Іван Гаврилюк, заступник міністра оборони з першим рангом.

Незабаром ми відзначимо третю річницю з моменту початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. Кожен день цих трьох років наповнений стражданнями та викликами, але також і надією та непохитною вірою у нашу Перемогу. Яким чином змінилися бойові стратегії за цей час? Наскільки сильним залишається російський військово-промисловий комплекс сьогодні? Чи планує Путін оголосити загальну мобілізацію у березні? Як міжнародна допомога впливає на забезпечення потреб українських Сил оборони? Ці та інші питання Укрінформ обговорив з першим заступником міністра оборони України, генерал-лейтенантом Іваном Гаврилюком.

Найбільша активність ворога була зафіксована у грудні 2024 року.

- Хотілося б розпочати нашу розмову з оцінювання ситуації на полі бою і того, як змінилась тактика бойових дій за ці три роки.

Це питання, безумовно, належить до компетенції військового командування Збройних сил України та Головнокомандувача. Проте, можу зазначити, що тяжкі часи та найвищий рівень наступальної активності супротивника були зафіксовані в кінці 2024 року, зокрема у грудні. В окремі дні ми спостерігали рекордну кількість бойових зіткнень — більше 250 на добу. Найвища інтенсивність, що склала 292 зіткнення, була зареєстрована 15 грудня. Це дійсно велика цифра! Відповідно, наші Сили оборони і захисники зазнали величезного навантаження.

Хочу нагадати, що кожного дня російська авіація скидає на позиції наших захисників та прифронтові міста у середньому сотню КАБів. Не менш ніж третину із цієї кількості, а деколи близько половини ворог застосовує на Курщині, намагаючись у такий спосіб витіснити наші війська. Масоване застосування КАБів є одним з основних інструментів просування їхньої піхоти. До речі, впродовж 2024 року російська авіація скинула на позиції наших воїнів та прифронтові міста близько 40 тисяч керованих авіаційних бомб.

Водночас підрозділи Сил оборони України завдають військам РФ відчутних втрат у живій силі. Зокрема, у січні російська армія втратила 48240 солдатів. У грудні 2024 року - рекордну кількість за весь період широкомасштабного вторгнення РФ - 48670 військових.

Проте я хочу підкреслити, що Росія не змогла реалізувати свою стратегічну мету на жодному з напрямків фронту, незважаючи на величезний тиск, чисельну перевагу, наявність різних зразків озброєння та контроль у повітряному просторі.

- Як змінився характер бойових дій, і чи можна говорити, що всі підручники з військової справи треба переписувати під сучасні реалії війни?

Війна не слід сприймати лише в рамках академічних досліджень, як набір усталених аксіом. З появою нових засобів ураження на полі бою характер конфліктів зазнає значних змін. Останнім часом ми спостерігаємо істотне зростання значення сучасних військових технологій, зокрема безпілотних систем різного призначення. Зміни у формах та методах ведення бойових дій безпосередньо залежать від розвитку озброєнь. З другої половини 2023 року ми фіксуємо активне використання безпілотників як засобів ураження. У 2024 році їх використання стало масовим як з нашого боку, так і з боку російських військ. При цьому, зміни до технічних характеристик тих чи інших безпілотних літальних апаратів доводиться вносити майже щоквартально, а іноді й частіше, у відповідь на нові засоби протидії, що застосовуються противником. Це свідчить про постійний і динамічний процес вдосконалення як засобів ураження, так і засобів протидії. Той, хто швидше адаптується та більше інвестує в розвиток технологій, матиме істотну перевагу.

Серед усіх закодованих зразків озброєння та військової техніки найбільшу категорію складають безпілотні авіаційні комплекси та боєприпаси, що до них відносяться.

Чи можна стверджувати, що Україна тепер випереджає супротивника за обсягом та якістю виробництва дронів?

Якщо розглядати виробництво FPV-дронів, Україна на даний момент випереджає Російську Федерацію. Сфера безпілотних технологій в Україні розвивається з вражаючою швидкістю, охоплюючи як розробку, так і виробництво. З 24 лютого 2022 року для потреб Збройних Сил було створено понад 1300 нових видів озброєння та військової техніки від українських виробників. Найбільшу частку серед них складають безпілотні авіаційні комплекси та їх боєприпаси. Тільки за минулий рік до використання в підрозділах Збройних Сил було допущено понад 250 нових моделей БПЛА різного призначення. Однак важливо усвідомлювати, що вирішальним чинником є не лише кількість створених і виготовлених безпілотників.

Ключовим аспектом є ефективність їх використання та швидкість реакції розробників на зміни. Навіть якщо у вас є сотні тисяч дронів, вони стануть безсилими проти засобів протидії ворога, про що я вже згадував. У групах дронів, термін їхньої ефективності може зменшитися всього за місяць-два. Тому необхідно шукати нові шляхи для збереження їхньої продуктивності. Технологічна "битва" між виробниками дронів і засобами радіоелектронної боротьби яскраво це демонструє. Перевага буде на боці тих, чиї інженери швидше знайдуть нове технологічне рішення, на яке ворог не зможе оперативно відреагувати. Пригадайте, наприклад, дрони, що використовують елементи штучного інтелекту, або зростаючу популярність дронів на оптоволоконних каналах як відповідь на перевагу РЕБ-технологій.