Чи наближається завершення конфлікту? Які можливі умови для встановлення миру між Росією та Україною?

Успішний розвиток переговорів між Україною та США, що проходили в Джидді, вселив надію на можливість завершення війни. Хоча Росія поки що не коментує ситуацію, досягнення угоди про припинення вогню, на яке погодився Київ, здається цілком реальним. Проте навіть укладення перемир'я не є простим завданням, а на шляху до більш стійкого миру існує ще безліч перешкод. ВВС роз'яснює, чому це так.

З одного боку, дійсно: через півтора тижня після невдалого спілкування Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, Київ, здається, зміг відновити продуктивний діалог з Вашингтоном. У відповідь на рішення України про 30-денне припинення вогню, США знову почали постачати військову техніку та обмінюватися розвідувальною інформацією.

У Києві позитивно сприймають ці угоди, оскільки фінальна заява, яка була опублікована після зустрічі в Джидді, спростовує міф про те, що Україна нібито не прагне до завершення війни. Цю тезу тривалий час озвучували в Кремлі, а з недавніх пір її почали повторювати і в Білому домі.

Проте, з іншого боку, ухвалення рішення про припинення вогню на всій лінії фронту означає суттєвий відступ від принципів, яких Київ дотримувався протягом перших двох років конфлікту: жодних угод про перемир'я доти, поки Росія не виведе свої війська з територій, визнаних міжнародним співтовариством як частина України.

Головним аргументом, яким Київ захищав свою позицію було те, що будь-яка пауза у військових діях лише дозволить Москві акумулювати сили для нових атак. Саме тому українська делегація приїхала в Джидду з пропозицією перемир'я лише "у повітрі та на морі".

Питання гарантій безпеки, тобто якогось захисту від того, що Росія не скористається паузою і не нападе з новою силою, так і залишилося відкритим.

Але Києву довелося піти на поступки, тому що керівництво США наполягало на тому, що розмова про такі гарантії може розпочатися лише після припинення вогню.

Володимир Зеленський відкрито визнає, що не має довіри до намірів Володимира Путіна припинити війну.

"Але ми гратися з наративами про те, що це ми не хочемо закінчення війни, які розповсюджує по всьому світу Росія, не будемо... Я налаштований дуже серйозно. Для мене найважливіше - закінчити війну, і я хочу, щоб президент США це бачив", - пояснив свою згоду на американське формулювання президент України.

Тепер, коли українці офіційно висловили свою згоду на це перемир'я, американським дипломатам поставили завдання переконати Росію приєднатися до підписання угоди.

У Кремлі з цього питання закликали "не забігати вперед". За словами речника президента Росії Дмитра Пєскова, Москва "уважно вивчає" заяви за підсумками переговорів США та України і чекає подробиць від американської сторони.

У минулому Володимир Путін допускав можливість тимчасового припинення вогню - обидва рази на Різдво. Київ не сприймав ці пропозиції серйозно.

Проте Путін ставиться до ідеї тривалого припинення вогню з сумнівом, висловлюючи ті ж міркування, що й українське керівництво. "Якщо ми зупинимося на тиждень, це надасть противнику можливість укріпитися на зайнятих позиціях. Це дасть їм шанс відновитися і отримати необхідні ресурси, озброєння," - зазначав він.

За словами близького до Кремля джерела ВВС, російська влада вважає, що в нинішній ситуації перемир'я без будь-яких умов вигідне насамперед Києву: російські війська, хоч і з великими втратами, але просуваються й на Донбасі, й в Курській області.

Ось як співрозмовник ВВС роз'яснює стратегічні міркування Москви: якщо конфлікт завершиться без компромісів з боку Києва, то, щоб досягти бажаного, Путіну, швидше за все, доведеться відновити військові дії. Це, в свою чергу, може змусити союзників України сумніватися у надійності Росії.

