Майкл Глосс трагічно загинув на Донбасі — у Донецьку відкрили пам'ятник на його честь — фото.
Майкл Глосс спочатку вважав себе антифашистом, екоактивістом та борцем за права жінок, проте пізніше почав з'являтися на фотографіях із радянською символікою та уклав угоду з російською армією.
Російська пропаганда активно створює образ героя з американця Майкла Глосса, який є сином Джуліани Глосс, директора з цифрових інновацій ЦРУ, та Ларрі Глосса, розробника програмного забезпечення для Міністерства оборони США і НАТО. Майкл уклав угоду з російською армією і був посланий до 137-го полку десантних військ ЗС РФ, де загинув під час одного з так званих "м'ясних штурмів" в Донецькій області. Тепер на його честь російські чиновники відкрили школу в Донецьку та встановили пам'ятник, як повідомляє видання "Важные истории".
Погруддя американця поставили в донецькій школі №115, яку також перейменували на його честь. Щоправда, згадується ще також російський єфрейтор Іван Коковін, який начебто загинув разом із Глоссом.
"Солдат -- це не професія, а покликання. Немає чужої землі для того, хто бореться за справедливість. May the heroes be glorified!" -- йдеться на табличці, прикріпленій до погруддя.
Його мама, Джуліан Галліна Глосс, є випускницею Військово-морської академії США і в 90-х роках стала першою жінкою, яка очолила курсантський склад цієї академії. Впродовж понад 30 років вона працювала в галузі розвідки, служила у Військово-морських силах США та займала різні військові посади. Протягом останніх шести років Джуліан Глосс розвивала свою кар'єру в Центральному розвідувальному управлінні США. У лютому 2024 року її призначили на посаду заступника директора ЦРУ з цифрових інновацій.
Батько Майкла, Ларрі Глосс, є ветераном Військово-морських сил США і має медаль за участь у легендарній операції "Буря в пустелі". Нині Ларрі працює в галузі кібербезпеки, зокрема в компанії National Interest Security Company, яка підтримує національні інтереси США. Він відповідає за підрозділ, що займається розробкою програмного забезпечення для забезпечення безпеки клієнтів, серед яких – уряд США, Міністерство оборони і інші країни НАТО.
У 2023 році Майкл залишив навчання в США, приєднався до руху хіпі та вирушив в подорож по світу. Цікаво, що ще в 2022 році він активно підтримував Україну, беручи участь у мітингах. Проте згодом його погляди змінилися: він почав критикувати США, спалювати американські прапори, і за словами знайомих, у нього виникло бажання вирушити до Росії. "Він прагнув протистояти США. Але, на мою думку, на нього справила великий вплив інформація з відео, що містять теорії змови," - поділився один з його друзів.
Влітку 2023 року Майкл Глосс перебував у Росії, а восени уклав угоду з Міністерством оборони РФ. Цікаво, що він публікував знімки разом з найманцями з інших держав, зокрема з Непалу та Китаю. Один з його китайських товаришів, Жуйці Сунь, після того як в соціальних мережах висловилися щодо важких умов служби в російських збройних силах, зміг успішно повернутися додому в Китай.
Глосса був направлений до штурмових підрозділів, і 4 квітня 2024 року, у віці 21 року, загинув біля Часового Яру. Його родина не прагнула привертати увагу до його служби в російській армії, обмежившись скромним повідомленням про те, що він "трагічно загинув у Східній Європі 4 квітня 2024 року".
Але в Кремлі смерть сина високопоставленої чиновниці ЦРУ привернула увагу, тож Путін посмертно нагородив Глосса Орденом Мужності, і його передали батькам загиблого через спецпосланця президента США Стіва Віткоффа.
Під час свого виступу на форумі "Валдаї" у жовтні 2025 року Путін висловив свої думки щодо загибелі Глосса на українському фронті: "Що там співається у гімні? США — це країна відважних. Він дійсно був відважною особистістю. Це підтверджує його вчинки та все його життя. Хоч він і був американцем, але в серці залишався російським солдатом", — зазначив він.
Нагадаємо, офіційно сім'я Глосса заявляла після його смерті, що він "страждав на психічні розлади".
З'явилася інформація, що Дудузіле Зума, дочка колишнього президента Південно-Африканської Республіки Джейкоба Зуми, вирішила залишити свою посаду в парламенті. Це сталося після того, як її звинуватили у вербуванні українців для участі у військових діях на стороні Росії у конфлікті в Україні.
