Ісландія протистоїть Україні: огляд матчу відбору до ЧС-2026.


У нашій групі відбору на Чемпіонат світу 2026 року лише чотири команди, тому невдалий початок у перших двох матчах поставив Україну на межу. Збірній необхідно здобути принаймні три перемоги, щоб мати реальні шанси на вихід до плей-оф. Ідеальним варіантом було б виграти всі матчі, але це може виявитися складним завданням для команди Сергія Реброва. Акцент слід зробити на поєдинках проти Ісландії та Азербайджану.

Ісландія проти України: де можна переглянути третій матч відбору команди Реброва на Чемпіонат світу-2026.

Запит від національної команди України

Особливих питань для заявки на вересневі матчі не виникало. Слід відзначити тільки відсутність Луніна та Ярмоленка, повернення Маліновського, Бражка, Миколенка й Бущана, а також дебютний виклик Велетня. Вінгер Полісся здатний зіграти на обох флангах, але зараз здебільшого працює на правому - там він витискає з основи самого Гуцуляка.

Яремчук надовго вилетів ще перед зустріччю з Францією, а перед Ісландією зламалися Зінченко та Зубков. Ще три футболісти приїхали до національної команди з пошкодженням - це Циганков, Тимчик і Ярмолюк. Єгор розтягнув гомілкостоп й мав невеликі шанси на відновлення до матчу в Рейк'явіку, але повернеться до тренувань вже після нього.

Про травму Циганкова знав особисто Сергій Ребров, але Віктора все одно викликали. Дива не сталося - дзвінок коуча не вилікував вінгера Жирони, якому довелося повертатись назад. Тимчику ж не зробили обстеження в Динамо, тож про його травму дізнались вже після приїзду до збірної. Чи то сам Олександр приховував дискомфорт після гри з Крістал Пелас, чи то в клубі недопрацювали, але Сашко теж тепер недоступний.

Втім, позиція правого фулбека все одно зарезервована за Коноплею, якого здатний підстрахувати Михайліченко. Замість Циганкова зіграє Велетень або Волошин, а на місці правого центрхава можна випустити Шапаренка, Очеретька, Бондаренка чи навіть Бражка.

Чим сильна Ісландія?

Острів'яни в перших трьох матчах забили сім голів, з яких два м'ячі потрапили у ворота Франції – це могло б допомогти "вікінгам" уникнути поразки, але арбітр зафіксував досить спірний фол в атаці. Інші п'ять голів вони відправили у сітку воріт Азербайджану, причому чотири з них були забиті протягом 29 хвилин другого тайму. Україна пам'ятає цю команду завдяки складному плей-оф за Євро-2024, проте з того часу колектив значно покращив свою гру.

При виконанні стандартних ситуацій та кросів одним із найсильніших аспектів гри Ісландії залишається їхня здатність до ефективних подач. У команді багато гравців з великим зростом, а латеральні футболісти відзначаються швидкістю та точністю виконання кросів. У зонах завершення завжди присутня чисельна перевага гравців — іноді вони навіть перевантажують штрафний майданчик під час завершувальних атак. Особливо це помітно на дальній стійці, де часто застосовується тактика 2-в-1. Це є результатом регулярних здвоєнь на флангах під час атакуючих дій.

Тренерський колектив Арнара Гулаугссона ретельно працює над стандартними ситуаціями. Наприклад, у поєдинку з Азербайджаном "вікінги" зосередилися на тиску на Мустафузаде — високого центрбека, який не відзначається вмінням грати на другому поверсі. Ісландські гравці, що мають значну висоту, неодноразово обігрували його в повітряних дуелях, успішно замкнувши кілька подач.

Внаслідок такого стилю гри команда здобула три голи, які були забиті після стандартних ситуацій та навісних передач, а більшість небезпечних моментів також виникли з подібних атак. Скасований гол у матчі проти Франції також був результатом успішного обіграшу на фланзі та подачі. Цікаво, що завершення атаки відбулося на ближній стійці, адже острів'яни часто намагаються прострілювати в цю зону. На щастя, їхні форварди відрізняються силою, швидкістю і вмінням виконувати удари в один дотик, а завершення на ближній стійці вважається одним з найбільш небезпечних в футболі.

Разом з тим, Ісландія доволі сильна в позиційному нападі. По-перше, для цього є футболісти - той же нападник Гудмундссон із Фіорентини визирає у різних зонах і регулярно створює лінії передач (зокрема, у штрафний). "Десятка" Харальдссон не з'являється хіба що на лівому фланзі. Центрхави Тордарссон і Йоханессон теж стараються відкриватись і обігруватись між лініями на чужій половині.

