Кран закритий. Україна призупинила постачання російського газу до Європейського Союзу та Молдови.

Транзит газу з Росії через Україну до Європи та Молдови припинився після закінчення угоди між НАК "Нафтогаз" і "Газпромом". Які можуть бути наслідки цього для ЄС, України та Молдови, аналізував спеціальний кореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.

Зміст:

- П’ять років контракту в числах

- Словаччина та Угорщина продовжують сподіватися на транзит

Транзит не відбудеться, незважаючи на умови угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

- Наслідки для України, ЄС і Молдови

Сьогодні, 1 січня 2025 року, поставки російського природного газу через територію України до європейських країн і Молдови були зупинені. Цю інформацію підтвердив Оператор газотранспортної системи. О 7-й годині ранку за київським часом було здійснено "закриття клапанів" як на вхід російського газу на українському кордоні з Росією, так і на вихід до Словаччини. Таким чином, завершився 5-річний транзитний контракт між НАК "Нафтогаз України" та "Газпромом", який був підписаний 30 грудня 2019 року.

Це був другий в історії україно-російських відносин комерційний транзитний контракт, після 11-річного (2009-2019) контракту від 2008 року. 16 років тому угоду підписували в Москві в умовах серйозного тиску країн ЄС, які майже на три тижні були позбавлені російського газу через рішення РФ перекрити транзит із 1 січня 2009 року. Тоді це сталося, оскільки не були узгоджені умови закупівлі газу Україною та його транзиту до ЄС урядами Юлії Тимошенко та Володимира Путіна.

Для ЄС питання поставок газу 2009 року стояло надзвичайно гостро, оскільки залежність від російських енергоносіїв була значно більшою - в рік транзитом через Україну до ЄС йшло понад 100 млрд кубометрів. Останнім часом транзит трохи перевищував 15 млрд кубометрів і складає лише 5% від загального споживання газу в ЄС.

Контракт на транзит, укладений у 2019 році, розроблявся як самостійна угода, оскільки з кінця 2015 року Україна не імпортує газ з Росії. Підписання документа відбувалося в режимі дистанційної взаємодії: виконавчий директор НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко знаходився у Відні, тоді як голова "Газпрому" Олексій Міллер підписував його в Санкт-Петербурзі.

Фактично контракт став компромісним рішенням після програшу росіян в арбітражі Стокгольма. У результаті домовленостей "Газпром" заплатив "Натфтогазу" близько 2,9 млрд доларів. Україна ж відмовилася від усіх наявних на той момент і нових судових та арбітражних позовів.

Контракт передбачав поставку газу для транзиту за схемою "качай або плати", а також щомісячну авансову оплату за 65 мільярдів кубометрів газу у 2020 році та 40 мільярдів у наступні чотири роки. Крім того, в угоді була закладена опція продовження терміну дії контракту ще на 10 років.

РБК-Україна вже писало про те, як виконувався контракт сторонами протягом усього терміну його дії. За 5 років через Україну пройшло близько 148 млрд кубометрів газу, тоді як оплачено мало бути 225 млрд кубометрів, а це близько 8,6 млрд доларів.

У 2022 році обсяги транзиту зменшилися до 20,46 млрд кубометрів через зупинку поставок через газову станцію "Сохранівка" в Луганській області. Українська сторона не контролювала цю станцію, але отримала інформацію про те, що газ, який там залишався, використовувався на окупованих територіях. У 2023 році обсяги транзиту впали ще нижче – до 14,65 млрд кубометрів, і постачання здійснювалося лише через одну точку – ГВС "Суджа" в Курській області. Прогноз на 2024 рік говорить про приблизно 15,4 млрд кубометрів транзиту. У 2022 році "Газпром" відмовився перенаправити газ з "Сохранівки" на "Суджу" та зменшив розмір виплат.

У НАК вважають це порушенням умов контракту та вирішили звернутися до арбітражного суду. Рік тому сума претензії становила 700 мільйонів доларів, проте нині вона збільшилась, хоча в "Нафтогазі" не уточнюють конкретні цифри.

Транзит газу через територію України зупинено (зображення: GettyImages)

Доходи "Газпрому" за період дії контракту були в рази більшими. Навіть при скороченні обсягів поставок у 2023-2024 роках вони становили близько 6 млрд доларів на рік. Такі цифри наводить колишній глава Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Припинення транзиту не було несподіванкою ні для кого. В Україні ще понад рік тому говорили, що контракт продовжено не буде. У грудні 2023 року одним із перших про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив уже колишній глава НАК Олексій Чернишов. Євросоюз готувався до скорочення поставок газу з РФ ще з 2022 року, коли було ухвалено рішення до 2027 року взагалі позбутися залежності від російської нафти і газу.

