Китай зіткнувся з непростими обставинами внаслідок присутності військових КНДР на території Росії, - зазначає Atlantic Council.

Китай не отримує значних переваг від об'єднання зусиль європейських і азіатських партнерів США в опозиції до Росії.

Конфлікт в Україні виявився ареною для співпраці чотирьох країн — Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї, які виступають проти США та існуючого глобального порядку. Як зазначає аналітик The Atlantic Council Майкл Шуман, Північна Корея та Іран, надаючи підтримку Росії у цій війні, не зазнають значних втрат, а навпаки, отримують вигоди. Проте для Китаю ситуація є значно більш заплутаною.

"Жадання трансформувати сучасний світовий порядок обмежується прихованою залежністю від нього. Економіка Китаю, як і раніше, залишається надто вразливою до впливу США та їхніх союзників, щоб наважитися на ризик введення суворих санкцій через постачання зброї Кремлю", - підкреслює аналітик.

У цій ситуації лідер Китаю Сі Цзіньпін дотримується обережного підходу до своїх глобальних амбіцій. Він прагне зберегти певну стабільність у світі, щоб захистити китайську економіку, водночас неухильно розширює міць Китаю, водночас поглиблюючи відносини з Росією та Іраном.

Водночас, як зазначає аналітик, Сі не застосовує свій вплив для контролю над союзниками. Він провів зустріч із Путіним всього за добу до того, як адміністрація Байдена оголосила про присутність північнокорейських військових у Росії. Хоча деталі розмови залишаються невідомими, війська КНДР залишилися на місці.

Шуман зазначає, що Китай не лише дозволяє, але й опосередковано підтримує фінансування цих заворушень.

На перший погляд, дестабілізуючі дії інших автократичних режимів виглядають вигідними для Китаю, адже вони сприяють виснаженню західних ресурсів. Проте, як зазначає Шуман, ці викликані заворушення можуть зрештою піти проти самого Китаю.

Отже, більш широкомасштабний конфлікт на Близькому Сході здатен негативно вплинути на енергетичні ринки та завдати шкоди економіці Китаю. Водночас, переміщення військ Північної Кореї до Росії може призвести до загострення ситуації в Україні. Президент Південної Кореї висловив застереження, що Сеул може розглянути можливість надання Україні наступального озброєння у відповідь на ці дії.

При цьому Китай мало що виграє від концентрації зусиль європейських і азіатських союзників Америки проти Росії, оскільки в разі розширення війни вони можуть посилити санкції проти Китаю, щоб змусити його скоротити підтримку Москви.

Як підкреслює Шуман, Китай має мету одночасно кардинально підірвати міжнародний порядок у довгостроковій перспективі, водночас намагаючись зберегти його стабільність у короткостроковому періоді.

Він намагається знизити економічну залежність Китаю від Сполучених Штатів, тому активно підтримує розвиток більш тісних торгових і інвестиційних відносин з країнами глобального Півдня. Це дозволить Китаю зменшити свою прив'язаність до західних технологій і споживчих ринків. Таким чином, Китай отримає більше можливостей для підтримки авторитарних режимів, таких як Росія, Іран і Північна Корея.

Однак зараз, нагнітаючи напруженість у відносинах із Заходом, Сі лише завдає шкоди економіці Китаю і ускладнює його геополітичні амбіції, зазначає експерт.

Згідно з інформацією, наданою WSJ, розміщення північнокорейських солдатів у Росії викликає серйозне занепокоєння у Китаю, оскільки Пекін може стежити за тим, що конфлікт може ескалювати до міжконтинентальної війни.

При цьому Китай явно зіткнувся з реальністю, що він втрачає вплив на Пхеньян, тоді як Росія його набуває.