Прямий відмова від пропозиції також несе в собі серйозні ризики: це може ускладнити взаємодію між Росією та США, яка почала покращуватися після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

У червні минулого року Володимир Путін озвучив ключові вимоги для досягнення перемир'я. Серед цих умов були: виведення українських військ з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, причому у межах їхніх адміністративних кордонів, відмова України від вступу до НАТО, а також скасування санкцій щодо Росії.

Інша частина результатів переговорів у Джидді також суперечить позиції Путіна, адже передбачає відновлення постачання американської зброї та передачу розвідувальної інформації Україні. Президент Росії не раз висловлював критику на адресу Заходу за надання військової допомоги Україні, стверджуючи, що це є однією з причин тривалості конфлікту.

У середу агенція Bloomberg, посилаючись на ряд неназваних джерел, повідомила, що Путін, можливо, готовий узгодити тимчасове припинення вогню з Києвом, але бажає додати до цієї угоди свої умови.

За словами одного з співрозмовників агенції, одним із можливих умов може стати зупинка постачання озброєння з США до України. Інший джерело зазначило, що угода, укладена між Києвом і Вашингтоном під час зустрічі в Джидді, є "недопустимою" для Кремля, оскільки її не обговорили заздалегідь з Росією.

Росія і Україна висловлюють намір досягти комплексного завершення конфлікту, а не простого тимчасового затишшя. Але що ж заважає сторонам перейти до активних переговорів щодо масштабної мирної угоди?

Співрозмовник ВВС, який має зв'язки з Кремлем, підкреслює, що через брак безпосередніх переговорів між Москвою і Києвом, а також за участі США та Європи, наразі жодна зі сторін не може представити конкретний план мирного врегулювання, що враховував би інтереси усіх учасників конфлікту.

"Потрібно писати драфти паперів. Це все потребує часу. Гарантії безпеки України? Треба сідати за стіл з українцями і обговорювати це, намагатися зрозуміти, які "червоні лінії" у Путіна. Нейтральний статус [України]? Теж треба сідати й обговорювати, - каже джерело ВВС. - А поки що жодного плану немає. Причому ні в кого - ані в американців, ані в європейців, ані в українців, ані в росіян".

Теоретично такі пропозиції з боку Росії міг би розробляти спеціальний представник Володимира Путіна, продовжує співрозмовник: "От американці призначили [Кіта] Келлога. Путін теж міг би когось призначити. Ці люди почали б щось говорити".

Але, за його словами, активна дискусія з цього приводу в Кремлі не ведеться. Немає такого спецпредставника й в України.

Після зустрічі представників США та Росії в Ер-Ріяді, помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков зазначив, що Росія може створити окрему делегацію для співпраці з американською стороною, однак на даний момент цього ще не сталося.

На даний момент лідери європейських держав не можуть надати конкретного плану дій. Протягом останнього місяця вони організували кілька термінових самітів, зокрема, ключова зустріч відбулася в Лондоні.

Проте, як зазначив один з європейських дипломатів, який має уявлення про перебіг переговорів, на даний момент союзникам України в Європі важко досягти згоди навіть між собою — зокрема, у питанні щодо забезпечення безпеки для Києва.

Цього тижня французький президент Еммануель Макрон виступив з ініціативою щодо початку роботи над планом надання гарантій для України.

Розпочати розробку масштабного проєкту для врегулювання конфлікту виявляється складним завданням, зокрема через специфіку війни, зазначають співрозмовники ВВС.

"Звичайно, головна проблема полягає в тому, що це дуже складні та політично чутливі питання. Щоб досягти угоди, країни, які вели жорстоку війну з неймовірним рівнем насильства, мають піти на складні компроміси. Це дуже важко", - розмірковує у розмові з ВВС Семюел Чарап, старший науковий співробітник дослідницької корпорації RAND.

На даний момент, він підкреслює, що, незважаючи на помітні зміни в висловлюваннях основних гравців, таких як Сполучені Штати, конфлікт продовжується, а Росія з Україною досі не почали безпосереднє спілкування один з одним.

