ГУР виводить з ладу системи ППО в Криму, тоді як на заході обіцяють несподіванки: чи можливо, що півострів залишиться без зв’язку з Росією?

Політичний знак у конфлікті з військовими постачаннями: які наслідки для Путіна у разі втрати Криму.

Західні військові аналітики передбачають, що до початку зими Україна може здійснити масштабну військову операцію в Криму. Зокрема, британський експерт Майкл Кларк, що працює на Sky News, зазначив, що Київ має можливість реалізувати як морське десантування Збройних сил України, так і потужний напад на Керченський міст — важливу транспортну артерію, що з'єднує анексований півострів з Росією. Такий розвиток подій міг би мати не лише військові, але й значні політичні наслідки.

"Телеграф" показує, як анексований півострів може перетворитися на "чемодан без ручки" для Кремля, чому паливна криза вже стала реальністю і які політичні наслідки матиме ізоляція території, яку Путін вважав своєю головною перемогою.

Літнім сезоном 2025 року Головне управління розвідки здійснило ряд прицільних атак на найбільш потужні радіолокаційні станції та системи протиповітряної оборони на анексованому півострові.

Ці операції не були випадковими -- вони методично створювали прогалини в російській системі захисту.

Майкл Кларк з Sky News роз'яснив цю стратегічну концепцію просто: "Можна знайти слабке місце в системі протиповітряної оборони, а потім використати цю можливість для досягнення чогось більш важливого". Однією з таких "цінних цілей" може стати Кримський міст — ключовий транспортний шлях, яким так пишається кремлівський керівник.

Аналітики, які займаються відкритими джерелами інформації, відзначають значні прогалини в російських системах протиповітряної оборони після атак, що відбулися у серпні. Це свідчить про те, що українські удари вже дають результати — повітряний простір над Кримом став більш уразливим. Однак, чи є цього достатньо для реалізації великої операції проти мосту? Детальніше про це — нижче.

Залізнична інфраструктура Кримського мосту є ключовим шляхом, яким Росія транспортує паливо, боєприпаси та військову техніку на півострів. Саме в цьому місці проявляється найзначніша уразливість загарбників.

Ще влітку після проведених ударів по нафтобазах і логістичних маршрутах Крим почав відчувати гострий дефіцит пального. На заправках з'явилися черги, місцева влада запровадила ліміти на продаж бензину, а в соцмережах почалася справжня паніка. Голова окупаційної адміністрації Сергій Аксьонов навіть змушений був записати кілька відеозвернень, де запевняв кримчан, що "ситуація під контролем".

Військовий аналітик Сергій Кузан зазначає: "Станом на сьогодні в Криму спостерігається критичний брак пального. Наразі цей дефіцит стосується переважно цивільного транспорту, зокрема різних видів бензину, але незабаром також може виникнути нестача дизельного пального". Він підкреслює важливий аспект: "Криму не потрібна нафта, а необхідне пальне".

Атака на міст може суттєво зупинити постачання на півострів, особливо з наближенням зимового періоду. Але чи має Україна достатню кількість ресурсів для реалізації такої операції?

Військовий аналітик Іван Ступак стримує оптимізм тих, хто сподівається на швидке досягнення результатів: "Питання в тому, чим можна вдарити по цілі. У нас немає таких ракет у арсеналі". Він підкреслює ключову проблему – Кримський міст має більш потужний захист, ніж будь-який інший об'єкт на півострові.

"Там розташовані радіолокаційні системи, стрілецька зброя та засоби радіоелектронної боротьби. На рівні захищеності, на мою думку, це можна порівняти з Московською областю в Росії," – зазначає Ступак. Він підкреслює, що це "улюблене захоплення Путіна та Кремля, і вони не шкодують ресурсів, що стосуються підводних, надводних, повітряних і наземних сил."

У Росії встановили під водою спеціальні сітки та різноманітні загородження проти підводних дронів. Навколо мосту розгорнуто потужну систему ППО. Навіть якщо Україна знищить частину цих систем, залишається питання ефективності. "Скільки ми будемо витрачати наших фінансових ресурсів для того, щоб отримати якийсь мінімальний ефект?" -- ставить запитання експерт.

