"Легалізація корупційних практик" чи порятунок оборонної промисловості: основні аспекти резонансного законопроєкту від партії "Слуга народу"

В Україні планують декриміналізувати певні злочини, скоєні в рамках виконання державного оборонного замовлення, але лише у сфері виробництва озброєння. Для цього у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №13423 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу". Ініціаторами виступили 126 народних депутатів, з яких 123 представляють фракцію "Слуга народу".

Автори цього документа стверджують, що для оборонних підприємств у воєнний період дотримання всіх законодавчих норм, що діють у мирний час, є неможливим. У ситуації, коли існує термінова потреба в зброї, затягування процесу через тривалі громадські обговорення та суворе дотримання бюрократичних процедур може бути недоцільним.

Утім, деякі представники громадськості таке рішення вже назвали "легалізацією корупції". OBOZ.UA розбирався, що прописано у законопроєкті та чому в парламенті наполягають, що в умовах війни на певні порушення можна закривати очі.

Основною ідеєю авторів законопроєкту є скасування кримінальної відповідальності за правопорушення, що можуть бути скоєні під час реалізації оборонних контрактів. Для цього вони пропонують встановити особливий режим для підприємств, які включені до спеціального списку Міністерства оборони.

Щоб це реалізувати, нардепи пропонують внести до Кримінального кодексу нову статтю - 43-2. Згідно з нею, не вважатиметься кримінальним правопорушенням діяння, вчинене під час виконання державного контракту з оборонних закупівель службовими особами юросіб переліку, яке:

У законопроєкті зазначається, що ці положення також поширюватимуться на дії, які формально можуть бути визнані кримінальними правопорушеннями, скоєними до включення юридичних осіб до відповідного списку. Проте, це застосування буде можливим лише за умови, що сама дія була здійснена:

Крім того, планується ввести мораторій на використання кримінально-правових заходів стосовно юридичних осіб, що включені до зазначеного Переліку. Цей мораторій діятиме протягом усього часу, поки особа залишатиметься в цьому списку.

Якщо таку юридичну особу виключать зі списку, то до неї можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру на загальних підставах.

Ще однією інновацією є встановлення особливого контролю з боку генерального прокурора над усіма процесуальними діями та рішеннями, що стосуються юридичних осіб, які внесені до відповідного списку. Таким чином, планується, що:

Необхідність декриміналізації правопорушень, пов'язаних із виконанням оборонних контрактів, автори законопроекту обґрунтовують потребою у "додаткових гарантіях для захисту підприємств оборонно-промислового комплексу" при реалізації державних замовлень. Вони також стверджують, що така форма захисту сприятиме стабільному виконанню оборонних замовлень держави.

"Виконання державних контрактів з оборонних закупівель вимагає від підприємств... високого рівня відповідальності... а також спричиняє додаткові ризики для працівників таких підприємств. Такі особливості зумовлюють потребу в наданні державою додаткових гарантій захисту", - йдеться в пояснювальній записці до документа.

Проте, експерти з антикорупційної сфери вказують на те, що, незважаючи на задекларовану мету прийняття цього закону, проєкт супроводжується значними ризиками. Зокрема, представники Центру протидії корупції (ЦПК) підкреслюють, що в разі затвердження цього документа:

Крім того, там звертають увагу на те, що перелік Міноборони буде закритим. Що, зазначається, разом з іншими положеннями законопроєкту створює ризик "легалізації корупції в оборонній сфері - причому для заздалегідь погодженого кола постачальників".

"На початку ти сплачуєш за доступ до реєстру цих постачальників, отримуючи свого роду імунітет, що дозволяє тобі значно завищувати ціни на закупівлі — навіть у 100 разів — без будь-якого страху перед наслідками. Після виборів не буде можливості покарати тих, хто займається схемами в торгівлі зброєю", - підкреслює Олена Щербан, заступниця виконавчої директорки ЦПК.

Ще одна проблема, на яку вказують антикорупційники, полягає у "концентрації повноважень у руках генпрокурора" та Міноборони. У ЦПК вважають, що:

"Антикорупційні експерти зазначили, що оскільки Міністерство оборони України відповідає за розробку оборонної політики та управління бюджетом, це призводить до значних ризиків корупційних зловживань."

На їхню думку, цей законопроєкт також містить інші потенційні ризики. Зокрема:

"Категорії "суспільно корисна мета" або "укріплення обороноздатності" є доволі дискусійними й не мають чітких визначень. ... У поєднанні з виключною роллю генпрокурора це перетворює норми на інструмент вибіркового правозастосування", - вважають у ЦПК.

Утім, у самому парламенті наполягають: законопроєкт не легалізує історії про "яйця по 17 грн", розкрадання на фортифікаціях чи схеми з забезпечення захисників спорядженням. Там акцентують: ініціатива спрямована лише на виробників озброєння. А тому, зазначається, її треба ухвалювати.

Суть справи, як зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев ("Слуга народу") в інтерв'ю OBOZ.UA, полягає в тому, що сьогодні українські виробники озброєння опинилися в складній ситуації. Адже:

"Фабрики переміщаються, іноді розташовуючись серед пустельних полів. Вони активно працюють, віддаючись на повну. У таких умовах дотримання встановлених норм, що регулюють цю діяльність із підвищеним ризиком виробничої небезпеки, часто ігнорується," - зазначив народний депутат, описуючи загальну ситуацію.

Зокрема, він зазначив, що деякі правила охорони праці, пожежної безпеки та, можливо, екологічної безпеки не дотримуються.

"Працівники виконують свої обов'язки у трьох змінах, працюючи по 12 годин щодня. Це значний і серйозний виклик для них. Їхні умови праці нагадують фронтові, - зазначив Гетманцев."

Проте, він зізнався, що без цих відступів Україна не змогла б забезпечити виробництво зброї. Тому, на думку депутата, держава повинна підтримати тих, хто "бере на себе відповідальність", хоча це, в свою чергу, ставить їх під ризик кримінального переслідування.

"Чи маємо ми до них застосовувати кримінальну відповідальність, і де там (у законопроєкті. - Ред.) побачили протидію антикорупційній діяльності, я не розумію", - зазначив нардеп.

Суть справи полягає в тому, що існують мирні норми, проте умови залишаються військовими. ... Ми стоїмо перед вибором: або притягнути до відповідальності чиновників, керівників та начальників цехів, що призведе до відсутності зброї, працівників та виробництв, або ж надати їм амністію і дозволити працювати в умовах війни, - підкреслив Гетманцев.

Водночас він підкреслив, що така амністія буде діяти тільки в умовах воєнного стану. Після його завершення, за словами Гетманцева, виробники будуть підлягати відповідальності згідно з загальноприйнятими мирними нормами.