Спогади Столтенберга: Невідома дипломатія, "підтримувані території" та парадокси епохи Трампа.

Дослідження спогадів колишнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга відкриває нові аспекти складних динамік всередині Альянсу напередодні повномасштабного вторгнення. Його мемуари висвітлюють не лише особисті погляди на дипломатію, але й значні суперечності між "старою Європою" та східними країнами-членами НАТО.

Аналіз мемуарів Єнса Столтенберга виявив, що восени 2021 року він вів переговори з міністром закордонних справ рф сергієм лавровим, пропонуючи обговорити ідею створення "буферної зони". Такий крок означав би фактичне роззброєння східного флангу Альянсу та повернення безпекової архітектури до кордонів 1997 року, що викликало категоричний протест у Польщі та країн Балтії. Проте генсек проігнорував побоювання найвразливіших союзників, оскільки його світогляд сформував батько, Торвальд Столтенберг, який пропагував діалог із москвою ще за часів Холодної війни. Попри готовність Альянсу до компромісів, росія відкинула пропозицію, оскільки прагнула не домовленостей, а повного контролю над регіоном.

Велику частину спогадів займає постать Дональда Трампа, адже в його каденцію загроза виходу США з НАТО стала цілком реальною. Радники президента США серйозно розглядали цей варіант, що могло б призвести до швидкого руйнування альянсу. Паралельно, Столтенберг зазначає парадоксальну ситуацію: у той час американська військова присутність в Європі збільшилася, а союзники почали активніше інвестувати в свою оборону. Колишній генсек з гордістю згадує, як йому вдавалося підтримувати зв'язки з Росією навіть після анексії Криму в 2014 році, хоча така політика "м'якої сили" на фоні агресії з боку Москви сьогодні виглядає надзвичайно спірною.