Гавкає, як пес, і має ікла, подібні до змії: що цікаво знати про найнезвичнішу істоту на планеті.
В основному мунтжаки живуть поодинці і мають чітко окреслені території.
У світі існує безліч незвичайних тварин, однак мунтжак виділяється серед них особливо. У журналі BBC Wildlife Magazine поділилися інформацією про цей незвичайний рід оленів.
Мунтжаки — це компактні й кремезні олені, які поширені не лише в британських лісах, але й у Південній та Південно-Східній Азії. Зазвичай їх висота становить близько 50 см, що робить їх порівнянними за розмірами із середньою собакою.
Дорослі самці мунтжаків мають вагу в межах 10-18 кг, тоді як самки важать від 9 до 16 кг. Протягом більшої частини літа ці олені приховуються в густій зелені.
У публікації повідомляється, що мунтжаки є рослиноїдними істотами. Їхній раціон складається з дерев, кущів, молодих пагонів, трав, ягід, горіхів та грибів.
В основному мунтжаки живуть поодинці і мають чітко окреслені території. У виданні зазначили, що вони використовують запах для спілкування частіше, ніж олені, які живуть у великих групах.
Також мунтжаки виділяються тим, що їхні роги мають лише по одному або два відгалуження, на відміну від багатьох інших родів оленів. На їхніх лобах є V-подібні щілини, які є лобовими залозами цих тварин.
Однією з найвідоміших рис мунтжаків є їх здатність видавати звуки, схожі на гавкання собак. Завдяки цьому їх охрестили "оленями з гавком".
У публікації зазначено, що звук, який видають мунтжаки, нагадує виклик лисиці, а не гавкіт собак. Зазвичай ці олені видають кілька гавків, коли відчувають загрозу.
Окрім цього, мунтжаки мають ікла, які особливо виразні у дорослих самців. Їхня довжина може досягати 6 см.
Цікавим є те, що ікла мунтжаків можуть втягуватися, коли в них немає потреби. Наприклад, під час прийому їжі вони приховують свої ікла.
У статті повідомляється, що мунтжаки швидко розширюють свої межі за межі рідного ареалу в південно-східній Англії. Фахівці вважають, що це може призвести до екологічних проблем, адже ці олені віддають перевагу харчуванню низькорослими рослинами.
Журналістка Саммер Райландер нещодавно поділилася цікавими фактами про верблюжих павуків, які є одним з найекзотичніших видів павуків на планеті.
Верблюжі павуки мають вісім ніжок і дві педипальпи. Зазвичай їхній окрас варіюється від коричневого до світло-коричневого, що допомагає їм зливатися з навколишнім середовищем у пустельних умовах.
Відомо, що верблюжі павуки можуть розвивати швидкість до 16 км/год і зазвичай полюють у темряві. Оскільки вони не мають отрути, їм доводиться спиратися на свої сильні щелепи для здобуття їжі.
