Хто стане наступником Шольца? Які результати принесуть вибори в Німеччині і які наслідки це матиме для України?
Ця неділя, 23 лютого, стане важливою віхою для Німеччини, адже відбудуться дострокові парламентські вибори. Вони повинні визначити, яким чином столиця країни реагуватиме на виклики, пов'язані з російською агресією та тиском з боку Сполучених Штатів. Більш детальну інформацію надає журналіст РБК-Україна Роман Кот.
Зміст
Вибори в Німеччині проходять у складний період. Країна переживає політичну кризу: три партії коаліції — соціал-демократи на чолі з канцлером Олафом Шольцом, "Зелені" та "Вільні демократи" — не змогли зберегти стабільність у своїх лавах і знайти ефективні рішення для численних викликів, що постають перед Німеччиною та Європою. До проблем, викликаних російською агресією проти України, додалася також жорстка зовнішня політика нового президента США Дональда Трампа, який демонструє прагнення ігнорувати інтереси Європи і України в своїх переговорах з Росією.
Усе це підкреслює, що цьогорічні вибори є надзвичайно важливими, як ніколи раніше. Новий уряд Німеччини зіткнеться з необхідністю оперативно реагувати на нові виклики, одночасно вирішуючи давні проблеми. Хоча бажання та наміри існують, реалізувати їх на практиці буде нелегко. Це, зокрема, пов'язано з тим, що ці вибори є одними з найбільш непередбачуваних за всю сучасну історію Німеччини.
Після чотирьох років перебування в опозиції "Християнські демократи" (ХДС/ХСС) мають значні шанси повернутися до уряду. Згідно з даними опитування ZDF-Politbarometer, їхні рейтинги наразі досягають 30%. На другій позиції знаходиться праворадикальна "Альтернатива для Німеччини", яку багато експертів вважають неофашистською, з 20%. Члени чинної коаліції, Соціал-демократична партія та "Зелені", займають третє та четверте місця з 16% та 14% відповідно.
Одночасно варто зазначити, що вперше за тривалий час у німецький парламент можуть потрапити одразу три політичні сили: Ліві, "Союз Сари Вагенкнехт", який відокремився від "Лівих", а також Вільна демократична партія.
Лідерка партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель на дебатах, що відбулися 13 лютого (фото: Getty Images)
Найбільше шансів залишитися в парламенті мають "Ліві', які зуміли осідлати хвилю невдоволення соціальною політикою влади, особливо серед молоді. Їхні рейтинги останнім часом тільки зростають. В інших двох партій - проблеми, каже РБК-Україна політолог-міжнародник, аналітик в Західному Інституті в Познані Віктор Савінок.
"Своїми нинішніми рейтингами Вільні демократи платять ціну за участь у кабінеті Олафа Шольца. Виборці, з одного боку, здається, прагнуть покарати їх за те, що вони стали причиною зрушення правлячої коаліції. З іншого боку, в умовах, коли більшість людей стурбовані своєю економічною ситуацією, Вільні демократи обіцяють зниження податків, але в першу чергу для заможніших верств населення. Це, в свою чергу, не знаходить підтримки у широких масах," - зазначив Савінок у своєму коментарі.
"Союз Сари Вагенкнехт" намагався сформувати свій імідж як "Альтернатива для Німеччини", проте з більшим акцентом на соціальні питання. Частково це принесло успіх під час місцевих виборів у вересні минулого року в трьох східних землях Німеччини. Проте, зараз виборці більше схильні підтримувати "оригінал", а не його "сурогат". Додатково, у своїй передвиборчій кампанії Вагенкнехт фокусується на зовнішньополітичних питаннях, які не викликають такої великої зацікавленості серед населення.
Згідно з даними ZDF, 28% виборців досі не вирішили, кому віддати свій голос. Ситуацію ускладнює підвищений інтерес до виборів: 87% опитаних висловили своє бажання стежити за подіями (для порівняння, на попередніх виборах цей показник становив 76%). Отже, можна очікувати на значну явку виборців.
Згідно з опитуванням YouGov від 18 лютого, 13% німців планують прийняти рішення в найближчі кілька днів, а 7% навіть - в день голосування.
Цьогорічна виборча кампанія у Німеччині відбувається навколо трьох ключових тем: міграція, економіка та безпека, розповів РБК-Україна екс-консул України в Мюнхені, а нині канцлер Українського вільного університету Дмитро Шевченко.
Влада стверджує, що діяла вірно і не мала інших варіантів. Звичайно, ХДС/ХСС висловлює своє невдоволення щодо цього. Соціальні настрої в суспільстві залишаються напруженими, що підтверджують високі показники підтримки "Альтернативи для Німеччини", - підкреслив він.
Міграційне питання у Німеччині на порядку денному давно. До великої хвилі біженців з Сирії у 2015 році поступово додалися інші - з низки країн Африки, Близького Сходу та Азії. Звісно, після 2022 року додалися біженці з України. Емоції довкола проблеми мігрантів розбурхала і низка терактів, які сталися у Німеччині протягом останнього часу.
