Увага до клімату: які трансформації чекають на екологічну стратегію Європейського Союзу і чому це має значення для відновлення України.

Урсула фон дер Ляєн славиться своєю підтримкою України, але саме під час її попереднього терміна було започатковано Європейський зелений курс.

Оновлення від Європейської комісії не повинно перешкоджати втіленню амбітного Європейського зеленого курсу з боку Євросоюзу.

Однак шлях до його реалізації стикається з численними викликами, зокрема опором аграрного та промислового секторів, що може вплинути на успішність досягнення кліматичних цілей.

У цьому процесі ключову роль виконуватимуть як нові єврокомісари, так і Україна, яка має намір синхронізувати свою кліматичну політику з політикою Європейського Союзу.

Урсула фон дер Ляєн славиться своєю підтримкою України, але варто зазначити, що під час її попереднього терміну було розроблено Європейський зелений курс, який виник у відповідь на вимоги суспільства з 2019 року.

У рік, що передував виборам, реалізація цілей Зеленого курсу опинилася під серйозним сумнівом. Аграрний сектор та промисловість виявилися противниками кліматичних ініціатив, що поставило під питання майбутнє Зеленого курсу в програмі на наступний період. Це питання стало ключовим у переговорах між країнами-членами ЄС під час виборів нового президента Єврокомісії.

Вибір нових єврокомісарів проходив через ряд політичних консультацій, в яких особливу увагу приділили питанням кліматичних змін та індустріальної стратегії. Процес обрання єврокомісарів включає складну координацію між державами-членами ЄС та керівниками партій у Європейському парламенті.

У цей раз у складі Єврокомісії запроваджено нові стратегічні сфери, за які нестимуть відповідальність віцепрезиденти та комісари.

Процес відбору не відбувся без конфліктів інтересів. Окремі кандидати зазнали критики за зв'язки з бізнесом та індустрією викопного палива, що викликало побоювання щодо їхньої здатності діяти незалежно в рамках амбітних кліматичних політик.

Проте більшість кандидатів, які отримали ключові посади, пройшли суворий відбір і зобов'язалися реалізовувати цілі Європейського зеленого курсу.

Процес відбору ще не завершено. Наступним кроком у виборі комісарів стануть слухання в комітетах Європейського парламенту, під час яких вони повинні будуть дати відповіді на запитання щодо своїх пріоритетів, а також можливих конфліктів інтересів.

Це дасть змогу переконатися у відповідності кандидатів обраним посадам. Слухання заплановані на листопад.

Новий склад Комісії має на меті продовжувати розвивати Європейський зелений курс, який передбачає досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Однак на шляху його реалізації є кілька викликів, найбільший з яких - недостатнє фінансування ініціатив.

Одночасно з цим зростає інтерес до фінансової допомоги для найбільш вразливих регіонів Європи, які значною мірою залежать від викопних видів пального. Процес справедливого переходу повинен гарантувати збереження існуючих робочих місць та сприяти становленню нових екологічно чистих секторів економіки.

Цей напрямок очолить Тереза Рібера, яка займе посаду виконавчої віцепрезидентки, відповідальної за чистий, справедливий і конкурентоспроможний перехід. Її профіль як міністра екологічного переходу Іспанії з 2018 року вселяє впевненість у тому, що Європейський Союз продовжить впроваджувати активну кліматичну політику.

Проте існує тривога з приводу обмеженого фінансування з боку Фонду соціального клімату та Фонду справедливого переходу, яке може не задовольнити всі вимоги для успішного здійснення переходу.

Рібера також є атомним скептиком та не підтримує розвиток цього напрямку, що може стати перешкодою для її призначення. Частина країн ЄС зацікавлені у розвитку атомної енергетики, тож очікується, що на слухання Рібера може отримати низку питань саме про розвиток атомної генерації.

З початком повноцінної діяльності комісії стартує процес оновлення завдань.

У програмі засідання заплановано обговорення поправок до Європейського кліматичного законодавства, яке передбачає досягнення мети зменшення викидів парникових газів на 90% до 2040 року.

Важливою частиною стане розробка архітектури досягнення цілі кліматичної нейтральності до 2050 року. Лідирувати в цьому процесі буде Вопке Гукстра, комісар з питань клімату та чистого зростання, який відповідатиме за клімат, чисте зростання та індустріальну політику.

Дан Йоргенсен, новий комісар з питань енергетики та житла, відіграватиме велику роль у питаннях енергетичної безпеки. Енергетика важлива для підтримки промисловості, саме тому, попри пріоритет на енергоефективність та відновлювану енергетику, в роботі має враховуватись також технологічна нейтральність.

Цей підхід може підвищити ймовірність зловживання атомною енергетикою та технологіями захоплення вуглецю, що поставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей.

Замість цього, нова ініціатива під назвою "Чиста промислова угода", за яку відповідатимуть Тереза Рібера та Стефан Сежурне, виконавчий віцепрезидент з питань процвітання та промислової стратегії, має на меті інтеграцію кліматичної та промислової політики.

Разом з тим пріоритет у бік промисловості може поставити під ризик досягнення цілей Зеленого курсу. Також ведеться обговорення про дерегуляцію, що може створити додаткові загрози для охорони довкілля.

Зменшення складності законодавства та зниження регуляторних вимог можуть загрожувати послабленням екологічних стандартів. Це є особливо критичним для України, яка потребує чіткої кліматичної політики та допомоги у відновленні інфраструктури відповідно до європейських норм.

Один з важливих уроків, які Україна могла б засвоїти з досвіду Європейського Союзу, полягає в необхідності міжсекторальної співпраці між різними економічними галузями та політичними партіями для реалізації спільних цілей у сфері клімату.

У Європейському Союзі екологічні, економічні та соціальні інтереси узгоджуються через різноманітні рівні управління та політичні платформи, залучаючи при цьому громадянське суспільство. Це дає змогу розробляти спільні рішення для складних викликів. У той же час, в Україні спостерігається недостатня інтеграція між різними секторами, що перешкоджає ефективному втіленню кліматичної політики.

Отже, Києву слід активізувати співпрацю між урядовими структурами, представниками громадянського суспільства та підприємництвом, аби реалізувати значні екологічні перетворення.

Як країна-кандидат на вступ до Європейського Союзу, Україні необхідно активніше підготуватися до участі у європейських реформах.

Зокрема, на Київ чекає перегляд кліматичних цілей, в наступному році має бути затверджена оновлена кліматична ціль, відповідно до Паризької угоди.

Ця мета повинна бути більш амбітною, ніж попередня.

На даний момент національна мета становить 65% від рівня 1990 року, і є велика ймовірність, що вона буде перевищена. Це пов'язано з тим, що Росія знищила нашу промисловість, яка до цього часу сприяла приблизно 20% викидів парникових газів. Згідно з останніми даними, Росія також знищила всі теплові та найбільші гідроелектростанції в Україні, які відповідали за 40% викидів.

Одним із важливих завдань для України є узгодження своєї кліматичної політики з європейськими стандартами, що включає в себе розвиток відновлювальних джерел енергії та зниження викидів в промисловості. Для відновлення країни необхідно приймати рішення, які матимуть мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище, щоб не погіршити вже складну екологічну ситуацію.

Політики України повинні уважно відслідковувати потенційні зміни в регуляторному середовищі Європи та забезпечувати дотримання високих екологічних стандартів у процесі відновлення. Крім того, важливо зосередитися на пошуку спільних рішень між різними секторами для досягнення єдиної мети.

Це сприятиме інтеграції з політикою Європейського Союзу та підтримає сталість розвитку національної економіки у тривалій перспективі.