"Звичайно, протягом останніх тижнів змінилося багато чого, але в якомусь сенсі можна сказати, що поки що не змінилося нічого", - резюмує Чарап.

Цю інформацію в інтерв'ю для ВВС озвучив Джон Лаф, старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій (NEST) та колишній представник НАТО в Москві. Він охарактеризував теперішній етап дипломатичних зв'язків як "передумову для серйозних переговорів".

Згідно з висловлюваннями Лафа, нинішній діалог між Білим домом і Кремлем, на його думку, більше нагадує спробу "встановити тон" для старту переговорів та відновлення дипломатичних зв’язків, а не спробу визначити конкретні умови угоди, яка могла б завершити конфлікт.

"Коли Трамп говорить про мир, він говорить саме про припинення вогню. Проблеми [мирного врегулювання] - надто складні, щоб швидко з ними розібратися. Це просто неможливо зробити", - наголошує Лаф.

Зупинка бойових дій могла б створити умови для початку діалогу щодо можливого формування стратегії довгострокового миру, вважає фахівець.

Однак їхня тривалість може бути значною: "Через складність цієї війни та її причин, а також тривалість конфлікту, що триває вже три роки і завдав величезних втрат, виникає безліч запитань щодо репарацій, заморожених активів та подібних питань. Розв'язання цих проблем може зайняти місяці, а можливо, й роки".

Яскравим прикладом того, як суттєво відрізняються погляди сторін, є обговорення можливого розгортання миротворців в Україні, яке вже кілька тижнів ведеться в Європі.

Найактивніше цю ідею просувають Франція та Велика Британія. Теоретично готові приєднатися до місії й інші країни - наприклад, про це говорили Данія та Австралія.

Водночас, за даними європейського дипломата, який має інформацію про дискусії, що відбувалися на нещодавньому саміті в Лондоні, багато країн ЄС не виявляють особливого захоплення цією пропозицією.

Складалося враження, що Лондон надіявся, що інші держави підтримають його ініціативу щодо відправлення миротворців і запропонують свої ідеї чи участь. Проте цього не відбулося і не могло статися. У багатьох європейських країнах нині існують складні внутрішньополітичні обставини.

За інформацією джерела ВВС, багато європейських країн висловлюють занепокоєння, що відправка військових в Україну може призвести до "політичного краху або хаосу". "Небагато хто готовий до різких дій у такій ситуації", - підкреслює дипломат.

Дональд Трамп не висловлював заперечень щодо присутності європейських миротворців в Україні, проте підкреслював, що США не відправлять своїх військових в будь-яких умовах.

З його заяв не зрозуміло, чи готова американська влада надати бодай якусь підтримку чи гарантії європейському контингенту - Financial Times стверджувала, що президентові Франції Еммануелю Макрону не вдалося отримати такі обіцянки від Трампа. Британський прем'єр Кір Стармер казав, що без американської підтримки миротворча місія була б неможливою.

Російська влада виступає різко проти ідеї з миротворцями - Москва кілька разів заявила, що не хоче бачити військових із країн НАТО біля своїх кордонів. "Місця для компромісу ми не бачимо. Ведеться ця дискусія з відверто ворожою метою", - заявив глава російського МЗС Сергій Лавров.

За словами колишнього представника НАТО в Москві Джона Лафа, обговорення питання про миротворців, ймовірно, не призведе до жодних суттєвих результатів: "В певному сенсі це лише порожні обіцянки. Як Європа, так і Кремль усвідомлюють, що Сполучені Штати не нададуть жодних гарантій безпеки для такої місії".

Згідно з висновками Лафа, Кремль міг би погодитися лише на варіант, що передбачає направлення спостерігачів, які нагадували б працівників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що діяла в Донбасі з 2014 по 2022 рік.

