Згідно з інформацією від Bloomberg, мирна угода для України має включати три основні гарантії.
Україна потребує комплексної стратегії захисту.
На щастя, президент США Дональд Трамп цього тижня скасував запланований саміт з президентом Росії Владіміром Путіним у Будапешті. Після того, як цього літа на зустрічі в Алясці російський лідер отримав теплий прийом, але нічого не дав натомість, адміністрація Трампа, можливо, буде більш скептично ставитися до Кремля.
Незважаючи на всі компліменти та дипломатичні зусилля з боку Трампа, Путін все ще наполягає на необхідності "вирішення корінних причин" конфлікту. Це означає, що Росія прагне здобути суверенітет над Кримом та частиною або всіма чотирма областями, які зв'язують його з Росією, в той час як ослаблена Україна залишиться вразливою до подальших нападів.
І, звісно, Москва вимагатиме зняття міжнародних санкцій, які хоча б частково стримують її воєнну економіку. Це максимально завищені вимоги, на які відвертий агресор -- Росія -- не заслуговує, вважає колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО та колумніст Bloomberg Джеймс Ставрідіс.
Однак, щоб домогтися реальних поступок від Москви, Трампу було б розумно негайно збільшити постачання в Україну зброї дального радіусу дії, включаючи крилаті ракети Tomahawk, що досі відмовлявся робити Вашингтон. Не менш важливо, що США повинні посилити вторинні санкції проти всіх, хто веде бізнес з Москвою, і заохочувати Європу конфіскувати російські кошти, що зберігаються в європейських банках. Водночас Трампа слід похвалити за те, що він запровадив санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії.
"Але це лише короткострокові питання. Лише тоді, коли Київ матиме справжнє відчуття безпеки, можна буде говорити про законне врегулювання вздовж нинішньої лінії фронту. Захід повинен заздалегідь продумати обов'язкові умови переговорів, які забезпечать Україні постійний захист", -- додає Ставрідіс.
Важливо аналізувати війну в трьох основних аспектах: на морі, в повітрі та на землі. Розглянемо спершу стратегічно ключове узбережжя Чорного моря. Україні необхідно забезпечити гарантії, що російський флот у Чорному морі не заважатиме її торговельній діяльності, зокрема експорту аграрної продукції та калійних добрив.
Для цього потрібна постійна присутність сил НАТО на морі -- двох-трьох есмінців або фрегатів, кількох тральщиків і належного повітряного прикриття, зокрема за допомогою морських патрульних літаків великої дальності, таких як американський P-8 Poseidon.
Ця група могла б функціонувати з портів НАТО в Румунії, Болгарії та Туреччині. Схожа операція відбулася 25 років тому, коли НАТО сформувало морську коаліцію в Адріатичному морі, щоб перешкодити постачанню зброї до Сербії під час захисту Косова.
У повітряному просторі будь-які гарантії безпеки мають як наступальні, так і оборонні аспекти. Ключовим елементом оборони стане впровадження безпольотної зони над Україною, яку охоронятимуть літаки НАТО разом з українськими ВПС. З огляду на те, що все більше винищувачів F-16 американського виробництва надходитимуть до Києва від європейських партнерів, реалізація цієї системи може відбутися без труднощів, забезпечуючи тісну співпрацю між силами НАТО та України.
Логічним осередком управління безпольотною зоною стала авіабаза Рамштайн, розташована в Німеччині. З цього центру можливо контролювати 40-50 літаків НАТО, включаючи винищувачі для патрулювання та літаки радіолокаційного контролю AWACS.
Наступальним елементом українських повітряних сил можуть стати крилаті ракети великої дальності, наприклад, Tomahawk. У разі їх отримання, ракетний арсенал України став би серйозною загрозою для ключових економічних об'єктів Росії, зокрема для її нафтогазової інфраструктури.
"Гарантії безпеки для суші потребуватимуть більшої політичної виваженості, ніж інші аспекти. Москва буде категорично проти бойової місії НАТО в Україні, але присутність щонайменше 10 тисяч військовослужбовців з країн-членів НАТО, які діятимуть під своїми національними прапорами -- коаліція охочих -- може бути необхідною", -- стверджує колумніст.
Ці війська, в основному з країн НАТО, будуть представлені на передовій, зокрема в Польщі, країнах Балтії, а також у Фінляндії та Швеції. Вони можуть оперувати під єдиним командуванням, ймовірно, під керівництвом польського генерала з тризірковим званням, підпорядковуючись структурам Європейського Союзу. Розміщення цих сил планується в п'яти ключових підрозділах вздовж нового кордону між Україною та Росією.
Ще одним важливим аспектом забезпечення безпеки на суші стало б надання Києву безперервного доступу до сухопутних бойових систем від західних союзників, що включає боєприпаси, артилерійські установки, танки, міни та інші основні засоби для ведення наземних бойових дій. Цей механізм постачання вже в значній мірі відпрацьований і потребує лише офіційного закріплення під час переговорного процесу.
Крім того, в умовах сучасної гострої конкуренції в електронній сфері Україна потребуватиме захисту від російських кібератак. Хоча українці створили потужну технологію оборони в кібервійні та мають певні наступальні можливості, допомога з боку кібергрупи під керівництвом США є обов'язковою.
Вона могла б працювати під наглядом Кіберкомандування Сполучених Штатів. Ця команда також сприяла б підтримці зв'язку України з космосом за допомогою Starlink та інших подібних тактичних технологій.
З наявністю такого набору гарантій безпеки — на морі, в повітрі, на суші та в кіберсфері — Україна може серйозно подумати про угоду "земля в обмін на мир". Незважаючи на те, що перспектива передачі Путіну постійного контролю над 20% території України виглядає вкрай неприємно, військова ситуація на фронті, схоже, робить це майже неминучим, — зазначив Ставрідіс.
Отже, єдиний прийнятний шлях вперед означає, що Захід повинен домогтися реальних гарантій, щоб забезпечити Україні довготривале процвітання та безпеку. Це означає детальне планування їх реалізації вже зараз і підготовку до саміту США з Росією, який матиме реальне значення, а не буде черговою поїздкою з червоною доріжкою, що нікуди не веде.
Сполучені Штати та їхні партнери розглядають можливості забезпечення безпеки України. Без розміщення військових на її території, але з запевненнями про стримування Росії. Чи вдасться реалізувати цю стратегію? -- Дізнайтеся більше в статті "Між статтею 5 і "дикобразом": Захід намагається знайти "гарантії" безпеки для України" Володимира Кіма.
