Маланка та Щедрий вечір: які звичаї слід дотримуватися та що потрібно робити в цей день.

Молодь щедрує, бажаючи в обрядових піснях добробуту в наступному році.

Протягом другого року українці відзначають Маланку та Щедрий вечір відповідно до нового юліанського календаря — 31 грудня, замість традиційної дати 13 січня. У цей день люди вдягаються в яскраві костюми, співають щедрівки, виконують обряд "водіння кози Маланки" та ввечері збираються за святковою трапезою.

Дізнайтеся про особливості святкування цього дня у нашій статті на ТСН.ua.

Святкування Щедрого вечора є залишком давніх дохристиянських традицій. Наші предки вірили, що в цей день Меланка з Василем відвідують господарів, щоб сповістити їх про свято. Дослідники вважають, що таке тлумачення могло виникнути внаслідок синтезу християнських та язичницьких обрядів.

Зазвичай у цей день українці відвідують церкву для участі в богослужінні. Після цього вони повертаються додому, де збираються за святковим столом. На Щедрий вечір готують особливу обрядову кутю, яку називають Другою кутею. Оскільки Різдвяний піст вже завершився, немає жодних обмежень у їжі, на відміну від Святвечора. Тому на стіл, крім куті, виставляють м'ясні страви, холодець, вареники та пироги з різноманітними начинками. Загалом вважається, що ця вечеря символізує достаток і благополуччя.

Трапезу розпочинають з молитви. Потім - спалюють дідуха, якого господар заносив до хати на Святий вечір, 24 грудня.

Одна з найяскравіших традицій Щедрого вечора полягає в організації вертепних вистав і водінні Кози. На це свято прийнято вдягатися в костюми тварин та фольклорних персонажів. Зазвичай, у ролі Маланки виступає неодружений юнак, тоді як жінки перевтілюються у чоловічих персонажів. До числа інших героїв традиційного дійства належать Василь, Коза, Дід, Баба, Ведмідь, Циган, Чорт і Лікар.

Козу Маланку прикрашають вінком, обв'язаним стрічками, а також намистом та іншими декоративними елементами. Її супутник Василь вдягає традиційний жупан, шаровари та чоботи. У своїх костюмах вони обходять домівки, виконуючи щедрівки, веселять господарів танцями та жартами.

Згідно з народними традиціями, ворожіння на ніч перед 1 січня вважається особливо правдивим. Наприклад, незаміжні дівчата покладали під подушку чотири королів з колоди карт, сподіваючись побачити у сні свого майбутнього чоловіка. Крім того, вони клали під подушку гребінець і, лягаючи спати, шептали: "Суджений-ряжений, розчеши мені волосся!". Той, хто з'явиться у сні, стане їхнім нареченим.

Також дівчата виходили на вулицю, і яка першою з тварин зустрінеться, таким на вдачу наділить доля судженого: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вівця -- тихим і сумирним тощо.біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо їх ніхто не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.

На світанку 1 січня, в день свята Василя, в Україні юнаки починали ритуал посівання зерна. У народі існувала переконаність, що цей обряд приносить достаток, радість та щедрий врожай протягом усього року.

Нагадуємо, що в Україні вже давно існують традиції, пов'язані з різдвяно-новорічними святами, такі як колядування, щедрування та засівання. Ці звичаї містять у собі різноманітні обряди, які повинні залишатися в пам'яті кожного українця.