Основна причина несприятливої ситуації: чому Україні не вдалося досягти значних успіхів у Звіті про розширення Європейського Союзу.

30 жовтня було опубліковано Звіт про розширення Європейського Союзу, в якому детально розглянуто досягнення України.

Декілька українських журналістів та дослідників уже висловили свою позицію з цього приводу. Основне їхнє зауваження стосується того, що Україна цього року не продемонструвала значного прогресу для швидкого вступу до ЄС.

Це дійсно так, але не зовсім. Більш того, ніхто не помічає "слона в кімнаті" — незавершену реформу державного управління.

Цю реформу необхідно впроваджувати негайно, аби ефективно просуватися в межах переговорного процесу.

Це повинно стати пріоритетним завданням, а не залишатися на другому плані через інші, більш термінові питання, такі як перевірка відповідності українських норм праву Європейського Союзу або програма Ukraine facility.

Отже, про що саме йдеться?

По-перше, прогрес у наближенні українського законодавства до вимог ЄС за 2024 рік (1,82 одиниці) видається малим у порівнянні з 2023 роком (1,68 одиниці) лише тому, що звіт за 2023 рік не є прогресом за рік.

Це фактично кумулятивні дані про виконання Угоди про асоціацію (УА), яку ми почали втілювати у життя ще з 2014 року. Тобто це - оцінка дев'ятирічного прогресу.

Для України така динаміка була природною, оскільки складні європейські вимоги можна ефективно виконувати, коли існує перспектива членства, що об'єднує націю й стимулює всіх працювати спільно в одному напрямку.

По-друге, Європейський Союз ніколи не сприймав виконання нашої Угоди всерйоз. Україна ніколи не проходила таку оцінку, як це відбувається тепер у контексті пакета розширення.

Ми у своїй організації - Українському центрі європейської політики - робили це з 2014 року, що дало нам можливість зрозуміти, що стимулює цей процес, а що стримує.

По-третє, Україна демонструє системні позитивні результати лише в тих сферах, в яких працювала в рамках УА раніше і де було чітке розуміння вигоди - часткового доступу до європейського ринку.

Також ми маємо високі оцінки в тих сферах, які постраждали під час війни і без реформ в яких ми просто не виживемо, - це енергетика.

Кластер "Основи" був без чітких вимог і формулювань в УА. Євросоюз ніколи раніше не ставив його як головну умову євроінтеграційного процесу. У зв'язку з цим наразі ми не маємо тут проривних результатів, бо раніше не фокусувалися на ньому.

Насправді, найзначнішим успіхом у процесі переговорів стануть позитивні оцінки з категорії "Основи".

Але для цього нам доведеться завершити роботу над виконанням політико-правових реформ. Роботу, яку у нас завжди відкладали на потім.

По-четверте, дуже показовими виглядають сфери, в яких Україна демонструє стабільно високі оцінки.

Усі ці аспекти стосуються сфери торгівлі, а саме: "Вільна торгівля товарами" (промисловий безвіз); "Цифрова трансформація та медіа" (цифровий безвіз); "Митний союз" (митний безвіз); "Енергетика" (енергетичний безвіз); "Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарні норми".

Це означає, що ці напрямки приносять прямі вигоди для українського бізнесу. Крім того, ми спостерігаємо значний прогрес у сфері "Міжнародні відносини", що зумовлено відсутністю численних зобов'язань у цій галузі.

У контексті "Вільної торгівлі товарами" Україна пройшла оцінювання європейської місії, що стосується підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, відомої як угода ACAA.

Робота оцінювальних місій розпочалася ще в кінці 2021 року, тобто до отримання статусу кандидата в члени ЄС. А на теперішньому етапі Україні потрібно привести в повну відповідність законодавство про ринковий нагляд і відновити планові та позапланові перевірки у таких сферах, як "Машини", "Низьковольтне обладнання", "Електромагнітна сумісність".

Це саме ті напрямки, в яких ми обговорюємо угоду ACAA. Вона дозволить нашим експортерам уникнути повторної сертифікації в Європейському Союзі та заощадити додаткові витрати.

