Угода з Трампом: які плани має саміт НАТО у Гаазі для України та її партнерів?

Під час підготовки до саміту НАТО в Гаазі генеральний секретар Альянсу виявляє щирі позитивні емоції щодо України.

Менш як три тижні залишається до початку саміту НАТО в Гаазі.

Під час президентства Трампа союзники вже адаптувалися до непередбачуваності його рішень та до затвердження планів в останню хвилину. Однак цього разу ситуація виглядає по-іншому. У рамках Альянсу вже сформульоване уявлення про те, як проходитиме саміт у Гаазі, яку роль відігратиме Україна, та які ключові рішення можуть бути ухвалені в результаті зустрічі лідерів.

Сполучені Штати Америки разом із проукраїнськими державами НАТО, включаючи країну-господаря Нідерланди, досягли угоди про офіційне запрошення президента України до Гааги. Володимир Зеленський візьме участь у саміті та буде присутній на одній з подій його офіційної програми, проте формального засідання Ради Україна-НАТО не відбудеться.

Загалом є дві теми, за якими відносини з НАТО, і саміт зокрема, мають особливу вагу для України. Перше - це перспективи вступу до Альянсу. Друге - продовження військової допомоги союзників та наявність коштів для цього.

За обома питаннями зустріч НАТО не піднесе неприємних новин для України.

У Альянсі досягли угоди, яка не поставить під загрозу існуючу політику щодо незворотного членства України. Незважаючи на те, що Трамп та його оточення неодноразово давали зрозуміти, що готові йти на компроміси з Росією, їм поки що це не вдалося реалізувати. Рішення, ухвалені в Гаазі, повинні забезпечити безпеку України.

Однак в даний момент триває обговорення щодо того, яким чином у рішенні буде згадано про Росію. Ця ситуація викликає певну невизначеність і може принести як позитивні, так і негативні новини.

Щодо підтримки Збройних Сил України можна сподіватися на позитивні новини: НАТО розглядає варіант, який має на меті спростити фінансування озброєння для України. Це стосується, зокрема, зброї, що буде вироблятися українськими підприємствами.

"Європейська правда" роз'яснює цю ситуацію та надає інформацію про деталі саміту, які досі викликають суперечки.

Почнемо з теми, яка не безпосередньо пов'язана з Україною, проте має вирішальне значення для Альянсу і, зрештою, матиме вплив і на нашу країну.

"У центрі саміту в Гаазі буде новий план інвестицій в оборону", - заявив 4 червня у Брюсселі генсек НАТО Марк Рютте. Його слова варто пояснити детально.

Ще до свого обрання Дональд Трамп заявляв, що вимагатиме від союзників по НАТО суттєвого збільшення витрат на оборону. Проте, вимоги, які Білий дім озвучив на початку весни, вразили багатьох. Мова йшла про підвищення стандарту витрат на оборону НАТО з 2% до 5%. Більше двох місяців тому держсекретар Марко Рубіо відвідав міністерську зустріч у Брюсселі, щоб підкреслити, що вимога про 5% є серйозною ("ЄвроПравда" повідомляла про це в статті "Битва за членство та проти Росії").

Згідно з інформацією, яку пізніше поділилися учасники зустрічі, Рубіо висловив своїм колегам: вони повинні або прийняти умови США, або ж Трамп зменшить військову присутність Америки в Європі.

Як і прогнозувала "Європейська правда", вимога щодо 5% виявилась більш гнучкою, ніж очікувалося, і Вашингтон погодився на компромісний варіант. Відтепер реальні витрати на оборону мають зрости до 3-3,5% від ВВП європейських країн, тоді як решту 1,5-2% покриватимуть проекти, що не стосуються військової сфери, які раніше не враховувалися як "військові витрати". Серед таких ініціатив можуть бути проекти з будівництва доріг (адже ці шляхи можуть бути використані і бронетехнікою у разі потреби), а також лінії зв'язку чи фінансування заходів з інформаційної безпеки.

Це створить для Трампа шанс підвищити свій імідж, оскільки він зможе стверджувати, що Європа виконала його вимогу стосовно 5%. Одночасно це дозволить зберегти рівень оборонних витрат, який буде досяжним для більшості європейських країн.

У будь-якому випадку мова йде про сотні мільярдів на придбання озброєння.

