Експорт сталі з України зазнав удару від механізму CBAM: У країнах Євросоюзу починають усвідомлювати його наслідки, - зазначає Politico.
Європейський механізм коригування вуглецевих викидів при імпорті (CBAM) вже негативно впливає на українську металургійну галузь, змушуючи європейських замовників відмовлятися від укладених контрактів.
Проблема привернула увагу Європейського Союзу: видання Politico опублікувало детальний аналіз кризи, викликаної цим митом для українських виробників. Хоча цей механізм заявлено як інструмент для боротьби з кліматичними змінами, насправді він вже має істотний вплив на торговельні відносини.
Європейські лобісти сталеливарної та цементної індустрії в цілому висловили підтримку CBAM. Вони вбачають у ньому засіб, що дозволяє їм зрівняти свої можливості з іноземними конкурентами, які діють у умовах менш жорстких екологічних стандартів і, як наслідок, можуть пропонувати на ринку ЄС дешевшу та менш екологічну продукцію. Проте в Україні, яка прагне приєднатися до ЄС, промисловість також зазнає серйозних наслідків від війни. Ще на початкових етапах обговорення CBAM у рамках Євросоюзу як українські, так і російські виробники висловлювали занепокоєння, що цей механізм негативно вплине на їхні сектори — ще до того, як повномасштабне вторгнення Росії в 2022 році завдало удару по ключовим металургійним регіонам на сході Донбасу, - повідомляє видання.
У коментарі виданню гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо повідомив, що після введення CBAM європейські клієнти почали масово скасовувати замовлення. Як результат - компанія втратила доступ до ринку ЄС, була змушена закрити частину виробництва, а скорочення торкнулися понад 3,4 тис. працівників.
Схожі труднощі спостерігаються також у компанії "Метінвест", для якої Європейський Союз є важливим ринком для продажів. Вони зазначили, що нові регуляції створюють менш сприятливі умови для українських виробників у порівнянні з їхніми європейськими опонентами.
"Офіційно CBAM спрямований на досягнення екологічних цілей, однак насправді він виконує роль механізму захисту європейського ринку", - зазначили представники компанії.
Видання також наголошує,що металургія є одним із ключових джерел валютної виручки України - лише в 2023 році експорт металів становив близько $4 млрд.
Основним ринком збуту залишається Європейський Союз, де значна частка поставок припадає на Польщу.
"Одночасно вітчизняні виробники опинилися в набагато більш складних умовах через війну: їхні підприємства піддаються обстрілам, стикаються з перервами в електропостачанні, відчувають нестачу робочої сили та зазнають труднощів з логістикою", - зазначає видання.
У країнах Європейського Союзу, де CBAM спочатку розглядали як засіб захисту внутрішнього ринку від продукції за низькими цінами, все більше уваги приділяється його негативним наслідкам.
Зокрема, мова йде про загрози для економіки України, яка вже понесла великі втрати внаслідок конфлікту.
Додатковим сигналом стало й обговорення нових торговельних обмежень: Євросоюз досяг попередньої домовленості щодо скорочення імпорту сталі та посилення тарифного захисту власного ринку, нагадали в Politico.
Отже, в політичному та економічному контексті Європи з часом зростає усвідомлення того, що реалізація механізму CBAM без належних адаптаційних заходів може негативно вплинути на Україну та її процес інтеграції в європейський ринок.
Збитки від екомітів
Нагадаємо, за оцінками, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%.
Тиск вже відчувається: експорт довгого прокату до Європейського Союзу знизився на 60%, а труб – на 44%. Наступними під загрозою опиняться хіміки та аграрії. Це призведе до значного зменшення валютних надходжень і, як наслідок, до падіння курсу гривні.
В умовах цього контексту бізнес звернувся до уряду з проханням активізувати співпрацю з Європейським Союзом та домогтися відстрочки впровадження екологічних зобов'язань для України.
Раніше була інформація про те, що український бізнес звернувся до уряду з проханням чітко окреслити позицію стосовно механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема в контексті можливих втрат валютних надходжень. Влада підтверджує, що українські та європейські металургійні підприємства опиняються в нерівних умовах через різницю в державній підтримці.
Зазначимо, що в недавньому проекті Європейської Комісії щодо удосконалення механізму CBAM досі не включений виняток для України, незважаючи на триваючий конфлікт. Представники ЄК відзначили, що вплив СВАМ на економіку України буде "незначним".
Проте ці оцінки, на думку директора GMK Center та голови Комітету промислової екології EBA Станіслава Зінченка, не відображають реальної ситуації. Він підкреслює, що Україна залишається провідним експортером товарів, що підпадають під CBAM, до Європейського Союзу за фізичними обсягами. Загалом, товари, які потрапляють під CBAM, формують приблизно 2% українського валового внутрішнього продукту.
Раніше Андрій Забловський, амбасадор українського бізнесу та економічний експерт, підкреслив, що, незважаючи на офіційний відмову Єврокомісії від перенесення термінів введення екологічного мита СВАМ для України, ми все ще маємо законне право на таке перенесення. Він закликав активізувати діалоги з Єврокомісією для реалізації цього права.