Експерт з RAND, Семюел Чарап, також висловлює скепсис щодо ідеї впровадження миротворців. Основна причина його занепокоєння полягає в невизначеності цілей, які можуть бути досягнуті шляхом відправлення європейських військових сил.

"Якщо їхня присутність має на меті захист України, тоді їх не можна називати миротворцями," - зазначає він. Якщо ж миротворці не матимуть такої мети, тоді залишається незрозумілим, яким чином це забезпечить безпеку України.

Несподіваною відповіддю могла б стати поява на лінії розмежування китайських військових - можливо, у складі ширшої місії під мандатом ООН.

Цей варіант поки що не обговорюється серйозно і на публіці, проте він може принести чимало переваг, зазначив в інтерв'ю з ВВС китаїст Олександр Габуєв з Берлінського Центру Карнегі.

Отже, жодна зі сторін конфлікту не ризикне завдати удару по цим миротворцям, оскільки це може негативно вплинути на їхні стосунки з Пекіном. Крім того, уникнення відновлення бойових дій прямо пов'язане з іміджем самого Сі Цзіньпіна, і така місія може стати для нього можливістю зміцнити зв’язки Китаю з Європейським Союзом.

"Жодна зі сторін не буде повністю задоволена компромісом, проте обидві можуть навчитися з ним співіснувати", - зазначає Габуєв.

За словами Чарапа, справжнім забезпеченням безпеки могла б стати угода, подібна до тих, що були укладені між США та Ізраїлем під час мирних переговорів з Єгиптом у 1975 році. Тоді американська сторона сприяла встановленню режиму припинення вогню і запевнила Ізраїль, що вживатиме заходів для виправлення ситуації у разі, якщо Каїр не дотримуватиметься умов перемир'я.

Цю точку зору поділяє і джерело ВВС, яке має зв'язки з Кремлем. Він зазначив, що така угода була б більш прийнятною для Володимира Путіна, ніж ймовірна присутність озброєних європейських військ в Україні. Він також нагадав, що подібні гарантії для України обговорювалися під час переговорів між Росією та Україною навесні 2022 року, результатом яких стало Стамбульське комюніке.

Але тоді країни, яких Україна хотіла б бачити гарантами своєї безпеки, без ентузіазму дивилися на перспективу підписатися на потенційну війну проти Росії. Чи змінилася їхня позиція за три роки великої війни, невідомо.

Під час недавнього візиту до Лондона Володимир Зеленський заявив, що найкращою гарантією безпеки України стала б "сильна армія". Джон Лаф, колишній представник НАТО в Москві, погоджується з цим - за його словами, найкращим інструментом стримування задля збереження миру залишається зміцнення Збройних сил України та створення ліній оборони.

Європейські керівники запевняють, що продовжать військову допомогу Україні, незважаючи на позицію Сполучених Штатів. Проте залишається питання, чи прийме це Кремль, адже на початку агресії він вимагав істотного зменшення чисельності українських військових і вважав "демілітаризацію" України своєю ключовою метою.

Питання про те, на які поступки готова йти Росія, залишається нез'ясованим. На нещодавній зустрічі з родичами військовослужбовців Володимир Путін запевнив, що Росія "не відмовиться від своїх інтересів" в Україні.

Дональд Трамп попереджає Москву про можливість введення нових санкцій, якщо вона не зробить певних кроків назустріч. Проте, які саме поступки, окрім зупинки вогню, хоче отримати Вашингтон від Кремля, залишається загадкою. Це частково зумовлено тим, що наразі неясно, які саме очікування має нова американська адміністрація щодо своїх відносин з Росією.

Яка справжня мета Сполучених Штатів у процесі нормалізації відносин з Росією? Чи можна розглядати припинення вогню як етап на цьому шляху? - розмірковує Семюел Чарап. - Або ж основна ціль полягає в тому, щоб зупинити бойові дії, а нормалізація відносин є лише засобом для досягнення цієї зупинки? Відповідь на це питання залишається невідомою.