Керівники прокуратури, які були "звільнені" у зв'язку з пенсійною схемою, знову зайняли нові посади в тих же структурах. Серед них є навіть ті, чию інвалідність визнали підробленою.

В Україні з п’яти прокурорів обласного рівня, яких "усунули" після скандалу минулого року, пов’язаного з підвищенням пенсій через суд, жоден не втратив своє місце в прокуратурі. Всі ці правоохоронці отримали нові призначення на посади, такі як заступники керівників управлінь та прокурори, зберігши при цьому відносно високі зарплати і, за українськими стандартами, значні пенсії.

Лише один із п'яти обласних прокурорів звільнився, однак лише наприкінці січня 2025-го і вже з нової посади за власним бажанням. Серед 61 прокурора, які отримали собі високі пенсії завдяки МСЕК і статусу особи з інвалідністю, за даними OBOZ.UA, підозри отримало тільки двоє. Однак і вони зберігають свої робочі місця в прокуратурі.

Грандіозний скандал насправді не викликав жодних суттєвих "чисток" у прокуратурі, а також не призвів до змін у законодавстві. Докладніше про це читайте в статті OBOZ.UA.

Реальні пенсії і підроблені "звільнення": чому цей скандал не призвів до жодних наслідків.

Торік генеральний прокурор Андрій Костін та ще п'ятеро керівників обласних прокуратур звільнилися через пенсійний скандал. Нагадаємо, з'ясувалось, що прокурори через суди отримували захмарні пенсії, а інколи для цього оформлювали, ймовірно, фейкові інвалідності з допомогою корумпованих МСЕК (останнє ще потрібно довести).

Однак, як вдалося з'ясувати OBOZ.UA, після скандалу звільнився лише генпрокурор Костін, хоча саме він пенсію не отримував і лишився посади через те, що не помітив схему. А от прокурори-пенсіонери лише змінили кабінети.

"П'ятеро керівників обласних прокуратур та керівник однієї зі спеціалізованих прокуратур у сфері оборони написали заяви про звільнення з посад. Це керівники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Черкаської обласних прокуратур і спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Усі вони отримували підвищені пенсії у зв'язку з вислугою років, призначені за рішенням суду", - йдеться в заяві пресслужби Офісу генерального прокурора (ОГПУ).

Однак насправді жоден керівник обласної прокуратури не був торік звільнений. Усіх їх просто перевели на інші посади. Наприклад, керівник Хмельницької обласної прокуратури Андрій Олійник (саме серед його підлеглих було чи не найбільше прокурорів з інвалідністю серед усіх регіонів) начебто звільнився у жовтні 2024-го. Але насправді Олійника було переведено на посаду прокурора відділу, і звільнився він лише наприкінці січня 2025-го вже з нової посади. У січні він отримав зарплату в розмірі 922 904 грн, а у лютому задекларував ще 710 182 грн (після звільнення).

Торік середньомісячна зарплата Олійника становила 149,5 тис. грн. Крім того, за 2024-й 44-річний прокурор отримав 266 967 грн пенсії. До речі, його дружина Ірина, працюючи у Хмельницькому ТЦК, заробила за минулий рік лише 248 218 грн. Офіційно прокурорам платять пенсію більшу, ніж зарплати у ТЦК.

Олександр Фільчаков, колишній глава Харківської обласної прокуратури, отримав значні переваги. По-перше, його щомісячна пенсія в 2023 році (декларація за 2024 рік ще не подана) становила 68,5 тисяч гривень. Це втричі перевищує встановлений державою ліміт, який він зміг обійти через судові рішення. По-друге, навіть після "звітування" його знову призначили на керівну позицію.

Наприкінці жовтня 2024-го він задекларував 208,8 тис. грн зарплати вже як заступник начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури. Декларації після звільнення Фільчаков не публікував, тож, імовірно, він залишився на вказаній посаді. У прокурора залишились і висока зарплата, й аномально висока пенсія.

