Неприємна ситуація, але не критична: які наслідки для України може спричинити зміна уряду в Чехії.

Фінальні підсумки виборів свідчать про те, що голоси, які останніми днями втратили "екстремісти", значною мірою були перерозподілені на користь партії Бабіша.

У Чехії наступного місяця відбудеться зміна уряду. Нинішня коаліція, що складається з блоку Spolu та партії STAN, перейде в опозицію, а новий уряд буде сформовано партією ANO, яка може діяти як самостійно, так і в рамках коаліції.

Ця політична сила має неоднозначну репутацію - зокрема, в Європарламенті її депутати входять до групи "Патріоти за Європу" разом із партією Віктора Орбана та австрійськими ультраправими.

А під час виборчої кампанії лідер ANO Андрей Бабіш обіцяв скасувати "снарядну ініціативу", створену нинішнім чеським урядом для допомоги Україні.

Та чи означає перемога ANO й можливе призначення Бабіша прем'єр-міністром розворот зовнішньої політики Праги?

На щастя, вкрай поганого для нас сценарію, скоріш за все, вдалося уникнути.

Це сталося через те, що абсолютно раптово до парламенту не зміг пройти блок Stačilo! ("Досить!") — коаліція лівих партій, очолювана комуністами.

Сенсаційна поразка комуністів повністю змінила всі коаліційні розклади - причому на користь України.

Незважаючи на ймовірність того, що зміна влади в Чехії призведе до зміни риторики Праги, зокрема у напрямку меншої підтримки Києва, ця країна не перетвориться ані на "другу Угорщину", ані на "другу Словаччину".

"Томіо Окамура як міністр внутрішніх справ, а також Катержина Конечна як очільниця Міноборони - такий розклад не обов'язково має бути науковою фантастикою", - попередив напередодні голосування лідер "Піратів" Зденек Гржиб.

Оголошена коаліція, що складається з ANO, ультраправої партії SPD на чолі з Томіо Окамурою та блоком Stačilo! під керівництвом комуністки Конечної, вже отримала неофіційне найменування "коаліція жаху". Прем'єр Петро Фіала висловив думку, що уряд, сформований такою коаліцією, може бути охарактеризований як "уряд національної зради".

І такі назви - не перебільшення. Обидві політичні сили - і ультраправі, і ультраліві - виступали за вихід Чехії з ЄС та НАТО та категорично проти подальшої підтримки України (а комуністи, на додачу, вимагали відновити купівлю нафти та газу в РФ).

А найважливіше, ще місяць тому такий розклад виглядав як дуже ймовірний. Тоді соціологічні опитування давали ANO перше місце з результатом 30-32%, SPD - третє місце і близько 13%, а Stačilo! - близько 8%.

При цьому активну підтримку Stačilo! надавав експрезидент Чехії та відомий "друг Путіна" Мілош Земан. Тим самим демонструючи, яку саме ставку зробили у Кремлі на цих виборах.

Елементарні обчислення свідчать, що ця коаліція безумовно забезпечить собі понад 50% місць у новому парламенті, і варіанти для альтернативи їй фактично відсутні.

Проте все змінилося в останні тижні перед голосуванням.

Агресивні дії Росії спочатку щодо Польщі, а згодом і щодо інших держав, суттєво підкоригували політичні прогнози перед виборами. У недавніх масштабних дебатах, що відбулися тиждень тому, представники всіх партій, за винятком крайніх правих та крайніх лівих, визнали справжню загрозу безпеці Чехії, викликану діями РФ.

Президент Чехії Петро Павел також висловився, що не представить парламенту уряд, в формуванні якого беруть участь екстремістські сили. Хоча конкретні назви партій не були названі, всім стало зрозуміло, про кого йдеться.

І, зрештою, загроза з боку Росії стала стимулом для виборців активно відвідувати виборчі дільниці.

Явка склала майже 69% - це рекорд для парламентських виборів у Чехії з далекого 1998 року. Та й на президентських виборах вища явка була лише під час другого туру виборів 2023 року.

Ця явка завдала суттєвого удару по "екстремістських" силах — SPD, набравши лише 7,8%, зайняла п’яту позицію, у той час як Stačilo! отримала всього 4,3% при прохідному бар'єрі в 5%.

Цей результат спонукав президента Павела заявити, що пропозиція змінити зовнішню політику країни не знайшла підтримки серед чеського населення.

"Результати показують, що виборці чітко підтвердили переважаючий прозахідний напрямок нашої країни", - заявив він.

Фінальні результати виборів продемонстрували, що голоси, які "екстремісти" втратили в останні дні, в основному перейшли до партії ANO.

Як результат, партія Андрея Бібіша отримала 34,5% голосів виборців та матиме у новому парламенті 80 депутатів (тоді як для більшості потрібен 101 мандат).

Ще одна політична сила, яка за останні дні змогла підвищити свій рейтинг, — це євроскептична партія "Автомобілісти за себе". У деяких недавніх соціологічних дослідженнях ця партія змогла подолати межу прохідності, хоча не в усіх опитуваннях результати були однаковими.

В результаті автомобілісти здобули близько 6,8% голосів і вперше потрапили до парламенту, отримавши 13 депутатських місць.

Слід зазначити, що "Автомобілісти" є єдиною політичною силою, яка ще до проведення виборів висловила готовність до співпраці з ANO. Однак, у разі формування такого альянсу, у них буде лише 93 депутати, що означає, що їм знадобиться ще один партнер для створення коаліції.

Незважаючи на поразку, важко вважати результат урядової коаліції невдалим.

