Маша Кондратенко: На Євробаченні прагну передати не лише міць, але й вразливість.

РБК-Україна розпитало Кондратенко про очікування від пісенного конкурсу, дружбу з Klavdia Petrivna та участь в талант-шоу, де її тренерами були Потап і Настя Каменських.

Давайте розпочнемо з вашої пісні для конкурсу. Яка основна ідея або тема цієї композиції?

"Без часу для сліз" – це композиція, що втілює ідею нормальної ненормальності в двох словах. Коли я працювала над нею, у мене була велика прагнення вплести в музику українські народні мотиви. Адже саме з них почалася моя творча подорож, коли в дитинстві я виконувала народні пісні. Для мене було важливо інтегрувати в цю пісню частинку нашої культурної спадщини. Під час написання я уявляла собі чітку картину: маленький будинок, з вікон якого пробивається світло, оточений глибокою темрявою. Всередині живе сім'я, у якої, здавалося б, усе гаразд. Хтось зайнятий своїми справами, а дитина весело грає. Але навколо – бездонна темрява.

Ця ситуація є відображенням стану кожного українця в даний момент. Мені дуже хочеться, щоб кожен відчув це на собі. Коли ми прокидаємось вранці від звуків обстрілів, а потім вирушаємо на роботу чи на зустрічі – ніби все йде як завжди, але в нашій душі тяжкий вантаж, який заважає нам жити повноцінно. Проте в пісні прозвучує важливий меседж: світло завжди перемагає темряву. Це підкреслюється мелодією, яка налаштовує нас на відчуття боротьби.

- Як виникла ця композиція? Чи створювали ви її спеціально для Національного відбору?

Я створила цю пісню для Національного відбору. В той момент у мене вийшов альбом, і ця композиція стала для мене своєрідним очищенням. Разом з моїм саундпродюсером Ромою ми зробили кілька пробних версій, приблизно три чи чотири "демки", але жодна з них не вразила мене. Ми експериментували з різними напрямками, деякі варіанти були більш енергійними та веселими. Проте я зрозуміла, що це не те, з чим хочу виходити на Нацвідбір.

Ця композиція - те, що я прагну представити від імені нашої країни. Я не бажала створювати щось, що не відображає реалії війни. На мою думку, Євробачення вже давно перестало бути лише музичним змаганням; це платформа, де кожен ділиться своїми посланнями, переживаннями та поглядами. Для мене було надзвичайно важливо написати пісню, яка відображала б те, що нині відбувається в Україні, але з оптимістичним поглядом у майбутнє.

Чи не було у вас побоювань, що слухачі можуть не так активно реагувати на ваш глибокий трек, як на щось більш, скажімо, радісне або енергійне?

- Якщо чесно, я про це чомусь не думала. Я знала, що всі від Маші Кондратенко очікують щось веселе, щось в стилі пісень "Ванька-Встанька", "Люлі-люлі" та інші. Але десь підсвідомо мені хотілося трохи здивувати людей і показати, яка є інша Маша, яка вона інакша, яка вона може бути. Я не закінчуюся на мемних піснях.

Є інший спектр моїх емоцій, музичних знань і навичок. І мені дуже хотілося показати інший бік, показати ту Машу, в якої творчий шлях почався з інших пісень. Тому я не хвилювалась, я розуміла, що можуть бути якісь коментарі. Деякі навіть зараз пишуть: "Блін, поїхала б з "Ванькою-Встанькою", точно перемогла б". Але я зовсім не шкодую про те, що я зробила саме цю пісню. І я знаю, що вона відгукується багатьом.

Що спонукало вас взяти участь у Національному відборі саме цього року?

- Раніше, здавалося, я не була готова до цього. Я не могла визначити, що саме хочу показати світу і якою особистістю прагну стати. Вже з 2022 року у мене була можливість подати заявку, але я утримувалася від цього, усвідомлюючи, що мені потрібно ще трохи часу, щоб зібрати в собі необхідну енергію і налаштуватися на новий етап.

Тепер я стала більш стійкою, пройшовши через всі негативні коментарі та випробування, які змусили мене перейти від самоненависті до прийняття себе і всього, що відбувається в моєму житті. Я усвідомила, що маю важливі думки для вираження на сцені Євробачення, тому вирішила взяти участь саме цього року.

Я прагну бути голосом нашої нації. Я не просто хочу взяти участь, я маю чітку мету – виграти Національний відбір і представити нашу країну на Євробаченні.