У 2024 році країни Європи, що входять до складу НАТО, спільно виділяли на оборонні потреби близько $500 мільярдів щорічно, що становить 2% їх загального ВВП. Якщо цей показник зросте до 3% ВВП, то додаткові витрати складуть приблизно $250 мільярдів на рік. Приблизно половина цих фінансів може бути спрямована на закупівлю озброєння та боєприпасів.

Це неймовірні фінансові ресурси, яких європейські оборонні підприємства ще ніколи не отримували.

І найважливіший аспект: справа стосується не лише фінансів.

В той час як у медіа обговорюють передусім оцінку витрат у мільярдах або у відсотках, в реальності у НАТО концентруються на іншому параметрі. В Альянсі підготували документ про "цілі спроможності" (capability targets). Це - документ під грифом секретності, який описує кількість бригад і ключових типів озброєнь, які повинна мати кожна з країн-членів Альянсу для ефективної спільної оборони.

Під час засідання, що відбудеться 5 червня, міністри оборони повинні офіційно затвердити ці цілі, що стане підґрунтям для ухвалення рішення на саміті щодо підвищення витрат на оборону.

Як пояснив генсек Рютте, документ регулює, зокрема, обсяги системи ППО / ПРО, далекобійних засобів на озброєнні союзників; кількість сухопутних бригад, окремі параметри логістичних шляхів тощо.

Армії країн Європи повинні зазнати суттєвого підвищення своїх сил.

В даний момент функціонують "цілі спроможності", які були ухвалені Альянсом у 2021 році, тобто до початку широкомасштабної агресії Російської Федерації.

У той період політики НАТО не були впевнені в ймовірності безпосередньої атаки Росії на Альянс, проте військові експерти наполягали на необхідності значного зміцнення збройних сил. Згідно з інформацією з медіа, в ті часи НАТО затвердило цілі, які вимагали, щоб європейські країни-учасники Альянсу спільно сформували 80 бригад. Проте через чотири роки ці плани залишаються невиконаними: наприклад, Німеччина наразі має на 20% менше бригад, ніж передбачалося в цілях спроможності на 2021 рік.

У матеріалах, які були надані міністрам, пропонується суттєве розширення чисельності європейських військових сил. Згідно з інформацією від Reuters, йдеться про збільшення до 130 бригад. Якщо врахувати нинішній "некомплект" на рівні близько 20%, це вказує на необхідність майже подвоїти чисельність армій союзників у Європі.

Терміни збільшення чисельності війська не розголошуються, проте, за словами представників НАТО під час прес-конференцій, це може зайняти не більше 10 років, що буде узгоджено зі збільшенням бюджетів до 3-3,5% від валового внутрішнього продукту. Зростання чисельності армії є неминучим, адже в арміях країн-альянсів планується суттєве поповнення військовою технікою, і необхідно, щоб певна кількість осіб отримала відповідну підготовку для її використання та обслуговування.

У НАТО зазначають, що основний акцент робиться на досягненні конкретних цілей у сфері військових спроможностей, що є більш важливим, ніж просто рівень витрат на оборону.

"Нам істотно, щоб вони виконали свої зобов'язання... Якщо якась країна не досягає визначених цілей, це ставить під загрозу інших партнерів", - зазначив цього тижня у Брюсселі під час прес-конференції високопосадовець Альянсу, який викладав плани з цього питання.

В Сполучених Штатах також підкреслюють, що вимагатимуть від своїх союзників дотримання взятих на себе зобов'язань і не дозволять повторення минулої практики. Наприклад, на саміті в Уельсі у 2014 році всі учасники згодилися підвищити військові витрати до 2% від ВВП, але мало хто справді планував виконувати ці зобов'язання; у 2021 році лише шість країн НАТО відповідали цій нормі. "Час для виконання вимог не є безмежним. Ми не можемо допустити повторення ситуації, яка сталася з обіцянкою в Уельсі", – заявив у середу посол США при НАТО Метью Вітакер.

Таке значне підвищення витрат на оборону, яке керівники країн НАТО обіцяють Трампу на саміті в Гаазі, стане вигідним для України.

Наразі в Альянсі утримуються від детальних офіційних заяв про це, але генсек вже дав публічне зобов'язання, що Україна як мінімум не постраждає від змін.

"Було б нелогічно та дивно, якби збільшення витрат НАТО якимось чином завадило Україні отримувати необхідні ресурси для продовження збройного опору. Ми розробимо новий інвестиційний план так, аби він не вплинув на співпрацю союзників з Україною, щоб ви мали все потрібне для продовження боротьби", - зазначив генеральний секретар Рютте, відповідаючи на запитання "Європейської правди" напередодні міністерської зустрічі.