Незважаючи на численні виклики, Сергій Кузан акцентує увагу на кількох позитивних аспектах. "Ми спостерігаємо, що Україна активно працює над створенням власних потужних далекобійних ракет. Також були оголошені новини про розробку підводних дронів, які належать СБУ. Ці дрони здатні мати різні комплектації, включаючи бойову частину вагою до однієї тонни", -- ділиться він.

Навіть більш значущою є зміна стратегії Заходу. "Ми стали свідками заяв від важливих американських посадовців, включаючи представників Держдепартаменту та радників, а також президента Трампа, про пом'якшення обмежень на проведення дальніх атак у глибину Росії", -- підкреслює експерт. Раніше Україна не мала можливості застосовувати британські та французькі ракети Storm Shadow і SCALP для ударів по російській території. Тепер ця заборона скасовується.

"Питання лише в тому, чи буде у нас достатньо засобів ураження, щоби здійснити таку комбіновану атаку. І мова тут йде не стільки про Кримський міст, як про виведення з ладу взагалі логістики, інфраструктури Криму", -- підкреслює Кузан.

Майкл Кларк у своїй аналітичній статті прямо заявив: до зими Україна може провести "велику атаку на Крим". Це може бути як морська десантна операція, так і масштабний удар по мосту. Враховуючи те, які глибокі удари українці зараз здійснюють, навіть атака на Керченський міст не виглядає фантастичним сценарієм.

Британський аналітик особливо наголошує на психологічному аспекті українських операцій: "Українці люблять робити сюрпризи. Вони знають, що це впливає не лише на росіян на передовій, але й на сприйняття Заходом того, як справи в Україні". Іншими словами, ефектна операція проти Кримського мосту може змінити тональність міжнародної дискусії про війну.

Кларк підкреслив, що в кінці жовтня температура повітря стане прохолодною і дощовою, проте Збройні Сили України можуть мати "ас у рукаві". Що саме мається на увазі під цим висловом британського аналітика, поки що залишається неясним.

З огляду на останні рішення США передати Україні ракети Tomahawk, Barracuda, а також ділитися розвідданими для ракетних ударів по енергетичних об'єктах на території Росії, зрозуміло одне -- "сюрпризи" для РФ таки готуються. Це визнав навіть прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи повідомлення ЗМІ про передачу США Україні розвідданих для ударів углиб Росії. Зокрема, він сказав: "Це повідомлення ЗМІ. Хоча, як свідчить практика, на порожньому місці вони не бувають".

Анексія Криму 2014 року стала єдиною великою "перемогою" очільника Росії без масштабних втрат. Всі інші його військові авантюри -- Грузія, Сирія, а тепер і повномасштабна війна проти України -- супроводжувалися втратами, критикою і проблемами. Але Крим здавався ідеальною операцією: швидко, майже без крові, за підтримки місцевого населення.

Кримський міст став фізичним втіленням цієї "перемоги". Президент Росії самостійно відкривав його, їздив по ньому та пишався цим проектом. У російських пропагандистських колах міст перетворився на символ "возз'єднання" з "істинно російською землею".

Отже, його знищення або навіть тривале неналежне функціонування не лише створить логістичні труднощі. Це стане серйозним ударом по самолюбству Путіна, так само як атаки на Чорноморський флот вже підривають міф про "непохитну російську ППО".

Сергій Кузан підкреслює: "Не Донецька, не Луганська область, а саме Крим залишається стратегічно важливим для Російської Федерації". Він додає: "Весь факт, що Україна має потенційні спроможності для того, щоб ізолювати ту територію, ключову територію, яку росіяни декларували як своєю головною метою -- це найсильніший сигнал".

Він зазначає: "Ізоляція цього регіону призвела б до втрати для Путіна самого сенсу, з якого стартувала вся війна". Експерт згадує про ті урочистості, які супроводжували "приєднання" Криму в 2014 році, про розгортання військових потужностей, про новітнє озброєння і техніку. "Крим виглядав як неприступна фортеця в акваторії Чорного моря", -- резюмує він.

На фоні паливної кризи ставлення людей в окупованому Криму стає все більш негативним. Відповідно до інформації, отриманої від українських розвідників та незалежних російських медіа, жителі Криму все частіше виявляють своє незадоволення в соціальних мережах та місцевих спільнотах.

