Варто зазначити, що ми спостерігаємо певний зворотний процес у реалізації реформ. Які ж зміни відбуваються в Україні в контексті європейської інтеграції?

Єврокомісія має певні сумніви щодо виконання обіцянок з боку України. На зображенні - зустріч президента Зеленського та Урсули фон дер Ляєн у Римі в квітні 2025 року.

Скандал навколо призначення керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) яскраво підкреслив те, про що в колах євроінтеграції обговорюють вже досить довгий час.

Темп реформ, який Україна розпочала на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, значно сповільнився. Більше того, в деяких ключових сферах можна спостерігати тенденції до відкату.

Про це знають і в Брюсселі. Утім, на рівні керівництва ЄС діє жорстке табу на публічну критику України у часи повномасштабної війни. А це своєю чергою підштовхує Київ до кроків, які ще більше підривають європейський шлях.

Який шлях веде нас з цього "зачарованого кола"? Що відбувається з ключовими реформами, зокрема в галузі правосуддя? Чи усвідомлює Європейський Союз реальну ситуацію в Києві? Ці питання ми обговорили в Римі напередодні URC-2025, Конференції з питань відновлення України, з Михайлом Жернаковим, виконавчим директором фонду DEJURE, який зосереджений на реформуванні судової системи.

Дивіться повну версію розмови у відео на нашому YouTube-каналі.

Це відео варто подивитися, якщо вам цікаве питання руху України до ЄС. А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували текстовий виклад розмови, куди увійшло найважливіше, викладене від першої особи.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) є важливим елементом системи правопорядку, але його діяльність не є основним напрямком роботи організації DEJURE. Проте, з огляду на обставини, що склалися навколо БЕБ, ми, як і багато інших експертів, не можемо залишитися байдужими.

Я щиро переконаний: якщо в Україні не з'явиться ефективне Бюро економічної безпеки, то це неминуче призведе до відсутності відновлення в країні.

Тому що не може бути відбудови економіки країни без верховенства права. Це не лише моя думка: з року в рік потенційні іноземні інвестори називають стан верховенства права в Україні перешкодою номер один для інвестицій. А те, що відбулося, повністю суперечить їхнім очікуванням.

Перемогу в конкурсі на посаду керівника Бюро економічної безпеки здобув детектив НАБУ Олександр Цивінський. Незважаючи на явне бажання влади змінити кандидата, його підтримали міжнародні експерти, і комісія направила його кандидатуру уряду для офіційного затвердження.

Втім, 7 липня уряд повідомив про свою відмову від призначення кандидата нібито з безпекових міркувань.

Досі не надали жодних пояснень щодо цієї відмови. Закон, який регулює процедуру проведення конкурсу на посаду очільника БЕБ, не на赋ляє урядові можливості відмовитися від кандидатури, яка стала переможцем. Це рішення спричинило обурення серед експертної спільноти та бізнес-асоціацій, які закликали уряд дотримуватись вимог закону і завершити процес призначення керівника БЕБ.

Про це знають і європейські посадовці, тому щойно з нами, з експертами, зустрілася єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.

Її реакція, думаю, скоро буде в публічному просторі, але ми вже почули, як вона до цього ставиться. З того, що я почув, думаю, що достатньо швидко її позиція з'явиться у публічній площині, а я перекажу лише один момент.

На цій зустрічі саме вона висловила думку, що "якщо ми (мається на увазі Європейський Союз - ЄП) не забезпечимо захист верховенства права в Україні, то хто ж тоді це зробить".

Вважаю, що всім зрозуміло: Україні не вдасться приєднатися до Європейського Союзу без належного правопорядку, потужної та незалежної судової системи, а також ефективних і автономних органів правопорядку.

Ті, хто виступає проти реформ, насправді перешкоджають Україні в її прагненні до європейської інтеграції.

Ми маємо зобов’язання перед Європейським Союзом та різними міжнародними організаціями. Ці зобов’язання визначені з конкретними термінами виконання та очікуваними результатами. На жаль, не всі з них вдається реалізувати.

До того ж час для цього показового зриву щодо БЕБ неможливо було підібрати гірший. Це зробили за три дні до URC, конференції про відновлення у Римі - а це ключова міжнародна подія, де Україна просить гроші у партнерів!