Маша Кондратенко під час Національного відбору (зображення надане артисткою)

- Якщо ви виграєте Нацвідбір, який меседж ви плануєте донести на Євробаченні?

- Мені хочеться на Євробаченні транслювати не тільки силу, але й слабкість. Нагадати світові про те, що у нас в країні війна. Розповісти, що нам буває важко. Бо в усіх новинах українці - це сильний народ, який бореться вже багато років з сусідньою недодержавою. Але хочеться показати, що нам не завжди легко, що ми не завжди сильні. Хочеться щиро поділитись нашою трагедією. І, звісно, показати українську культуру. Адже попри все, що в нас відбувається, ми продовжуємо створювати, ми продовжуємо підтримувати наших людей творчістю і ми не стоїмо на місці.

- Ви слухали пісні інших учасників, які саме треки вам сподобалися?

Якщо чесно, всі фіналісти виглядають дуже цікаво. Мої друзі з MOLODI, для яких конкурсна пісня має особливе значення, адже це їхня особиста історія. Це відчувається в кожному акорді! Пісня Влада Шерифа справляє враження та викликає сильні емоції. Трек KRYLATA теж вражаючий. А композиція Ziferblat – це результат спільної роботи з гуртом, з яким ми співпрацюємо в музичній компанії GNS (geisha ninja samurai). Мені дуже подобається їхній приспів. У підсумку, всі учасники заслуговують на увагу, але остаточний результат визначать живі виступи.

Якщо не ви, то хто, на вашу думку, повинен виграти?

Це непросте питання для мене. Коли я стикаюся з конкуренцією, у мене, чесно кажучи, трохи ламається мій внутрішній спокій. В даний момент я дійсно відчуваю труднощі. Особливо враховуючи, що серед учасників відбору є мої друзі та добрі знайомі. Мені складно визначити, хто заслуговує на перемогу. Всі відповіді стануть зрозумілі лише під час живих виступів 8 лютого. Тоді ми зможемо побачити, хто дійсно готовий представляти нашу країну як морально, так і завдяки своїм вокальним та артистичним здібностям.

Маша Кондратенко зізналася, чи боїться конкуренції на Нацвідборі (фото надане співачкою)

Ви згадали про змагання. Чи вважаєте ви це джерелом додаткового стресу, чи навпаки, стимулом до дії?

- І те, і те. Просто ти себе настільки змучуєш цією конкуренцією, коли читаєш всі коментарі, дивишся всі огляди... І це стрес, це реально дуже великий стрес. Бо я все дитинство провела на конкурсах і зараз мене ніби відкинуло в минуле, коли там були якісь учасники, яких ти вже знаєш, які сильні. І ти не те що боїшся з ними змагатися, але ти знаєш, що це буде важке змагання. І зараз для мене це працює і в мотивацію, і в стрес.

Проте я прагну знайти рівновагу і зосередитись на власних відчуттях. Адже стрес і тривога здатні значно вплинути на якість виступу. Тому я активно працюю над подоланням цих емоцій у даний момент.

- Цього року активно обговорюється те, що Тіна Кароль вперше стала музичною продюсеркою. І багатьох цікавить те, як вона комунікує та працює з фіналістами. Як ви можете описати цей досвід станом на зараз?

Тіна вражає своєю уважністю – вона має вражаючу пам'ять. Я був приємно здивований, коли ми завітали на її сольний концерт: вона з легкістю запитувала кожного про його пісню і пам'ятала всі корективи. Це вражаюче, враховуючи, що вона одночасно проводить безліч концертів і зйомок. Тим не менш, вона все тримала під контролем. Тіна також поділилася зі мною чудовими порадами щодо вдосконалення моєї пісні.

Під час живого прослуховування Тіна змогла створити надзвичайно комфортну атмосферу. Поступово хвилювання почало зникати. Вона вміло розслабляла всіх, цікавилася справами кожного. Тіна — справжня турботлива особа, яка приділяє увагу всім учасникам. Тому я щаслива, що в цьому році саме вона є нашим музичним продюсером.

Маша Кондратенко поділилася враженнями від Тіни Кароль (фото надане артисткою).

Чи надавала вона вам якісь зауваження стосовно пісні?

Так, але це скоріше були рекомендації, на мою думку. Саме завдяки її порадам ми включили дитячий хор у приспіви. Це виявилося неймовірно вдалим рішенням, і пісня зазвучала по-новому. Я щаслива, що тепер у моїй пісні також співатимуть діти.

Давайте повернемося у минуле. У 2012 році ви взяли участь у проекті "Голос. Діти", де одним із суддів була Тіна Кароль. Чому ви обрали саме Олега Скрипку, і що цей конкурс дав вам у той час?

