Справедливі умови праці та конкурентоспроможна заробітна плата, як у європейських країнах: забезпечити підготовку та збереження кваліфікованих кадрів.

В одному із найкращих технічних коледжів Закарпаття розповіли, як розв'язувати проблему нестачі робочих рук

Гостру проблему із робочою силою на Закарпатті Укрінформ означував у листопаді 2024 року - тоді начальник Закарпатської ОВА вперше заявив, що з області за час повномасштабної війни виїхало 300 тис. працездатного населення. Внутрішньо переміщені особи, які прибули в область у приблизно такій же кількості, не рятують ситуації: окрім того, що переважна більшість ВПО - непрацездатні з різних причин, соціологія вказує на те, що лише третина з них йде на роботу. У результаті цього в області небувала криза робочих рук - і це тоді, коли в регіон релокувалися великі підприємства, які їх конче потребують!

Отже, тут звернули увагу на розвиток коледжів, де готують спеціалістів на виробництва. На початку року найбільші з місцевих та релокованих підприємств уклали меморандум про співпрацю з регіональними коледжами та профтехучилищами, прагнучи налагодити її так, щоб у закладі освіти готували спеціалістів конкретно на виробництво. Для цього бізнес готовий обладнувати майстерні, організовувати практику й навіть платити стипендію найкращим студентам.

Укрінформ провів детальне дослідження внутрішньої ситуації в одному з провідних коледжів Закарпаття - Мукачівському професійному політехнічному. Тут вже кілька років активно співпрацюють з найбільшими підприємствами регіону, а наразі для нових бізнес-ініціатив створюють сучасні лабораторії та майстерні, а також ліцензують нові спеціальності.

Потужність - 720 здобувачів освіти, переважно у галузі технічних спеціальностей.

У коледжі завершується навчальний рік, і триває підготовка до літньої вступної кампанії.

- Наша потужність - 720 студентів, саме стільки готуємо спеціалістів для ринку праці в галузі технічних наук, - розповідає в.о. директора Мукачівського професійного політехнічного коледжу Мирослава Газдик.

За її словами, коледж зосереджений на внутрішньому ринку, а також активно працює на регіональному рівні. Зокрема, в умовах розвитку відновлювальної енергетики в Закарпатті тут починають навчати фахівців, які займаються установкою та обслуговуванням сонячних і вітрових електростанцій.

Технічні спеціальності займають провідні позиції, зокрема до них належать регулювальник радіоелектронного обладнання та приладів, електромеханік, що спеціалізується на ремонті комп'ютерної техніки, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, оператор верстатів з числовим програмним управлінням, фрезерувальник, токар, радіомеханік, монтажник вентиляційних систем та кондиціонування, електромонтер, а також електрослюсар.

У квітні ми також здобули ліцензію на підготовку фахівців за спеціальністю офісний службовець та адміністратор. Наразі активно займаємося отриманням ліцензії для нової професії - майстра з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики, що включає сонячні панелі і вітрові електростанції, - зазначає Мирослава Газдик.

60% студентів обирають роботу у виробничій сфері.

Пані директорка розповідає, що навчаються тут після 9 та 11 класів переважно місцевих загальноосвітніх шкіл.

У минулі роки відсоток студентів з Мукачева та навколишньої громади становив близько 30-35%, в той час як решта навчалася з інших районів і територіальних громад. Проте, з початком повномасштабного вторгнення це співвідношення суттєво змінилося: наразі 75% студентів походять саме з Мукачева та його громади, - ділиться інформацією Мирослава Газдик.

Мене цікавить, яким чином розвивається життя студентів після завершення їхнього навчання.

- Ми маємо домовленості щодо працевлаштування з найбільшими виробництвами в регіоні, там для наших студентів завжди є робочі місця. Наприклад, це такі великі виробництва в Мукачеві, як "Флекс", "Точприлад", "Фішер", де наші студенти проходять виробничу практику. Також укладено договори про співпрацю з виробництвами з інших районів: "Аякс" (Берегово), "Джейбіл" (Ужгород). Вони надають місце практики, щоб студенти навчалися на їхньому обладнанні з можливістю подальшого працевлаштування після завершення навчання. Проте справді не всі студенти після навчання хочуть залишатися на виробництві.

- Яка причина: не влаштовує зарплата? - перепитую.

Це може бути одним із факторів, хоча стартова зарплата у них досить приваблива: від 20 до 25 тисяч гривень і більше. Крім того, в регіоні з’явилося багато релокованих підприємств, які охоче запрошують студентів на роботу та пропонують конкурентні зарплати, що забезпечує їм великий вибір. Проте існують і суб’єктивні причини, через які випускники обирають інші напрямки діяльності або вирішують продовжити освіту у вищих навчальних закладах. За оцінками, близько 60% наших випускників обирають працювати на виробництві.