Він не прокоментував питання про схему фінансування Збройних Сил України, оскільки її також потрібно затвердити в Гаазі. Посол США при НАТО Вітакер також утримався від подробиць, зазначивши у відповіді на запитання "ЄП", що країни-члени "поки що перебувають у стадії переговорів".

"ЄвроПравда" з'ясувала ті деталі, які союзники вже узгодили.

Як було зазначено раніше, витрати на оборону, які в кінцевому підсумку повинні становити 5% від валового внутрішнього продукту, будуть розподілені на дві складові. Найбільш імовірний варіант передбачає виділення 3,5% на "жорстку безпеку", що охоплює закупівлю озброєння, виплати військовим тощо; ще 1,5% планується спрямувати на "витрати, пов'язані з безпекою", зокрема на реалізацію інфраструктурних проєктів.

Ймовірно, Україні нададуть можливість отримувати фінансування з обох джерел.

На даний момент країни-партнери вже враховують частину тієї підтримки, яку вони надають Збройним силам України, у своїх оборонних бюджетах. Це, наприклад, відбувається, коли вони купують нову техніку для української армії безпосередньо у виробників.

Ця можливість має зберегтися. "Військова підтримка України зараз вже є частиною "твердої безпеки" і лишиться такою і далі", - запевнив журналістів представник Альянсу. У цьому блоці ми наводимо дані джерел, що спілкувалися на умовах анонімності, через політичну чутливість питання до його остаточного затвердження самітом.

Однак виникає нова перспектива для фінансування. Передбачається, що саміт у Гаазі надасть країнам-членам НАТО можливість враховувати свою підтримку Україні як витрати на безпеку, що складатиме частину 1,5%. Генеральний секретар Рютте письмово інформував уряди союзників у конфіденційному листі, в якому виклав основні пункти проєкту рішення щодо підвищення оборонних видатків.

Цей лист призвів до виникнення різних думок серед союзників — деякі вважають, що Україні слід перенаправити всю підтримку для ЗСУ з "жорсткого" блоку до "м'якого". Як повідомляє одне з джерел "ЄвроПравди", Україна активно намагається переконати союзників та генерального секретаря в необхідності переглянути цей підхід. Адже в блоці, обсяг якого становить 3,5% ВВП, має бути значно більше вільних коштів у порівнянні з блоком на 1,5% ВВП. "ЄП" не змогла з'ясувати, чи дійсно Марк Рютте мав на увазі такий перерозподіл фінансування, але наразі в Альянсі домінує думка, що Україна отримає підтримку за обома програмами бюджету.

"Наша мета полягає в тому, щоб забезпечити партнерам найбільшу можливу свободу у виборі компонентів їхньої допомоги Україні", - зазначив у Брюсселі високопрофесійний чиновник, залучений до формування нових стратегічних цілей Альянсу, під час спілкування з журналістами.

За його словами, розподіл допомоги буде залежати від її типу, адже "не все, що ми надаємо Україні, можна вважати військовою підтримкою". Він навів приклад допомоги, пов'язаної з інфраструктурою та логістикою, але зазначив, що не може розкривати деталі переговорів. "ЄП" не відомо, чи розглядається можливість зарахування допомоги, яку західні країни надають для зміцнення стійкості або відновлення України, у категорію витрат на "м'яку безпеку"; таке рішення могло б стати справжнім проривом.

Проте, в будь-якому випадку, підвищення бюджетних цілей разом із можливістю враховувати підтримку Україні в цих бюджетних категоріях повинно посилити ЗСУ.

Є всі підстави вважати, що країни Альянсу можуть зіткнутися з труднощами в освоєнні фінансових ресурсів у тих обсягах, які вимагають Сполучені Штати.

Про це, зокрема, заявив у середу міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Зрештою, наочним свідченням цього є складнощі з виконанням значно скромніших цілей 2021 року (у тому числі щодо збільшення особового складу європейських армій). І, нарешті, перепоною для цього стануть обмежені потужності оборонного виробництва, яке навіть на четвертий рік повномасштабної війни у Європі так і не зросло у тих обсягах, щоб задовольнити попит європейських оборонних відомств.