Якщо бути відвертим, в телевізійній версії деякі моменти були скорочені. Тоді Тіна зазначила, що повернулася до мене, оскільки не могла не визнати мій талант. Проте вона також підкреслила, що мені слід приєднатися до команди Олега Скрипки, оскільки я виконувала пісні французькою, а відомо, що він тривалий час проживав у Франції та співає французькою. Таким чином, Тіна делікатно натякнула, що мій шлях лежить саме в команді Скрипки.

Коли я вирушала на конкурс, моєю першою метою було потрапити до його команди, адже я відразу відчула, що між нами виникне особливе порозуміння завдяки спільній любові до Франції, французької музики та мови. Протягом усього дитячого "Голосу" Тіна справді підтримувала мене і дарувала багато теплих слів. У ті часи, коли мені було всього 11 років, це було для мене неймовірно важливо.

Цей проект справді відкрив мені очі на те, що всі мрії можуть стати реальністю. Я виходжу з простого сімейного середовища і ніколи не уявляла, як можна потрапити в світ шоу-бізнесу. Але "Голос" показав мені, що немає нічого неможливого, і цей проект став для мене справжнім етапом у житті.

У 2020 році, беручи участь у дорослій версії "Голосу", ви досягли стадії напівфіналу. Що, на вашу думку, стало перешкодою на шляху до перемоги тоді?

На мою думку, той "Голос" стався в особливо вразливий етап мого життя. Це був період, коли я знімалася в серіалі "Школа" і не займалася музикою. Через це у мене було дуже мало практики, досвіду та виступів. Після зйомок у серіалі я брала участь лише в інтерв'ю та інших активностях, але не в музичних проектах. В той час люди знали мене переважно як акторку, і це трохи дратувало мене, адже в першу чергу я співачка, а акторство для мене лише другорядне. Тому я відчувала брак практики в музиці.

Зірка "Голосу країни" поділилася, що цей проект став для неї важливим етапом у кар'єрі (фото надане співачкою).

На "Голосі" вашими наставниками були Потап і Настя. Які у вас враження про них сьогодні?

Навіть важко знайти слова. Потап створив пісні, які стали частиною мого дитинства. Настю я щиро поважаю за її вокальні здібності та невтомну працю. Але життя йде вперед, і все змінюється. Наразі наші шляхи розійшлися, і ми не спілкуємось, адже кожен з нас обирає свій власний напрямок.

Ваші композиції "Ванька-Встанька", "Ведмеді-балалайки" та "Люлі-люлі" отримали прізвисько "байрактарщина" та стали об'єктом критики. Тим не менш, вони привернули величезну увагу і зібрали мільйони переглядів. Що ж робить ці пісні настільки успішними?

- Секрет успіху в часі. В тому, що вони були вчасними, що вони підіймали настрій, повертали якусь надію. На початку повномасштабної війни я випустила трек "Чекаю на тебе", який присвятила своїй сестрі, в якої чоловік на фронті. Але я зрозуміла, що хочеться якось підтримати людей. І написалась пісня "Ванька-Встанька". І це було вчасно, це було просто, легко. Це те, чого потребували люди в той момент.

- А як ви реагували на негативні коментарі та закиди про "шароварщину"?

Звичайно, це приносило мені певне розчарування, але я усвідомлювала, що саме я стала ініціатором цієї хвилі мемних пісень, які в той час слугували підтримкою та надією. Мені писали військові, ділилися, що ці композиції їм допомагають. Вони надсилали мені безліч відео, і я відповідала їм відеовітаннями. Тож я чітко розуміла, навіщо я це роблю. А критика – це лише тимчасове явище.

Маша Кондратенко відверто поділилася своїми відчуттями щодо закидів про "шароварщину" (зображення надане артисткою).

Чи відчували ви розчарування, коли побачили, що інші почали випускати схожі композиції? Чи вважали ви, що це було просто прагнення наслідувати ваш успіх?

- Класно, що я могла задати цей тренд, який всі захотіли підхопити. Це лише доводить своєчасність і успішність моїх пісень. Я нічого поганого в цьому не бачу. Чудово бути натхненням для когось. Особливо, коли це не просто копіювання, а самодостатня робота.

Чи тоді вас не турбувало, що можете опинитися в полоні стереотипів і пісень про "Ваньку-Встаньку"?

