Феномен Мілея: Які реформи президента Аргентини вразили світ і допомогли подолати інфляцію?

У лютому 2023 року Аргентина зіткнулася з інфляцією, яка вперше за більш ніж три десятиліття перевищила 100%. До кінця року цей показник подвоївся, сягнувши 211%. В особливості, в грудні 2023 року, коли Хав'єр Мілей виграв президентські вибори, місячний рівень інфляції досяг 25%. Для порівняння, в Україні інфляційний показник за весь 2023 рік становив лише 5,1%. Протягом свого першого року на посаді президента Мілей реалізував близько двох тисяч реформ, що сприяло стабілізації цін.

Відомий в Аргентині економіст Хав'єр Мілей прийшов у політику у 2021 році як депутат нижньої палати Національного конгресу Аргентини від Буенос-Айреса. Уже через два роки він балотувався на пост президента під гаслом "У країни немає грошей". Цей меседж до виборців відображав його різку критику економічної політики попередніх урядів, яка, на його думку, призвела до гігантського бюджетного дефіциту, гіперінфляції та накопиченню державних боргів.

Серед основних обіцянок, які 54-річний політик висунув під час своєї виборчої кампанії, були:

Мілей здобув популярність не лише завдяки своїм економічним концепціям, а й завдяки провокаційній поведінці. Наприклад, у ході своєї передвиборчої кампанії він активно застосовував бензопилу як символ опору надмірній бюрократії та корупційним практикам.

Виборці, втомлені від шокуючої інфляції та корупційних схем, під час другого туру президентських виборів віддали 56% своїх голосів Мілі, кандидату від ультраправої лібертаріанської партії "Свобода наступає". Його опонент, чинний міністр економіки Серхіо Масса, отримав 44% голосів.

За минулий рік рівень підтримки президента Мілея залишився практично незмінним. Проте значна частина населення, зокрема серед родин з низьким доходом, різко критикує його політику через скорочення соціальних витрат.

Зокрема, він виступив за скорочення витрат у сфері охорони здоров'я, а також скасував дотації на транспорт і паливо, що спричинило зростання цін на проїзд і енергоносії. Ці дії призвели до збільшення рівня бідності в державі, досягнувши найвищих показників за останні 20 років. Як наслідок, по всій країні спостерігалися масові протести.

Хав'єр Мілей має всього 15% депутатів, що підтримують його в аргентинському парламенті, а решта складається зі старої політичної еліти. Ця ситуація могла б серйозно ускладнити впровадження його реформ. Проте, завдяки активним переговорам з різними політичними групами та значній підтримці широких верств населення, йому вдалося реалізувати важливі зміни в досить короткі терміни.

"Загальний розмір економіки Аргентини оцінюється приблизно у 600 мільярдів доларів. У 2023 році дефіцит державного бюджету досяг 25 мільярдів доларів, що є значним показником, якщо врахувати, що обсяг зовнішньої торгівлі країни становить близько 100 мільярдів доларів. Додатково, державний борг Аргентини перевищує 400 мільярдів доларів і вимагає постійного обслуговування. Головним завданням стало зменшення залежності від нових кредитів, які раніше використовувалися для покриття старих зобов'язань. Саме з цією метою Хав'єр Мілей ініціював значне скорочення державних витрат, щоб зменшити потребу у зовнішніх запозиченнях і зупинити зростання бюджетного дефіциту", - підкреслив у своєму коментарі економіст Данило Монін для РБК-Україна.

Перед приходом Мілея до керівництва Аргентина мала 19 міністерств. Після його вступу на посаду ця кількість була зменшена до 9 завдяки об'єднанню або ліквідації деяких з них. Серед міністерств, що були закриті, виявилися міністерства транспорту, соціального розвитку, освіти, громадських робіт, справ жінок, культури, науки, технологій та інновацій, праці, охорони навколишнього середовища, сталого розвитку, а також туризму і спорту. Зокрема, Міністерство територіального розвитку та житлового будівництва було інтегровано з Міністерством інфраструктури. У державному секторі Аргентини до цього моменту працювало близько 3,5 мільйона осіб. До літа 2024 року Мілей зумів скоротити чисельність чиновників на приблизно 100 тисяч.

За словами Моніна, раніше обсяг державних витрат Аргентини складав 37% від валового внутрішнього продукту. Після проведення адміністративної реформи цей показник знизився до 31% ВВП. У 2025 році президент оголосив про намір подальшого скорочення державних витрат до рівня 25% ВВП. Однак, як зазначає експерт, реалізація цієї ініціативи ускладнюється тим, що частина витрат фінансується через центральний та місцеві бюджети, що потребує узгоджених дій на різних рівнях влади.

Різкі заходи, вжиті Мілеєм, дозволили Аргентині не лише усунути бюджетний дефіцит, який у грудні 2024 року становив 2 трильйони песо (близько 120 мільярдів доларів), а й забезпечити профіцит у розмірі 264,9 мільярда песо вже в квітні 2025 року. Окрім того, попередні три місяці також відзначалися бюджетним профіцитом, чого країна не спостерігала з 2012 року.

"Наявність профіциту в бюджеті створює можливості для реалізації податкової реформи навіть при продовженні партнерства з Міжнародним валютним фондом. Додаткове скорочення державних витрат може сприяти стабілізації економіки та забезпечити умови для зменшення податкового навантаження. Якщо реформа буде здійснена, можна очікувати змін у податковій системі, які можуть бути схожими на американську модель, адже певні концепції республіканців резонують з підходами теперішнього уряду Аргентини", - підкреслює Монін.

