Нарешті не "двійка"! Як Україна дотримується екологічних стандартів ЄС і чи можливо підтримувати цей темп?

Сучасні урядові ініціативи орієнтовані на спрощення екологічних оцінок. Проте, цей підхід явно не відповідає вимогам, висунутим Єврокомісією.

4 листопада 2025 року Європейська комісія представила звіт в рамках пакета розширення на 2025 рік, в якому оцінено досягнення України. Цей документ став найпозитивнішим для нашої країни.

Незважаючи на загальний оптимізм стосовно розвитку України навіть у умовах війни та зобов'язання уряду продовжувати в такому ж дусі, звіт вимагає ґрунтовного аналізу за окремими напрямками переговорів. Особливу увагу слід приділити його політичним посланням та прихованим змістам, які можуть бути зафіксовані під формальними оцінками.

Розглянемо главу 27, присвячену "Екології та змінам клімату". Ця частина включає понад 200 правових актів ЄС, а також політики в галузі екології та клімату, стратегічні цілі й завдання, а також детальні регуляції та політичні рекомендації для восьми ключових секторів — від кліматичних ініціатив до охорони навколишнього середовища.

Ця сфера вимагає суттєвих капіталовкладень, впровадження нових фінансових рішень, а також значних зусиль з боку державних установ і підприємств.

Ця глава, реалізацію якої намагаються затримати, посилаючись на нестачу ресурсів та військові обставини.

Ця глава викликає значний суспільний інтерес і її правильне впровадження може принести суттєві переваги для держави, суспільства, майбутніх поколінь та бізнесу. Від подовження тривалості життя до зміцнення конкурентоспроможності українських товарів на ринку Європейського Союзу, від збереження зникаючих видів до зменшення кількості дітей, які стикаються з труднощами в навчанні через негативний вплив шуму на їхнє здоров'я.

Цьогорічна оцінка України за главою 27 позначена як "хороший прогрес за звітний період".

Маркерами такої оцінки стали декілька важливих подій та прийнятих актів. Найбільше їх у сфері клімату: відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), прийняття плану з впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), прийняття рамкового кліматичного закону, який встановлює ціль з досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

У сфері захисту довкілля - це прийняття Національного плану з управління відходами, набрання чинності законом про промислове забруднення, прийняття планів управління річковими басейнами, стратегія реформування екологічного контролю.

Проте, глибокий аналіз кожного з тематичних напрямів глави 27 свідчить про те, що жодне питання, на думку Європейської комісії, не заслуговує на найвищу оцінку. Це особливо стосується тих сфер, де ми зазвичай звітуємо про значний прогрес, зокрема: оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВД), стратегічна екологічна оцінка (СЕО), геопросторові дані, доступ до екологічної інформації та залучення громадськості.

У документі значна частина аналізу зосереджена на оцінці впливу навколишнього середовища (ОВД) та стратегічній екологічній оцінці (СЕО). Європейський Союз підкреслює, що загальні винятки, навіть якщо вони є тимчасовими, є абсолютно неприйнятними.

В цілому, блок горизонтального законодавства має особливе значення з двох основних причин.

По-перше, аспекти горизонтального блоку є вирішальними для дотримання принципів ефективного екологічного управління та підтримки екологічної демократії. Саме від їх виконання значною мірою залежить реалізація інших тематичних напрямків.

По-друге, Україна не має можливості вимагати перехідні періоди або відступи в переговорах щодо директив і регламентів горизонтального блоку. Це означає, що на момент вступу в ЄС необхідно не лише ухвалити відповідні законодавчі акти в Україні, але й забезпечити їх бездоганне функціонування на практиці.

Замість цього, урядові наміри орієнтуються на спрощення екологічних оцінок.

Безсумнівно, що подібна стратегія не допоможе у реалізації рекомендацій Європейської комісії.

Окремі висновки звіту викликають здивування через свою застарілість та суперечливість.

Наприклад, варто відзначити "недостатнє фінансування Орхуського центру", який став рудиментом минулих часів і вже давно не виконує жодних завдань, пов'язаних із забезпеченням доступу до екологічної інформації.

З іншого боку, у звіті не зазначена важлива роль неурядових екологічних організацій, які, особливо під час війни та періоду інституційних змін, мають суттєве значення для процесу євроінтеграції. Вони виконують традиційні функції контролю та адвокації необхідних реформ, а також надають підтримку уряду в ході переговорів.

Цього року Європейська комісія переходить до більш технічного підходу у оцінці тематичних секторів, у той час як два попередніх звіти містили більш політизовані оцінки.

Ймовірно, це пов'язано з тим, що Європейська комісія завершила розробку скринінгового звіту за главою 27. Проте деякі оцінки, наведенні у звіті щодо розширення, не збігаються з тими, що містяться у нещодавно наданому Україні скринінговому звіті.

Наприклад, стосовно теми шуму, збереження навколишнього середовища або горизонтальної екологічної регуляції.

Традиційно важливими у звіті є рекомендації. Їх не багато і вони досить конкретні.

Отже, що нам потрібно зробити в першу чергу, на думку Єврокомісії:

Проте, важливо усвідомлювати, що необхідно зосередитися на всіх аспектах, оскільки існує безліч актів, а реалізація багатьох з них залишається на стадії часткової імплементації.

Якщо ми прагнемо приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року, нам слід діяти без зволікань і не покладатися на кілька річних рекомендацій з боку ЄС.

Крім того, нездійснені поради з попередніх звітів не зникають безслідно: їх також необхідно реалізувати.

Хоча доповідь вказує на необхідність зміцнення потенціалу відповідних інстанцій, вона не передає ключового політичного меседжу, який є важливим для успішного впровадження глави 27.

Проблеми навколишнього середовища не можуть бути вирішені за залишковим принципом. Невід’ємна роль новоствореного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, незважаючи на його амбітні цілі, не дозволяє йому впоратися з таким великим обсягом роботи у сфері екології та зміни клімату.

Звіт за цей рік є аналізом роботи Міністерства захисту навколишнього середовища, яке нещодавно припинило своє існування. У свою чергу, Міністерству економіки ще належить прикласти значні зусилля, аби підтримати встановлений ритм.

Ми повинні не лише зберегти його, а й прискорити процес, якщо насправді прагнемо завершити переговори до 2028 року.