Не одні на цьому шляху.

Для багатьох, хто розглядає можливість створення прийомної сім'ї, перший крок може виявитися найскладнішим етапом. Сумніви, нестача знань або усвідомлення відповідальності можуть зупинити навіть тих, хто готовий відкрити своє серце та дім для дитини. У такі критичні моменти надзвичайно важливо мати поруч людину, яка надасть підтримку, роз'яснить всі нюанси та стане надійним тилом.

У Мукачеві Центр соціальних послуг став надійним партнером у цій справі. Професіонали цього центру формують команду, яка підтримує кандидатів на всіх етапах - від перших запитів до повсякденного життя з дітьми в родині. Однією з тих, хто пройшла цей шлях разом із соціальними працівниками, є Олена Фурдь. Вона створила прийомну сім'ю для трьох сестер і впевнено стверджує: "Я завжди знала, що справлюсь".

"Я зібрала документи за кілька днів. Просто знала, що в мене все вийде"

У 2023 році 29-річна Олена прийняла рішення створити прийомну сім'ю. Спочатку вона планувала взяти одну дитину, але дізнавшись про трьох сестер, зрозуміла, що вони мають залишитися разом. Так виникла нова сім'я, в якій вже більше двох з половиною років живуть четверо: Олена та три дівчинки — Діана (12 років), Софія (9 років) і Аделіна (6 років).

Рішення, каже жінка, визріло природно. Не було одного переломного моменту чи раптового імпульсу - радше внутрішня готовність і розуміння, що може дати дітям необхідну підтримку.

"Це не був один фактор. Просто все зійшлося. Я жила сама, мала власний будинок від бабусі. І подумала: чому ні? Чому я не можу дати дітям сім'ю?", - говорить Олена.

Олена зізнається, що довгий час вважала, що створити прийомну сім'ю можуть лише подружжя. Але випадкове відкриття кардинально змінило її погляд. "Я дізналася, що будь-хто може стати опікуном, і вже наступного дня почала збирати необхідні документи," - розповідає вона. Жінка зробила ремонт, облаштувала окремі кімнати для кожної дитини та навіть придбала нові речі, акуратно розклавши їх на поличках. "Я з нетерпінням їх чекала," - усміхається Олена.

Існує поширений стереотип, що бюрократія є найбільшою перешкодою на шляху до створення прийомної сім'ї. Проте досвід Олени спростовує цю думку: "Багато людей вважають, що це надзвичайно складний процес. Але насправді це всього лише набір документів, які потрібно зібрати, як і під час працевлаштування: медичні довідки, підтвердження з місця роботи, інформація про місце проживання. Нічого надто складного. Я зібрала всі необхідні документи всього за кілька днів, адже була впевнена в успіху – іншого варіанту просто не існувало". Єдине, що вимагало більше часу, - це очікування на курси для потенційних прийомних батьків. Олена згадує про перший день, проведений удома: "Спочатку діти були стриманими, але незабаром стали активними, емоційними, справжніми. Тепер у нас вдома панує шум, сміх і безлад – адже троє дітей – це завжди весело і гамірно".

Олена разом зі своїми дочками

Спеціалісти Центру соціальних послуг підтримали Олену ще на початковому етапі, коли вона лише розпочинала підготовку документів для створення прийомної сім'ї. Вони детально пояснювали всі процедури, допомагали розібратися з вимогами та були готові відповісти на будь-які запитання у будь-який момент. Але їхня роль не закінчилася після офіційного оформлення родини. Навпаки, саме тоді розпочалася найважливіша частина їхньої співпраці.

Жінка може звернутися по підтримку до фахівців Центру з питань виховання дітей у будь-який момент. Спеціалісти надають консультації та допомагають розібратися в ситуаціях, що виникають у родині або школі. "Я знаю, що можу звертатися. І що фахівці реагують одразу", - додає Олена.

Підтримка в освіті відчувається на кожному кроці. Дівчатка навчаються в ліцеї, а середня з них, Софія, отримує освіту в інклюзивному форматі та тричі на тиждень займається з психологом. "Це справді приносить їй велику користь. Вчителі дуже доброзичливі — як у школі, так і в дитячому садку, скрізь", — зазначає мама. Вона підкреслює, що атмосферу в класі та ставлення дорослих стали ключовими чинниками для успішної адаптації дітей.

Для родин з багатьма дітьми матеріальна підтримка має велике значення. Олена відкрито говорить про те, наскільки важливою вона є для їхньої прийомної сім'ї, де виховуються троє дітей різного віку з різними потребами. "Ми отримували продуктові набори, зимові речі та взуття. Це справжня підтримка для нас", - підкреслює вона. Нещодавно їм також запропонували допомогу з постачанням твердого пального для каміна. "Усе це, - додає жінка, - зменшує фінансовий тягар і дозволяє нам зосередитися на найголовнішому - вихованні дітей".

Експерти, якщо виникає необхідність, підтримують дітей у налагодженні щоденного життя та їх адаптації. Коли з'являються питання стосовно отримання статусів, пільг, навчальних або медичних довідок, Олена знає, до кого звернутися. Спеціалісти допомагають зорієнтуватися в документації та надають рекомендації щодо подальших кроків.

"Тепер у нас розширена сім'я."

Олена зазначає, що одне з найбільших вражень для неї – це те, як швидко дівчатка стали невід'ємною частиною не лише її родини, а й місцевої спільноти. У їхньому маленькому містечку про їхню прийомну родину знають і ставляться з теплом. "У школі та дитячому садку ми не зіткнулися з жодними негативними емоціями. Діти були прийняті дуже добре," – ділиться вона. Щонеділі після відвідин церкви родина збирається у батьків: "Там на обід чекають усіх, включно з сестрою та її родиною. Дівчатка швидко адаптувалися. Всі їх дуже люблять," – додає Олена.

Вона з ніжністю розповідає про особливості своїх дітей: "Діана - справжня борчиня та сильна особистість. Софія - уявна мрійниця з безмежною фантазією. Аделіна - надзвичайно серйозна, вже в першому класі і докладає максимум зусиль."

Попри зміни в житті, родина дотримується чіткого, спокійного ритму. Олена продовжує працювати в медичному закладі, а дівчатка - ходити до ліцею і на свої заняття за інтересами. Старша Діана любить спорт, середня Софія танцює і співає, наймолодша Аделіна старанно опановує перший клас і захоплюється творчістю.

Незважаючи на всі позитивні моменти, Олена не намагається ідеалізувати досвід прийомного батьківства. Вона вважає, що це, перш за все, про усвідомлення: "Важливо чесно запитати себе: чому я прагну цього? Це велика відповідальність за життя дітей, і не варто ставитися до цього легковажно. Проте вона також зазначає: - Якщо у вас виникла така думка, значить, вона має своє підґрунтя. І потрібно йти вперед. Усе можна подолати".

Сьогодні Олена відчуває впевненість: в будь-якій складній ситуації вона не залишиться без допомоги - поруч завжди є фахівці соціальних служб, готові підтримати, надати поради та допомогти знайти вихід. За такої підтримки прийомні сім'ї здатні не лише справлятися з труднощами, але й розвиватися, створюючи для дітей найважливіше - стабільність, любов і перспективи на майбутнє.

Цей матеріал створений в рамках ініціативи, що реалізується Львівським Центром соціальних послуг "Джерело" спільно з ЮНІСЕФ в Україні. Проект охоплює громади Львівської, Волинської та Закарпатської областей у рамках програми ЮНІСЕФ "Найкращий догляд для кожної дитини".