Колишня єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон неодноразово висловлювала готовність Європейського Союзу припинити транзит. Її наступник, Дан Йоргенсен, підтримує цю позицію. "Протягом перших ста днів на посаді я розроблю план, що дозволить прискорити відмову від російського газу до 2027 року," - зазначив він у своїй заяві перед початком роботи 1 грудня.

Упродовж останніх років поставки альтернативного російському скрапленого природного газу (СПГ) до Європейського Союзу значно зросли, при цьому основним постачальником стала Норвегія, а США відіграли важливу роль у цьому процесі. Нещодавно президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн закликала новообраного президента США Дональда Трампа розглянути можливість подальшого збільшення постачань СПГ.

Більшість країн ЄС уже знайшли заміну російському "Газпрому". Серед них Австрія та Італія. До речі, до Австрії постачання газу припинено з ініціативи самого "Газпрому" півтора місяці тому.

Навіть Угорщина, яка на початку року на двосторонніх зустрічах порушувала питання продовження транзиту, знайшла альтернативний шлях - через "Турецький потік". Щоправда, Будапешт все одно сподівається на транзит через Україну, оскільки це дешевший маршрут. Днями прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що переговори з Росією та Україною про збереження транзиту газу тривають. "Ми зараз пробуємо трюк... що якщо газ до моменту надходження на територію України вже не буде російським, а буде вже належати покупцям", - заявив він.

Незрозуміло, що саме мав на увазі Орбан, коли говорив про "трюк". Можливо, він натякав на метод, який Угорщина вже застосовує для імпорту нафти через Україну. Суть цього підходу полягає в тому, що російську нафту купує угорська компанія на кордоні, а потім вона постачається в Україну як угорський продукт. Тепер вони прагнуть реалізувати подібну схему і для газу. Проте такий варіант не буде прийнятним для Києва.

На фоні прагнень Угорщини та Словаччини знайти оптимальні рішення для забезпечення транзиту в енергетичному секторі Європи, з'явилися жартівливі, а можливо і серйозні, припущення про те, що Будапешт нібито має намір приєднатися до однієї з російських видобувних компаній. Це могло б означати, що газ, який проходитиме транзитом через Україну, отримав би статус угорського. "Хоча поки що важко сказати, чи це правда, сама ідея виглядає досить оригінальною", - зауважив співрозмовник видання, який має зв'язки в енергетичному секторі ЄС.

Навіть якщо це правда, то реалізація такого "трюку" малоймовірна. Експорт трубопровідного газу в РФ обмежений - ним може займатися лише "Газпром". Навіть "Роснефть" досі не отримала права на такі операції. Хоча, враховуючи, що газові питання в РФ вирішуються, особливо зараз, у політичній, а не в економічній площинах, жодні варіанти виключати не можна.

Наразі найбільш активною у своїх діях виступає Словаччина. Вона продовжує прикладати зусилля для досягнення своїх цілей, намагаючись переконати Україну в необхідності погодитися на транзит. Братислава розглядала можливість імпорту газу з Азербайджану, з транспортуванням через територію Росії та України. Проте Баку не має достатніх ресурсів для виконання таких постачань, що змушує звертатися до закупівель у Росії. Переговори про нову схему постачань затягнулися на тривалий час. Україна навіть запропонувала свій варіант вирішення проблеми — зберігання газу з подальшим реекспортом. Проте жоден із запропонованих варіантів не був визнаний реалістичним. Постачання газу з Азербайджану все одно передбачали б закупівлю в Росії, а Україна не має наміру продовжувати фінансувати агресора. Про це Володимир Зеленський особисто повідомив прем'єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо 19 грудня.

Буквально за кілька днів Фіцо полетів до Москви, де обговорював із Путіним газову тему. Потім він фактично висунув ультиматум, заявивши, що в разі припинення транзиту Братислава припинить постачання електроенергії в Україну.

Словаччина і Росія обговорили транзит газу (фото: GettyImages)

Україні такі загрози не страшні. Якщо Словаччина, яка покриває 19% імпорту е/е, відмовиться, то поставки зможуть збільшити інші партнери - Польща, Угорщина та Румунія. А якщо до ультиматуму Словаччини приєднається й Угорщина, то в України з'явиться формальний привід застосувати крок у відповідь щодо поставок нафти для НПЗ цих двох країн, яка продовжує йти нафтопроводом "Дружба".