Блок Spolu прем'єра Фіали отримав 23,3% голосів та матиме 52 мандати, а партія STAN - ще 11,2% (22 мандати). Натомість дуже добрий результат показала Піратська партія, яка рік тому вийшли з коаліції.

Через це по "піратах" меншою мірою вдарила критика урядових соціальних ініціатив (а саме це було основною претензією до коаліційних сил), що дозволило їм отримати майже 9%, а це гарантуватиме 14 мандатів у новому парламенті.

Разом партії нинішньої коаліції (разом із "піратами") матимуть 92 мандати - лише на один менше, аніж у можливого альянсу ANO та "Автомобілістів". Вже один цей факт вказує, що вони залишаться впливовою силою, навіть в опозиції.

А завдяки підвищеній явці виборців, підтримка партій чинної коаліції в цьому році отримала більше голосів, ніж це було чотири роки тому.

Це може зруйнувати ще один можливий розвиток подій, який обговорювали перед виборами. Розвиток, згідно з яким після невдачі прем'єрської партії Фіали ODS відбудеться зміна лідера, вихід з блоку Spolu та вступ до коаліції з Бабішем.

У випадку, коли коаліційні партії зазнали поразки, хоча й не катастрофічної, подібний розвиток подій здається маловірогідним.

З ким тоді Бабіш планує сформувати коаліцію? Або, можливо, він вибере уряд меншості? Які відмінності між цими варіантами?

Одразу після оголошення виборчих результатів Андрей Бабіш повідомив, що має намір розпочати коаліційні переговори з SPD та "Автомобілістами", хоча також зазначив, що віддає перевагу формуванню уряду меншості. "Ми проведемо консультації і визначимо, як будемо вести діалог. Ви незабаром дізнаєтеся про результати, але сьогодні ми святкуємо," — додав він.

Обрані потенційні коаліційні партнери для партії ANO пояснюють відсутністю альтернатив. "Це рішення виборців, і ми маємо його визнати. Наша задача - створити ефективний уряд," - зазначив нещодавно обраний депутат Адам Войтех.

У свою чергу, можливі партнери по коаліції висловили свою готовність до проведення переговорів і формування спільної коаліції.

"Ми завжди орієнтувалися на питання безпеки, тому нас цікавить діяльність Міністерства внутрішніх справ. Звичайно, ми стурбовані зростаючою мілітаризацією, яку демонструє уряд Фіали, тому прагнемо дізнатися більше про ситуацію в оборонній сфері. Наші виборці висловлюють занепокоєння через брак нових доріг та переповнені потяги, тому Міністерство транспорту також є надзвичайно актуальним і важливим питанням", - зазначив лідер ультраправих Томіо Окамура.

"Я маю серйозні за reservations щодо ультраправої SPD, проте ми повинні докласти всіх зусиль, щоб зупинити подальшу діяльність уряду, який є на даний момент," - висловився лідер "автомобілістів" Філіп Турек.

Такий формат коаліції за участю ультраправих - явно не найкращий для України варіант.

Проте в даний момент ці консультації скоріше нагадують формальність: Бабіш оголосив, що не планує вести переговори з партіями діючої коаліції, але йому все ж необхідно якось показати свою готовність до конструктивного діалогу.

Врешті-решт, президент Чехії вже відкрито дав зрозуміти, що не дозволить формування коаліції з SPD, а без їхньої підтримки коаліція не зможе здобути необхідну більшість. Крім того, Петр Павел може вирішити не висувати кандидатуру Бабіша, якщо той не зможе продемонструвати, як на посаді прем'єра він планує уникати конфлікту інтересів між державною службою та своїм бізнесом.

Отже, значно ймовірніше, що буде сформовано уряд меншості, очолюваний ANO (можливо, в коаліції з "Автомобілістами"), який, однак, покладатиметься на підтримку ультраправих сил.

Це свідчить про те, що SPD не займе жодних посад у уряді (що, безумовно, є позитивним моментом), але в якості компенсації може отримати ключові ролі в парламенті. Зокрема, вже ведуться переговори щодо підтримки кандидатури Окамури на пост голови парламенту.

У цьому випадку можна припустити, що позиція Праги стане значно менш доброзичливою, однак це не завжди означає, що це позначиться на конкретних діях.

Перевага уряду меншості також полягає в тому, що Бабіш за необхідності може звертатися по голоси до SPD (зокрема, для перегляду соціальної політики), проте для затвердження зовнішньополітичних рішень залучати підтримку партій нинішньої коаліції.

Цікавий факт: після оголошення підсумків виборів Бабіш почав значно обережніше висловлюватися щодо тем, пов'язаних з Україною.

З одного боку, автор висловлює скептичне ставлення до Києва, стверджуючи, що Україна ще не готова приєднатися до Європейського Союзу (з цим важко не погодитися). Однак він не виступає за зупинку переговорів про вступ.

Аналогічно - що стосується військової підтримки. Бабіш вже оголосив, що не планує припиняти комерційні постачання зброї для Збройних сил України. Щодо "снарядної ініціативи", він тепер не говорить про її зупинку, а акцентує на потребі проведення аудиту програми. "Це повинно бути прозоро, і в умовах війни ніхто не має права наживатися на конфлікті", - підкреслив він.

Щоправда, Бабіш вважає, що менеджмент цієї ініціативи має перейти до НАТО, проте вже незабаром він має переконатися, що це неможливо.

А найважливіше,

Переможець виборів у Чехії явно не планує разом із Віктором Орбаном "протистояти" Європейській комісії.

Водночас чеське суспільство виявило опозицію до зовнішніх змін у країні, що стало очевидно під час недавніх виборів.

І новому прем'єру, ким би він не був, доведеться з цим враховуватися.