Ще один важливий аспект ACAA полягає в тому, що навіть якщо одна з установ здобуде визнання від Європейського Союзу у сфері оцінки відповідності, це стане значним досягненням і великим успіхом для країни.

У сфері "Цифрової трансформації та медіа" Україна ухвалила законодавство, яке передбачає створення безроумінгової зони з Європейським Союзом під назвою "Роумінг як вдома". Наразі країна очікує на оцінку з боку ЄС для впровадження безпосередньої безроумінгової комунікації між Україною та державами Євросоюзу.

Європейський Союз підкреслює необхідність укріплення незалежності та можливостей регуляторних органів у сфері комунікацій і медіа. Поліпшення функціонування інституцій є невід'ємною частиною кожного з переговорних розділів, оскільки для ЄС важливо не лише внести зміни до законодавства, але й зміцнити роль установ, що займаються регулюванням у відповідних галузях.

Такі рекомендації свідчать про те, що в цьому розділі було виконано значну кількість законодавчих зобов'язань, що відкриває шлях до переходу до інституційних аспектів.

У секції "Митний союз" Україна активно займається імплементацією законодавства, що стосується Авторизованих економічних операторів та системи NCTS. Процес реалізації обох цих реформ стартував ще в 2019 році.

У відповідності до своїх законодавчих зобов'язань, Україна ініціювала процес розробки нового Митного кодексу та затвердила Стратегічний план цифрової трансформації Державної митної служби до 2026 року.

У секції "Енергетика" було ухвалено основоположні закони, що підтримують реалізацію політики Європейського зеленого курсу, і розпочато її активне впровадження, що стало особливо актуальним у світлі наслідків війни.

Отже, Україна активно впроваджує малу розподілену генерацію, що має на меті замінити великі електростанції, які суттєво постраждали від ракетних обстрілів. Крім того, країна поступово відмовляється від вугілля, переходячи до відновлюваних джерел енергії, при цьому використовуючи маневрену газову генерацію для підтримки балансу в енергосистемі.

У секції "Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія" Україна впровадила законодавчі ініціативи, що охоплюють ветеринарну політику (транспортування тварин і протидію хворобам тварин), питання безпеки харчових продуктів (маркування матеріалів, що контактують з їжею) та регулювання ГМО.

У сфері впровадження законодавства Україна реалізує вже ухвалені норми, що стосуються розміщення на ринку харчових продуктів, кормів та товарів тваринного походження, через застосування ризик-аналізу.

У рамках пілотного проекту наша країна впровадила систему TRACES, створену для моніторингу та відстеження продукції тваринного і рослинного походження, а також живих тварин і рослин. Україна постійно надає дані до європейської системи RASFF, яка слугує платформою для швидкого реагування на проблеми в сфері безпеки харчових продуктів і кормів. Ці ініціативи реалізуються з метою усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

І наостанок про незавершеність реформи державної служби.

Щоб максимально використати підтримку цієї Єврокомісії, яка є прихильною до розширення, Україні слід орієнтуватися не лише на досягнення в межах Угоди про асоціацію, а й підняти переговорний процес на новий, більш високий рівень.

У цьому контексті важливу роль відіграє реформа державного управління, яка здатна укріпити інституційну структуру переговорів і забезпечити її стійкість до політичних коливань.

Для цього необхідно, зокрема, створити спеціальні директорати політик у кожному міністерстві, а також пристосувати структуру Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції до переговорного процесу.

Нам необхідно створити привабливі умови праці (наприклад, премії або ж навчання за кордоном з обов'язковим відпрацюванням в Україні) для фахівців з права ЄС, які працюватимуть в переговорному процесі.

Ця ініціатива повинна стати не тільки престижною, але й бажаною. Важливо прикласти максимум зусиль, щоб у кожному міністерстві сформувалися сильні команди, які будуть готувати позиції для переговорів і активно працювати над інтеграцією до законодавства Європейського Союзу.

Крім вирішення кадрових питань, Україні слід створити та ухвалити Національну програму адаптації та впровадження всього законодавства Європейського Союзу. На даний момент це має стати одним з пріоритетних завдань у контексті євроінтеграції.