У той час я навіть не замислювалася про це. Я просто займалася тим, що приносило мені задоволення та здавалося важливим. Хоча деякі люди досі вважають мене співачкою однієї пісні, це всього лише невеликий відсоток. Багато слухачів знайомі з моїми іншими композиціями та моїм першим альбомом. Якщо ви ще не мали можливості його послухати, рекомендую! Він називається "Знайшла свій щоденник". Ви зможете побачити, наскільки я різноманітна.

Людина, подібно до своїх мелодій, не може залишатися незмінною. Ти постійно еволюціонуєш, твої вподобання, емоції та обставини навколо тебе варіюються. Саме тому абсолютно природно створювати різні пісні в різні етапи свого життя.

Кажуть, що Артем Пивоваров підказав вам позбутися всіх псевдонімів і виступати під власним іменем — Маша Кондратенко. Які були його причини для такої рекомендації?

Ми зустрілися на каву за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення. Тоді я вирішила припинити співпрацю з продюсером і була в роздумах, що робити далі, оскільки в мене забрали псевдонім Маша Краш. Я запитала Артема, чи варто мені залишитися Машею Кондратенко, чи, можливо, спробувати знайти вирішення щодо мого псевдоніма, адже він звучав дуже класно.

Він мені розповів просто свою історію, про те, що в нього було багато псевдонімів. Але успіх йому принесли саме його ім'я, саме його прізвище. Він сказав: "Це ти, це те, що закладено в тебе з дитинства, твоє ім'я, твоє прізвище, це якась власна енергія". Я в цьому плані з ним була згодна і вирішила залишитися Машею Кондратенко і жодного разу про це не пошкодувала.

Маша Кондратенко відкрила, яку рекомендацію отримала від Пивоварова (фото надане артисткою).

Обговоримо Клавдію Петрівну. Як виникла ця концепція з інтригами, і чому ви давали натяки на те, що можете бути Клавдією?

Ну, ця ідея виникла абсолютно спонтанно. Я не бажаю розкривати всі деталі нашої розмови, але це була справжня авантюра з обох сторін, і ми вирішили взятися за неї разом. Все склалося так, як ми й планували. Люди виявили великий інтерес. Мені здається, це справжній піар-хід, якого давно не було в Україні. Тривалий час ми не бачили такого: бурі емоцій у людей, безліч запитань та відсутність відповідей. Отже, все вийшло просто чудово. Авантюра вдалася на славу.

- Коли Соломія Опришко зняла маску та дала перший сольник, реакція була досить неоднозначною. Деякі користувачі почали критикувати співачку, нібито її виступ наживо не такий сильний та потужний, як на студійних записах. В той момент ви її підтримали?

Безумовно. Я вважаю, що Клавдія Петрівна заслуговує на величезну похвалу, адже її перші сольні концерти в Палаці спорту — це надзвичайно відповідальний крок і, звісно, досить лякаюче. Коли я бачила негативні коментарі про неї після концертів, я не могла залишитись осторонь. Я відповідала тим, хто її критикував, пояснюючи, що це був її дебют на такій масштабній сцені. Варто проявляти повагу! Насправді, це було неймовірно! Вона заряджала всіх своєю енергією та виконувала улюблені хіти слухачів, тому, звичайно, я підтримувала її, як як артистку, так і як подругу.

Маша Кондратенко поділилася своїми думками щодо Klavdia Petrivna (зображення надано артисткою).

Сьогодні можна спостерігати, як соціальні мережі, такі як TikTok, здатні значно сприяти популяризації нових митців. Чи означає це, що талант-шоу та різноманітні конкурси поступово втрачають свою актуальність?

Як людина, яка виросла на цих конкурсах, можу з упевненістю сказати, що вони не втратили своєї актуальності. Це не просто рудимент минулого — такі шоу важливі й потрібні. Звісно, соціальні мережі є чудовим інструментом для просування власного продукту та творчості. Але вони можуть призвести до пасивності у людей. Конкурси ж надають безліч можливостей: виступи в стресових умовах, велика сцена, справжні професійні наставники та швидкий набір цінного досвіду. У TikTok цього не досягнеш.

Поділіться трьома цікавими фактами про вашу особистість.

- Я не стерва, якою мене вважають люди в мережі. Я дуже добра. Просто багато такого чую, нібито виглядаю так. Але я дуже добра і мила.

Мій зріст досить скромний – всього 1 метр 57 сантиметрів. Чимало людей вважають, що я висока, але коли зустрічають мене насправді, їх реакція виявляється несподіваною.

У мене також є родимка на губі, яка перейшла мені у спадок від прабабусі.