На Кіпрі лідери Європейського Союзу обговорювали питання взаємодопомоги у випадку військових конфліктів, при цьому намагаючись уникнути втручання НАТО в ці питання, як повідомляє Politico.
Відповідне питання підняв якраз Кіпр, який не є членом оборонного Альянсу.
На неформальному саміті, що відбувся на Кіпрі 23-24 квітня, лідери Європейського Союзу обговорили механізми взаємодопомоги у випадку зовнішньої агресії та шляхи уникнення конфліктів, не підкреслюючи розбіжності з основним "козирем" НАТО — п'ятою статтею Колективного договору. Як зазначає видання Politico, серед розглянутих варіантів була стаття 42.7 договору ЄС, яка передбачає взаємну підтримку держав-членів у разі зовнішньої загрози.
Але цей механізм працює не до кінця зрозуміло, що підтвердила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Тобто у договорі чітко зазначено принцип допомоги, але не визначено ні те, коли він має застосовуватися, ні те, хто відповідатиме за ці дії.
Цікаво, що Кіпр виступив ініціатором цієї дискусії — оскільки країна не є членом НАТО, вона шукає чітких гарантій від європейських партнерів. У той же час держави, що знаходяться на східному фланзі, які відчувають загрозу з боку Росії, висловлюють занепокоєння, що оборонні механізми ЄС можуть перекривати п'яту статтю НАТО. Вони наполягають на тому, що нові інструменти мають доповнювати існуючу структуру НАТО, а не дублювати її функції. Згодом міністр закордонних справ Кіпру уточнив, що положення 42.7 не обов'язково передбачає лише військову допомогу, а охоплює широкий спектр можливостей, таких як дипломатична, технічна або медична підтримка, а також цивільні чи військові дії, що залежатимуть від конкретних обставин.
В результаті Європейський Союз прагне досягти гармонії: вдосконалити свою систему взаємодопомоги, зробивши її більш прозорою та ефективною, але при цьому не підірвати основи безпекової структури Європи, якою є НАТО, - зазначається у статті.