Сергій Аксьонов постійно змушений робити публічні звернення, щоб заспокоїти громадськість. Проте його слова вже не так ефективні, як раніше. Люди спостерігають за чергами на бензозаправках, відчувають нестачу ресурсів і чують про нові удари по військовим об'єктам. Усе це викликає зростаюче напруження серед населення.

Доктор наук у сфері державного управління, економічний аналітик Юрій Гаврилечко висловлює певний скептицизм щодо можливого економічного впливу від атак на міст. Він зазначає, що якби подібний удар відбувся у 2023 році, це могло б завдати "значного удару по економіці анексованого Криму". Однак нинішні обставини змінилися: Росія створила альтернативні маршрути постачання, використовуючи захоплені території Запорізької та Херсонської областей.

"Створити паливну кризу в Криму навряд чи вдасться, паралізувавши Кримський міст", -- вважає Гаврилечко. Він додає важливий нюанс: "Навіть якщо паливна криза в Криму буде, військові все одно будуть отримувати те, що їм потрібно". Інакше кажучи, основний тягар проблем ляже на цивільне населення, а не на армію.

Іван Ступак висуває цікаву гіпотезу про справжню мету українських ударів по Криму. За його словами, знищення РЛС і систем ППО може бути підготовкою не до атаки на міст, а до створення морського коридору для ударів по Новоросійську.

"Коли безпілотні катери Magura та Sea Baby з України намагалися наблизитися до Новоросійська, їм довелося підійти ближче до кримського узбережжя. Саме там їх виявили та атакували з повітря, використовуючи літаки і гелікоптери. Наразі Україна прагне нейтралізувати ці засоби перехоплення", -- зазначає експерт.

У Новоросійську розташовані нафтоналивні термінали Каспійського транспортного консорціуму і частина російського Чорноморського флоту. "Я думаю, саме для них і готується цей коридор", -- припускає Ступак, застерігаючи, що це його власне припущення.

Сергій Кузан підкреслює, що з політичної перспективи ізоляція Криму є "значно вагомішим сигналом, ніж знищення Службою безпеки України стратегічних ракетоносців і третини стратегічних літаків Росії". Він згадує про операцію, що завдала удару по російським стратегічним бомбардувальникам, але акцентує, що Крим має більш глибоке значення.

Незважаючи на прогнози Sky News, українські аналітики підходять до оцінок з обережністю. Іван Ступак прямо заявляє: "Це поки що не реально", говорячи про ймовірність великомасштабної атаки на Кримський міст у найближчому майбутньому. Він зазначає, що для цього знадобляться значні ресурси, яких наразі не вистачає.

Сергій Кузан висловлює більш оптимістичний, але обережний прогноз: "Усе залежить від швидкості дій наших партнерів. Якщо ми зможемо отримувати всі заявлені боєприпаси, а також потужні засоби ураження вчасно, або ж налагодимо виробництво власних, то, безумовно, Україна має потенціал завдати таких сильних ударів у найближчі місяці, що Крим може стати справжнім тягарем без ручки".

Експерт зазначає, що мова йде про регіон, "який неможливо забезпечити самостійно, і який можна лише підтримувати за рахунок централізованого бюджету Росії, проте його військове значення і доцільність з часом зменшаться".

Всі фахівці, які брали участь в опитуванні, одностайні в одному: політичні та психологічні наслідки ізоляції Криму перевершать чисто військові. Символічна цінність Криму для режиму Путіна є надзвичайно великою. Це його основна "перемога", особистий проект і джерело гордості. Саме тому удари по Кримському мосту або ізоляція півострова викликатимуть значний відгук не лише в Україні та на Заході, а й всередині Росії.

Як підкреслив Майкл Кларк, українці усвідомлюють цю стратегію. Вони розуміють, що ефективні військові дії можуть змінити уявлення міжнародної спільноти про війну. Якщо у них справді є "ас в рукаві", світ може стати свідком цього протягом найближчих місяців.

Нагадаємо, що на початку тижня спецпредставник президента США Кіт Келлог повідомив про те, що Трамп дав дозвіл на проведення дальніх атак по Росії. Він зазначив, що питання постачання ракет Tomahawk Україні наразі не вирішене, і остаточний вердикт залишиться за Трампом.