Гарріс виходить на сцену та здобуває перемогу: які висновки можна зробити з президентських дебатів та які заяви пролунали щодо України.

Між першим і другим раундом президентських дебатів у Сполучених Штатах існує одна важлива різниця та одна вражаюча подібність.

Відмінність очевидна: всього за трохи більше ніж два місяці в рядах демократів відбулася зміна кандидата на пост президента. Замість Джо Байдена, чий невдалий виступ наприкінці червня суттєво зменшив його шанси на повторне обрання, Демократичну партію тепер представляє Камала Гарріс - віцепрезидентка та перша жінка небілого походження, яка отримала номінацію на найвищу посаду в США.

А що залишилось незмінним, то це Дональд Трамп. Аж до його виступу: він поводився майже так само, як і на попередніх дебатах - наче його суперником був Байден.

Важко визначити, що саме призвело до невдачі республіканського кандидата: можливо, він недостатньо підготувався до дебатів, або ж не приділив достатньо уваги своїй суперниці, чи це всього лише симптоми тих викликів, з якими зіткнулася його кампанія після відходу Байдена.

Проте висновок очевидний:

Незалежно від змісту промов Гарріс і Трампа, безумовно, можна стверджувати, що перша стала беззаперечною переможницею дебатів.

Помилки, що їх допустили республіканці після зміни кандидата від Демократичної партії, залишаються актуальними. Концепція "радикальних лівих" щодо Камали Гарріс і Тіма Волза, її партнера по виборах, не здобула популярності. Хоча асоціація Гарріс із чинною адміністрацією Білого дому має вплив, вона стикається з певними обмеженнями.

Навіть у сфері економіки, де Трамп стверджує, що має незаперечні переваги, ситуація вже не є такою однозначною і не завжди приносить йому вигоду на виборах.

Безумовно, за два місяці до президентських виборів у США ситуація може змінитися. Проте наразі Камала Гарріс успішно активізує свою кампанію, що було підтверджено під час останніх дебатів.

Крім того, вони надали додаткові відомості про погляди обох кандидатів на війну в Україні. Деякі з цих сигналів можуть виявитися досить несподіваними.

Не буде перебільшенням стверджувати, що дебати між Камалою Гарріс і Дональдом Трампом стали однією з найбільш очікуваних політичних подій не тільки в Сполучених Штатах, а й у всьому світі.

Загалом, дебати зазвичай не відіграють ключової ролі у формуванні уподобань виборців. Навіть після явно невдалих дебатів Джо Байдена в кінці червня його популярність не піддалася серйозному зниженню — хоча кількість людей, які вважали його непридатним для цієї посади, дійсно зросла.

Але нинішня ситуація була іншою і по-своєму безпрецедентною. Адже ніколи ще кандидат у президенти США не вступав у вибори настільки пізно.

Для Гарріс це виявилося одночасно викликом і шансом. Зібрати команду та запустити власну кампанію за такий обмежений термін виявилося нелегким завданням, навіть якщо частково це було продовженням кампанії Байдена. Проте це також давало можливість здивувати Трампа і вивести його з рівноваги.

Як зазначала "ЄвроПравда", ця стратегія виявилася частково успішною. Експрезидент більше не може використовувати вік свого суперника як аргумент; досі не знайшов для своєї опонентки жодного образливого прізвиська, як це було в його звичному стилі; та допустив кілька помилок, які негативно позначилися на його рейтингу.

Однак перед самими дебатами, менш ніж за два місяці до президентських виборів у США, рівень підтримки Гарріс і Трампа став однаковим.

Початкова ейфорія навколо кандидатки від демократів поступово зникла, і виборці почали задаватися питанням: хто насправді є Камала Гарріс та які її політичні погляди?

Звичайно, віцепрезидентка активно висловлюється (і продовжує висловлюватися) на теми, які їй близькі, такі як захист прав жінок та питання абортів, де позиції Республіканської партії є менш чіткими. Але що стосується економічної ситуації? А як щодо міграційної політики? Адже вона була відповідальна за ці питання, чи не так?

До того ж кампанії Трампа вдалося знайти якраз ті "больові точки", які потенційно б'ють по його опонентці: економіка, міграція та дуже сильна асоціація з нинішнім Білим домом, на який можна звалювати критику за два попередні пункти.

