед українцями за історичні трагедії.
Непрості відносини між Україною та Угорщиною стали ще більш напруженими. СБУ вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка шпигувала проти нашої держави. Одна з головних цілей затриманих полягала у тому, аби зрозуміти настрої жителів Закарпаття, якщо в область ввійдуть угорські військові.
Проте, на цьому ситуація не закінчилась. Оцінивши дії та заяви СБУ як "пропаганду", наші сусіди спочатку вислали з країни двох українських дипломатів, а згодом угорський антитерористичний центр затримав у Будапешті колишнього українського дипломата, підозрюючи його у шпигунстві. У відповідь Україна також вислала двох угорських дипломатів з Києва. Угорщина вирішила піти далі, відмовившись від переговорів, запланованих на 12 травня, що стосувалися проблем національних меншин. Це стало ще однією серйозною перешкодою у двосторонніх переговорах щодо вступу України до Європейського Союзу.
Про те, що сьогодні відбувається у стосунках між Україною та Угорщиною, - у матеріалі OBOZ.UA.
Плани розвідки для проведення вторгнення.
Служба безпеки вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на шкоду нашій державі. Завданням був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також вивчення суспільно-політичних поглядів місцевих жителів: зокрема, сценаріїв їхньої поведінки, якщо на територію регіону зайдуть угорські війська.
Розслідування виявило, що куратором обох підозрюваних виступав кадровий співробітник угорської військової розвідки, чию особу вже встановила Служба безпеки. Серед його агентів був 40-річний колишній український військовослужбовець, який був завербований іноземцями та переведений у "режим очікування" ще в 2021 році. За інформацією контррозвідки та слідчих СБУ, цей куратор активізував агента у вересні 2024 року. Тоді зрадник отримав завдання: дослідити настрої місцевого населення та зібрати інформацію про реакцію військових і цивільних у Закарпатті, якщо в регіон увійдуть миротворці, зокрема угорські військові. Також він мав дізнатися, яке військове спорядження та озброєння можна знайти на чорному ринку, які тенденції міграції угорців у цей регіон, які військові сили присутні в Закарпатті, скільки транспорту і бойових машин є, а також про укомплектованість правоохоронних органів та їх чисельність. Ці напрямки дають чітке уявлення про можливі плани угорської влади.
Путін обіцяв Орбану Закарпаття?
Прем'єр Угорщини Віктор Орбан підтримував постійні зв’язки з Володимиром Путіним ще до початку масованої агресії. Варто згадати, що всього за кілька днів до російського вторгнення він відвідав Москву для ведення переговорів. І, як ви можете здогадатися, ці розмови навряд чи стосувалися миру або запобігання нападу Путіна на Україну. Існують серйозні припущення, що на цих переговорах була досягнута угода: в разі швидкого захоплення України Росією, Закарпаття перейде під контроль Угорщини. Ми пам’ятаємо виступ Орбана та його урядовців, коли вони заявляли про готовність угорської армії захистити Закарпаття. Хоча тоді ці плани не реалізувалися, як видно, у сусідній країні їх ніхто не відмінив, - зазначає український дипломат, колишній посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині в 2010-2017 роках Олександр Левченко.
За словами дипломата, для російського лідера Путіна можливість угорських військ у Закарпатті є шансом продемонструвати, що в конфлікт залучена не лише Росія, але й інші країни, такі як члени НАТО або Європейського Союзу.
Олександр Левченко зазначає, що, враховуючи амбіційні наміри Орбана щодо відновлення Великої Угорщини, можна припустити, що він насправді планував певні дії. Проте слід зазначити, що ми не можемо стверджувати це з абсолютною впевненістю. Крім того, Орбан ніколи не пояснював причини своєї зустрічі з Путіним перед початком повномасштабного вторгнення Росії та теми їхньої розмови. Зараз, коли затримані двоє осіб, котрі працювали на угорську військову розвідку, і в контексті можливого втручання угорської армії в Закарпатті, інформація про можливі домовленості з Путіним щодо окупації частини Закарпаття угорськими військами стає все більш тривожною та обґрунтованою, що створює серйозні ризики для національної безпеки України.
Неприйнятна реакція Угорщини.