Київ усвідомлює, що результат конкурсу щодо БЕБ має вирішальне значення для отримання 5 мільярдів доларів, які будуть спрямовані до бюджету з боку МВФ і ЄС. Проте, столиця демонстративно не реалізує зобов'язання, за які обіцяли ці кошти, а потім з'являється на конференції і звертається з проханням: "Будь ласка, інвестуйте в нас".

Каже це, знаючи, що саме БЕБ у нинішньому вигляді - це одна з причин, чому до нас не інвестують. Належне реформування цього органу - це основа впевненості інвесторів у тому, що їх не будуть "доїти". А Київ дає сигнал: ми не хочемо його реформувати.

Так, це не єдина складність. Інвестори не відчувають впевненості в нашій правовій системі загалом. Однак справа в тому, що й в інших сферах ситуація також не краща.

У останні місяці процес відбору кандидатів до органів правосуддя характеризується великою складністю та незадовільним станом справ.

Мова йде не лише про необхідність впровадження нових реформ, хоча вони дійсно актуальні. Наприклад, у Верховному суді потрібно провести очищення та заповнити вакантні посади новими суддями. На нашу думку, цей процес відбору має проходити за участю міжнародних експертів, яким варто надати вирішальний голос у виборі кандидатів.

Але зараз під питанням не нові зміни, а збереження вже досягнутого

Хочу бути відвертим: ми спостерігаємо повернення до старих практик у процесі реформ.

Причому одразу на трьох композиціях.

І я дуже боюся, що якщо зараз нічого не зміниться - ми заграємося до того моменту, коли вже буде надто пізно.

Дозвольте мені роз'яснити суть питання. Чи пам'ятаєте "сім ключових пунктів" - перелік реформ, виконання яких дозволило Україні отримати статус кандидата в члени Європейського Союзу "авансом" (цей статус був наданий разом із вимогами щодо реалізації зазначених реформ). Ці ж сім пунктів також слугували умовами для початку переговорів.

На початку цього переліку стояла нова процедура відбору суддів Конституційного суду з залученням міжнародних експертів. Другий пункт передбачав виконання двох умов: оновлення складу Вищої кваліфікаційної комісії судів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП).

Отже, зараз по всіх трьох органах зараз відбувається або відкат, або прямі атаки та намагання зруйнувати досягнуте.

Згідно з інформацією щодо Конституційного суду, існує значна ймовірність, що ситуація може розвинутися подібно до того, що ми спостерігаємо навколо БЕБ.

Відбувся конкурс за участю міжнародних фахівців. В рамках президентської квоти конкурсна комісія, до складу якої увійшли міжнародні експерти, обрала трьох кандидатів на посаду суддів Конституційного суду. У День Конституції президент урочисто призначив одного з них суддею КС, що безумовно є позитивним кроком, оскільки це дозволило відновити діяльність суду, який не мав кворуму і не міг виконувати свої функції.

Проте у мене виникло запитання: чому обрано тільки одного, а не трьох?

Усі три кандидати, яких обрала комісія, мають високі заслуги, і кожного з них можна було б призначити. Проте, з незрозумілих причин, було обрано лише одного.

Єдине, що спадає мені на думку, це те, що двох інших можуть "повернути" всупереч законодавству.

Адже причин, чому Зеленський не призначив трьох суддів за своєю квотою, немає. А ці призначення дуже потрібне, адже зараз у Конституційному суді є лише мінімальний кворум, 12 суддів. Отже, якщо хтось захворів, чи не прийшов - Конституційний суд не може засідати.

А я повторюся: цю процедуру ми створили як частину зобов'язань у рамках кандидатства у ЄС. І якщо тут у Римі чи на будь-якому іншому майданчику хтось дорікне, що президент Зеленський виконує зобов'язання перед ЄС лише на одну третину - то буде складно опонувати цьому меседжу. Де-факто наразі так і є.

Проте в Конституційному Суді також відкриті дві позиції суддів, які призначаються Верховною Радою.

Там теж відбувся незалежний добір, є кандидати - але вже майже пів року Верховна Рада їх не призначає. Комітет ВР з питань правової політики під головуванням Дениса Маслова від "Слуги народу" каже, ніби вони чекають від дорадчої групи експертів якісь документи - які їм ніхто не зобов'язаний був надати.