На додачу до цього Гарріс від початку своєї президентської кампанії дала, по суті, одне, м'яко кажучи, невдале інтерв'ю союзному до демократів CNN, де не змогла переконливо відповісти навіть на не надто гострі питання.

І, до слова, 10 вересня Камала Гарріс і Дональд Трамп уперше зустрілися наживо.

Отже, для кандидатки в демократичній гонці дебати стали важливим моментом, можливістю продемонструвати свою особистість ширшій аудиторії та озвучити детальніші плани, які вона має намір реалізувати у разі успіху.

Для Трампа це стало можливістю продемонструвати, що Гарріс насправді не має жодних відмінностей від Байдена, і що лише він може вивести США з тієї кризової ситуації, в яку їх заштовхнула теперішня адміністрація. Як зазначають його радники, Трамп дійсно серйозно ставився до цієї можливості і готувався до фінальних дебатів, можливо, навіть більше, ніж до всіх попередніх.

Умови дебатів Гарріс і Трампа були такими ж, як і попередніх за участю Байдена: 90 хвилин, без глядачів у залі, чіткий таймінг із можливістю відповісти на закиди опонента, мікрофони вимикаються, коли кандидат не говорить.

Теми дебатів не були попередньо оголошені, проте вони не сильно відрізнялися від тих, що обговорювалися раніше. Основна увага зосереджувалася на найбільш важливих для виборців аспектах: економічна ситуація, імміграційні питання, права жінок, стан демократії в США, міжнародні відносини та проблеми зміни клімату.

Знову-таки, як і на попередніх дебатах, сенсаційних оголошень від Трампа чи Гарріс ми не почули. Але ледь не з перших хвилин стало зрозуміло, на що вони робили ставку і яку стратегію поводження під час дебатів будували.

Камала Гарріс, як і передбачалося, і як це було оголошено її командою, застосувала свій досвід прокурора та вміння не стільки вести дебати, скільки "розпитувати" суперника. І, справді, вона скористалася цими навичками на повну потужність.

Власне, уже на самому початку, коли кандидати вийшли на сцену, віцепрезидентка сама підійшла до Трампа і потиснула йому руку - не чекаючи, що він підійде ближче чи запропонує це сам. Дрібний, але показовий момент.

Демократична кандидатка сміливо взялася за критику Трампа, навіть у тих питаннях, які могли б бути для неї вкрай делікатними. Це було очевидно, що республіканці прагнули використати ці теми на свою користь під час дебатів.

Наприклад, коли мова зайшла про економіку, Гарріс звернула увагу на критику спадщини адміністрації Трампа, а також згадала про Project 2025 — суперечливий план політичних реформ, розроблений аналітичним центром Heritage Foundation, близьким до республіканців. Найбільшу увагу привернули ідеї щодо криміналізації порнографії та заборони абортів — ці пропозиції виявилися настільки провальними, що сам Трамп намагався дистанціюватися від Project 2025. Він також вчиняв подібним чином під час дебатів.

Прокурорські навички Гарріс стали їй у пригоді, коли вона ловила Трампа на відвертій брехні.

Приміром, коли Трамп говорив про наміри Гарріс нібито заборонити носіння будь-якої зброї, та спокійно відповіла, що сама є власницею зброї.

Безумовно, це не свідчить про те, що Гарріс продемонструвала бездоганний виступ. Вона не надала достатньо конкретних деталей щодо економічних питань, хоча кілька разів підкреслювала, що "має свій план".

Так само вона не змогла переконливо відповісти, чому адміністрація Байдена не вжила екстрених заходів зі стримування міграції, ухвалених у червні, раніше (певна річ, Гарріс згадала про двопартійний законопроєкт про міграційну реформу, провалений у Сенаті, але питання це не зняло).

Отже, в кількох важливих аспектах, таких як виведення військових з Афганістану та конфлікт Ізраїлю з ХАМАС, Гарріс повністю підтримала позицію Байдена, не висунувши альтернативних поглядів на ці спірні для американського суспільства теми.

Якщо розглянути стиль її виступу, то Камала Гарріс демонструвала значну прокурорську стриманість — без різких змін інтонації та з мінімальною жестикуляцією. Вона неодноразово згадувала про свою сімейну історію, проявляючи емоції, коли йшлося про аборти та права жінок. Крім того, її реакції на висловлювання Трампа супроводжувались іронічними виразами обличчя, які вже стали предметом мемів у мережі.