У відповідь на дії України Угорщина вирішила вислати "українських шпигунів" із свого посольства в Будапешті, стверджуючи, що двоє українських дипломатів займалися шпигунською діяльністю. Однак, цього виявилося недостатньо для угорської сторони. Невдовзі угорський центр боротьби з тероризмом затримав колишнього українського дипломата, який більше не виконує дипломатичних обов'язків і перебував в Угорщині як цивільна особа. Додатково, угорська влада висловила думку, що заява України про викриття угорської розвідувальної мережі на її території нібито свідчить про співпрацю Києва з опозиційною партією "Тиса", яка є основним суперником чинного уряду на виборах 2026 року. Міністр будівництва та транспорту Угорщини Янош Лазар зазначив, що "українці активізувалися і намагаються через медіа, зовнішні сили та політиків впливати на ситуацію в Угорщині". Схоже, що наші сусіди вміло використовують методи, властиві Орвелу, оскільки спотворюють факти стосовно себе та України, висуваючи безпідставні звинувачення, які насправді відображають їхні власні дії на Закарпатті проти нашої держави.
Олександр Левченко коментує реакцію Угорщини, називаючи її дивною та неадекватною. "Дозвольте пояснити. Служба безпеки України затримує двох українців, а угорська сторона у відповідь вирішує вислати двох наших дипломатів. Це абсолютно безглуздо! Адже ми не арештовували угорських громадян, а затримали місцевих зрадників. Чому ж тоді реагувати таким чином? Але ситуація погіршується: угорці, усвідомивши свою помилку, вирішують затримати першого ж українця, який їм трапиться в Будапешті. За деякими даними, це колишній співробітник посольства, якого збираються звинуватити у чомусь. СБУ вже надала оцінку своїм діям щодо шпигунів, які працювали на угорську військову розвідку, і викрила всю схему, що завдає шкоди українській державності. Водночас угорська сторона не висловила жодних конкретних зауважень щодо арешту українського громадянина, обмежившись лише загальними фразами, що багато про що свідчить", - підкреслює Олександр Левченко.
Довгострокова стратегія та "шантаж національних меншин"
Угорщина продовжуватиме блокувати всі важливі питання для України доти, поки "не буде відновлено колишні права етнічних угорців на українських землях", - саме таку заяву робить Орбан, що стає джерелом тривоги для нашої країни протягом багатьох років. Від початку війни Будапешт використовує цей аргумент, щоб перешкоджати ухваленню рішень щодо України в рамках ЄС. Угорщина завжди готова звинуватити нашу державу в обмеженні прав приблизно 150 тисяч етнічних угорців на Закарпатті, вказуючи на ухвалений у 2017 році закон про навчання мовами національних меншин.
Намагаючись зміцнити свої позиції в Закарпатті, Орбан вдається до впливу на регіон через українських угорців. З моменту приходу до влади партії "Фідес" підтримка угорської діаспори в Будапешті отримала новий імпульс. Сценарій "братньої допомоги" та сприяння сепаратизму реалізується під прикриттям гуманітарної співпраці та підтримки місцевих громад. До початку повномасштабної війни етнічні угорці з України мали можливість отримати щедрі гранти на розвиток бізнесу від угорського уряду, а також угорське громадянство. Подібна стратегія в перспективі може сприяти реалізації амбіційних планів.
Протягом тривалого часу офіційний Будапешт аргументував свої недружні дії тим, що Україна порушує права угорської національної меншини. Проте 8 грудня 2023 року Верховна Рада України прийняла закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах". Цей закон, на думку Ради Європи, Європейської комісії та українських угорців, вирішив усі спірні питання, що стосуються угорської громади в Україні. Однак на початку березня 2024 року країни ЄС отримали документ від Угорщини з новими претензіями до України щодо прав угорської національної меншини. Будапешт продовжує наполягати на відновленні прав на вільне використання угорської мови та політичного представництва на всіх рівнях, зокрема у Верховній Раді. Угорці стверджують, що захист національних меншин є важливим питанням у процесі переговорів про вступ України до ЄС, тому вони вимагають повернення прав угорської громади до рівня, що існував до 2015 року.
"На відміну від раніше зроблених обіцянок, потреби угорської громади в Україні залишилися без уваги, зокрема в контексті встановлення предметів, що повинні викладатися українською мовою в навчальних закладах угорської меншини", - зазначається в документі.
На даний момент Угорщина досягла включення в угоду про переговори з Україною щодо її вступу до Європейського Союзу вимог, пов'язаних із забезпеченням прав національних меншин.
"Після активних обговорень у Брюсселі вдалося досягти угоди: всі вимоги Угорщини були включені до рамкового договору переговорів з Україною", - повідомив міністр закордонних справ Угорщини. В документі зазначається, що "Україна повинна відновити права, які були відібрані у закарпатських угорців в останні роки".
Угорщина відтермінувала переговори з Україною
Аби просунутися у вирішенні питання прав угорської меншини на Закарпатті й розпочати двосторонній діалог, сторони домовилися зустрітися на експертному рівні 12 травня. Раніше в Будапешті сторони узгодили роботу експертних груп для розгляду 11 рекомендацій Угорщини, а зустріч мала стати початком регулярних переговорів. Однак, як повідомили у Міністерстві юстиції України, "угорська сторона перенесла заплановані на 12 травня консультації з українською делегацією, яка вже прибула для консультацій до Ужгорода".