Поїздку Фіцо до Москви публічно засудили в деяких країнах ЄС, зокрема, в Литві, Чехії. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Фіцо прагне зберегти транзит дешевого російського газу, навіть якщо для цього потрібно мати справу з військовим злочинцем. У керівництві Єврокомісії утрималися від оцінок візиту, але дали зрозуміти, що не підтримують прагнення Словаччини зберегти транзит. "Зупинка транзиту через Україну 1 січня є очікуваною ситуацією, і ЄС до неї готовий", - повідомляє ІФ-Україна, посилаючись на представника ЄК.

Для підтвердження можливості продовження транзиту через територію України іноді згадують умову угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Відповідно до цієї умови, Україна зобов'язана задовольнити запит країни ЄС на резервування потужностей газотранспортної системи для транзиту, не маючи права відмовити.

Однак з 1 січня ця умова втратить свою силу, оскільки на початку 2025 року закінчується термін дії не лише транзитного контракту, але й технічної угоди між операторами газотранспортних систем України та Росії (ОГТСУ і "Газпром" - ред.).

Якщо контракт визначає комерційні відносини, то угода між операторами - саме технічні моменти транзиту. Тобто скільки газу, коли і яким шляхом переміщується. Без такого документа потужності не можуть бути виставлені на аукціон і, відповідно, на них неможливо подати заявку і викупити.

"Заявок бути не може, оскільки не продано потужностей, а не продано їх, тому що немає угоди", - сказав виданню співрозмовник в одній із великих енергокомпаній України.

За інформацією РБК-Україна, на найближчий час планів підписувати технічну угоду з "Газпромом" у ОГТСУ немає. Але якщо буде політична воля, то її можуть підписати в будь-який момент. За словами Макогона, техугоду під контракт у 2018 році було підписано під ранок за день до нового року. "Я підписав угоду о 4:38 ранку 30 грудня", - сказав екс-глава ОГТСУ.

Після закінчення транзитних операцій діяльність газотранспортної системи України залишиться незмінною. Вона продовжить забезпечувати розподіл газу по території країни, а також функціонуватиме як додаткове сховище. Газотранспортна система відіграє ключову роль у постачанні газу з підземних сховищ, розташованих на заході України, до центральних і східних регіонів.

Для функціонування системи знадобляться додаткові фінансові ресурси, які до 2025 року будуть отримані через оплату транзиту. У зв'язку з цим вже підвищено тарифи на транспортування газу для внутрішніх споживачів. Це підвищення не торкнеться населення - воно стосується лише бізнесу. Проте, як вважає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко, навіть для підприємств зростання тарифів буде незначним. "У загальній вартості газу витрати на транспортування магістральними газопроводами складають близько 5%, тому підвищення буде малозначним," - зазначив він у коментарі для РБК-Україна. Також були встановлені нові тарифи на вхід/вихід газу в газотранспортній системі України на зовнішніх точках на кордонах зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею та Молдовою для операцій з експорту та імпорту. Ці тарифи зросли більше ніж у два рази.

Негативним наслідком припинення транзиту, зазначив Омельченко, може бути нестача газу в Україні до кінця опалювального сезону. "Поки газу закуплено мало, і наприкінці сезону можуть виникнути проблеми з підйомом газу з ПСГ через низький тиск", - вважає експерт.

Омельченко не очікує на виникнення проблем європейського енергетичного сектору. До початку опалювального сезону газові сховища в країнах Європи були заповнені майже повністю. Більшість країн ЄС знайшли різноманітні способи для забезпечення своїх енергетичних потреб. Словаччина, за словами Омельченка, також зможе забезпечити себе газом. "Попередній уряд цієї країни вже підготував пакет альтернативних контрактів, які можна буде реалізувати", - зазначив він.

Молдова може опинитися в складній ситуації через можливу нестачу електроенергії. Як повідомляло РБК-Україна, Кишинів має ризики після завершення газового транзиту. Наразі Молдавська ГРЕС, яка використовувала російський газ, накопичила запаси вугілля та мазуту. Кишинів також підготував запаси газу на кілька місяців та сподівається на румунську підтримку в постачанні електроенергії, якщо МолдГРЕС не зможе забезпечити потреби країни.

Щодо майбутнього української газотранспортної системи, робити певні прогнози є досить непросто. Проте, відмовлятися від неї було б передчасно. ГТС завжди була і залишається вигідним шляхом для транспортування газу. Не виключено, що з часом її значення знову зросте.