Створення однієї майстерні потребує значних фінансових вкладень.

Тим часом ідемо глянути, як проходять заняття в аудиторіях коледжу. Десь це уроки за партами чи комп'ютерами (до слова, після першого року повномасштабної війни в коледжі поміняли оргтехніку для навчання на ноутбуки - так можна продовжити роботу хоч на якийсь час у періоди вимикання електроенергії), десь - заняття у майстернях. Частина із них має застаріле, ще радянське устаткування. Утім, у коледжі є й нові майстерні, обладнані за співпраці з компаніями, які зацікавлені в підготовці для себе високваліфікованих спеціалістів.

У Мукачівському технічному коледжі наразі є три такі навчально-практичні центри: електротехнічного спрямування Energy Skills, металообробних професії Engineering Center, кліматичних технологій та систем енергозбереження Green Light Technology.

- Це дуже гарний кейс - співпраця між технічними коледжами та бізнесом. У нас так обладнані та працюють дві майстерні, створені на базі нашої співпраці з компаніями "Флекс" та "Ліка комфорт" (регіональна компанія, що займається монтажем та обслуговуванням вентиляційних систем і систем кондиціонування, - ред.). Це дуже добре для навчання - студенти звикають до обладнання, з яким у майбутньому працюватимуть на виробництві.

Мирослава Газдик зазначає, що співпраця з бізнесом виходить за межі лише організації майстерень.

- Наприклад, компанії "Джейбіл" і "Точприлад" забезпечують нас спецодягом, окулярами та приладами різного призначення, а також радіокомпонентами та витратними матеріалами, які дають можливість якісно проводити уроки виробничого навчання.

Мене цікавить, скільки коштує обладнати виробничу майстерню або лабораторію?

- Це великі гроші, але суму чітко назвати неможливо, бо вона суттєво різниться залежно від призначення майстерень і необхідного обладнання.

Директорка зазначає, що на початку травня в коледжі було відкрито новий навчально-практичний центр, присвячений кліматичним технологіям та енергозбереженню. Ця майстерня стала результатом спільних зусиль колективу навчального закладу та кількох партнерських організацій, серед яких ТОВ "Ліка Комфорт", ТОВ "Антон-Сервіс", індустріальний парк "Френдлі Віндтехнолоджі", а також ТОВ "Соларс Юкрейн" і ТОВ "СОЛР Україна". У цьому центрі готуватимуть спеціалістів, які займатимуться монтажем систем вентиляції, а також обслуговуванням і установкою систем відновлювальної енергетики.

ЗАВЖДИ ЗНАЙДЕТЬСЯ ТОЙ, ХТО ПОКАЖЕ, ЯК ЗРОБИТИ ШВИДШЕ І КРАЩЕ

Обговорюємо питання з коледжанами.

17-річний Дмитро Пап наразі навчається на третьому курсі.

- Я пішов сюди вчитися без рекомендацій. Тут навчалися кілька моїх знайомих, ну і відіграло роль, що це поруч із домом, не треба довго добиратися. Також для мене було важливим реноме закладу - Третє училище вважається одним із найкращих на Закарпатті. Я переконався, що це насправді так. Тобто мої очікування виправдалися. Я здобуваю тут професію верстатника широкого профілю (металообробка). Ця професія на сьогодні дуже затребувана, актуальна - я вивчав ринок, є пропозиції й досить непогана заробітна плата. Уже мав дві виробничі практики. Але загалом планую вчитися далі, здобувати вищу освіту. Дуже приваблює те, що скільки би ти не вчився та не умів, усе одно знайдеться той, хто покаже тобі, як це зробити краще, швидше та без утрат точності, - каже Дмитро.

Я можу навіть трохи підробляти: займаюся ремонтом техніки для сусідів.

У майстерні, де навчаються майбутні спеціалісти, що обслуговуватимуть вентиляційні системи та електроприлади, зустрічаємо Вадима. Він - другокурсник, тобто в загальноосвітній школі закінчував би 11 клас. Тут, у коледжі, за ці два роки він здобув навички, якими дуже пишається: може зібрати й розібрати будь-який електроприлад і відремонтувати його. Часом цим і підробляє. До того ж є стипендія.

Мені це справді до вподоби! У мене вдома є просторий гараж, заповнений різноманітними електроприладами. Тут я навчився розбирати та збирати будь-який інструмент, розпізнавати несправності та усувати їх. Іноді навіть трохи підзаробляю, ремонтуючи техніку для сусідів.

