Невидимий прогрес: чому в Європейському Союзі помічають успіхи реформування митної системи, тоді як в Україні їх не вважають значними.

Грузові автомобілі на контрольному пункті "Краковець - Корчова"

ЄС опублікував щорічний звіт щодо прогресу України на шляху до членства, і в ньому митна сфера отримала високу оцінку. Ба більше, вже третій рік поспіль досягнення України у цій сфері відзначаються як дуже добрі.

Оскільки кількість галузей, що здобувають подібну висококласну оцінку, є обмеженою, це ще більше підкреслює значущість досягнень у цій сфері.

На перший погляд, треба радіти такій ситуації.

Проте, якщо заглянути вглиб, можна виявити цікавий парадокс.

Реформа митної системи відповідно до європейських стандартів отримала позитивну оцінку, проте населення вважає митну службу однією з найкорумпованіших державних установ. Наприклад, за даними опитування КМІС/НДІ, проведеного у травні 2024 року, 51% опитаних висловили цю думку.

У медіа ми зустрічаємо інформацію про контрабанду, яку у нас звуть "нелегальним ввезенням товарів", а також про "сірий імпорт".

Що ж сталося в митній сфері протягом цього року, що залишилося непоміченим для громадськості, але отримало позитивні відгуки від експертів Європейського Союзу?

Перш ніж приступити до аналізу, нагадаю, що предметом оцінки є готовність інституцій (набір правил і процедур, що регламентують той чи інший процес, фізична наявність, ресурсне забезпечення, тобто функціонування того чи іншого відповідального органу, наділеного повноваженнями ці процедури та правила виконувати). В той час як громадяни та бізнес оцінюють результат.

Якщо трансформації в інституціях і їх діяльності є комплексними та вимагають участі різних зацікавлених груп, то результати можуть не з'явитися швидко, а на проміжних етапах вони можуть виглядати неповністю. Саме це, можливо, і є причиною цього парадоксу.

Повертаємося до аналізу звіту. Які саме реформи були оцінені експертами Європейського Союзу?

По-перше, важливим кроком є впровадження NCTS-5 (системи спільного транзиту). У квітні 2024 року Україна успішно розпочала міжнародну експлуатацію Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS, етап 5).

Це дуже важливий крок для інтеграції України в митний простір ЄС.

Нагадую, що з впровадженням цієї системи переміщення товарів відбувається від початкового етапу до завершення лише за однією транзитною декларацією та єдиною фінансовою гарантією. Використання спільного транзиту має принести користь українському бізнесу, адже NCTS пропонує чітко визначені та спрощені процедури, що підвищує прозорість і, відповідно, знижує ризики корупції.

Ця система усуває перешкоди та слугує фундаментом для безперешкодного обігу товарів між європейськими державами (не лише тими, що входять до ЄС). Спільний транзитний режим об'єднує митні органи 35 країн на континенті.

Необхідно також відзначити модифікації в Митному кодексі, які мають на меті його адаптацію до стандартів Митного кодексу Європейського Союзу.

За останні 12 місяців митне законодавство України було кілька разів оновлене, зокрема в листопаді 2023 та серпні 2024), щоб узгодити його з Митним кодексом ЄС. Зміни стосувалися головним чином такого:

Також розпочато розробку нового Митного кодексу для повної відповідності вимогам ЄС.

Прогрес було зафіксовано у сфері розвитку цифрових технологій - у 2024 році уряд України затвердив стратегічний план цифровізації митної служби на 2024-2026 роки, що включає впровадження систем обробки декларацій та управління ризиками відповідно до стандартів ЄС.

Це важливий крок для майбутньої інтеграції в спільний митний простір.

І нарешті, боротьба з контрабандою - у грудні 2023 року було прийнято закон, що криміналізує великомасштабну контрабанду. А Бюро економічної безпеки отримало повноваження на досудові розслідування цих випадків.

Тут існують значні сподівання, зокрема на те, що проблема масштабного імпорту товарів з порушенням митних норм значно зменшиться, а згодом і зовсім зникне.

Проте українські фахівці висловлюють певний скепсис з цього приводу, зокрема через аналіз можливостей правозастосування і рівень функціонування судової системи.

Це й є основною проблемою. Адже те, чи принесуть вказані реформи результати, а також те, як швидко їх відчують громадяни та бізнес, значною мірою залежить від їх реалізації.

Застосування є найслабкішою ланкою в системі законодавства та регуляцій нашої країни.

Але саме факт прийняття законодавства посприяв отриманню високої оцінки в цьому звіті, тож його треба застосовувати, а ми, як громадянське суспільство, будемо допомагати відстежувати (моніторити).

У 2024 році Україна демонструє значний прогрес, що підтверджує її намір продовжити інтеграційні процеси з Європейським Союзом.

Проте попереду нас чекає ще чимало завдань (і йдеться не лише про труднощі реалізації).

Серед основних цілей на 2025 рік виділяються перехід на шосту, більш розвинену фазу NCTS, що фактично призведе до впровадження нових стандартів ЄС щодо безпеки та захисту інформації в митних деклараціях для транзитних товарів. Крім того, планується вдосконалення нового Митного кодексу відповідно до норм Митного кодексу Європейського Союзу.

В Україні також очікують вдосконалення можливостей Державної митної служби, зокрема шляхом підвищення кадрових ресурсів та фінансування митних органів. Важливим є й досягнення прогресу в реалізації стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на період 2024-2026 років, а також розширення програми авторизованих економічних операторів (AEO).

Ці дії сприятимуть зближенню України з митною системою Європейського Союзу та зміцнять її позицію як східного рубежу ЄС.