Однією з основних причин збільшення бідності в Аргентині стала гіперінфляція. У 2023 році країна зіткнулася з найвищим у світі показником річної інфляції, що досяг 211%. Середньомісячне підвищення цін становило близько 13%, а в грудні 2023 року, після приходу до влади Мілея, інфляція різко зросла до 25% через широкомасштабну девальвацію песо, реалізовану новою владою.

Станом на листопад 2024 року, рівень інфляції знизився до 2,4% на місяць, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує, що в 2025 році інфляція може досягти приблизно 50%, але існує ймовірність її зниження до 40%. У наступному році очікується стабілізація економічної ситуації та уповільнення процесу девальвації песо, проте це буде залежати від стану ринку. Мілей, який підтримує ринкові механізми, навряд чи вирішить зафіксувати курс валюти, тож песо, ймовірно, залишиться в стані плаваючого курсу, коментує Данило Монін для РБК-Україна.

На початку 2023 року офіційний курс песо становив близько 200 одиниць за долар, але до кінця року він знизився до 350. Водночас існував тіньовий ринок, де курс песо значно перевищував офіційний. Одним із перших рішень нового міністра економіки Луїса Капуто стало приведення офіційного курсу у відповідність до ринкового. Як наслідок, в грудні 2023 року песо зазнало девальвації більш ніж на 50%, до 800 песо за долар США. На даний момент курс песо вже перевищує 1000 одиниць за долар.

В ході виборчої кампанії Хав'єр Мілей різко засуджував безконтрольне падіння курсу песо і навіть висловлював намір повністю відмовитися від національної валюти на користь долара США. Однак після його вступу на пост президента, його команда зосередила зусилля на зниженні рівня інфляції та реструктуризації банківської системи.

"Якщо економіка почне виробляти більше товарів і послуг, а боргові зобов'язання залишатимуться під контролем, країна може мінімізувати девальвацію. Для мене ознакою стабільності буде, якщо песо знецінюватиметься лише на 15-20% на рік. У випадку помірної девальвації, наприклад, до 1200-1300 песо за долар, це сприятиме зниженню інфляції до 20-30%," - додає Монін.

Експерт вважає, що помилки в політиці Центрального банку стали ключовим чинником різкого підвищення інфляції в Аргентині. У 2022 році банк видавав позики уряду під дуже низькі відсоткові ставки, незважаючи на те, що облікова ставка залишалася однією з найвищих у глобальному масштабі.

На той момент уряд мав зобов'язання перед банком, які сягали приблизно 154 мільярдів доларів — вражаюча сума. Для боротьби з інфляцією банки активно купували державні облігації, проте ця стратегія створювала додатковий тягар для бюджету. Наприклад, уряд виплачував Центральному банку 1 трильйон песо у вигляді процентних виплат, у той час як банкам нараховували в 8-10 разів більші суми. Це призводило до бюджетного дефіциту і підвищення економічної нестабільності, - зазначає Монін.

Мілей висловив думку, що Центральний банк Аргентини замовчує про додатковий бюджетний дефіцит, який становить приблизно 10% від ВВП. До того ж, у жовтні 2023 року процентна ставка Центробанку Аргентини досягла рекордного рівня у світі - 133%.

Проте, завдяки проведеним реформам у банківській сфері, на початку грудня 2024 року Центробанк встановив свою процентну ставку на рівні 32%. Хоча кредити для населення залишаються вкрай дорогими, слід відзначити, що ставка Центрального банку Аргентини вже нижча, ніж у Зімбабве, Венесуелі та Туреччині.

А за підсумками 2024 року мексиканське песо показало найзначніше зміцнення в світі, зростаючи на 44%. Як повідомляє Financial Times, це стало результатом всеосяжних економічних реформ, які відновили довіру інвесторів і стабілізували валютний ринок.

Хоча Мілей вирішив не ліквідувати Центральний банк Аргентини і не переходити на повноцінне використання долара США, Монін повідомив, що з 2025 року країна має намір легалізувати можливість розрахунків за товари та послуги в будь-якій валюті, включаючи долари і навіть криптовалюти.

"Це свідчить про те, що більше немає необхідності обов'язково конвертувати гроші в песо - можна здійснювати платежі в тій валюті, яка доступна, якщо продавець готовий її прийняти. Проте податкові зобов'язання все ще повинні виконуватися в песо. Отже, країна фактично переходить на мультивалютну систему", - зауважив фахівець.

Незважаючи на амбіційні плани та вагомі досягнення в економічній сфері, Аргентина стикається з критично високим рівнем бідності. Протягом перших шести місяців президентства Мілея цей показник піднявся з приблизно 42% до 53%. Близько 18% населення живе в умовах крайньої бідності, що свідчить про те, що їхні доходи не забезпечують покриття витрат на основний продуктовий кошик.

Для порівняння, середній рівень бідності в Латинській Америці знижувався, досягнувши 27,3% у 2023 році, що є найнижчим зафіксованим показником. Президент Мілей визнає значне зростання рівня бідності в Аргентині після запровадження "шокової терапії" в економіці, проте він додає, що ці заходи, хоча й болючі в короткостроковій перспективі, але необхідні для розв'язання економічних проблем, успадкованих від попередніх адміністрацій.