У майстерні, де студенти освоюють навички роботи з металообробними верстатами, ми маємо можливість поспілкуватися з викладачкою цієї спеціальності, пані Валерією Мартиненко.

Юнаки, яких ви бачите, навчаються на спеціальності "Токар. Фрезерувальник". На даному етапі вони здобувають кваліфікацію "Фрезерувальник другого розряду". Вони працюють на вертикальних та горизонтальних фрезерних машинах, виконуючи різноманітні завдання: фрезерування, свердління, розточування, гравірування, а також виготовлення пазів, канавок і шпонкових канавок. У майбутніх уроках виробничого навчання вони ознайомляться з технологією виготовлення деталей зі складними формами, зокрема обробкою елементів за 3D-моделями, що реалізується через об'ємне фрезерування. Також планується робота з зубчастими колесами, для яких фрезерні верстати використовуються для обробки різних форм і розмірів. Крім того, на цих машинах можливо шліфування металевих деталей для досягнення високої точності та якості виготовлення.

Валерія підкреслила, що сьогодні ця спеціальність користується великим попитом на ринку праці. Люди з креативним мисленням та вмілими руками завжди зможуть знайти роботу, яка гарантує їм фінансову стабільність.

ГЕНДЕРНЕ ПИТАННЯ: ХТО ПАЯЄ АКУРАТНІШЕ

У майстерні, присвяченій навчанню роботі з мікросхемами, ми нарешті спостерігаємо присутність дівчат. Директорка підкреслює, що більшість студентів коледжу складають хлопці, і це співвідношення становить 70% до 30%. Проте, дівчата також виявляють зацікавленість у технічних дисциплінах.

Це стосувалося Ангеліни з Мукачева, яка має 16 років. Під час її роботи з мікросхемою ми ведемо бесіду, і вона ділиться враженнями про своє навчання, не відволікаючись від процесу паяння.

Я справді насолоджуюсь процесом пайки. Перш ніж приєднатися до цього навчального закладу, я часто переглядала відео на YouTube на цю тему. Тепер, практикуючи цей навик, я відчуваю, що маю можливість удосконалюватися.

Дівчина ще не певна, чи пов'язуватиме своє майбутнє з цим, але поки що кілька разів під час розмови згадує, що їй подобається сам процес.

Вчитель, що проводить уроки, зазначає, що дівчата працюють з більшою акуратністю під час пайки.

Цікавлюся, чи не міняє гендерну ситуацію те, що в останні три роки батьки масово вивозять за кордон хлопців після 11 класу школи.

Скажімо інакше: ми не відчули жодних труднощів, адже наші групи складаються з представників різних професій. На деякі спеціальності спостерігається конкуренція під час вступу: бажаючих навчатися значно більше, ніж ми можемо прийняти. Це стосується напрямків ІТ, енергетики та електроніки.

ЯК ПРИПИНИТИ ВІДПЛИВ РОБОЧИХ РУК

На завершення нашої бесіди ми спілкуємось з викладачем Олександром Кенізом, який навчає студентів у цьому коледжі, готуючи їх до регіонального ринку праці. Мене цікавить його точка зору щодо того, чи є сучасна молодь достатньо мотивованою залишатися вдома, отримуючи робітничу спеціальність, замість того, щоб виїжджати за кордон, щоб працювати, отримувати гідну оплату праці та мати можливості для професійного зростання.

- Я думаю, що ми ніколи не будемо достатньо мотивовані зарплатами в Україні, за кордоном все одно знайдуться вищі. Треба зробити так, щоб у регіоні й загалом по країні зарплати були на тому ж рівні, що й у сусідніх Угорщині чи Словаччині. Саме це переламає ситуацію з відпливом мізків та робочих рук за кордон. Наші випускники лишатимуться жити й працювати тут. Це важливо зрозуміти й запровадити. Я не кажу про рівень Англії, зовсім, але з ближніми сусідами маємо бути на одному рівні, - каже пан Олександр.

Він зазначає, що на виробництві стартова зарплата - 20-25 тис. грн.

- Для молодих, несімейних хлопців та дівчат, думаю, це нормально. Звісно, може бути краще. Мені, зокрема, приємно, що на "Флексі" тепер менеджерами середньої ланки працюють наші колишні студенти, які свого часу ходили туди на практику й залишилися працювати.

Він підкреслює, що студенти мають можливість приступити до виробництва вже під час літніх канікул, після завершення другого курсу.

Проте ми прагнемо підготувати їх до завершення навчання, щоб після третього курсу вони могли продовжити працювати. Важливо мати міцну основу. Все інше можна встигнути зробити протягом життя.