Що, до речі, цікаво: Гарріс жодного разу не згадала про вік Трампа і навіть не натякнула на те, що він "застарий" для посади президента. Особистою нападкою можна вважати хіба її коментар про те, що світові лідери та військове керівництво глузують із експрезидента і вважають його "ганьбою".

Коли мова йде про виступ Трампа, "перевтілення ролей" напевно є найточнішим визначенням.

Тоді як на червневих дебатах республіканський кандидат був у своїй тарілці, постійно атакуючи Байдена і не даючи йому перевести подих, нині ж він часто ставав в оборону й відбивався від не менш настирних закидів Камали Гарріс.

Коли модератори підняли тему міграції, Гарріс раптово закликала відвідати передвиборчий мітинг Дональда Трампа, зазначивши, що саме там він говорить про "Ганнібала Лектера та вітряки, які нібито викликають рак".

Неймовірно, але Трамп після цього на якийсь час узагалі забув про міграцію і добру хвилину сперечався з модератором довкола неперевірених повідомлень про те, що в одному з міст штату Огайо нелегальні мігранти… поїдають домашніх котів і собак.

Це не перший випадок, коли він відхилявся від теми та відповідав зовсім не на ті питання, які задавали модератори. У другій половині дебатів Трамп частково нівелював свою розгубленість, постійно підкреслюючи, що Гарріс є частиною адміністрації Байдена, яка за три з половиною роки не досягла жодних значних успіхів.

Найбільш невдалим для Трампа стало питання абортів.

Він не зміг чітко обґрунтувати своє несподіване рішення підтримати подовження термінів для переривання вагітності в рідній Флориді. Натомість, він вдавався до відвертих маніпуляцій, звинувачуючи демократів у намірах легалізувати аборти до дев’ятого місяця вагітності та навіть дозволити вбивство новонароджених.

Експрезидент також укотре повторив, що не визнає поразки на виборах 2020 року (на що Гарріс відповіла, що його "звільнив 81 мільйон американців"), і відмовився прямо відповідати на запитання, чи шкодує про те, що робив 6 січня 2021-го, коли стався штурм Капітолія. У його розумінні в усьому винні тодішня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі та мер Вашингтона.

Згадуючи про спробу замаху на своє життя, Трамп натякнув, що його опоненти несуть відповідальність за це, адже він, "можливо, отримав би кулю в голову через їхні заяви про мене: я є загрозою для демократії".

Відверто кажучи, відповідь Трампа на запитання про расову приналежність Камали Гарріс виявилася невдалою: минулого місяця він висловив сумнів щодо її "темношкірого" походження. Крім того, його реакція на питання про те, чому він не скасував закон про медичне страхування Obamacare під час свого президентства, а тепер знову обіцяє це зробити, також викликала чимало запитань.

Спроби експрезидента атакувати свою опонентку з Демократичної партії особистими закидами виявилися не надто ефективними. Він стверджував, що вона "радикально лівого спрямування", "марксистка", а також натякав, що "її керівник проводить більшу частину часу на пляжі". Втім, це далеко не те ж саме, що звинувачення на адресу "сонного Джо", який "сховався в підвалі".

У виступі Трампа знову були моменти, які можна вважати успішними. Хоча й із затримкою, він нарешті почав критикувати Гарріс за економічну ситуацію та її невміння вирішити проблеми міграції. В одному з епізодів республіканець навіть вирішив звернутися до мемів, згадуючи знамените висловлювання Гарріс під час дебатів у 2020 році, коли вона обірвала Майка Пенса словами: "Тепер говорю я".

Хоча малоймовірно, що момент, коли Трамп намагався підкреслити своє значення на світовій арені, звертаючись до свого "друга" - прем'єр-міністра Угорщини (чи Туреччини?) Віктора Орбана, можна вважати вдалим. Експрезидент заявив, що за його часів "всі нас боялися - Китай, Росія та Північна Корея".

Тема російської агресії проти України була піднята на старті другої частини дебатів, і, як і очікувалося, кандидати не висловили жодних нових думок. Проте все ж таки прозвучали кілька тривожних сигналів.

Дональд Трамп знову висловив свої плани закінчити війну "протягом доби", при цьому з усіх деталей свого "мирного плану" він зазначив лише бажання зв’язатися з Володимиром Зеленським та Владіміром Путіним, яких, за його словами, "поважають", щоб організувати їхню зустріч для переговорів.