Канада зіткнеться з ще більшими труднощами в виконанні вимог Трампа. Ця країна, яка має спільний кордон лише зі США і до нещодавнього часу не відчувала серйозної військової загрози, досі значно відстає від рекомендованого рівня оборонних витрат у 2% від ВВП. У 2024 році уряд Канади витратив лише 1,37% ВВП на оборону, займаючи передостаннє місце серед країн НАТО. Як зазначає канадське видання Globe and Mail, навіть коли бюджетні кошти виділяються, Оттава стикається з серйозними перешкодами у їхньому фактичному використанні. В останні роки значні суми на оборону залишалися невитраченими через проблеми з процесом закупівель, що робить досягнення цілі у 3,5% практично неможливим для країни.

Інший показовий приклад країни, яка просто не може витратити такі кошти на переозброєння - це Люксембург (зараз витрачає 1,29%, на третьому місці з кінця у НАТО). Ця крихітна, але дуже багата країна не має реальної можливості довести витрати на свою оборону до тих показників, які вимагає її членство в Альянсі.

Тож частину зобов'язань держави-союзники будуть прагнути "добрати" за рахунок української компоненти.

Серед іншого, планується залучення можливостей українського оборонного комплексу, який показує суттєво вищі темпи розвитку. Ідея створення "індустріального Рамштайну" для виробництва озброєнь може стати додатковим шляхом для європейських керівників, щоб зміцнити свої зобов'язання щодо оборони перед США.

Крім того, зараз обговорюється можливість змінити співвідношення 3,5% / 1,5% для окремих країн, як для Люксембурга, щоби перерозподілити більшу частку на витрати "м'якої безпеки", яка включає незбройну допомогу Україні.

І, звісно ж, допомога ЗСУ не зможе повністю замінити потребу переозброювати Європу. "Не стоїть питання вибору між допомогою Україні і побудовою своєї військової спроможності союзниками. Потрібно робити і те, й інше!" - пояснює високопосадовець Альянсу.

Від усіх співрозмовників доводилося чути, що за цієї схеми у Гаазі має скластися консенсус за збільшення оборонних і пов'язаних з безпекою витрат.

Ми зосередили велику увагу на темі оборонних витрат Альянсу з однієї основної причини: це стане, по суті, єдиною темою, яка буде детально обговорена на саміті НАТО, і за якою будуть прийняті рішення.

Вже відомо, що держави-союзники домовилися зробити підсумкове рішення саміту дуже коротким - лунав прогноз про те, що воно міститиме лише до 5 пунктів. На саміті у Вашингтоні підсумкова декларація, якщо рахувати з окремою українською частиною, містила понад 40 пунктів; у Вільнюсі було 90 пунктів

Цей акронім, хоч і виглядає несподіваним, насправді приносить вигоду Україні.

Ситуація така, що на даний момент, принаймні на поточному етапі президентства Трампа, досягти таких амбітних формулювань щодо України, як ті, що містяться у Вашингтонській декларації, виявляється неможливим. Нагадаємо, що в цьому документі було зазначено про незворотний курс України на отримання членства в НАТО. "Це рішення залишається в силі", - підкреслив на цьому тижні в Брюсселі генеральний секретар Альянсу Марк Рютте.

Трамп, як всім відомо, відкрито висловлює свою готовність зупинити просування України до членства у НАТО, відповідно до вимог Кремля. Таким чином, будь-яка ініціатива щодо пошуку компромісного рішення, яке могло б влаштувати Білий дім, призведе до юридично закріпленого зниження амбіцій у відносинах між Україною та НАТО.

В свою чергу, актуальний підхід, при якому Альянс свідомо уникає обговорення будь-яких інших питань, окрім фінансового розподілу, є єдиним способом, що дозволяє Україні зберегти свій теперішній статус у відносинах.

Чи свідчить це про те, що Україна залишиться поза увагою під час саміту? Це не обов'язково так. Згадка про фінансування підтримки для України може стати важливим аспектом, що буде на користь Києва.

Врешті-решт, неможливо обійтися без згадки про Росію. Адже саме російська агресія стала каталізатором значного збільшення витрат та фундаментального перегляду оборонних цілей НАТО.

І ось тут захована, напевно, найбільша інтрига Гаазького рішення Альянсу. Чи зможуть інші союзники переконати США погодитися на жорсткі формулювання щодо Росії? Це питання лишається без відповіді і, цілком імовірно, буде таким до останніх днів перед самітом.

А "ЄвроПравда" слідкуватиме за подіями у Гаазі та розповідатиме вам про те, що відбувалося за кулісами саміту Альянсу.

Автор: Сергій Сидоренко.