Ісландська збірна проявляє вражаючу динаміку та завжди прагне знайти вільний простір у захисті суперника. Вони постійно перебувають у русі, намагаючись змістити акценти на опорну зону, розтягуючи свої лінії та шукаючи можливості для прориву. Однак у їхній грі спостерігається певна статичність. Варто зазначити, що ісландці не завжди демонструють найкращі результати в атаці – навіть команда Азербайджану під керівництвом Сантуша змогла впевнено протистояти їм у першій половині матчу.

От тільки по-перерві "вікінги" дали більше агресії, "підзабивши" на баланс позаду. Завдяки цьому вони почали заплітати фантастичні перепасовки перед чужим штрафним з вриванням усередину. Третій і четвертий гол у ворота Азербайджана стали справжнім шедевром. Україна при Реброві ніколи не розігрувала таким чином.

Якщо розглядати гру без м'яча, то варто акцентувати на неймовірній енергії та відвазі гравців. Під керівництвом Арнара Гуннлаугссона, команда миттєво активізується після втрати м'яча і постійно контролює зони для підбору - часто прямо у штрафному майданчику. Це дозволяє їм швидко переходити в наступну атаку після подачі.

Варто також відзначити високий персональний пресинг. У тренерів є різне розуміння пресингу. Для когось це територіальна перевага й перекриття ліній передач, провокування помилки, а для когось - активна боротьба за м'яч. Ісландія швидше про друге. Перший гол у ворота Франції стався саме після високого пресингу.

Які недоліки має Ісландія?

Перше, що кидається в очі, - це недостатня увага захисників під час кросів і стандартних ситуацій від суперника. Вони занадто зосереджуються на м'ячі. Хоча могли б врахувати позиції суперників та своє місце на полі, контроль над простором і таймінгом дається острів'янам важко. Їхнім оборонцям властива реактивність у подібних ситуаціях, що надає можливість супернику випереджати їх у швидкості на крок.

Навіть під час зустрічі з Азербайджаном ісландська команда декілька разів втратила контроль над суперниками у власному штрафному майданчику, зокрема в зоні, з якої можна завдати удару. Французи виявили цю вразливість і почали активно використовувати штрафні подачі та кроси, особливо з флангів. Зокрема, у "вікінгів" спостерігалася проблема з дальньою стійкою.

Часто "Ле Бле" вдавалися до хитрої тактики з другим темпом. Один або два французьких гравці мчали в зони завершення, відволікаючи увагу захисників, в той час як ще двоє чи троє зупинялися в момент, коли м'яч перебував у повітрі, залишаючись позаду. В результаті утворювався простір у штрафному майданчику, з якого французи без перешкод вражали ворота Олаффсона.

Ще один недолік Ісландії виникає з її переваг. Під керівництвом Арнара Гуннлаугссона команда не боїться демонструвати сміливу гру навіть проти найсильніших суперників, але іноді це призводить до перебільшення. Азербайджан не скористався їхньою відсутністю балансу, але у матчі з Францією на початку другого тайму острів'яни вирішили грати з високою лінією захисту, коли на табло стояло 1:1. "Гальські півні" швидко відреагували, організувавши серію передач за спину, що призвело до другого гола, а їхній суперник дивом уникнув значнішої поразки.

Втім, загалом наш суперник дуже сильний. Навіть та ж збірна Франції здебільшого створювала моменти на індивідуальній майстерності, а от структурних провисань у Ісландії не простежувалось. Вони досить компактно захищались і за замовчуванням тримали всіх опонентів.

Просто французи були занадто круті - обігрували по кілька людей, на дуже вузенькому просторі формували трійки-четвірки й вилітали на простір через коротку комбінацію. Секундні втрати концентрації каралися радіокерованими пасами. Чи зможе так Україна? Це питання не має сенсу - Україна мусить так зіграти, якщо хоче на ЧС-2026.

Хто стане суперником Ісландії у матчі?

Якщо з задньою лінією ситуація ясна для кожної позиції, то питання формування центральної трійки викликає суперечки. Важко уявити, що Сергій Ребров вирішить не включати Калюжного до складу – адже для досягнення успіху в Рейк'явіку потрібно виграти чимало єдиноборств. Проте варто враховувати, що Україні необхідно забивати голи, в чому Іван не може бути корисним.

Зате форму набрав Бражко, який за відсутності Михайленка займає позицію "шістки". Володимир все такий же корисний у роботі на м'ячі, але й у роботі на оборону трішечки додав - якби не він, то поєдинок з Карпатами міг завершитись ще гірше. І все ж ставити його на позицію одноосібного руйнівника занадто ризиковано, адже новим Родрі чи Чуамені за місяць динамівець не став.

