"Гривна" та "гривня" – це два терміни, які мають зовсім різні значення, тому будьте уважні, щоб не помилитися.

Яке справжнє значення цих двох термінів та в яких ситуаціях їх доречно вживати, пояснює РБК-Україна (проєкт Styler) на основі коментарів доцента Київського національного університету імені Б. Грінченка та мовознавця Олександра Авраменка, представлених на YouTube-каналі.

На думку лінгвіста, українцям слід не вживати термін "гривна", коли йдеться про фінансові питання.

"Запам'ятайте: "гривна" - це старовинна нашийна прикраса у формі обруча, здебільшого з золота. А от на гроші потрібно казати "гривня". До речі, і російською мовою теж не "гривна", а "гривня", - пояснює Олександр Авраменко.

Він зазначив українцям, що у множині слово "копійки" акцентується на останньому складі.

"Тому правильно казати не п'ять копіЙок, а п'ять копійОк", - додав мовознавець.

Слід підкреслити, що термін "гривна" насправді пов'язаний з "гривнею", адже походження цього слова корениться у назві нашийної прикраси, що стало основою для позначення української валюти.

У VIII-IX століттях під час торгівельних операцій і сплати данини гривня використовувалась як міра ваги та лічби. А згодом, у різні історичні періоди, слово "гривня" неодноразово змінювало своє значення.

У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет тоді припинилося. Роль грошей виконували срібні злитки, що називалися "гривнями".

Лише в 1917 році було затверджено закон про створення Українського державного банку, а перша банкнота незалежної Української держави отримала назву карбованець. У 1918 році Центральна Рада ухвалила закон, що вводив нову валюту - гривню, яка ділилася на 100 шагів і становила половину карбованця.

Пізніше валюта України зазнала багато змін і отримала різноманітні назви. У 1992 році український карбованець став єдиним грошовим засобом, що використовувався в готівковому обігу країни.

Лише у 1996 році була проведена грошова реформа, що знову повернула гривню в статус національної валюти.