Власне, вживають всіх можливих заходів, аби уникнути призначення цих суддів.

Чому так сталося? Тому що в процесі незалежного відбору здобули перемогу "надмірно незалежні" кандидати.

Іншими словами, ситуація розвивається аналогічно до того, що ми спостерігаємо з Бюро економічної безпеки.

У процесі судової реформи спостерігаємо напади на вже встановлені системи.

Є безліч кримінальних проваджень, ініційованих депутатом Бужанським. Наразі тривають обшуки у заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (яка була реформована в ході євроінтеграційних процесів), а також у самій комісії. І все це відбувається всього за кілька днів до запланованого оцінювання окремих суддів Печерського суду та окружного адміністративного суду.

Інший тип атаки - на Вищу раду правосуддя.

На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що передбачає суттєві зміни в дисциплінарних процедурах, які фактично нівелюють цей механізм. Пропоновані норми є абсолютно неефективними, оскільки унеможливлюють звільнення найбільш скандальних суддів. Також планується закриття вже існуючих справ, а навіть накладення штрафів на тих, хто намагається подати скарги!

І цей законопроєкт подав вже згаданий глава комітету Маслов!

Європейський Союз має чітке уявлення про те, що відбувається. Ви згадуєте про документ, підготовлений профільним директоратом Єврокомісії – я також ознайомився з ним.

Ставлення абсолютно ясне.

Брюссель наголошує на необхідності реформування Верховного суду, в якому необхідно залучити міжнародних спеціалістів.

(Прим. "ЄП": ЄК рекомендує Україні запровадити "спеціальну процедуру перевірки декларацій доброчесності суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного суду.)

Для того щоб механізм декларацій доброчесності був ефективним, він повинен оцінювати не лише рік, як це пропонує деякі, а охоплювати всю кар'єру судді. Такий підхід є правильним і здоровим, як вказує Єврокомісія, і відображає справжні пріоритети Європейського Союзу.

Ще один аспект проблеми, який відомий Брюсселю, полягає в тому, що міжнародні експерти в ряді органів втратили свої повноваження. Це передбачено законодавством, оскільки залучення міжнародних представників до процесу відбору членів ВККС, суддів та інших посад було спочатку сприйнято як тимчасовий захід. У 2021 році існувала думка, що за кілька років вдасться оновити судову систему, і участь міжнародних експертів стане непотрібною.

Але цього не сталося.

І якщо зараз не продовжити час роботи міжнародників - то замість них нових членів реформованих органів надалі призначатиме нереформована Рада суддів, або Рада адвокатів, яку досі очолює соратниця Медведчука Лідія Ізовітова, представники нереформованої прокуратури тощо.

Якщо це станеться і у ВККС зайдуть представники Медведчука, старої "суддівської корпорації" тощо - то на що будуть схожі майбутній відбір суддів і аналіз їхніх дій? Це зруйнує вже проведені реформи.

Таким чином, Європейський Союз усвідомлює, що ці питання потребують невідкладного вирішення.

Нам слід усвідомити, що Європейський Союз – це система інституцій і принцип верховенства права. Без цих складових Україні буде складно просуватися до ЄС. Питання не лише в Угорщині, адже це стосуватиметься багатьох інших держав, які можуть перешкодити Україні в її прагненнях до членства, а особливо до вступу в Європейський Союз.

Так, зараз, очевидно, є проблема з публічною комунікацією.

Європейський Союз не може дозволити собі відкриту критику України, оскільки будь-які зауваження можуть бути використані проти нас ворожими силами.

Але ми й не просимо про публічну критику. Головне - оцінювати адекватно, що відбувається. Бо дозволивши Україні "відкати", закривши очі на БЕБ - вони можуть зробити нам ведмежу послугу та ініціювати рух до "грузинського сценарію", коли все затягується незрозуміло на скільки років, з'являється євроскептицизм, а до політики повертаються партії, які кажуть: "Ми не то щоб за Росію, але…"

Ми прекрасно усвідомлюємо, до чого це може призвести.

Записав Сергій Сидоренко,