Напередодні Різдва в Магдебурзі трапилася жахлива подія: водій з Саудівської Аравії на автомобілі в'їхав у натовп на різдвяному ярмарку. Внаслідок цього інциденту загинуло п’ятеро осіб, а понад двісті отримали травми. А 23 січня в Ашаффенбурзі відбулося ще одне трагічне вбивство – двоє людей, серед яких була дворічна дитина, стали жертвами ножового нападу, ще троє осіб отримали поранення. Цей злочин скоїв чоловік афганського походження.
Навіть напередодні початку Мюнхенської конференції з безпеки ситуація залишалася напруженою. 13 лютого афганський біженець влаштував наїзд на учасників профспілкової демонстрації, в результаті чого кілька десятків осіб отримали тяжкі травми, а двоє, серед яких і дворічна дитина, загинули.
Традиційно на темі міграції та безпеки заробляла політичні бали ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Але цього разу за проблему взялися і християнські демократи. Після теракту в Ашаффенбурзі їх лідер Фрідріх Мерц вніс на розгляд парламенту законопроект, що передбачає низку жорстких кроків. Серед них дозвіл федеральній поліції висилати іноземців, яких влада Німеччини зобов'язала залишити країну.
Ситуація полягає в тому, що партія Мерца в даний момент знаходиться в опозиції, а члени коаліційного уряду відмовилися підтримати цю ініціативу з різних причин. Лише "Альтернатива для Німеччини" висловила свою підтримку Мерцу. Це призвело до майже тектонічних змін у політичному ландшафті країни. Раніше серед німецьких політиків існував чіткий консенсус: уникати будь-якої співпраці з АдН. Погоджуючи підтримку з боку "Альтернативи", Мерц фактично порушив цю давню заборону.
На даний момент немає підстав для тривоги. Врешті-решт, законопроект не був ухвалений. Мерц отримав критику як від членів власної партії, так і від політичних супротивників та громадськості. 2 лютого в Берліні на вулиці вийшли 160 тисяч протестувальників, які виступали проти зняття "брандмауера" для партії АдН. Отже, загальний консенсус щодо ультраправих все ще існує.
Протест у Берліні проти альянсу ХДС/ХСС з "Альтернативою для Німеччини" (зображення: Getty Images)
Безумовно, важливим аспектом залишається особа Трампа. Після його перемоги на виборах у США, нова адміністрація почала активно підтримувати партію АдН. Один з близьких партнерів Трампа, Ілон Маск, провів онлайн-інтерв'ю з лідеркою партії Алісою Вайдель на своїй платформі X. Крім того, віце-президент США Джей Ді Венс під час Мюнхенської конференції критикував німецькі партії за їх відмову співпрацювати з АдН, а згодом зустрівся з Вайдель особисто. Проте, на даний момент, здається, що такі дії швидше сприяють мобілізації супротивників ультраправих, ніж підвищенню їх популярності.
Всі політичні партії усвідомлюють важливість питання міграції, і це стосується не лише аспектів безпеки. "Багато хто розуміє, що поєднання міграційної політики з досить щедрою соціальною системою в Німеччині призвело до виникнення кризового становища. Кількість біженців та "соціальних мігрантів" (тих, хто отримує соціальні допомоги) є значною. Хоча економічних мігрантів також чимало, їхня присутність вважається вигідною. Наразі держава ще здатна справлятися з ситуацією, але всі усвідомлюють, що це не може тривати вічно", - зазначив у коментарі Дмитро Шевченко.
Це важливо і в контексті українських біженців, яких у Німеччині перебуває близько мільйона. "Про зменшення виплат для українців говорять ХДС, "Вільні демократи". Про додаткову мотивацію, тобто, грубо кажучи, змушення до виходу на роботу, в принципі говорять всі", - зазначив співрозмовник РБК-Україна.
Ситуація вже показує, що християнські демократи здобувають найбільшу кількість мандатів. Це, по суті, забезпечить Фрідріху Мерцу можливість зайняти пост канцлера. Проте, для реалізації цього плану необхідно буде створити коаліцію, і наразі залишається невідомим, хто може стати потенційними союзниками ХДС/ХСС.
"Найбільший запит і в самих цих партіях, і в суспільстві - це коаліція ХДС/ХСС з вільними демократами. Це неможливо, на жаль. "Вільні демократи", навіть якщо пройдуть п'ятивідсотковий бар'єр, навряд чи наберуть достатню кількість голосів", - підкреслив Шевченко.
Ще один можливий сценарій - це створення широкої коаліції між ХДС/ХСС і соціал-демократами. Однак, якщо звернути увагу на поточні рейтинги, то може виявитися, що обидві партії не зможуть отримати достатню кількість мандатів. У зв'язку з цим, існує ймовірність, що для формування коаліції знадобиться залучення третьої партії, що заздалегідь робить таке об'єднання менш стабільним.
