Фінансові підсумки 2025 року: панування постмодерну.
2025 рік демонструє постмодерну турбулентність українських інвестицій: нові тренди, IPO, оборонні та енергетичні угоди.
Інвестиційна активність під час війни може здаватися парадоксальною. Проте, в умовах постмодернізму, такі поєднання стали звичними. Ми перебуваємо на порозі змін глобальних систем та формування нового цивілізаційного порядку, що безумовно вплине на інвестиційну діяльність у країні, що переживає конфлікт. Зараз ми спостерігаємо зрушення від традиційної вестфальської логіки ("держава → безпека → економіка") до реалій, де економіка адаптується до нестабільності, а ризик вважається нормою, а не збоєм. Україна стала справжньою лабораторією постмодерної економіки, де можливі інвестиції навіть без миру, контракти без гарантій, бізнес функціонує як форма спротиву, а економіка є невід’ємною частиною війни.
Усі ці чинники сформували інвестиційний ландшафт 2025 року.
Адаптація і пристосування інвестиційної діяльності відбулося не відразу, але вже на кінець 2025 року ті поодинокі тренди, які почали з'являтися в 2024 році і раніше, прийняли системний характер, в першу чергу за рахунок того, що їх підсилило включення інституційних інвесторів.
Цю думку яскраво підкреслює графік, що наведений нижче.
Варшавська біржа - "пристанище" більшості українських компаній, які робили IPO. Індекс WIG-це показник, який показує, як змінюється вартість акцій компаній, що знаходяться у лістингу на біржі. Неважко помітити, що усі акції (індекс WIG) з 2014 року до 2022 виріс на 12%, в той же час індекс WIG-Ukraine змінювався в протилежному усій біржі напрямку і досяг позначки 63% від показника 2014 року. На практиці це означало, що українськими акціями, які знаходились в обігу ніхто не цікавився і інвестори, які раніше їх придбали, весь час вимушені були знижувати ціну на них. Таким чином український бізнес втратив більш ніж третину свого капіталу (вартості бізнесу).
Ситуація на ринку кардинально змінилася у 2023 році: індекс WIG-Ukraine стрімко зріс, досягнувши позначки 104% від значення 2014 року, що є рекордним підвищенням на 41% за три роки! Це зростання стало можливим завдяки відновленню інтересу інвесторів до українських компаній, які почали активно купувати їх акції за все вищими цінами.
Загалом, "стрибок" синьої лінії залишився поза увагою широкої аудиторії і не став предметом обговорення серед аналітиків. І це великою мірою на жаль! Адже це один із перших випадків, що ілюструє поведінку ринку капіталу в постмодерному світі під час нестабільності. Поки що зарано робити узагальнення щодо інвестиційної поведінки, тому варто просто визнати цей факт як частину сучасності і новий тренд. Інтерес інституційних інвесторів до українських активів відновився, оскільки, ймовірно, вони переконалися в здатності економіки витримувати виклики війни, а бізнес зміг адаптуватися до нових умов. Така ситуація стала нормою в контексті загальної турбулентності. У світлі того, що в акціях зосереджено значні обсяги капіталу, набагато більші, ніж у дорогоцінних металах, криптовалютах та інших активах, інвестори адаптувалися до цих ризиків і навчилися їх хеджувати.
Отже, враховуючи все сказане раніше, варто звернути увагу на наступне: "Спробувати можна!"
Ще дві події, які абсолютно не отримали належної уваги та обговорення, залишилися в тіні.
У 2025 році компанія Київстар здійснила первинне публічне розміщення акцій на американській біржі Nasdaq, яке дозволило їй залучити 178 мільйонів доларів і досягти капіталізації у 2,8 мільярда доларів.
Це дійсно знакова подія, адже з 2013 року жодна українська компанія не виходила на IPO, і тепер це трапилося навіть під час війни! Чому я так емоційно це підкреслюю? Проведення IPO можна порівняти з досягненням фіналу чемпіонату світу з футболу! Усі знають про тебе, а твоя країна опиняється на перших шпальтах газет. Вихід команди до фіналу свідчить про високий рівень футболу в державі. Якщо ж український бізнес протягом 12 років не зміг подолати "відбіркові ігри" в інвестиційному "турнірі", це лише підтверджує відсутність інвестиційної спроможності, навіть якщо це важко визнавати.
Ця подія отримала додаткову підтримку завдяки ще одному важливому факту, який підсилює наведену вище інформацію. У Польщі відбулося ще одне, хоч і менше за масштабами, проте не менш значуще за змістом залучення інвестицій на фондовій біржі. Компанія "Coal Energy", що тривалий час перебуває в лістингу біржі, змогла залучити 3,5 млн євро через випуск облігацій та їх подальшу конвертацію в акції.
Це також свідчить про відновлення інтересу та довіри до українських емітентів, що безсумнівно радує!