"Я прагну до того, щоб конфлікт завершився. Мене турбує доля тих, хто безглуздо втрачає життя. Щодня гинуть мільйони людей," - зазначив Трамп, знову звертаючись до теми загрози "третьої світової війни".

Навіть після того, як запитання було поставлено вдруге, Трамп залишився на позиції, що не вважає перемогу України вигідною для Сполучених Штатів.

Він вважає, що для США найбільш вигідним варіантом є просто "завершення конфлікту".

Знову ж таки, колишній президент використав тему України, щоб підкреслити, що сучасна адміністрація є не найкращими переговірниками. Проте він навів у приклад вигадані переговори між Гарріс, Зеленським і Путіним, які нібито відбулися перед початком масштабного вторгнення (насправді, Гарріс ніколи не мала жодних переговорів із Путіним). Також він розкритикував Байдена за те, що той за понад два роки не спілкувався з керівником Кремля жодного разу.

Меседж Камали Гарріс, на контрасті, фактично повторював позицію нинішньої адміністрації.

Якщо Трамп стверджував, що за його президентства війни в Україні не сталося б, то віцепрезидентка відповіла, що в такому випадку "Путін сидів би в Києві, спостерігаючи за рештою Європи, починаючи з Польщі". Це цікава згадка про два важливі штати - Мічиган і Вісконсин, де близько 9% виборців мають польське походження.

"Зрозумійте, чому наші європейські партнери та союзники по НАТО відчувають величезну вдячність за те, що ви більше не на посаді президента. Ми усвідомлюємо важливість НАТО як найбільшого військового альянсу в історії та цінуємо те, що було зроблено для підтримки Зеленського та українського народу в їхній боротьбі за незалежність," - наголосила Гарріс.

Наприкінці вона відверто висловила своє невдоволення ідеєю "переговорів" з Путіним, зазначивши, що Трамп під час свого президентства завжди намагався налагодити стосунки з авторитарними лідерами. Вона підкреслила, що Путін — це також диктатор, здатний "з'їсти вас на обід".

Відгуки зі сторін обох політичних сил підтверджують однозначний висновок: дебати виявилися на користь Камали Гарріс. Згідно з опитуванням CNN, 63% виборців вважають, що виступ віцепрезидентки був кращим. На відміну від цього, після червневих дебатів 67% респондентів у аналогічному опитуванні висловлювали підтримку Трампу.

Згідно з тим же опитуванням, серед американських виборців, які не визначились із підтримкою кандидата, ставлення до Гарріс після дебатів покращилось на кілька відсоткових пунктів.

Власне, у самій кампанії віцепрезидентки й публічно, і непублічно не приховують задоволення від її виступу. Там навіть дивувались, як часто Трамп "ішов на повідці" у Гарріс, коментуючи її закиди замість фокусування на критиці адміністрації Байдена.

Так само в оточенні Трампа були неприємно здивовані, що він мав менш упевнений вигляд.

Хоча Гарріс і не дала конкретних відповідей на запитання, це не суттєво позначилося на загальному враженні від дебатів.

У своїх відгуках після дебатів республіканці акцентували увагу на тому, що Гарріс не надала жодних конкретних відповідей, а лише "забалакувала" свої думки, на відміну від Трампа.

"Ми спостерігали, як Камала Гарріс, по суті, повторювала одноманітні фрази. Американці не можуть покривати витрати на продукти харчування завдяки пустим словам. Вони не можуть забезпечити своїм дітям житло, спираючись на порожні обіцянки", - підкреслив кандидат Трампа на посаду віцепрезидента Джей Ді Венс.

Та, напевно, найкращим - і несподіваним - вироком президентських дебатів Гарріс-Трампа стала заява американської виконавиці Тейлор Свіфт, яка закликала проголосувати за демократів на прийдешніх виборах:

"Я підтримую Камалу Гарріс, адже вона активно відстоює права та інтереси, для яких, на мою думку, потрібен справжній захисник. Вірю, що вона є впевненим і обдарованим лідером, і що ми зможемо досягти значно більших успіхів у нашій країні, якщо будемо діяти з розумом і спокоєм, а не в умовах безладу."

Можливо, саме ця прихована стратегія Демократичної партії стане вирішальним фактором, який переважить чашу терезів на їхню користь. І навіть повторні дебати можуть виявитися зайвими для досягнення успіху.