Керівник прокуратури Тернопільської області Андрій Миколайчук нібито подав у відставку в жовтні 2024 року. Проте наприкінці січня 2024 року він задекларував доходи у вигляді зарплати в сумі 159,4 тисячі гривень, вже займаючи посаду прокурора обласної прокуратури. У 2023 році (річна декларація за 2024 рік ще не подана) Миколайчук отримував в середньому 27,2 тисячі гривень пенсії та 149 тисяч гривень заробітної плати.

Андрій Глумаков, який очолює Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону (отримуючи щомісячну пенсію у розмірі 70,2 тис. грн), після формального звільнення зайняв посаду прокурора в одному з відділів. Наприкінці жовтня він задекларував свої доходи у сумі 272,5 тис. грн.

Немає декларацій перед звільненням ані керівника Рівненської прокуратури Андрія Рудницького, ані ексочільника Запорізької облпрокуратури Сергія Спільника, ані Катерини Шевцової, керівниці Черкаської обласної прокуратури. Тож, імовірно, всі вони обіймають нові посади.

На посадах продовжують працювати навіть ті прокурори, яким вже оголосили підозри.

Не звільняють навіть тих прокурорів, стосовно яких вже розпочато кримінальні провадження, і слідство підтвердило факти фальсифікації інвалідності. Варто зазначити, що прокурор, який має інвалідність, може претендувати на високу пенсію після всього 10 років служби, в той час як прокурор без інвалідності мусить відпрацювати 25 років. Отже, отримавши статус особи з інвалідністю, прокурори можуть отримувати значні пенсії вже з 30 років, адже до стажу зараховується половина часу навчання.

Яскравим прикладом такої ситуації є випадок заступника начальника Уманської окружної прокуратури Тараса Горобця. Наразі Горобець є підозрюваним у кримінальному розслідуванні. Він отримував велику пенсію, маючи лише десять років трудового стажу. Під час перевірки з'ясувалося, що його право на інвалідність було безпідставним, і це рішення було скасоване. Внаслідок цього Пенсійний фонд переплатив прокурору 477 тисяч гривень.

Навіть перебуваючи в статусі підозрюваного, прокурор продовжує займати нову посаду. У січні 2025 року, після виникнення скандалу, він був призначений на посаду прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури згідно з наказом Черкаської обласної прокуратури.

У Печерському районному суді представник Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора вимагав відсторонити підозрюваного від посади, однак отримав відмову. Нагадаємо, Горобець став прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури у 2013-му. Через сім років він звернувся до МСЕК та оформив собі інвалідність. У 2023-му, маючи лише 10 років стажу, Тарас Горобець перейшов із пенсії по інвалідності на прокурорську.

Представники Черкаської обласної МСЕК №2 встановили інвалідність прокурору. Однак, розслідування Державного бюро розслідувань підтвердило, що "хвороби, а також ступінь функціональних порушень і обмежень у життєдіяльності, що виникли через наявні захворювання, не відповідають критеріям для присвоєння групи інвалідності, зокрема ІІ групи (безстроково)". Після проведення перевірки Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров'я ухвалила рішення про скасування статусу інваліда.

За інформацією OBOZ.UA, сумніви щодо того, чи не фальшували інвалідність, виникли щодо 61 прокурора. Однак повідомлення про підозру одержало всього кілька з них.

Сергій Наконечний, керівник Хмельницької окружної прокуратури, отримав підозру 26 грудня 2024-го. Йому інкримінують ч. 5 ст. 190 ККУ (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинене в особливо великих розмірах). Маючи 18 років прокурорського стажу, він звернувся до ПФУ для призначення пенсії. У Пенсійному фонді йому відмовили, бо не вистачає стажу. Саме тоді, за версією ДБР, у нього й виникла ідея дістати висновок щодо інвалідності й скористатись цим для отримання ранньої пенсії. Так він і зробив. У 2023-му в середньому він одержував 20,9 тис. грн на місяць. Його відсторонили від посади за рішенням суду тимчасово, але він залишається керівником окружної прокуратури.

При цьому сама схема залишилася незмінною - законодавство не було відкориговано. Прокурори, які отримали інвалідність, все ще мають можливість отримувати високу пенсію прокурора, маючи всього 10 років стажу, і продовжуючи свою професійну діяльність.