Навіть серед двох головних партій багато протиріч щодо другої за важливістю теми для німців - економіки. Вже другий рік поспіль Німеччина переживає економічний спад. Причин цьому багато, починаючи від подорожчання енергоносіїв, які раніше закуповувалися в Росії задешево, до конкуренції на світових ринках з Китаєм та інших чинників. Це само по собі є проблемою. А в майбутньому ще потрібно буде знайти додаткові кошти на оборону та безпеку, чого вимагає і Єврокомісія, і Трамп - в рамках перегляду зобов'язань Німеччини в НАТО.
Соціал-демократи виступають за запровадження соціальних витрат, щоб активізувати економічний розвиток. Зокрема, згідно з їхньою стратегією, уряд готовий компенсувати 10% приватних інвестицій, спрямованих на розширення або модернізацію виробничих потужностей. Вони також обіцяють забезпечити стабільні пенсії, зменшити податковий тягар для сімей з дітьми, захистити працівників від звільнень та підвищити розмір мінімальної зарплати. Для реалізації цих ініціатив партія Шольца планує фактично позичити необхідні кошти, що вимагає скасування так званого "боргового гальма". Це правило, закріплене в Конституції Німеччини, обмежує можливість збільшення державного боргу без нагальної необхідності.
Мерц та християнські демократи пропонують інший рецепт. У їх програмі - велика податкова реформа, яка має знизити відрахування із зарплат з 48% до 40%: менші податки для підприємців, підвищення верхньої шкали прибуткового податку та неоподатковуваної частки доходу та деякі інші кроки. Все це не дуже узгоджується із ідеями Шольца.
Водночас, за умов, коли основні політичні партії стикаються з обмеженим вибором, можливості для компромісу можуть виявитися доволі значними. Це особливо актуально, адже великі коаліції є звичною практикою для Німеччини.
"Ми спостерігали це під час канцлерства Меркель. Варто відзначити, що 12 із 16 років її управління припали на період великої коаліції. Тому не можна виключити можливість, що, незважаючи на існуючі розбіжності, вони зможуть знайти спільну мову. Одним із ключових питань, яке обов'язково виникне під час цих перемовин, якщо вони відбудуться, стане майбутнє конституційних норм щодо так званого боргового гальма," - додав Савінок.
Агітаційні постери. Зліва - Шольц із гаслом "Канцлер, що забезпечить 15 євро мінімальної зарплати". Справа - Мерц із фразою "Сильний канцлер. Сильна Німеччина" (джерело: Getty Images)
Якщо до парламенту пройдуть вільні демократи, сформувати велику коаліцію за їх участі буде простіше. Якщо ж їх не буде у наступному скликанні, єдиним можливим партнером залишаються "Зелені", у яких традиційно лівіші погляди. Однак і така коаліція можлива.
"Існують успішні приклади, і одним із найяскравіших є земля Баден-Вюртемберг. Тут на регіональному рівні партії ХДС і "Зелені" спільно сформували уряд та ефективно реалізовували свою політику," - підкреслив Шевченко.
Проте всі ці фактори роблять партійні альянси надзвичайно повільними у своїх діях. Члени коаліції змушені невпинно шукати компромісні рішення, що, в свою чергу, призводить до відсутності суттєвих реформ у сферах внутрішньої політики та економіки. Яскравим прикладом цього є поточний уряд Шольца.
Для Києва є позитивні новини. Майже всі основні політичні партії усвідомлюють безпекові виклики, що стоять перед Європою, а також важливість підтримки України.
"Що стосується політики безпеки, то Мюнхенська безпекова конференція стала холодним душем для Німеччини і для Європи: що їм треба більше замислюватися про власну архітектуру безпеки, інвестувати в оборонну і в безпекову складову, оборону. І це стосується також війни в Україні ", - зазначив виданню Шевченко.
Позиція Шольца щодо підтримки України відома. За його канцлерства Німеччина стала другим донором для Києва за розмірами фінансової допомоги. Водночас Шольц неохоче надає Україні озброєння, що можуть змінювати ситуацію на полі бою. Приміром, він так і не дав згоди надати далекобійні ракети Taurus.
Християнські демократи залишаються більш наполегливими, принаймні в своїх висловлюваннях. Мерц постійно закидає Шольцу його нерішучість. 24 січня він оголосив, що зупинка війни Росії проти України стане одним із ключових напрямків діяльності його уряду. У цьому контексті Мерц акцентував, що Україна повинна "перемогти у війні".
"Виграш передбачає відновлення територіальної цілісності під управлінням легітимного демократичного уряду, який реалізує свій державний суверенітет", - зазначив Мерц.
Він зазначив, що Україна має право незалежно обирати свої політичні та військові партнерства, ймовірно, підкреслюючи прагнення інтегруватися до Європейського Союзу та НАТО.
Принаймні, з цієї точки зору для України вибори в Німеччині мають принести позитивні зміни. Але ці зміни мають відбуватися швидко. А до цього в Берліні не звикли. У ситуації, коли міжнародне становище через дії Путіна і Трампа змінюється щодня, зволікання може небезпечне. Тим паче, що за позицією Німеччини стежить вся Європа, а сценарій затяжних переговорів про коаліцію в головній економіці Європи - найгірший з можливих.