Як зазначив заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр, "події останніх днів значно ускладнили атмосферу для конструктивного діалогу". Мовляв, "акція, здійснена у Закарпатті, і її швидке оприлюднення в ЗМІ ставлять під сумнів щирість намірів української сторони до відкритого діалогу", - наголосив Мадяр. На жаль, дипломат чомусь не уточнив один момент - про що свідчить акція та активна діяльність військової розвідки його країни на українській території. Про відкритість і щирість чи дещо інше? Чи угорцям апріорі можна творити такі речі в Україні?
Олександр Левченко зазначив, що українці, безумовно, мають інтерес у проведенні цих переговорів, аби вирішити всі питання, які піднімає Угорщина. Отже, нинішня ситуація є для нас досить складною, оскільки відмову Угорщини можуть супроводжувати серйозні труднощі.
Угорці продовжують висловлювати свої вимоги, незважаючи на те, що Єврокомісія вже розглянула ситуацію з правами угорської національної меншини в Україні і підтвердила, що все відповідає європейським стандартам, - зазначив дипломат. - Угорці Закарпаття, перш за все, є громадянами України, і дивно, як такий громадянин може не володіти українською мовою, якщо не навчався їй у школі. Саме тому шкільні програми були переглянуті на законодавчому рівні. Варто підкреслити, що Україна зробила значний прогрес у вирішенні цього питання, щоб покращити відносини з Будапештом. Навіть сама угорська меншина визнала, що ситуація влаштовує їх і закликала Орбана не ставити під загрозу ці питання під час переговорів з Україною про вступ до ЄС. Адже угорці, як громадяни України, зацікавлені в якнайшвидшому вступі України до цього об'єднання. Ми не можемо перевищувати те, що вже встановлено стандартами Європейського Союзу. Оскільки ми маємо підтвердження, що все на сьогодні відповідає європейському законодавству, виникає питання до офіційного Будапешта: чому далі вимагати те, що виходить за межі норм законодавства ЄС про національні меншини? Як видно, Орбан деякий час мовчав, але тепер знову активізувався. Можливо, він отримав нові вказівки з Кремля, - підкреслив Олександр Левченко.
Угорщина має відповісти за масові вбивства українців у Корюківці
Щодо звинувачень, що Україна нібито розпалює антипатії до угорців, то насправді ми не займаємося цим, хоча мали б на це право. Наприклад, ми могли б постійно акцентувати увагу на питаннях, пов'язаних із Корюківкою, та вимагати вибачень від Угорщини за дії її військ під час Другої світової війни на українських землях. Польща, наприклад, наполегливо вимагає від України визнання Волинської трагедії, тож чому українці мають залишатися в мовчанні?
Олександр Левченко зазначає, що селище Корюківка в Чернігівській області стало найбільшим населеним пунктом у Європі, який був повністю знищений нацистами під час каральної операції 1-2 березня 1943 року. В той час військові злочинці, серед яких були й угорські солдати, вбили 6700 людей та знищили 1290 будинків. На території України діяла чисельна угорська армія, яка не лише знищувала цивільне населення і інфраструктуру, а й брала участь у бойових діях, що призвели до масового вбивства жителів Корюківки у 1943 році. Ця трагедія вважається одним із найбільших злочинів Другої світової війни, що сталося в одному місці. Знищення Корюківки стало найбільшою каральною акцією нацистів у Європі під час війни, внаслідок якої поселення разом із мешканцями було повністю стерто з лиця землі. У радянський період ця трагедія залишалася в тіні московської пропаганди, тоді як про білоруську Хатинь говорили часто, хоча там загинуло менше 150 осіб, тоді як у Корюківці – понад шість з половиною тисяч.
Президент Німеччини Вальтер Штайнмаєр, дізнавшись про цю трагедію, особисто відвідав Київ, вибачившись від імені всього німецького народу. Він двічі побував у Корюківці, поклавши квіти на могили жертв, які загинули, зокрема, від рук німецьких військових. Водночас, варто зазначити, що ця трагедія була наслідком каральної операції німецьких та угорських військ, але питання відповідальності чомусь не хвилює Віктора Орбана чи інших угорських чиновників. Українці мають право і повинні піднімати це питання, адже настав час, щоб угорський лідер відвідав Україну, вшанував пам'ять жертв та вибачився за дії своїх предків, які завдали Україні величезних втрат. Пан Орбан мусить усвідомити цю ситуацію. Я вважаю, що настав час нагадати йому про важливість цього кроку, якщо він продовжує ставитися до України та її народу з нехтуванням.
