Когда наступает мрак, пусть внутренний свет Рождества засияет с новой силой.

Христос прийшов у світ! Вознесімо Йому хвалу!

Шановні українці!

Різдво Христове — це свято непереможної сили світла і тепла божественної любові, яке охоплює кожного з нас. Син Божий входить у наш світ, беручи на себе всі труднощі та страждання людського існування. Він з’являється там, де, здавалося б, немає місця для надії, щоб внести світло в темряву людських мук. Божественне Дитя стає для нас, українців, символом Божого світла серед воєнної пітьми, теплом божественної близькості в часи нелюдських ізоляцій сучасності.

Цієї зими ворог хоче перетворити в Україні темряву і холод на зброю масового знищення, найдешевшу у світі! Щоночі повітряні атаки агресора методично нищать наші міста і села, домівки та їх життєво необхідну інфраструктуру, вбивають цивільних людей. Ворог прагне зробити з квітучої країни льодяну пустелю, експортуючи в Україну пустку власного Сибіру.

Те, що він не може вкрасти, - безоглядно нищить; кого не здатний поневолити - убиває. Куди він заходить, там немає вже місця ні для кого - ні для Бога, ні для людини. Скільки зусиль він вкладає, щоб сіяти холод, голод, темряву і власну духовну порожнечу! Це про нього можна сміливо сказати словами пророка Давида: "Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони Господа не призивають, тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих. Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок" (Пс. 14, 4-6).

Та попри непевність, тривогу, жалобу і журбу, ми, українці, святкуємо Різдво, як це робили наші предки з роду в рід, навіть перебуваючи під пануванням безбожного комуністичного режиму минулого століття. У криївках карпатських лісів, на засланнях чи потаємно по домівках вони запалювали різдвяну свічку на знак живої віри, на знак присутності між нами Христа-Спасителя. Коли довкола темрява, то світло, яким є новонароджений Господь, світить ще яскравіше! Він сам нас у цьому запевняє: "Я - світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя" (Ів. 8, 12). Відтак робить кожного з нас носієм Божого світла: "Ви - світло світу... Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі" (Мт. 5, 14. 16).

Світло, що приносить Новонароджений, наповнює душу і тіло нашого народу, запалюючи в просторі надії та незламності. Коли навколо панує темрява, нехай це Різдвяне світло, що живе в наших серцях, сяє ще яскравіше! Замість того, щоб скаржитися на темряву, давайте запалимо хоча б одну різдвяну свічку! Коли відчуваємо холод, давайте зігріємо хоча б одну людину добротою власного серця, і разом ми знайдемо тепло в Божій любові! Цим різдвяним світлом і теплом ми можемо ділитися з усіма навколо.

У темряві ночі, що триває під час російської агресії, ми, українці, запалюємо невгасиме світло Божої істини та любові через наші свідчення. Жертовне служіння наших захисників, віддана праця волонтерів, медичних працівників і капеланів, а також численні прояви солідарності, які ми виявляємо до тих, хто потребує допомоги в умовах цього воєнного лихоліття, стають яскравими прикладами такого світла. Особливим знаком Божого світла серед нас є Центри стійкості та лікування наслідків війни, що були створені завдяки зусиллям наших вірян. У цих центрах найбільш вразливі соціальні групи нашого суспільства отримують духовну і гуманітарну підтримку. Ці осередки, які зазвичай розташовані в наших громадах, нагадують затишний куточок біля Вифлеєму, де святий Йосиф знайшов притулок для Марії, коли вона народила та сповила Дитя Ісуса.

У цих сучасних різдвяних яслах, де завдяки сяйву людської солідарності під час "блекаутів" є електроенергія і можна зігрітися, сьогодні лунає коляда! Там є місце для Бога, там є місце для кожної людини, яка може не тільки задовольнити свої дочасні потреби, а й оновити світильник власного серця, щоб відтак світити іншим "надією, до якої нас кличе Господь" (пор. Еф. 1, 18), бути носієм стійкості для втомлених.

Нині серце кожного віруючого українця стає гостинним Вифлеємом, де знаходить прихисток Ісус, який приходить до нас у постаті нашого ближнього в потребі. Саме в серцях синів і дочок нашого народу, які, перебуваючи на рідних землях чи на поселеннях, підносять руки в молитві до неба і простягають руку допомоги ближньому, кується спільна перемога України над сучасним Іродом, який заповзявся погубити наш народ. Проте ми з вірою в серці можемо співати пісню перемоги над Іродами всіх часів:

Благослови нас, Дитятко Боже,

Обдаруй нас сьогодні любов'ю,

Нехай ні хмари, ні вогняні потоки не зможуть

Ми будемо віддалені один від одного.

Пошли нам свої благословення, адже ми - Твої чада.

Христос народився, прославляйте! ("На небесах світло").

У цей радісний і світлий день Різдва Христового вітаю кожного з вас теплом Божої безнастанної присутності. Із глибокою вдячністю в серці вітаю наших військових, волонтерів, медиків, енергетиків і рятувальників. Уже котрий рік поспіль ви є носіями надії, невтомно захищаючи, підтримуючи та зберігаючи життя нашого багатостраждального люду.

Щиро вітаю наших наставників і вихователів, які, незважаючи на важкі умови війни, не лише діляться знаннями з дітьми, а й виховують у них стійкість та людяність навіть у найскладніших ситуаціях. Дякую всім, хто, не зважаючи на темряву, несе світло у своїх серцях і дарує тепло в умовах війни та руйнування. Вашу доброту і відвагу важко переоцінити.

Привітання для всіх, хто зараз знаходиться на передовій, в окупованих зонах або в лікарнях. Особливі слова підтримки тим, хто втратив свій дім, а також тим, хто надає притулок тим, хто цього потребує, як в Україні, так і за її межами, щоб вони могли відчути хоч маленьку частинку домашнього тепла та святкового настрою в цей час.

З Різдвом Христовим! Нехай це свято спонукатиме нас підтримати тих, хто переживає горе втрати загиблих і зниклих безвісти, а також тих, хто піклується про поранених у лікарнях.

Обіймаю всіх, хто знаходиться далеко від своєї батьківщини, батьків, що відчувають ностальгію за своїми дітьми, дружин, які з нетерпінням чекають на повернення своїх чоловіків з фронту, та дітей, які щиро просять, щоб тато якомога швидше повернувся до дому.

Від щирого серця уділяю всім вам батьківське благословення і бажаю кожному з вас, від наймолодшого до найстаршого, справжньої радості дітей Божих, смачної куті, веселих свят Різдва Христового та щасливого, переможного, мирного і благословенного прийдешнього року. Поки ми здатні світити й зігрівати одне одного різдвяним світлом, колядою та молитвою, ніяка темрява чи холоднеча нас ніколи не подолає!

Христос прийшов у світ! Вознесімо Йому хвалу!