Менш очевидний аспект інвестування — це інвестиції фондів. У цій сфері значно менше доступної публічної інформації. Проте, відомо, що загальна сума зареєстрованих угод перевищила 800 мільйонів доларів. У таблиці нижче наведено деякі з найбільш значущих угод.
Цифра 0,8 млрд дол і для мене була неочікуваною, бо вже якось звиклось до "парадігми військових інвестицій", точніше їх відсутності. Але, як показують сухі цифри, це далеко не так.
Отже, ринок PE & M&A в Україні не "заморожений", а перейшов у режим вибіркових, добре структурованих угод з чітким фокусом на контроль і захист капіталу.
На завершення, хочу зазначити ще два ключових напрямки в цій сфері.
Першим аспектом є українська оборонна технологія. Важливо зазначити, що наразі відсутня інформація про те, скільки українських стартапів у цій сфері отримали фінансування від інвестиційних фондів. Проте нас цікавить одна подія та угода, яка може мати значний вплив на всю галузь. У грудні 2025 року стало відомо, що Державна оборонна група EDGE Group з Об'єднаних Арабських Еміратів, яка належить суверенному фонду Абу-Дабі, планує придбати 30% акцій української компанії Fire Point, що спеціалізується на розробці далекобійних дронів (FP-1, FP-2) та крилатих ракет "Фламінго". Вартість цього пакету оцінюється приблизно в $760 млн, а сама компанія отримала оцінку в $2,5 млрд, що є безпрецедентним досягненням для приватного сектора оборони в Україні.
Ця подія привернула увагу після публікації Анатолія Амеліна, який емоційно, і я повністю підтримую його думки, висловив свої міркування про те, як угода вплине на український приватний сектор оборони. І дійсно, було чим захоплюватися: оцінка компанії в 2,5 мільярда доларів була розрахована на основі множників, що дорівнюють 24 річним обсягам доходу та вражаючим 90 річним EBITDA. Звісно, це досить спрощений підхід до оцінки для тих, хто не знайомий із цим. Після публікації виникла дискусія, яка розділила аудиторію на два табори: "прихильники зради" та "прихильники перемоги". До першої групи увійшли ті, хто не мав досвіду з формулами EV/EBITDA, тоді як друга група складалася з тих, хто розумів суть цих показників.
Хочу заспокоїти тих, хто переживає через можливу "зраду", адже такі страхи є безпідставними. Угоди подібного масштабу є складними юридичними конструкціями, які забезпечують багаторівневий захист інтелектуальної власності. Якщо використовувати метафори, для Fire Point це, швидше за все, "квиток на поїзд", що прямує до глобального ринку. Що стосується EDGE Group, то це шанс стати глобальним гравцем, використовуючи "м’яку силу" та ресурси, які надає компанія і фонд, що стоїть за нею. До речі, в його портфелі вже є чимало таких гравців. Наразі угода перебуває на завершальній стадії, і документи були подані до Антимонопольного комітету України для отримання відповідного дозволу.
Яке це має значення для індустрії? Будь-яка інвестиція, купівля підприємства або злиття починається з оцінки. Для цього використовуються галузеві мультиплікатори компаній, вартість яких вже відома. З огляду на оцінку в 2,5 млрд, Fire Point зафіксував співвідношення виручки, прибутку, EBITDA та інших фінансових показників як основні дані для майбутніх угод щодо залучення інвестицій в стартапи та активні бізнеси в секторі оборонних технологій. Це, в свою чергу, відкрило двері для високих оцінок та значних обсягів інвестицій.
Другий галузевий фокус - відновлювальна енергетика. Станом на кінець 2025 року в Україні було знищено біля 40 ГВт потужностей електричної генерації. Відновлення цих потужностей потребує близько 40 млрд.дол інвестицій. Ця болюча ситуація викликала появу абсолютно нового, для української енергетики явища - розподіленої генерації (будівництво генеруючих потужностей для власних потреб). Фактично, це поклало початок структурним змінам - децентралізації і демонополізації виробництва електроенергії. Найактивнішим учасником цього процесу став бізнес і на кінець 2025 року підприємницькими структурами було побудовано більше 2 ГВт потужностей розподіленої генерації. Поки що, це не зовнішні інвестиції, а капіталовкладення самих підприємств, але враховуючі децентралізацію, що почалася, появу нової форми генерації-розподіленої, зменшення вартості "вхідного квитка", можна прогнозувати появу системних гравців та інституціональних інвесторів у цій галузі. Ну а оцінивши розмір капіталовкладень - більше 1 млрд дол загалом, цей тренд безумовно заслуговує його відзначення серед підсумків року.
Отже, 2025 рік виявляється яскравим прикладом постмодернізму: в Україні відбуваються процеси, які ще нещодавно здавалися неможливими, і вони кардинально змінюють традиційні уявлення про найбільш консервативний сектор бізнесу — інвестиції.
Необхідно ретельно спостерігати за процесами, тенденціями та новими явищами, адже це може відкрити двері до можливостей, які зазвичай залишаються непоміченими.