Багато аналітиків стверджують, що для Бражка найбільш природною позицією є "вісімка". У парі з Калюжним у центрі поля він може внести суттєвий вклад у гру. Іншим варіантом може бути Очеретько — обидва футболісти демонструють хорошу інтенсивність, здатні підтримати захист і водночас вплинути на атакуючі дії. Якщо ж говорити про більш атакуючі опції, то можна розглянути Шапаренка (який втратив своє місце в основному складі збірної) та Маліновського (який є досить віковим і неоднозначним гравцем).

Після виступу проти Челсі, Судаков може знову зайняти позицію лівого вінгера. Адже в матчі проти Азербайджану він уже грав на цій позиції. Такий варіант цілком можливий, але тільки за умови, що Георгій отримає належну підтримку, адже він не буде діяти як класичний вінгер. Жозе Моурінью використовував його в ролі "десятки", розташовуючи зліва. Таким чином, українець мав можливість відкриватися вшир, очікувати на рух партнерів, розігрувати м'яч, комбінувати в атаці та іноді пробігати за спини захисників.

Щось схоже намагалися зробити у матчі проти Азербайджана. Георгій навіть гол забив, але не з лівого флангу. Та і загалом ідея додаткової "десятки" була реалізована слабко - як і весь тактичний задум в Баку. Зате, якщо все ж історія повториться, то на позиції лівого інсайда з'явиться місце для Шапаренка. А саме ця зона є рідною для Миколи.

В якості альтернативи можна розглядати традиційних вінгерів, таких як Волошин і Велетень, хоча вони добре проявляють себе в просторих умовах гри, але не надто ефективні для прориву через блоки. Гулуляк і Назаренко користуються особливою симпатією з боку Сергія Реброва, проте наразі їм важко конкурувати у клубі. Буде цікаво дізнатися, який варіант обере тренерський склад національної команди.

Питання з нападником більше не викликає сумнівів. З огляду на труднощі, які Ісландія має в захисті, особливо в повітряних дуелях, Довбик виглядає найлогічнішим кандидатом на стартовий склад. Він залишається потужним форвардом, здатним ефективно діяти у штрафному майданчику. Артем вправно маніпулює захисниками, створює простір своїми рухами і може стати "опорою", що є вкрай важливим у протистоянні з міцними ісландськими "вікінгами".

Ванат може стати альтернативою для Довбика в момент, коли ісландці виявлять ознаки втоми або будуть змушені піти на ризик. Це створить простір, в якому Владислав почувається особливо комфортно. Крім того, загальна втрата сил у ісландської команди надасть можливість активніше атакувати штрафний майданчик, а форвард Жирони відзначається своєю силою в обіграші суперників.

Важливим є не стільки стартовий склад, скільки набір задач для футболістів і комплексність роботи збірної. Від ривків нападника в глибину не буде жодного зиску, якщо йому нікуди буде прострілити - як це було з Азербайджаном. Також важливо своєчасно проводити заміни, адже збірні Ісландії та України відносно рівні. Питання свіжості за такого розкладу може зіграти вирішальне значення.

Попередні склади на гру Ісландія - Україна

Ісландія: Олаффссон - Паллссон, Ігнассон, Гретарссон, Еллертссон - Тордарссон, Йоханнессон - Гудмундссон, Харальдссон, Торстейссон - Гудйонссон.

Україна: Трубін - Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко - Калюжний - Волошин, Бражко, Шапаренко, Судаков - Довбик --- Україна: Трубін - Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко - Калюжний - Волошин, Бражко, Шапаренко, Судаков - Довбик

Прогноз от "Футбол 24"

Після невдалого початку кваліфікації важко визначити, на що можна сподіватися у ставках на перемогу України. Особливо враховуючи, що після Євро-2024 "жовто-сині" здобули лише 4 перемоги в 12 поєдинках. Всі усвідомлюють ситуацію, навіть без детального аналізу стратегії, проте наша команда залишається досить потужною завдяки своїм зіркам та гравцям, які виступають у провідних лігах. Ісландці можуть лише мріяти про таку ситуацію.

У Ісландії є свої слабкощі, на яких можна зіграти. До того ж футболісти й тренерський штаб розуміють, що команда прикута до стінки - а значить з мотивацією питань не має бути. Зрештою, суто за теорією ймовірності повірити в ще одне фіаско підопічних Сергія Реброва непросто. Словом, шанси на перемогу є.

Проте всі вони виглядають менш переконливо в порівнянні з тактичними стратегіями "острів'ян" та їхніми нещодавніми виступами. Тим не менш, віддавати перемогу "вікінгам" беззастережно також не буде доцільно - у них є свої слабкі місця. Обидві команди приблизно на одному рівні, тому не будемо робити ні оптимістичних, ні песимістичних прогнозів. Найкраще просто підготуватися до матчу, який обіцяє бути напруженим і непередбачуваним. Час готуватися до емоційних гойдалок і, можливо, заглянути в аптеку за валідолом.

Related posts